Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
26 серпня 2025 р. Справа № 120/2995/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 06.10.2024 він досяг пенсійного віку 55 років, має стаж, передбачений п. "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що дає йому право на призначення пенсії за вислугою років.
На своє звернення до Пенсійного органу з питань призначення пенсії, відповідач рішенням від 21.02.2025 № 057050011903 відмовив йому, у зв`язку з відсутністю права на даний вид пенсії.
Позивач не погоджується із спірним рішенням, вважає його протиправним з підстав того, що порушує його право на пенсійне забезпечення, тому звертається до суду з вимогою його скасувати та зобов`язати відповідача призначити пенсію за вислугою років з 07.10.2024.
Окремо позивач акцентує, що погоджується з висновками відповідача щодо розрахунку загального стажу роботи 36 років 5 місяців 26 днів, та спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, обчислений станом на 11.10.2017р., який складає 23 роки 10 місяців 26 днів.
Ухвалою від 12.03.2025 суд задовольнив клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою суд установив строк для подання відзиву на позовну заяву.
Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. По суті спору відповідач зазначив, що ОСОБА_1 13.02.2025 року, через веб-портал ПФУ, звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугу років, згідно з п. 2-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058 та п. а ст. 55 Закону №1788.
Відповідач вказує, що згідно із статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсія за вислугу років призначається робітникам локомотивних бригад і окремим категоріям працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - після досягнення 55 років і при стажі роботи для чоловіків - не менше 26 років 6 місяців років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
При цьому, стаж визначається станом на 11.10.2017 року.
Відповідно до наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 36 років 5 місяців 26 днів. Спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, обчислений станом на 11.10.2017р., становить 23 роки 10 місяців 26 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу зараховано всі періоди.
Наразі позивач працює на посаді, що дає право на пенсію за вислугу років. Головне управління наголошує, що пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії.
Відтак, відповідач вважає, що Головним управлінням прийнято правомірне та обґрунтоване рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років.
Окремо відповідач наголошує, що позовна вимога про призначення пенсії позивачу починаючи з наступного дня після досягнення пенсійного віку 55 років, а саме з 07.10.2024, не підлягає задоволенню, оскільки пенсія за віком призначається з дня звернення.
З огляду на те, що з дати права на призначення пенсії 07.10.2024 станом на 13.02.2025 сплив трьохмісячний термін, то пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову та відзиву, встановив такі обставини.
Позивач, по досягненню 55 років, звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою від 13.02.2025 про призначення пенсії за вислугу років, згідно з п. 2-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058 та п. а ст. 55 Закону №1788.
За принципом екстериторіальності, розгляд вказаної заяви здійснювався Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішенням № 057050011903 від 21.02.2025 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років, у зв`язку з відсутністю права на даний вид пенсії.
За змістом спірного рішення, відповідно до наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 36 років 5 місяців 26 днів. Спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, обчислений станом на 11.10.2017р., становить 23 роки 10 місяців 26 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу зараховано всі періоди.
Працює на посаді, що дає право на пенсію за вислугу років.
Предметом спору є рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 21.02.2025 № 057050011903 про відмову у призначенні пенсії, яке позивач вважає протиправним, оскільке порушує його конституційне право на соціальне пенсійне забезпечення, а саме на призначення та виплату пенсії за вислугою років згідно з п. "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з наступного дня після досягнення пенсійного віку 55 років - з 07.10.2024 року.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-ІV).
Відповідно до пункту 2-1 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 1058-IV особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно із п. "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за вислугу років мають, робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи:
для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;
для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
Відповідно до п. 14-6.2 Розділу ХУ Закону №1058, тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається:
за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку;
по інвалідності - з дня встановлення інвалідності;
у зв`язку з втратою годувальника - з дня, що настає за днем смерті годувальника;
за вислугу років - з дня, наступного за днем звільнення з роботи, яка дає право на таку пенсію, але не раніше 24 лютого 2022 року.
За обставин справи позивачу Рішенням № 057050011903 від 21.02.2025 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років, у зв`язку з відсутністю права на даний вид пенсії. Зокрема, працює на посаді, що дає право на пенсію за вислугу років.
Оцінюючи правомірність спірного рішення, суд зазначає, що позивач 13.02.2025 звільнений з посади помічника машиніста тепловоза відповідно до ст. 38 КЗпП України (вихід на пенсію) за власним бажанням (а.с. 13).
Отже, доводи відповідача, що ОСОБА_1 працює на посаді, що дає право на пенсію за вислугу років спростовуються матеріалами справи, зокрема, Розпорядженням ПРАТ "ММК ім Ілліча" від 13.02.2025 №6-к (а.с. 13).
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність рішення пенсійного органу № 057050011903 від 21.02.2025 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, оскільки таке порушує право позивача на соціальне забезпечення.
З приводу права позивача на призначення пенсії за вислугою років, то за змістом рішення, за результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу зараховано всі періоди. Відповідно до наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 36 років 5 місяців 26 днів. Спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, обчислений станом на 11.10.2017р., становить 23 роки 10 місяців 26 днів (а.с. 7).
Стаж позивача підтверджується також його індивідуальними показниками, зокрема Формою РС-право, Витягом з реєстру застрахованих осіб ДРЗДСС, Довідкою №608 від 12.11.2024 (а.с. 8-12).
Відтак, у позивача наявний стаж для призначення пенсії за вислугою років.
Щодо дати з якої необхідно призначити пенсію, то позивач просить з 07.10.2024, тобто з дня наступного після досягнення пенсійного віку.
На противагу цим доводам, відповідач наголошує, що позовна вимога про призначення пенсії позивачу з 07.10.2024, не підлягає задоволенню з огляду на те, що з дати права на призначення пенсії 07.10.2024 станом на 13.02.2025 сплив трьохмісячний термін, тому пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Суд зазначає, що відповідно до п. "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за вислугу років мають, робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з яких не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Водночас, Законом України від 20 березня 2023 року № 2981-IX пенсія за вислугу років призначається з дня, наступного за днем звільнення з роботи, яка дає право на таку пенсію, але не раніше 24 лютого 2022 року.
Згідно з Розпорядженням ПРАТ "ММК ім Ілліча" від 13.02.2025 №6-к позивач звільнений з 13.02.2025, тому пенсію за вислугу років йому слід призначити з 14.02.2025, а не з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку з 07.10.2024, як просить позивач.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
Ураховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, витрати на його користь не присуджуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 21.02.2025 № 057050011903 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 з 14.02.2025 пенсію за вислугою років.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21015).
Повне судове рішення складено 26.08.2025.
СуддяДмитришена Руслана Миколаївна
Судебное решение № 129784159, Вінницький окружний адміністративний суд было принято 26.08.2025. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить необходимые сведения.
то решение относится к делу № 120/2995/25. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: