Решение № 129714957, 25.08.2025, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/6273/25

2/212/3590/25

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2025 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Хомченко Л.І., за участю секретаря судового засідання Стрибайло О.В., за відсутності сторін, без фіксування судового провадження за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по житлово-комунальним послугам,-

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2025 року позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» (далі-позивач, ТОВ «Житлокомцентр») звернувся з позовом до ОСОБА_1 (далі- відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідачки суму заборгованості по житлово-комунальним послугам.

В обґрунтування позову зазначено, що з 01.02.2019 року ТОВ «Житлокомцентр» визначено управителем будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору від 24.01.2019 року. Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а тому є споживачем житлово-комунальних послуг, що надавались ТОВ «Житлокомцентр» та несе відповідальність по оплаті цих послуг. Послуги позивач надавав багатоквартирному будинку, а саме послуги з прибирання прибудинкової території, технічного обслуговування внутрішньо-будинкових систем, тепло -, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації, послугами з дератизації, дезінсекції, обслуговування димовентиляційних каналів, поточного ремонту конструктивних елементів та інші.

В період з 01.01.2021 року по 30.04.2025 року позивач надав послуги, але відповідач не сплатив їх, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.05.2025 року становить 12951,32 грн., за період з 01.01.2021 року по 30.04.2025 року нараховано інфляційні витрати у розмірі 1760,08 грн., 3% річних у розмірі 404,28 грн. Також позивач просить стягнути судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 3028,00 грн. та надання правової допомоги у розмірі 4000,00 гривень.

Ухвалою судді від 17 червня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність від нього не надходило, у зв`язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 21 січня 2019 року та додаткової угоди № 1 від 01.04.2024 року ТОВ «Житлокомцентр» визначено управителем та виконавцем послуг з утримання будинком та прибудинкової території будинку за АДРЕСА_2 та на зазначене приміщення відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до відомостей з Реєстру Криворізької міської територіальної громади № 5589 від 07.08.2025 року відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 15.03.1985 року по теперішній час.

ТОВ «Житлокомцентр» нараховував щомісяця з 01.01.2021 року по 31.04.2025 року плату за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, за адресою: АДРЕСА_1 .

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст.5ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (далі-Закон)до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: - утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем),утримання ліфтів тощо; - купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; - поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

В порядку п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону до повноважень органів місцевого самоврядування належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону

Статтею 10 Закону визначено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно вимог ст. ст. 66, 67 ЖК України плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється, виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги/водопостачання, газ, та інші послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду України постанова від 09.11.2016 року у справі №1238/8935/12, під час розгляду справ про стягнення заборгованості за комунальні послуги, визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією комунальних послуг особам, які є їх споживачами.

В пунктах 76-79 постанови Верховного Суду від 22.05.2019 року(справа N 642/8210/16-ц, провадження N 61-7787св18)зазначено про обов`язковість (з`ясування) доведення відповідного обсягу фактично наданих (а не тільки нарахованих за твердженням позивача) житлово-комунальних послуг.

Зобов`язання оплатити житлово-комунальні послуги виникає у будь-якого споживача, якщо ці послуги були фактично надані (а не тільки нараховані), а такожу разі, якщо споживач фактично користувався фактично наданими комунальними послугами. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.04.2016 року (справа №6-2951цс15); від 26.09.2018 року (справа №750/12850/16-ц); від 06.11.2019 року (справа № 642/2858/16).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 01.01.2021 року по 31.04.2025року, за послуги з управління/утримання багатоквартирним будинком, по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість складає 12951,32 гривень.

Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачем не надано.

Також, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення суми індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини 2 статті 625 ЦК України.

Таким чином, згідно з розрахунків доданих по позову, з яким погоджується суд, з відповідача підлягають стягненню за період з 01.01.2021 року по 31.04.2025 року інфляційні витрати у розмірі 1760,08 гривень, 3% річних у розмірі 404,28 гривень.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, то суд зазначає наступне.

Згідност. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зіст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Як вбачається з наданих представником позивача доказів 16 травня 2025 року між позивачем ТОВ «Житлокомцентр» та адвокатом Зарівною С.В. укладено Договір № 12 про надання професійної правової/правничої допомоги, згідно з умовами якого вартість послуг, що надаються адвокатом, за домовленістю сторін, складає фіксовану винагороду (гонорар) за складання та оформлення позовної заяви передбаченої предметом договору з формування матеріалів справи та направлення до суду4

000,00 гривень, підтвердженням належного виконання умов цього договору є складання сторонами акту прийому-здачі наданих послуг (п. п. 4.1., 4.3. Договору). Відповідно до копії Акту прийому-здачі наданих послуг від 30.07.2025 року за Договором про надання професійної правової/правничої допомоги № 12 від 16 травня 2025 року, такий укладений на підтвердження надання адвокатом клієнту послуг на суму 4000,00 гривень. Окрім того, стороною позивача надані копії ордера про надання правничої допомоги та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Також, відповідно до положень 141ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням результату розгляду справи, яким позов задоволений, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір сплачений при зверненні до суду.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 гривень також належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4,12,81,223, 247,259,263-265,268, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по житлово-комунальним послугам- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2021 по 30.04.2025 року у розмірі 12951,32 грн., інфляційні витрати у розмірі 1760,08 грн., 3% річних у розмірі 404,28 грн., а всього 15115,68 грн. (п`ятнадцять тисяч сто п`ятнадцять гривень шістдесят вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 накористь ТОВ«Житлокомцентр» судовівитрати посплаті судовогозбору врозмірі 3028,00грн.тавитрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 гривень, що разом становить 7028,00 грн. (сім тисяч двадцять вісім копійок).

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр», ЄДРПОУ 37665038, місцезнаходження юридичної особи: м. Кривий Ріг, вул. Руденка,2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП невідомо.

Рішення складено та підписано 25 серпня 2025 року.

Суддя: Л. І. Хомченко