Постановление суда № 129715213, 15.08.2025, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/657/19

провадження № 6/179/46/25

У Х В А Л А

15 серпня 2025 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ковальчук Т.А.

за участю

секретаря судового засідання Хорольській І.П.

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Магдалинівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно одержаних коштів, -

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно одержаних коштів.

Заявник посилаєтьсянате, що11 вересня 2023 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області було видано виконавчий лист № 179/657/19 на виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2023 року у справі № 179/657/19. Вказаною постановою було скасовано рішення суду першої інстанції від 14 лютого 2023 року та ухвалено нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог. Також апеляційний суд ухвалив стягнути з заявника судовий збір на користь ОСОБА_2 .

На підставі виконавчого листа, державним виконавцем Індустріального ВДВС м. Дніпро 03.10.2023 року було відкрито виконавче провадження № ВП 72931704. В межах цього провадження було винесено постанови про:

-стягнення з заявника судового збору в сумі 9981,00 грн.;

-стягнення виконавчого збору 998,10 грн.;

-визначення мінімальних витрат виконавчого провадження 369,00 грн.;

-накладення арешту на кошти на рахунках.

Загальна сума стягнутих коштів склала 11 348,10 грн.

30 листопада 2023 року Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду ухвалив постанову, якою скасував постанову Дніпровського апеляційного суду від 18.07.2023 та залишив у силі рішення Магдалинівського районного суду від 14.02.2023, яким позовні вимоги були частково задоволені. Зазначеним рішенням не передбачалося стягнення судового збору з заявника на користь ОСОБА_2 .

Єдина правова підстава для видачі виконавчого листа - постанова апеляційного суду від 18.07.2023 - скасована касаційною інстанцією, відповідно виконавчий лист № 179/657/19 втратив правову силу та не підлягає виконанню.

На підставі наведеного, заявник прохає визнати вищезазначений виконавчий лист, таким, що не підлягає виконанню та стягнути з ОСОБА_2 безпідставно одержані кошти.

Заявник в судовому засіданні підтримав вимоги заяви, посилаючись на викладені обставини.

Стягувач в судове засідання не заявилася, представником стягувача до суду надано клопотання в якому він прохав повернути без розгляду заяву ОСОБА_1 , зазначивши, що вказана заява подана до суду в порушення п. 1 ч. 1 ст. 183 ЦПК України, а саме заявником не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Вислухавши пояснення заявника, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 вересня 2023 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області було видано виконавчий лист № 179/657/19 на виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2023 року у справі № 179/657/19, якою скасовано рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2023 року та ухвалено нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог. Вказаною постановою вирішено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь ОСОБА_2 в розмірі 9981,00 грн.

На підставі виконавчого листа № 179/657/19 від 11 вересня 2023 року, державним виконавцем Індустріального ВДВС м. Дніпро 03.10.2023 року відкрито виконавче провадження № ВП 72931704, в межах якого винесено постанови про:

-стягнення з ОСОБА_1 судового збору в сумі 9981,00 грн.;

-стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору 998,10 грн.;

-визначення мінімальних витрат виконавчого провадження 369,00 грн.;

-накладення арешту на кошти на рахунках.

04 жовтня 2023 року ОСОБА_1 сплачено суму коштів в межах виконавчого провадження № ВП 72931704 в розмірі 11 348,10 грн.

30 листопада 2023 року Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду ухвалено постанову, якою постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2023 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до фермерського господарства «Дніпровські Чорноземи», про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, стягнення судових витрат ОСОБА_1 скасовано.

Відповідно доп.9ч.1ст.39Закону України«Про виконавчепровадження» виконавчепровадження підлягаєзакінченню уразі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частинами 2,4статті 432ЦПК Українивизначено,що судвизнає виконавчийдокумент таким,що непідлягає виконаннюповністю абочастково,якщо йогобуло виданопомилково абоякщо обов`язокборжника відсутнійповністю чичастково узв`язку зйого припиненням,добровільним виконаннямборжником чиіншою особоюабо зінших причин. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Виходячи з обставин того, що заявником виконано рішення суду про стягнення судових витрат, яке в подальшому скасовано, у зв`язку із чим виконавчий лист, який виданий 11 вересня 2023 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області не підлягає виконанню. Крім того, з ОСОБА_2 підлягають стягненню грошові кошти, які безпідставно одержані стягувачем за виконавчим документом.

Вирішуючи клопотання представника стягувача щодо повернення без розгляду заяви, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення ЄСПЛ у справі "Кутіч проти Хорватії", заява № 48778/99).

ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі "Де Жуфре де ла Прадель проти Франції", заява № 12964/87).

Стосовно питання доступу до суду ЄСПЛ в ухвалі щодо прийнятності заяви № 6778/05 у справі "МПП "Голуб" проти України" (від 18 жовтня 2005 року) зазначив, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах із цивільних питань (рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства"). Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним: воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте право доступу до суду не може обмежуватись таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення ЄСПЛ від 19 грудня 1997 року у справі "Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії").

У рішенні від 04 грудня 1995 року в справі "Беллет проти Франції", заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії").

Судом встановлено, що заявником подано до суду заяву в порушення п. 1 ч. 1 ст. 183 ЦПК України, а саме ним не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що повернення заяви ОСОБА_1 з підстав незазначення в заяві відомостей пронаявність абовідсутність електронногокабінету призведе до надмірного формалізму у трактуванні національного процесуального законодавства, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ є неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елементу права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Керуючись ст.ст.260, 432 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно одержаних коштів задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий 11 вересня 2023 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області у справі № 179/657/19 (провадження № 2/179/5/23) на підставі постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2023 року.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_2 ) грошові кошти в сумі 11348 грн. 10 коп.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 20 серпня 2025 року.

Суддя Т.А.Ковальчук