Решение № 129726243, 25.08.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16410/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стан» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стан» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку - Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАН» (код ЄДРПОУ 30709581) на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 25399 від 28.01.2025 року, №46562 від 11.02.2025 року, №61107 від 26.02.2025 року, №65275 від 04.03.2025 року та №75348 від 13.03.2025 року;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАН» (код ЄДРПОУ 30709581) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області прийняла рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якого визначено відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач не погоджується із зазначеним Рішенням, вважає його необ`єктивним, необґрунтованим, упередженим, такими, що не відповідає господарській діяльності позивача та фактичним обставинам, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.

30.06.2025 року від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято рішення про відповідність ТОВ «СТАН» критеріям ризиковості платника податку. У контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, по ТОВ «СТАН» за підстав п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Контролюючим органом відповідно до кодів податкової інформації встановлено: 08 - постачання сiльськогосподарської продукцiї за вiдсутностi придбання такої продукцiї, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощенiй системi оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мiнеральних добрив, допомiжних послуг з вирощування сiльськогосподарської продукцiї за наявностi земельних дiлянок; 11 - накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їх зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi; 12 - постачання товарiв (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку. Податковий орган звертає увагу, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

03.07.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій представник підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заяви чи клопотання від сторін не надходили.

Процесуальні дії, вчинені судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У зв`язку із знаходженням судді Бутенка А.В. у відпустці, справу розглянуту 25.08.2025 року.

Відповідно до ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стан» (далі ТОВ «Стан») зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.02.2000 року за номером запису 15561200000003907.

Основним видом діяльності ТОВ «Стан» є за КВЕД

01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур

01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві

01.64 Оброблення насіння для відтворення

10.41 Виробництво олії та тваринних жирів

10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості

46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля

52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

28.01.2025 року Комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 25399 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ «Стан» на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- 08 - постачання сiльськогосподарської продукцiї за вiдсутностi придбання такої продукцiї, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощенiй системi оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мiнеральних добрив, допомiжних послуг з вирощування сiльськогосподарської продукцiї за наявностi земельних дiлянок;

- 11 - накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їхнього зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi та/або за вiдсутностi придбання послуг зберiгання.

11.02.2025 року Комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 46562 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ «Стан» на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Підстава: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- 08 - постачання сiльськогосподарської продукцiї за вiдсутностi придбання такої продукцiї, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощенiй системi оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мiнеральних добрив, допомiжних послуг з вирощування сiльськогосподарської продукцiї за наявностi земельних дiлянок;

- 11 - накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їхнього зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi та/або за вiдсутностi придбання послуг зберiгання;

- 12 - постачання товарiв (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку.

26.02.2025 року Комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 61107 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ «Стан» на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Підстава: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- 08 - постачання сiльськогосподарської продукцiї за вiдсутностi придбання такої продукцiї, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощенiй системi оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мiнеральних добрив, допомiжних послуг з вирощування сiльськогосподарської продукцiї за наявностi земельних дiлянок;

- 11 - накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їхнього зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi та/або за вiдсутностi придбання послуг зберiгання;

- 12 - постачання товарiв (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку.

04.03.2025 року Комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 65275 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ «Стан» на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Підстава: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- 08 - постачання сiльськогосподарської продукцiї за вiдсутностi придбання такої продукцiї, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощенiй системi оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мiнеральних добрив, допомiжних послуг з вирощування сiльськогосподарської продукцiї за наявностi земельних дiлянок;

- 11 - накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їхнього зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi та/або за вiдсутностi придбання послуг зберiгання;

- 12 - постачання товарiв (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку.

13.03.2025 року Комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 75348 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ «Стан» на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Підстава: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- 08 - постачання сiльськогосподарської продукцiї за вiдсутностi придбання такої продукцiї, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощенiй системi оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мiнеральних добрив, допомiжних послуг з вирощування сiльськогосподарської продукцiї за наявностi земельних дiлянок;

- 11 - накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їхнього зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi та/або за вiдсутностi придбання послуг зберiгання;

- 12 - постачання товарiв (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку.

Вважаючи рішення про відповідність ТОВ «Стан» критеріям ризиковості платника податку протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Стаття 61 Податкового кодексу України надає визначення податкового контролю та повноважень органів державної влади щодо його здійснення.

Згідно п. 61.1, п. 61.2 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Способи здійснення податкового контролю визначені у статті 62 Податкового кодексу України.

Згідно п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом:

62.1.1. ведення обліку платників податків;

62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Отримання податкової інформації контролюючими органами здійснюється у порядку, передбаченому статтею 73 Податкового кодексу України.

