Решение № 129770901, 27.08.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16340/24

провадження № 2/753/2197/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», представник позивача: Ванжа Н. В., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 р. акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі також - АТ КБ «Приватбанк», банк, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 35 000 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами. 08.03.2023 ОСОБА_1 у системі самообслуговування Приват24 підписав заяву про приєднання до умов та прав надання банківських послуг і тим самим погодив умови кредитування. На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку. Згодом відповідач додатково отримав ще одну кредитну картку. Відповідач користувався кредитним лімітом, вносив платежі на повернення кредиту та сплату відсотків, але припинив надавати своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим станом на 30.07.2024 має заборгованість за тілом кредиту в розмірі 35 000 грн.

Ухвалою судді від 09.09.2024 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

30.09.2024 відповідач в електронній формі через електронний кабінет подав заяву під назвою «Заперечення проти позову про стягнення заборгованості» (далі також - заява), до якої додав докази, на яких ґрунтуються його заперечення.

Вирішуючи питання про прийняття до розгляду зазначеної заяви та доданих до неї документів, суд застосовує такі процесуальні норми та виходить з таких мотивів.

Відповідно до положень статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частиною першою статті 178 ЦПК України визначено, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Дослідженням поданої відповідачем заяви установлено, що її подано у строк, встановлений судом для подання відзиву, а її зміст відповідає вимогам статті 178 ЦПК України, що дає підстави розцінювати зазначену заяву як відзив на позовну заяву.

Згідно з частиною четвертою статті 178 ЦПК України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

За приписами частини дев`ятої статті 83 цього Кодексу копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

АТ КБ «Приватбанк» належить до осіб, які зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, і такий кабінет у нього наявний.

За таких обставин копія відзиву (заяви під назвою «Заперечення проти позову про стягнення заборгованості») та доданих до нього документів мали бути надіслані до електронного кабінету позивача, проте доказів вчинення відповідачем таких дій суду не надано.

Відповідач не надіслав позивачу копії поданих до суду документів і у паперовій формі.

Обсяг доданих до відзиву доказів не є надмірним і на те, що такі докази є у позивача або вони є публічно доступними, відповідач не послався.

Наведене дає підстави для висновку, що відзив та додані до нього документи подані з порушенням порядку, встановленого процесуальним законом, а тому суд не бере до уваги пояснення, викладені відповідачем у відзиві, та надані ним докази, і вирішує справу на підставі пояснень та доказів позивача.

Дослідивши надані позивачем докази і його письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

08.03.2023 між АТ КБ «Приватбанк» (банком) та ОСОБА_1 (клієнтом) в системі «Приват24» було укладено в електронній договір про надання банківських послуг, що підтверджується змістом підписаної відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Підписанням вказаної заяви ОСОБА_1 на підставі статті 634 ЦК України приєднався до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Автоплатежі» Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять змішаний договір: договір банківського рахунку, споживчого кредиту та обслуговування платіжного інструменту та генеральний кредитний договір в частині надання споживчих кредитів «Кредитна картка», «Оплата частинами», «Миттєва розстрочка», прийняв всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі, та зобов`язався їх належним чином виконувати (пункт 8 заяви).

При укладенні договору сторони погодили, що при наданні банком будь-яких послуг клієнту, у тому числі, але не виключно, виконання платіжних операцій, укладення між сторонами кредитних договорів та будь-яких інших правочинів буде використовуватись простий електронний підпис та визнали простим електронним підписом такі способи підписів клієнта: ОТР-пароль; QR-код; кнопки «підпис», «підписав», «підтверджую», «ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах банку в мережі Інтернет, де клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, ініціювати платіжну операцію та підписати відповідну платіжну інструкцію тощо, або якщо інтерфейс відповідного програмного комплексу банку дає клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть платіжної операції, платіжну інструкцію на виконання якої клієнт підписує у спосіб, узгоджений сторонами.

Сторони визнали правочини у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов`язковими для сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження. Сторони узгодили, що банк самостійно приймає рішення про застосування того чи іншого виду електронного підпису (пункт 14 заяви).

У пункті 9 заяви викладені істотні та інші умови договору «Кредитні картки», а саме: тип кредиту - відновлювана кредитна лінія; сума/ліміт кредиту - 200 000 грн (для карт Універсальна); строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; спосіб надання кредиту - безготівковим шляхом; тип процентної ставки - фіксована; розмір процентної ставки для карт Універсальна - 42,0%.

Згідно з умовами, визначеними пунктом 9.4. заяви, повернення кредиту здійснюється: шляхом ініціювання банком дебетового переказу з рахунку клієнта, у т. ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим договором, з 1-го по останнє число календарного місяця, наступного за місяцем, в якому була здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань клієнта за цим договором; шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому була здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту.

Аналогічні умови кредитування містяться і у паспорті споживчого кредиту, підписаного клієнтом у день укладення договору ОТР-паролем, який також містить умову про пільговий період, протягом якого діє процентна ставка у розмірі 0,00001% річних.

Стаття 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначає, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка полягає у визнанні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договори і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої домовленості, яка знайшла своє вираження у статтях 3, 6, 626, 627, 628, 629, 638 ЦК України.

Договором згідно з частиною першою статті 626 цього Кодексу є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 638 цього Кодексу договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями частини першої статті 1066, частини першої статті 1068 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком; банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка) банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу (частина перша статті 1069 ЦК України).

За приписами частини другої цієї норми права і обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунку, визначаються положеннями про позику і кредит (параграфи 1, 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором.

Стаття 1054 ЦК України дає визначення кредитного договору як договору, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Нормою статті 1055 ЦК Українипередбачено, щокредитний договір укладається у письмовій формі.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина друга статті 639 ЦК України).

За змістом статей 205, 207 цього Кодексу договір, укладений в електронному вигляді, є таким, що укладений у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді регулює Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон про електронну комерцію), стаття 2 якого поширює його застосування у тому числі і на послуги систем дистанційного обслуговування та надання платіжних послуг в частині правочинів, вчинених в електронній формі, яка не суперечить спеціальному законодавству України, а саме Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Згідно статті 3 Закону про електронну комерціюелектронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Статтею 12 Закону про електронну комерцію визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже аналізуючи предмет, зміст та загальні ознаки зобов`язань, зафіксовані в укладеному сторонами договорі, суд дійшов висновку, що між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено змішаний договір, який містить у собі елементи договору банківського рахунка, обслуговування платіжного інструменту та кредитного договору.

За своєю юридичною природою укладений сторонами договір є публічним договором приєднання, умови якого встановлені банком у відповідних стандартних формах та є однаковими для всіх споживачів, що відповідає положенням статей 633, 634 ЦК України.

Підписання відповідачем договору, який містить усі істотні умови, передбачені законодавством для зазначених договорів, у тому числі умови щодо суми кредиту, розміру процентів, строків та порядку погашення кредиту, є доказом ознайомлення його з предметом договору та усіма його умовами.

З пояснень позивача та з виписки за договором убачається, що відповідачу були видані дві кредитні картки типу Універсальна № НОМЕР_1 (строк дії - 02/27) та № НОМЕР_2 (строк дії - 06/27).

За даними виписки за договором банк надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, а відповідач користувався кредитними коштами - розраховувався за товари та послуги, здійснював перерахування коштів на інші свої рахунки, знімав готівку та періодично вносив платежі на погашення кредитної заборгованості (у червні та липні 2023 р. на загальну суму 4 066,99 грн)..

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 30.08.2019 у справі № 353/614/15-ц та від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, виписки з рахунків позичальника, які містять детальний перелік усіх фінансових операцій, здійснених за вибраний період, є офіційними документами та належними доказами як здійснення операції з видачі кредиту, так і наявності заборгованості за кредитним договором та її розміру.

За положеннями частини першоїстатті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою цієї норми зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.

Загальною умовою виконання зобов`язання є виконання його належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено вище, позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту.

За приписами статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Одним з таких положень є норма частини другої статті 1050 цього Кодексу, згідно з якою за наявності у договорі умови про повернення позику частинами (з розстроченням) прострочення позичальником повернення чергової частини позики кореспондує праву позикодавця (у спірних правовідносинах - кредитодавця) вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

На підтвердження розміру позовних вимог позивач надав розрахунок, відповідно до якого заборгованість відповідача за кредитом (тілом кредиту), обрахована станом на 30.07.2024, складає 35 000 грн.

Правильність нарахування банком суми боргу відповідачем не спростована, розрахунок відповідає умовам договору про надання банківських послугта узгоджується з зазначеними у виписці відомостями про усі операції за рахунком, у тому числі про здійснені відповідачем оплати, а тому суд вважає вказаний документ достовірним доказом розміру невиконаних зобов`язань у спірних правовідносинах та покладає його в основу свого рішення.

Отже на підставі оцінки викладених у позовній заяві доводів і аргументів та наданих позивачем доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та задовольняє їх у повному обсязі.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суддя

В И Р І Ш И В:

Позов акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 35 000 гривень та судовий збір в розмірі 2 422 гривні 40 копійок, а усього 37 422 (тридцять сім тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Позивач: акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»; код юридичної особи: 14360570; місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: