Решение № 129783239, 25.08.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5016/25

Справа №754/6761/25

РІШЕННЯ

Іменем України

25 серпня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді - Галась І.А.

при секретарі - Кирилова А.

у відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Державного підприємства «Національна кінематека України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник Державного підприємства «Національна кінематека України» (місто Київ, вул.. Кіото, 27) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), про стягнення заборгованості. Ціна позову - 34485,33 гривні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 серпня 2023 року між Державним підприємством «Національна кінематика України» та ОСОБА_1 було укладено Договір зберігання № 343.

Відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає за плату на відповідальне зберігання особисте майно останнього на території Зберігача за адресою: АДРЕСА_2 у вільних приміщеннях та зобов`язується повернути його Поклажодавцю в обумовлений договором строк у цілості і схоронності.

Відповідно до п. 2.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання протягом строку цього Договору МАЙНО, що визначене у акті приймання передачі майна, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.3., 2.4 Договору, з моменту підписання Акта приймання - передачі майно вважається переданим на зберігання.

Приймання МАЙНА на зберігання та повернення його зі зберігання здійснюється Сторонами за актами приймання - передачі, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Перелік МАЙНА, яке передається на зберігання згідно з цим договором, його стан, кількість, вартість та комплексність визначаються Сторонами у актах приймання - передачі.

09 серпня 2023 року між Зберігачем і Поклажодавцем було підписано Акт приймання-передачі майна на зберігання відповідно до Договору зберігання № 343 від 09 серпня 2023 року.

Відповідно до п. 4.1.3. Договору, обов`язком Поклажодавця є своєчасно та в повному обсязі вносити плату за зберігання майна.

Відповідно до п. 6.6. Договору, щомісячно, на умовах передоплати, не пізніше 10 числа поточного місяця на підставі рахунку отриманого в бухгалтерії Зберігача, а в разі відсутності рахунку - самостійно, Поклажодавець перераховує Зберігачу плату по зберіганню майна, включаючи ПДВ, у національній валюті: За послуги по зберіганню майна Поклажодавець сплачує Зберігачеві щомісячно: - 4 720,00 грн, ПДВ 20% - 944,00 грн, всього - 5 664,00 грн. (П`ять тисяч шістсот шістдесят чотири гри. 00 коп.).

Інші витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати) та вартість спожитої електроенергії відшкодовується понад плату, яка належить Зберігачеві за цим договором.

Поклажодавцем було належним чином виконано зобов`язання з оплати послуг по зберіганню майна за серпень, вересень та жовтень 2023 року, а також зобов`язання з компенсації витрат за споживання електроенергії та витрат на утримання електричних мереж за вересень 2023 року, що підтверджується виписками з поточного рахунку Зберігача в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Однак, надалі Поклажодавець припинив виконувати свої зобов`язання за Договором зберігання № 343 від 09 серпня 2023 року, не дивлячись на те, на зберіганні у Позивача залишилося майно, визначене у акті приймання-передачі майна на зберігання відповідно до Договору зберігання № 343 від 09 серпня 2023 року. Таким чином, фактично, Зберігач продовжував надавати Поклажодавцю послуги зберігання майна.

Так, 25 жовтня 2023 року ДП «Національна кінематека України» виставило Поклажодавцю рахунок на оплату № 1351 за Договором на суму 189,40 грн. з ПДВ (компенсація за споживання електроенергії та утримання електричних мереж за жовтень 2023 року).

01 листопада 2023 року ДП «Національна кінематека України» виставило Поклажодавцю, рахунок на оплату № 1429 за Договором на суму 5 664,00 грн. з ПДВ (зберігання за листопад 2023 року).

27 листопада 2023 року ДП «Національна кінематека України» виставило Поклажодавцю, рахунок на оплату № 1508 за Договором на суму 130,80 грн. з ПДВ (компенсація за споживання електроенергії та утримання електричних мереж за листопад 2023 року).

01 грудня 2023 року ДП «Національна кінематека України» виставило Поклажодавцю, рахунок на оплату № 1591 за Договором на суму 5 664,00 грн. з ПДВ (зберігання за грудень 2023 року).

26 грудня 2023 року ДП «Національна кінематека України» виставило Поклажодавцю, рахунок на оплату № 1682 за Договором на суму 98,50 грн. з ПДВ (компенсація за споживання електроенергії та утримання електричних мереж за грудень 2023 року).

03 січня 2024 року ДП «Національна кінематека України» виставило Поклажодавцю рахунок на оплату № 57 за Договором на суму 5 664,00 грн. з ПДВ (зберігання за січень 2024 року).

29 січня 2024 року ДП «Національна кінематека України» виставило Поклажодавцю рахунок на оплату № 123 за Договором на суму 103,30 грн. з ПДВ (компенсація за споживання електроенергії та утримання електричних мереж за січень 2024 року).

За наведеними вище рахунками Зберігачем, ДП «Національна кінематека України», також було складено акти надання послуг. Однак, Поклажодавець, ОСОБА_1 , відмовився підписувати відповідні акти.

