Постановление суда № 129755441, 26.08.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення зустрічної позовної заяви без руху

26 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4577/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у справі за позовом Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (надалі позивач), звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі відповідач), у якому просить:

- стягнути з ОСОБА_1 податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 262856,20 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 податковий борг по військовому збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 21848,02 грн.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

22.08.2025 ОСОБА_1 зверулася до суду із зустрічною позовною заявою, у якій просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (форма «Р») №0000/438/2405 від 17.01.2025, (форма «Р») №0000/439/2405 від 17.01.2025, (форма «ПС») №0000/440/2405 від 17.01.2025, винесені Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 178 КАС України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.

За результатами перевірки матеріалів зустрічної позовної заяви, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Згідно частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У постанові від 29.08.2024 у справі №560/17663/23 Верховний Суд звернув увагу, що питання строків звернення до суду як і з попереднім використанням платником податків досудового порядку вирішення спору, так і без застосування зазначеної процедури було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.

Так, у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, відповідно до якого процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 сформулювала правовий висновок, згідно якого в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Отже, з урахуванням наведеної судової практики, якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку він може звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно матеріалів справи про стягнення заборгованості, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області надано суду докази направлення 17.01.2025 спірних податкових повідомлень-рішень на податкову адресу позивача « АДРЕСА_1 ».

Кіровоградським окружним адміністративним судом на виконання вимог частини 3 статті 171 КАС України зроблено запит до Виконавчого комітету Кропивниьцької міської ради щодо отримання інформації про місце проживання (реєстрації) відповідача.

Управління діловодства та організаційної роботи виконавчого комітету Кропивницької міської ради листом №5220/13 від 18.07.2025 повідомила суд, що місце проживання ОСОБА_1 задеклароване/зареєстроване з 20.01.2015 за адресою: « АДРЕСА_1 ».

Тобто, спірні податкові повідомлення-рішення надіслані відповідачем за зареєстрованою адресою місця проживання позивача, яка також відповідає адресі, зазначеній у зустрічній позовній заяві, проте нею з невідомих причин отримані не були.

Відповідно до пункту 42.1 статті 42 Податкового кодексу України (далі ПК України) податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті.

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Таким чином суд зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення вважаються належним чином врученими ОСОБА_1 , оскільки надсилались за адресою платника податків рекомендованим листом із повідомленнями про вручення.

Згідно з вимогами статтей 63 та 70 Податкового кодексу України всі фізичні особи платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб платників податків (далі Державний реєстр) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 70.7 ПК України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Доказів повідомлення ГУ ДПС у Кіровоградській області про зміну податкової адреси або іншої адреси своєї реєстрації/проживання ОСОБА_1 не надала.

У постанові від 09.10.2018 у справі №820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Так, позивач, зокрема, не погоджується з податковими повідомленнями рішеннями, які прийняті податковим органом 17.01.2025, проте до суду звернулася 22.08.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку.

Згідно із частиною 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зустрічною позовною заявою відповідач не подав.

Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною 1 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із частиною 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, суд вважає, що зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху та роз`яснює заявнику, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом: подання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись статтею 169, 178 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у справі за позовом Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - залишити без руху.

Встановити позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК