Решение № 129774338, 06.08.2025, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1195/25

Провадження №2-о/190/45/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2025 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Кудрявцевої Ю.В.

за участю секретаря - Пронської Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Сербін Богдан Олександрович, заінтересована особа виконавчий комітет П`ятихатської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,-

встановив:

Заявник, від імені якого діє адвокат Сербін Б.О., звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт, що заповіт складений та посвідчений секретарем виконкому Богдано-Надеждівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області Мороз Н.М., від 02.10.2020 р., зареєстрований в реєстрі за №28, стосується ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву мотивує тим, що 02.10.2020 складено та посвідчено заповіт, секретарем виконкому Богдано- Надеждівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області Мороз Н.М. Заповіт записано зі слів ОСОБА_4 і власноруч підписано нею у присутності ОСОБА_5 , особу заповідача встановлено, дієздатність перевірено, заповіт зареєстровано. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. 04.06.2025 р. державним нотаріусом Жовтоводської державної нотаріальної контори надано інформацію/роз`яснення з питання оформлення спадкових прав ОСОБА_3 на майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Жовтоводською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 68/2024 відносно майна ОСОБА_4 . З відповідними заявами про прийняття спадщини у передбачений діючим законодавством строк, звернулись: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Спадкоємцем ОСОБА_3 наданий заповіт, посвідчений від імені померлої ОСОБА_4 , 02.10.2020 року секретарем Богдано-Надеждівської сільської ради Дніпропетровської області Мороз Н.М., за реєстровим № 28. Зазначеним заповітом, спадкодавець, ОСОБА_4 , призначила спадкоємцями земельної ділянки, що належить їй на підставі Державного акту серія Р1 № 146426, в рівних частинах: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, ОСОБА_3 до кола спадкоємців ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вищезазначеним заповітом не належить, що унеможливлює видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Враховуючи інформацію надану державним нотаріусом, вбачається, що під час складання заповіту, 02.10.2020 секретарем виконкому Богдано-Надеждівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області Мороз Н.М. було допущено технічну помилку в імені «Лілія», що є помилковим, оскільки вірно буде ОСОБА_8 . Тому встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення, так як дозволить їй скористатися правом та успадкувати майно після померлої за заповітом.

09.06.2025 року ухвалою суду прийнято до розгляду вказану заяву, відкрито окреме провадження та призначено до судового розгляду.

Заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Сербін Б.О. в судове засідання не з`явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, прохають їх задовольнити.

Заінтересована особа виконавчий комітет П`ятихатської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області в судове засідання свого представника не направила, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином,надіслали на електронну пошту суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася про розгляд справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд визнав можливим розглядати справу без участі учасників справи, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини і неявка учасників не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 - ІНФОРМАЦІЯ_6 в с.Миролюбівка, П`ятихатського району Дніпропетровської області померла ОСОБА_4 .

Згідно копії заповіту складеного 02.10.2020 року в Богдано-Надеждівській сільській раді та посвідчено та посвідчено секретарем виконкому Богдано-Надеждівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області Стадник Лідія Олександрівна на момент своєї смерті зробила таке розпорядження житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; Земельну ділянку-державний акт на право приватної власності на землю серія Р1№146426 акт зареєстровано в книгі записів державних актів на право приватної власності на землю за ПХ №151 П`ятихатською районною державною адміністрацією 21 листопада 2002 року заповіла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рівних частинах.

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 №146426 ОСОБА_4 на підставі розпорядження голови П`ятихатської районної державної адміністрації №426-р від 24 вересня 2002 р. передається у приватну власність земельна ділянка площею 7.960 гектарів в межах згідно з планом.Земельна ділянка розташована на території Богдано-Надеждівської сільської ради.

Згідно листа державного нотаріуса Жовтоводської державної нотаріальної контори заповітом спадкодавець ОСОБА_4 призначила спадкоємцями земельної ділянки, що належить їй на підставі Державного акту серія Р1 №146426 в рівних частках: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Таким чином, ОСОБА_3 до кола спадкоємців ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за зазначеним заповітом не належить, що унеможливлює видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до ст.293,315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» певні юридичні факти можуть підтверджуватися рішенням суду.

Частиною 1 статті 293 ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Згідно листа ВСУ від 01.01.2012 р. «Про судову практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення даного факту.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про необґрунтованість заяви про встановлення факту, що має юридичне значення та спростовували б доводи, викладені заявником в заяві.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 2 Постанови пленуму Верховного суду України №14від 18грудня 2009року «Про судове рішення у цивільній справі» зроблено визначення, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)», § 23).

Тому, оцінюючи надані заявником докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.

Сумнівів у достовірності досліджених доказів, судом не встановлено.

Встановлення даного факту має юридичне значення для заявника, так як дозволяє реалізувати право розпорядження нерухомим майном, яке йому належить.

Керуючись ст. ст.268,293,294,315,319 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Сербін Богдан Олександрович, заінтересована особа виконавчий комітет П`ятихатської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт, що заповіт складений та посвідчений секретарем виконкому Богдано-надеждівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області Мороз Н.М. від 02.10.2020 року, зареєстрований в реєстрі за №28, стосується ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя П?ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В. Кудрявцева