Таким чином, в період з жовтня 2023 року по січень 2024 року, Зберігачем ДП «Національна кінематека України» було надано Поклажодавцю ОСОБА_1 послуги по зберіганню майна на суму 16 992,00 грн. (шістнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві гривні 00 копійок).

Окрім того, в період з жовтня 2023 року по січень 2024 року, у Поклажодавця ОСОБА_1 виникло зобов`язання по відшкодуванню комунальних послуг згідно Договору на суму 522,00 грн. (п`ятсот двадцять дві гривні 00 копійок).

Проте Поклажодавцем не було виконане зобов`язання з внесення плати за зберігання майна за листопад, грудень 2023 року, та за січень 2024 року, а також зобов`язання компенсувати вартість спожитої електричної енергії та утримання електричних мереж за: жовтень, листопад, грудень 2023 року та за січень 2024 року.

Загальна заборгованість Поклажодавця за надані послуги по зберіганню майна та відшкодування комунальних послуг становить 17 514,00 грн. (сімнадцять тисяч п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок).

Сума 3 % річних у зв`язку з простроченням оплати послуг за Договором зберігання № 343 від 09.08.2023 року з моменту виникнення заборгованості по 20.03.2025 року становить: 1 193,96 грн. (одна тисяча сто дев`яносто три гривні 96 копійок).

Сума інфляційних втрат у зв`язку з простроченням оплати послуг за Договором зберігання № 343 від 09.08.2023 року з моменту виникнення заборгованості по 20.03.2025 року становить: 4 843,24 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок три гривні 24 копійки).

Сума пені у зв`язку з простроченням оплати послуг за Договором зберігання № 343 від 09.08.2023 року становить: 10 934,13 грн. (десять тисяч дев`ятсот тридцять чотири гривні 13 копійок).

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 перед Державним підприємством «Національна кінематека України» за зобов`язаннями за Договором зберігання № 343 від 09.08.2023 року становить 34 485,33 грн., з яких: - 17 514,00 грн. - основна заборгованість; - 4 843,24 грн. - інфляційні втрати; - 1 193,96 грн. - 3 % річних; - 10 934,13 грн. - пеня.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 13 травня року відкрито провадження в справі. Призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлялася у встановленому законом порядку.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 серпня 2023 року між Державним підприємством «Національна кінематика України» та ОСОБА_1 було укладено Договір зберігання № 343.

Відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає за плату на відповідальне зберігання особисте майно останнього на території Зберігача за адресою: АДРЕСА_2 у вільних приміщеннях та зобов`язується повернути його Поклажодавцю в обумовлений договором строк у цілості і схоронності.

Відповідно до п. 2.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання протягом строку цього Договору МАЙНО, що визначене у акті приймання передачі майна, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.3., 2.4 Договору, з моменту підписання Акта приймання - передачі майно вважається переданим на зберігання.

Відповідно ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, згідно ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно зі ст. 938 ЦК України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. (ч. 1) Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. (ч. 2) Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк. (ч. 3).

Зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ч.1 ст.942 ЦК України).

Приписами ч. 1 ст. 949 ЦК України встановлено, що зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

09 серпня 2023 року між Зберігачем і Поклажодавцем було підписано Акт приймання-передачі майна на зберігання відповідно до Договору зберігання № 343 від 09 серпня 2023 року.

Відповідно до п. 4.1.3. Договору, обов`язком Поклажодавця є своєчасно та в повному обсязі вносити плату за зберігання майна.

Відповідно до п. 6.6. Договору, щомісячно, на умовах передоплати, не пізніше 10 числа поточного місяця на підставі рахунку отриманого в бухгалтерії Зберігача, а в разі відсутності рахунку - самостійно, Поклажодавець перераховує Зберігачу плату по зберіганню майна, включаючи ПДВ, у національній валюті: За послуги по зберіганню майна Поклажодавець сплачує Зберігачеві щомісячно: - 4 720,00 грн, ПДВ 20% - 944,00 грн, всього - 5 664,00 грн. (П`ять тисяч шістсот шістдесят чотири гри. 00 коп.).

Поклажодавцем було належним чином виконано зобов`язання з оплати послуг по

зберіганню майна за серпень, вересень та жовтень 2023 року, а також зобов`язання з компенсації витрат за споживання електроенергії та витрат на утримання електричних мереж за вересень 2023 року, що підтверджується виписками з поточного рахунку Зберігача в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

25 жовтня 2023 року ДП «Національна кінематека України» виставило Поклажодавцю рахунок на оплату № 1351 за Договором на суму 189,40 грн. з ПДВ (компенсація за споживання електроенергії та утримання електричних мереж за жовтень 2023 року).

01 листопада 2023 року ДП «Національна кінематека України» виставило Поклажодавцю, рахунок на оплату № 1429 за Договором на суму 5 664,00 грн. з ПДВ (зберігання за листопад 2023 року).

27 листопада 2023 року ДП «Національна кінематека України» виставило Поклажодавцю, рахунок на оплату № 1508 за Договором на суму 130,80 грн. з ПДВ (компенсація за споживання електроенергії та утримання електричних мереж за листопад 2023 року).

01 грудня 2023 року ДП «Національна кінематека України» виставило Поклажодавцю, рахунок на оплату № 1591 за Договором на суму 5 664,00 грн. з ПДВ (зберігання за грудень 2023 року).

26 грудня 2023 року ДП «Національна кінематека України» виставило Поклажодавцю, рахунок на оплату № 1682 за Договором на суму 98,50 грн. з ПДВ (компенсація за споживання електроенергії та утримання електричних мереж за грудень 2023 року).

03 січня 2024 року ДП «Національна кінематека України» виставило Поклажодавцю рахунок на оплату № 57 за Договором на суму 5 664,00 грн. з ПДВ (зберігання за січень 2024 року).

29 січня 2024 року ДП «Національна кінематека України» виставило Поклажодавцю рахунок на оплату № 123 за Договором на суму 103,30 грн. з ПДВ (компенсація за споживання електроенергії та утримання електричних мереж за січень 2024 року).

Загальна заборгованість Поклажодавця за надані послуги по зберіганню майна та відшкодування комунальних послуг становить 17 514,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором зберігання №343 від 09 серпня 2023 року становить: Сума 3 % річних у зв`язку з простроченням оплати послуг за Договором зберігання № 343 від 09.08.2023 року з моменту виникнення заборгованості по 20.03.2025 року - 1 193,96 грн. (одна тисяча сто дев`яносто три гривні 96 копійок).

Сума інфляційних втрат у зв`язку з простроченням оплати послуг за Договором зберігання № 343 від 09.08.2023 року з моменту виникнення заборгованості по 20.03.2025 року - 4 843,24 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок три гривні 24 копійки).

Сума пені у зв`язку з простроченням оплати послуг за Договором зберігання № 343 від 09.08.2023 року становить: 10 934,13 грн. (десять тисяч дев`ятсот тридцять чотири гривні 13 копійок).

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 перед Державним підприємством «Національна кінематека України» за зобов`язаннями за Договором зберігання № 343 від 09.08.2023 року становить 34 485,33 грн., з яких: - 17 514,00 грн. - основна заборгованість; - 4 843,24 грн. - інфляційні втрати; - 1 193,96 грн. - 3 % річних; - 10 934,13 грн. - пеня.

Відповідно до ст. 953 ЦК України, зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

20 березня 2025 позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу до Договору від 09 серпня 2023 з проханням сплатити протягом 7 (семи) днів з дня отримання цієї вимоги Поклажодавцю суму заборгованості в розмірі 34485,33 грн. на наступні реквізити: Отримувач платежу: Державне підприємство «Національна кінематика України», код ЄДРПОУ отримувача: 19485307, установа банку: АТ КБ «Приватбанк», МФО банку: 305229, рахунок: UA893052990000026001015011064.

Надсилання вимоги підтверджується описом вкладення у цінний лист та поштовою накладною №0209500097260 від 21.03.2025.

Позивач стверджує, що на його вимогу відповідач не відреагував.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного Кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. ст. 549 - 552 ЦК України, 1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. 2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. 3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. 1. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. 2. Проценти на неустойку не нараховуються. 3. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання (стаття 617 цього Кодексу). 1. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. 2. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. 3. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. 1. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. 2. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно ст. 625 ЦК України, 1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. 2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 936, 937, 938, 946, 947 ЦК України, 1. За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. 2. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. 3. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування. 1. Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов`язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем. 2. Прийняття речі на зберігання при пожежі, повені, раптовому захворюванні або за інших надзвичайних обставин може підтверджуватися свідченням свідків. 3. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання. 1. Зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. 2. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. 3. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк. 1. Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. 2. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати. 3. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання. 4. Установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі. 1. Витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання. 2. Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві. 3. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов`язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте Поклажодавцем не було виконане зобов`язання з внесення плати за зберігання майна за листопад, грудень 2023 року, та за січень 2024 року, а також зобов`язання компенсувати вартість спожитої електричної енергії та утримання електричних мереж за: жовтень, листопад, грудень 2023 року та за січень 2024 року.

Згідно ч. 1, ч. 4 - ч. 7 ст. 81 ЦПК України, 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 4. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. 5. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 7. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, 4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.06.2020 у справі № 757/1782/18: «Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, саме позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.08.2021 у справі № 438/1673/13-ц: «Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.».

ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Практика ЄСПЛ виходить з того, що реалізовуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).

Доводи сторони відповідача про не підписання договору, акту приймання-передачі майна, не отримання рахунків, та не внесення ним жодних оплат за Договром, відповідачем не підтверджені конкретними правовими доказами і не звільняють сторону відповідача від належного виконання взятих на себе договірних зобов`язань. За таких обставин, позов судом задовольняється.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Національна кінематика України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь державного підприємства «Національна кінематика України» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Кіото, 27, ЄДРПОУ: 19485307), заборгованість за надані послуги по зберіганню майна за Договором зберігання №343 від 09.08.2023 року в розмірі 34485 гривень 33 копійки та 2422 гривні 40 копійок - судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя: