Решение № 129671121, 19.08.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2025 року Справа№200/4778/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач 1, ГУ ПФУ в Донецькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач 2, ГУ ПФУ в м. Києві), надісланий засобами поштового зв`язку 26 червня 2025 року, в якому позивач просила:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески в розмірі 8913,83 грн;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, саме за 2022-2024 роки, розмір якої становить 15057,09 грн, з дати виникнення права на призначення пенсії за віком, а саме з 19 лютого 2025 року;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві провести виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 з дати виникнення права на призначення пенсії за віком, а саме з 19 лютого 2025 року.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

11 липня 2025 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував докази у відповідачів.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).

Як на час відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації проти України, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 14 липня 2025 року № 478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 січня 2025 року № 4524-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві як отримувач пенсії.

З 2001 року їй була призначена пенсія за вислугу років відповідно до ст. 52, п. «е» ст. 55 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788).

22 лютого 2022 року позивач звернулася до пенсійного органу з заявою про припинення виплати пенсії за вислугу років у зв`язку з працевлаштуванням.

24 лютого 2025 року, після досягнення віку, позивач звернулася з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058), яка за принципом екстериторіальності розглянута ГУ ПФУ в Донецькій області.

ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення про перерахунок позивачці пенсії за віком з 24 лютого 2025 року на підставі ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.

Позивач доводила, що оскільки вона отримувала пенсію за вислугу років на підставі Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а 24 лютого 2025 року вперше звернулася за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058, при визначенні заробітної плати для обчислення розміру пенсії за віком пенсійний орган мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022-2024 роки.

Просила задовольнити позов.

Відповідач 1 ГУ ПФУ в Донецькій області позов не визнав; доводив, що у спірних правовідносинах не порушив прав позивачки на належне пенсійне забезпечення.

Зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві.

З 02 лютого 2001 року позивачці була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону № 1788, з 24 лютого 2025 року вона переведена на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058.

Заява ОСОБА_1 від 24 лютого 2025 року про перерахунок пенсії «перехід на інший вид пенсії» за принципом екстериторіальності опрацьована ГУ ПФУ в Донецькій області.

За результатами опрацювання цієї заяви позивачка переведена з пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788 на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058; до страхового стажу зарахований період роботи з 01 квітня 2010 року по 31 січня 2025 року; середній показник заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, залишено в сумі 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796), з 01 березня 2025 року проведено перерахунок «Індексація заробітку», середній показник заробітної плати (доходу) в Україні в розмірі 7994,47 грн, збільшений на коефіцієнт 1,115, склав 8 913.83 грн.

За висновком відповідача 1, підстави для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, (за 2022-2024 роки) при переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788 на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 відсутні.

Відповідач 1 вважає, що пенсія позивачки обчислена з дотриманням законодавства.

Просив відмовити в позові.

Відповідач 2 ГУ ПФУ в м. Києві позов не визнав; доводив, що у спірних правовідносинах не порушував прав позивачки.

Зазначив, що Законом № 1788 передбачено, що особам призначається одна пенсія за їх вибором, які мають одночасно право на різні державні пенсії: 1) за віком; 2) по інвалідності; 3) в разі втрати годувальника.

Ст. 9 Закону № 1058, який набрав чинності 01 січня 2004 року, установлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до положень Закону № 1788 може бути призначена пенсія за вислугу років.

Таким чином діючим законодавством передбачено чотири види пенсій.

Відповідач 2 вказував на те, що відповідно до ст. 10 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника, за вислугу років), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

На переконання відповідача 2, з аналізу ст. 10 Закону № 1058 слідує, що пенсія може бути призначена лише один раз та один з її видів; якщо особа має право на декілька видів пенсії, то вона може перейти на інший вид пенсії після призначення, але це буде не призначення, а перехід з виду на вид пенсії.

Таким чином, призначення пенсії пов`язано з первинним зверненням за призначенням пенсії, тобто звернення вперше за одним з видів пенсійних виплат (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника), в тому числі пенсія за вислугу років; призначається одна пенсія за вибором заявника, яка одночасно має право на різні види пенсії. У свою чергу, переведення з одного типу пенсійних виплат на інший не змінює сутності такої процедури, як такої, що може бути ініційована після первинного (вперше) призначення одного з видів пенсії та по суті є продовженням виплати зміненої за кваліфікаційними ознаками пенсії на підставі, зокрема, матеріалів пенсійної справи, яка формується у період первинного призначення пенсії.

За висновком відповідача 2, терміни «призначення пенсії» та «переведення» з одного виду пенсії на інший не є співставними та є різними правовими категоріями за підставами виникнення та наслідками реалізації.

З 02 лютого 2001 року позивачці вперше призначена пенсія за вислугу років з дотриманням умов її набуття, передбачених ст. 55 Закону № 1788. При цьому розмір пенсії за вислугу років був визначений відповідно до ст. ст. 27, 28 Закону № 1058.

Отже, при первинному призначенні пенсії за вислугу років заробітна плата (дохід) обчислена із застосуванням показника середньої заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, яка враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії в 2014 році, за формулою, наведеною в ч. 2 ст. 40 Закону № 1058.

З 24 лютого 2025 року за заявою ОСОБА_1 від 24 лютого 2025 року її переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком; заява опрацьована ГУ ПФУ в Донецькій області. Пенсія за віком обчислена відповідно до ст. ст. 27, 28 Закону № 1058 із застосуванням збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який перераховано з 01 березня 2025 року для обчислення/перерахунку раніше призначених пенсії в розмірі 8 913,83 грн з урахуванням проведення щорічної індексації.

Відповідач 2 доводив, що при перерахунку/переведенні позивачки з 24 лютого 2025 року з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 року, оскільки такий показник застосовується при первинному призначенні пенсії за звернення особи вперше у 2025 році.

Просив відмовити в позові.

Позивач надала відповідь на відзив, в якій наполягала на задоволенні позовних вимог з підстав, аналогічних тим, що наведені у позовній заяві.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 02 червня 1992 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

Відповідач 2 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві.

З 02 лютого 2001 року позивачці була призначена пенсія за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788 як працівнику охорони здоров`я, про що свідчать матеріали її пенсійної справи, зокрема протокол від 01 січня 2001 року № 78918, розпорядження від 06 грудня 2006 року № 166412.

15 лютого 2022 року позивач звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, якою повідомила про дату працевлаштування з 04 лютого 2022 року у зв`язку з чим просила припинити виплату пенсії за вислугу років.

22 лютого 2022 року ГУ ПФУ в м. Києві прийняло рішення про перерахунок пенсії № 930090166412:

шифр та вид пенсії 202 пенсія за вислугу років;

середньомісячний заробіток 6838,60000;

дата перерахунку, вік, ознака роботи 15 лютого 2022 року, 56 років 11 місяців 27 днів, працює, працівник охорони здоров`я (посада за постановою КМУ № 909);

вид перерахунку факт працевлаштування/звільнення;

особливості кандидат на ІМП з 01 березня 2022 року довічно;

тривалість стажу:

страховий стаж (повний) 39 років 07 місяців 21 день;

страховий стаж до 01 січня 2004 року 33 роки 04 місяці 23 дні;

страховий стаж після 01 січня 2004 року 06 років 02 місяці 28 дів;

в тому числі: Працівники освіти та охорони здоров`я 39 років 07 місяців 21 день;

коефіцієнт стажу без урахування кратності 0,39583;

коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 99475/100*12)*1) 0,39583;

04 лютого 2022 року довічно

розмір пенсії за віком (ст. 27) (6 8383,60*0,39583) 2706,92 грн;

доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2) (за 19 років) 204,06 грн;

загальний розмір пенсії 2910,98 грн;

місяць підвищення розміру пенсії 01 березня 2021 року;

розмір пенсії з надбавками 2910,98 грн;

причина блокування виплати пенсії працює по спеціальності, за якою призначена пенсія за вислугу років.

Отже, з 04 лютого 2022 року позивачці припинена виплата пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788 у зв`язку з її працевлаштуванням.

Відповідач 1 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

24 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просила «перерахувати пенсію, вид перерахунку перехід на інший вид пенсії; перевести на пенсію за віком та ч. 4 ст. 42 Закону № 1058».

За принципом екстериторіальності для розгляду заяви від 24 лютого 2025 року був визначений структурний підрозділ ГУ ПФУ в Донецькій області.

З 24 лютого 2025 року проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058, внаслідок якого позивач переведена з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

Як свідчить рішення про перерахунок пенсії № 930090166412 від 06 березня 2025 року (дата-час розрахунку: 03 березня 2025 року 12:04), пенсія позивачки обчислена, виходячи з такого:

шифр та вид пенсії 101 пенсія за віком;

умови призначення Закон № 1058;

середньомісячний заробіток 10460,44000;

дата перерахунку, вік, ознака роботи 24 лютого 2025 року, 60 років 00 місяців 06 днів, працює, працівник охорони здоров`я (посади за постановою КМУ № 909);

вид перерахунку індивідуально (масовий), індексація заробітку;

тривалість стажу:

страховий стаж (повний) 54 років 05 місяців 21 день;

страховий стаж до 01 січня 2004 року 33 роки 04 місяці 23 дні;

страховий стаж після 01 січня 2004 року 21 рік 00 місяців 28 днів;

коефіцієнт стажу без урахування кратності 0,54417;

коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ((653/100*12)*1) 0,54417;

24 лютого 2025 року довічно

розмір пенсії за віком (ст. 27) (10460,44*0,54417) 5692,26 грн;

доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2) (за 34 роки) 365,16 грн;

загальний розмір пенсії 6057,42 грн;

місяць підвищення розміру пенсії 01 лютого 2025 року;

розмір пенсії з надбавками 6057,42 грн.

Розрахунок заробітку для обчислення пенсії за віком проведений таким чином:

загальний страховий стаж в одинарному розмірі 41 рік 02 місяці 21 день, 494 місяці;

загальний страховий стаж після 01 липня 2000 року 22 роки 05 місяців 19 днів, 269 місяців;

дата вводу заробітку 01 лютого 2001 року;

середньомісячний заробіток за три попередні роки (2017 рік за 2014-2016 роки) 3764,40 грн;

коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (1,17 * 1,11 * 1,11 * 1,14 * 1,197 * 1,0796) 2,123703;

збільшений на коефіцієнт показник заробітної плати 7994,47 грн;

останній місяць врахованої заробітної плати 31 березня 2010 року;

максимальна дата оптимізації 31 березня 2010 року;

сума коефіцієнтів заробітної плати (до оптимізації) 185,31301;

сума коефіцієнтів заробітної плати (після оптимізації) 159,54526;

кількість місяців заробітної плати (до оптимізації) 153;

кількість місяців, визначених оптимізацією (в межах 10%) 31;

кількість місяців, виключених додатково (понад 10%) 0;

кількість місяців заробітної плати (після оптимізації) 122;

індивідуальний коефіцієнт для обчислення (до оптимізації) 1,21120;

страховий стаж за місяці врахованої заробітної плати (122-1+28/30) 121,93333;

індивідуальний коефіцієнт для обчислення (після оптимізації) 1,30846;

середньомісячний заробіток для обчислення 10460,44000.

Згідно з рішенням про перерахунок пенсії № 930090166412 від 06 березня 2025 року (дата-час розрахунку: 03 березня 2025 року 12:06) пенсія за віком ОСОБА_1 перерахована з 01 березня 2025 року у зв`язку з індексацією, виходячи з середньомісячного заробітку 11663,39 грн, при розрахунку якого застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, за 2014-2016, збільшений на коефіцієнти (3764,40 грн х 1,17*1,11*1,11*1,14*1,197*1,0796*1,115), а саме 8913,83 грн.

У відповідь на звернення позивачки від 23 квітня 2025 року № ВЕБ-05001-Ф-С-25-073708 та від 22 травня 2025 року № ВЕБ-26002-Ф-С-25-095242 листом від 17 червня 2025 року № 27490-25675/С-02/8-2600/25 ГУ ПФУ в м. Києві повідомило про відсутність підстав для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2025 роки при обчисленні розміру пенсії за віком, навівши обґрунтування тотожне тому, що викладене у відзиві на позовну заяву.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування сторони не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

На час виникнення спірних правовідносин, тобто на день звернення ОСОБА_1 з заявою від 24 лютого 2025 року Закон № 1058 діяв в редакції від 01 січня 2025 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їх сімей, зазначені у ст. 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Ст. 10 Закону № 1058 гарантує право вибору пенсійних виплат, сутність якого полягає у тому, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором; особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Умови призначення пенсії за віком визначає ст. 26 Закону № 1058.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

[…]

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року не менше 32 років;

[…].

Розмір пенсії за віком визначений ст. 27 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп * Кс, де:

П розмір пенсії, у гривнях;

Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до ст. 25 цього Закону.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії унормований ст. 40 Закону № 1058.

Абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

[…].

Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначає ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії визначені ст. 45 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією […].

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії (абз. 2 ч. 3 ст. 45 Закону № 1058).

За правилами, наведеними в абз. 1 ч. 5 ст. 45 Закону № 1058, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, (далі Порядок № 22-1).

На час звернення позивачки з заявою від 24 лютого 2025 року Порядок № 22-1 діяв в редакції від 15 лютого 2024 року.

