Решение № 129743682, 08.08.2025, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1045/25

Провадження №2/190/507/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2025 року м.Пятихатки

П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Кудрявцевої Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) в приміщенні суду міста П?ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Капітал-Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором споживчого кредиту,-

встановив :

Позивач ТОВ «Кредитна установа "Капітал-Кредит" звернувся досуду зпозовною заявою до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором.Позов обґрунтованотим,що 02.02.2024року між ТОВ «Кредитна установа "Капітал-Кредит" та ОСОБА_1 був укладений договір споживчого кредиту №35/2024, за умовами якого ОСОБА_1 наданий кредит у сумі 27000 грн. 00 коп., строком на 24 місяці, починаючи з 02.02.2024 року до 02.02.2026 року, а відповідач ОСОБА_1 зобов`язався повернути отриманий кредит, та сплатити проценти за користування кредитом, згідно з графіком платежів повернення кредиту та процентів за користування кредитом. Проте, відповідач несвоєчасно здійснював погашення заборгованості за кредитом, порушуючи запланований графік повернення кредиту, внаслідок чого, не виконав своїх зобов`язань, передбачених умовами договору. Залишок за тілом кредиту з врахуванням планових платежів складає: 24989,20 грн, з яких фактично було відповідачем сплачено 2010,80 грн. (27000,00 2010,80 =24989,20 грн,).Проценти нараховані за користування кредитом становить 65321,14 грн. з яких фактично сплачено 5989,20 грн. (65321,14-5989,20=59331,94 грн.). Тобто загальна заборгованість за кредитом становить 84321 грн.14 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати.

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 04.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у якій роз`яснено відповідачу право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Заяв по суті справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст.191 ЦПК України, - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що розгляд справи проводиться без виклику сторін, відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Письмовими матеріаламисправи встановлено,що 02лютого 2024року між ТОВ «Кредитна установа «КАПІТАЛ-КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладений договір споживчого кредиту №35/2024, який був підписаний ним власноручно, за умовами якого ОСОБА_1 наданий кредит у сумі 27000 грн. 00 коп., строком на 24 місяці, починаючи з 02 лютого 2024 року по 02 лютого 2026 року, а відповідач зобов`язався повернути отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом. (а.с.4-8)

Згідно копії видаткового касового ордеру №58 від 02 лютого 2024 року відповідач ОСОБА_1 , на підставі кредитного договору №35/2024 від 02.02.2024 року отримав кредитні кошти у сумі 27000,00 грн..(а.с.10)

Згідно розрахунку заборгованості, станом на травень 2025 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитом в загальному розмірі 84321,14 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 24989,20 грн., заборгованість по процентам - 59331,94 грн., і з якого вбачається часткове погашення відповідачем заборгованості за кредитом , а саме: 2010,80 грн., - тіло кредиту; 5989,20 грн. нараховані проценти. (арк.с.3).

З метою врегулювання спору в досудовому порядку на адресу ОСОБА_1 позивачем було направлено вимогу №97/2025 від 06.05.2025року з проханням в строк до 15.05.2025 року повернути кредит та сплатити проценти, яке залишено відповідачем без розгляду та задоволення (а.с. 11).

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

У відповідності до вимог ст.525,526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст.ст.610,612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк,передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ізст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 ЦК України).

У зв`язку з тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов`язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі, то позов ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.

Таким чином, судом установлено неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань відповідно до умов укладеного договору споживчого кредиту, що передбачає стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості пред`явленої до стягнення, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Доводи позивача щодо невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, а також розміру прострочених платежів, нічим не спростовані, відтак обставини слід вважати доведеними. Таким чином, позов є обґрунтованим та у відповідності до вимог чинного законодавства, він підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 258, 259, 263-265,352, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю«Кредитна установа«Капітал-Кредит»до ОСОБА_1 про стягненняборгу задоговором споживчогокредиту, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа «КАПІТАЛ-КРЕДИТ», заборгованість за договором споживчого кредиту №35/2024 від 02 лютого 2024 року у розмірі 84321 (вісімдесят чотири тисячі триста двадцять одна) гривня 14 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «КАПІТАЛ-КРЕДИТ» в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 3028 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач: Товариства зобмеженою відповідальністю«Кредитна установа«Капітал -Кредит», кодЄДРПОУ:40248649,п/р НОМЕР_1 у Філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» м.Дніпро, знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Ю.Словацького, буд. 14.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Головуюча суддя Ю.В.Кудрявцева