Обробка та використання податкової інформації здійснюється у порядку, передбаченому статтею 74 Податкового кодексу України, а саме:

74.1. Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

74.3. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165 у редакції від 08.07.2023, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення).

Згідно п. 3 Порядку № 1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування

Пункт 4 Порядку № 1165 визначає, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

У свою чергу, пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Висновки суду.

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що правовими нормами Порядку №1165, зокрема, пункту 6, передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Перевірці відповідності критеріям ризиковості платника податку, підлягає тільки той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Тобто, перевірка платника податків щодо відповідності критеріям ризиковості платника податків ініціюється лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання, лише з підстав наявності податкової інформації, Порядком № 1165 не передбачено.

При цьому, відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані рішення прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає такий критерій, як наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Таким чином, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/невідповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції. При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Суд зазначає, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Викладені відповідачем доводи у відзиві на позовну заяву, обґрунтовані лише тим, що у даному випадку внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків.

Водночас, підтвердження обставин, що позивач та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Під час розгляду справи відповідач не надав належних доказів, які досліджувалися в ході засідання Комісії і які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Як зазначено вище, Головне управління ДПС в Одеській області в оскаржуваних рішеннях зазначило про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Так, у спірних рішеннях вказано коди податкової інформації, яка є підставою для їх прийняття:

- 08 - постачання сiльськогосподарської продукцiї за вiдсутностi придбання такої продукцiї, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощенiй системi оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мiнеральних добрив, допомiжних послуг з вирощування сiльськогосподарської продукцiї за наявностi земельних дiлянок;

- 11 - накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їхнього зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi та/або за вiдсутностi придбання послуг зберiгання;

- 12 - постачання товарiв (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку.

Щодо тверджень відповідача про постачання сiльськогосподарської продукцiї за вiдсутностi придбання такої продукцiї, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощенiй системi оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мiнеральних добрив, допомiжних послуг з вирощування сiльськогосподарської продукцiї за наявностi земельних дiлянок, суд зазначає, що ані в оскаржуваних рішеннях, ані протягом усього строку розгляду цієї адміністративної справи відповідачем не надано пояснень щодо доказів, якими підтверджено наявність вказаних підстав.

Як вже встановлено судом, ТОВ «Стан» здійснює такі види діяльності за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 01.64 Оброблення насіння для відтворення, 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів, 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, ТОВ «Стан» є власником комплексу будівель та споруд (овочева база) за адресою вул. Задорожня, 5, с. Мартинівське, Вознесенького району Миколаївської області.

Також, ТОВ «Стан» орендує земельні ділянки на території Вознесенького району Миколаївської області загальною площею 486,857 га.

На підтвердження чого, позивачем подавалися статистичні звіти№ 4-сг (річна) Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур 2024 року та № 29-сг (річна) Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур у 2024 року.

Затрати, що використовувались для придбання пального, мiнеральних добрив, допомiжних послуг з вирощування сiльськогосподарської продукцiї підтверджуються наступними документами:

- договір (щодо придбання добрив) №08/04/2021-002 від 08.04.2021 року між ТОВ «Стан» та ТОВ «ХІМЕЛЕМЕНТ». На виконання умов договору надано: специфікацію №2 від 20.03.2024 року, видаткову накладну №110 від 22.03.2024 року.

- договір куплі-продажу №706 від 29.03.2024 року між ТОВ «Стан» та ТОВ «АСфера». На виконання умов договору надано: специфікації від 29.03.2024 року, 26.09.2024 року, від 21.10.2024 року, видаткові накладні №461 від 02.04.2024 року, № 2857 від 26.09.2024 року, №2941 від 23.10.2024 року.

- договір поставки товару №2 від 21.03.2024 року між ТОВ «Стан» та ТОВ «ТОРГ-Агро-Імпорт». На виконання умов договору надано: специфікацію №1 від 21.03.2024 року, накладну №28 від 10.04.2024 року.

- договір купівлі-продажу № ДГ-0000473 від 17.08.2023 року між ТОВ «Стан» та ТОВ «АГРОХІМІЧНА КОМПАНІЯ ГРОСДОРФ». На виконання умов договору надано: специфікацію №1 від 17.08.2023 року, видаткову накладну №РН-0003643 від 21.08.2023 року.

- договір поставки № 1/04/24 від 04.04.2024 року між ТОВ «Стан» та ФОП ОСОБА_1 . На виконання умов договору надано: специфікацію №2 від 20.05.2024 року, №4 від 23.07.2024 року, №3 від 04.06.2024 року, видаткові накладні №4 від 20.05.2024 року, №10 від 23.07.2024 року, №6 від 04.06.2024 року.

- договори оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем №8 від 15.08.2024 року, №6 від 01.06.2024 року, №9 від 20.06.2023 року. На виконання умов договору надано: додаткову угоду від 15.08.2024 року, від 01.06.2024 року, акт повернення техніки від 09.09.2024 року, від 01.07.2024 року, акт здачі-прийняття від 09.09.2024 року, від 30.06.2024 року, від 30.06.2024 року.

- договір поставки нафтопродуктів № ALV0209/22 від 02.09.2022 року між ТОВ «Стан» та ТОВ «Алма Він». На виконання умов договору надано: видаткову накладну №1465 від 07.07.2023 року.

- договір поставки нафтопродуктів № ВСТ-320/Н від 18.07.2024 року року між ТОВ «Стан» та ТОВ «ВСТ-ОЙЛ». На виконання умов договору надано: видаткову накладну №7827 від 12.11.2024 року, №9412 від 06.12.2024 року, №4532 від 25.07.2024 року.

- договір поставки №23/11/20-2 від 23.11.2020 року. На виконання умов договору надано: видаткову накладну №1142 від 27.11.2023 року, № 506 від 20.05.2024 року, № 1220 від 21.12.2023 року.

У рамках своєї діяльності, за період здійснення господарських операцій (01.08.2024 28.01.2025), який визначений в оскаржуваному рішенні, позивач мав господарські відносини з ТОВ «АГРО-ЗЕРНО».

В період з 01.08.2024 по 28.01.2025 за кодом УКТЗЕД 1201 була реалізована культура Соя українського виробництва. На підставі договорів №16/09/2024 від 16.09.2024 року, № 2-14/10/2024 від 14.10.2024 року ТОВ «Стан» поставило на адресу ТОВ «АГРО-ЗЕРНО» (ЄДРПОУ 43607439) Сою у кількості 501,830 т., на суму 8 280 192,59 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №80 від 18.09.2024 року, №58 від 17.09.2024 року, №86 від 20.09.2024 року, №88 від 02.10.2024 року, №81 від 19.09.2024 року, №85 від 19.09.2024 року, №87 від 20.09.2024 року, №101 від 14.10.2024 року, №102 від 15.10.2024 року, №110 від 17.10.2024 року, №108 від 15.10.2024 року, № 109 від 16.10.2024 року, та ТТН №18/1, №18/2, №18/3, №18/4 від 18.09.2024 року, №17/1, №17/2, №17/3, №17/4 від 17.09.2024 року, №20/1, №20/2 від 20.09.2024 року, №02/1 від 02.10.2024 року, №19/1, №19/2, №19/3, №19/4 від 19.09.2024 року.

За кодом УКТЗЕД 52.29 підприємство ТОВ «Стан» надавало комплексні послуги з оброблення вантажів (зважування, навантаження/вивантаження, зберігання). В період з 01.08.2024 по 28.01.2025 роки вказані послуги надавались на підставі договорів: № 03/06-2024 від 01.06.2024 р. ТОВ «ВІСМА-АГРО»; № 01/06-2024 від 01.06.2024 р. ТОВ «СІТІ-АГРО»; № 02/06-2024 від 01.06.2024 р. ТОВ «КАС-АГРО».

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про відсутність у позивача необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для придбання, вирощування та зберігання продукції, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про власних, орендованих складських примiщень), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності не є обґрунтованими.

Так, відповідачем не наведено, з урахуванням обов`язкової звітності, які подають платники податків, зокрема повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через, які провадиться діяльність, пояснень щодо неможливості здійснення діяльності ТОВ «Стан».

З аналогічних підстав суд відхиляє посилання відповідача на те, що позивачем здійснюється накопичення залишкiв нереалiзованих товарiв за вiдсутностi (недостатностi) мiсць для їхнього зберiгання (власних, орендованих складських примiщень) вiдповiдно до поданої до контролюючих органiв звiтностi та/або за вiдсутностi придбання послуг зберiгання, то суд зазначає, що ні у оскаржуваних рішеннях, ні протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи відповідачем не зазначено, яка кількість товару знаходиться в залишках у позивача.

Щодо постачання товарiв (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку, суд зазначає наступне.

У рамках своєї діяльності, за період здійснення господарських операцій (15.08.2024 11.02.2025), який визначений в оскаржуваному рішенні, позивач мав господарські відносини з ТОВ «Юніверсол Транс».

Так, між позивачем (Продавець) та ТОВ «Юніверсол Транс» (Покупець) 27.08.2024 року укладено договір купівлі-продажу №27/08-1Р, відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця Ріпак українського походження, врожаю 2024 р., УКТЗЕД 1205109000 (надалі Товар), а Покупець зобов`язується прийнята і оплатити його вартість у відповідності до умов даного Договору.

ТОВ «Стан» на виконання умов договору купівлі-продажу №27/08-1Р від 27.08.2024 року надано наступні документи:

- копії видаткових накладних від 29.08.2024 року № 73, від 02.09.2024 року № 74, №75;

- копії товарно-транспортних накладних від 27.08.2024 року №2708/1, від 31.08.2024 року №2;

- копії договорів транспортного оброблення вантажів від 01.06.2024 року №03/06-2024, від 01.06.2024 року №01/06-2024; від 01.06.2024 року №02/06-2024

Вказані документи свідчать про виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідність платника податку критеріям ризиковості встановлено на підставі інформації: за операціями постачання в період з 15.08.2024 11.02.2025 з контрагентом за таким податковим номером платника податків, задіяного в ризиковій операції: 45000126.

Вказане свідчить про те, що в оскаржуваному рішенні відповідач фактично визначив «ризикового» контрагента, однак не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не зазначив на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються.

Крім того, суд зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.11.2023 у справі №520/14316/19, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності обставин, які б могли свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Відтак, суд вважає безпідставними твердження контролюючого органу про віднесення контрагента позивача до ризикових платників податку як на підставу для прийняття рішення про відповідність ТОВ «Стан» критеріям ризиковості платника податку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 25399 від 28.01.2025 року, №46562 від 11.02.2025 року, №61107 від 26.02.2025 року, №65275 від 04.03.2025 року та №75348 від 13.03.2025 року, як такі, що прийняті без дотримання вимог законодавства, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання Головне управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ «Стан» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд вважає, що такий спосіб захисту порушеного права позивача є належним та достатнім в даному випадку.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що при прийнятті рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, відповідач діяв всупереч Конституції України та чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ «СТАН» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 15140,00 грн.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Так, відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано до суду наступні документи:

Договір про надання правової допомоги №19/05-1 від 19.05.2025 року,

Додаткова угода № 1 від 19.05.2025 року,

Квитанція до прибуткового касового ордеру №1 від 19.05.2025 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Договором про надання правової допомоги №19/05-1 від 19.05.2025 року передбачено, що за надання правової допомоги Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату гонорар у розмірі що визначається, окремою угодою між Адвокатом та Клієнтом (п.5.1.).

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 19.05.2025 року об`єм послуг за даною додатковою угодою:

- збирання адвокатом необхідних документів та доказів для підготовки позовної заяви шляхом отримання їх у Клієнта;

- підготовка та направлення адвокатського запиту до ГУ ДПС в Одеській області;

- підготовка заяви про забезпечення позову;

- підготовка та подання до суду позовної заяви;

- відповідь на відзив (у разі необхідності);

- участь в судових засіданнях (у разі необхідності).

Вартість послуг склала 15 000,00 сімнадцять тисяч) грн.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд зазначає, що консультація, збір та правовий аналіз документів, формування правової позиції підготовка та подача позову до суду, а також пошук та аналіз актуальної судової практики фактично охоплюються виконаною роботою щодо підготовки позову, а тому не є такими, що належать до стягнення.

Великою Палатою Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 також зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі.

У свою чергу, неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що належать розподілу між сторонами.

Дослідивши матеріали справи, надані представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. письмові докази, суд дійшов висновку про неспівмірність заявлених до відшкодування коштів із розглядом даної справи.

Під час визначення суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Під час вирішення судом питання відшкодування витрат на правову допомогу, суд повинен дослідити відповідність наданих видів допомоги критеріям видів правової допомоги, визначених статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 року у справі № 826/7375/18.

З врахуванням всіх викладених обставин, суд вважає необґрунтованими витрати представника позивача на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн., а тому суд вважає, що розмір витрат на професійну правову допомогу представника позивача у цьому випадку має бути зменшений до 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 9, 14, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стан» (Миколаївська дорога, 311, кв. 721, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 30709581) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАН» (код ЄДРПОУ 30709581) критеріям ризиковості платника податку № 25399 від 28.01.2025 року, №46562 від 11.02.2025 року, №61107 від 26.02.2025 року, №65275 від 04.03.2025 року та №75348 від 13.03.2025 року.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАН» (код ЄДРПОУ 30709581) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

4. Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАН» (код ЄДРПОУ 30709581) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 15140,00 грн. та судові витрати за надання правової допомоги у розмірі 5000,00 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

СуддяА.В. Бутенко