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі Постанова правління ПФУ № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до п. 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок […] пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії додаток 1); […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, […]може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду (далі вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі Портал Дія) з використанням електронного підпису, […].

[…]

Згідно з п. 1.8 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

[…]

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший […] вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Документи, необхідні для призначення (перерахунку) пенсії, визначені розділом ІІ Порядку № 22-1.

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків […], надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі Положення № 10-1), а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі індивідуальні відомості про застраховану особу).

[…]

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

[…]

4) відомості про місце проживання особи;

[…].

Відповідно до п. 2.8 Порядку № 22-1 […], переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

[…]

При […] переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати:

1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу;

2) довідку про заробітну плату відповідно до абз. абз. 2 і 3 пп. 3 п. 2.1 цього розділу;

3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім`ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім`ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника особою з інвалідністю або учасником війни тощо).

[…].

Приймання, оформлення і розгляд документів, поданих для призначення пенсії, регламентовано розділом ІV Порядку № 22-1.

Відповідно до п. 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

[…]

П. 4.2 Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1058, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до п. п. 17-19 Порядку № 637. Опитування свідків проводиться згідно із п. 12 Порядку № 637;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з п. 2.28 цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). […]

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

[…]

За правилами п. 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. […]

Згідно з абз. 1 п. 4.8 Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, […]. Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Відповідно до п. 4.10 Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, […], переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

[…]

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший […].

Аналіз положень п. п. 1.1, 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:

-з заявою про призначення (перерахунок) пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);

-після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).

При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення (перерахунок) пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території.

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення (перерахунок) пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо її переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, в розмірі 8913,83 грн.

Суд встановив, що з 02 лютого 2001 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 55 Закону № 1788.

Відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 55 Закону № 1788 (в редакції, чинній на час звернення позивачки за призначенням пенсії за вислугу років), право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

24 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася з заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просила здійснити перерахунок пенсії переведення з виду на вид, з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058.

За принципом екстериторіальності для розгляд цієї заяви був визначений структурний підрозділ ГУ ПФУ в Донецькій області.

З 24 лютого 2025 року згідно з рішенням про перерахунок пенсії № 930090166412 від 06 березня 2025 року (дата-час розрахунку: 03 березня 2025 року 12:04) проведений перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 45 Закону № 1058, позивач переведена з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

Розмір пенсії за віком обчислений із середньомісячного заробітку 10460,44 грн, який визначений із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, суду належить перевірити додержання пенсійним органом вимог Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-ІХ «Про адміністративну процедуру» (далі Закон № 2073), а оскаржувані дії (бездіяльність) на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Закон № 2073 регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів (ч. 1 ст. 1 цього Закону).

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 2 Закону № 2073:

1) адміністративний орган орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації;

2) адміністративна справа (далі справа) справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов`язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом;

3) адміністративний акт рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб);

4) адміністративне провадження сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта;

5) адміністративна процедура визначений законом порядок розгляду та вирішення справи;

[…].

У спірних правовідносинах відповідач є адміністративним органом, а прийняте ним рішення адміністративним актом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 2073 адміністративна процедура має проводитись з додержанням таких принципів: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9) ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, суд належить надати відповідь на питання: в контексті спірних правовідносин розмір пенсії за віком позивачки має обчислюватися за правилами, що застосовуються при перерахунку пенсії внаслідок переведення з одного виду пенсії на інший, або за правилами обчислення розміру пенсії за віком, яка призначається вперше.

Застосування норм ч. 2 ст. 40 і ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 у подібних правовідносинах було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.

Так, в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 577/2576/17 Велика Палата Верховного Суду навела наступні висновки:

«[…]

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що 01 січня 2008 року ОСОБА_3 було призначено пенсію за вислугу відповідно до п. «а» ст. 55 Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 позивач звернувся вперше 18 травня 2017 року після досягнення 60-річного віку.

[…]

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.

Отже, Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058.

Верховний Суд України при ухвалені цієї постанови також врахував і положення Законів № 1058 та № 1788.

Підсумовуючи зазначене вище, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду не погоджується з доводами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що з часу набрання чинності Законом № 1058 (за історичним та нормативним підходами до розуміння положень Закону № 1058) більшість положень Закону № 1788 утратили чинність, у зв`язку із чим державні пенсії, які раніше призначалися на підставі вказаного Закону, призначаються на підставі Закону № 1058, з огляду на таке.

[…]

Умови та порядок призначення пенсії за вислугу років визначалися Законом № 1788, як на момент виникнення спірних правовідносин між учасниками справи, так і на час розгляду цієї справи в судах різних інстанцій.

Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону № 1058 за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону № 1788.

При цьому ст. 9 Закону № 1058 не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону № 1788, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058, а тому позиція суду касаційної інстанції, що пенсія за вислугу років призначається Законом № 1058, є необґрунтованою.

[…]».

Вказаний висновок є актуальним і застосовується Верховним Судом при вирішенні публічно-правових спорів у подібних правовідносинах (постанови від 22 листопада 2018 року у справі № 373/2451/15-а, від 31 липня 2019 року у справі № 720/208/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 647/1699/16-а, від 27 лютого 2020 року у справі № 513/298/17, від 02 березня 2020 року у справі № 175/4084/16-а, від 18 серпня 2020 року у справі № 263/6611/17, від 28 вересня 2022 року у справі № 184/886/17, від 23 вересня 2024 року у справі № 620/2027/23, від 16 січня 2025 року у справі № 580/4901/22, від 20 лютого 2025 року у справі № 380/4842/24).

З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що 24 лютого 2025 року, звернувшись до органів Пенсійного фонду України за призначенням пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058, ОСОБА_1 реалізувала своє право на призначення пенсії в солідарній систем відповідно до Закону № 1058 в п е р ш е.

Відтак, пенсійний орган мав визначити заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії за віком з дотриманням вимог ст. 40 Закону № 1058, в тому числі застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це передбачено ч. 2 цієї статті.

Роком звернення за призначенням пенсії за віком є 2025 рік, а тому при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення цього виду пенсії слід застосовувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки.

З приводу посилання відповідачів на те, що на підставі п. 2-1 розділу ХV «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 1058 пенсія за вислугу років позивачки вже була обчислена із застосуванням норм Закону № 1058 суд зауважує, що факт перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років за формулою, що встановлена ст. 27 Закону № 1058 для обчислення розміру пенсії за віком, не впливає на те, що пенсія за вислугу років їй призначена за нормами Закону № 1788.

Ч. 3 ст. 45 Закону № 1058, на яку покликається пенсійний орган, доводячи правомірність своїх дій, регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

При цьому ст. 9 Закону № 1058 свідчить, що за норми цього Закону такий вид пенсії як «пенсія за вислугу років» в солідарній системі пенсійного забезпечення не призначається.

Відповідач 2 довільно трактує норму ст. 10 Закону № 1058, вказуючи на те, що нею передбачено право особи, яка має одночасно право на різні види пенсії, на призначення одного із цих видів пенсії за її вибором, включаючи такий вид пенсії як пенсія за вислугу років.

При цьому в ст. 10 Закону № 1058, яка гарантує право вибору пенсійних виплат, про такий вид пенсії як пенсія за вислугу років взагалі не йдеться.

Закону № 1058 не містить правових норм, які визначають умови та порядок призначення пенсії за вислугу років, яка була призначена ОСОБА_1 з 02 лютого 2001 року відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 55 Закону № 1788.

24 лютого 2025 року ОСОБА_1 використала право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону № 1058 вперше, а тому норми ч. 3 ст. 45 цього Закону не підлягали застосуванню при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення розміру пенсії за віком.

Всупереч приписам ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 з моменту призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, її розмір обчислений із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону № 2073 принцип законності в адміністративній процедурі знаходить свій прояв, серед іншого, в тому, що висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковим для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму.

Отже, при розгляді заяви ОСОБА_1 від 24 лютого 2025 року та прийнятті рішення про перерахунок пенсії № 930090166412 від 06 березня 2025 року (дата-час розрахунку: 03 березня 2025 року 12:04) ГУ ПФУ в Донецькій області порушило принцип законності адміністративної процедури, що знайшло прояв у неврахуванні висновків Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо застосування норм ч. 2 ст. 40 і ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 у подібних правовідносинах.

З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин з урахуванням висновків Верховного Суду, діючи на підставі ч. 2 ст. 9 КАС, суд дійшов висновку, що бездіяльність ГУ ПФУ в Донецькій області, яка полягала у незастосуванні середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки, для визначення розміру заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 , підлягає визнанню протиправною.

Визнання протиправною бездіяльності пенсійного органу охоплює позовні вимоги в частині визнання протиправними його дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС належним та ефективним способом захисту порушеного права позивачки є зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області прийняти рішення про перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком з 19 лютого 2025 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 роки, для визначення заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення розміру пенсії.

Суд зауважує, що з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 Порядку № 22-1 належним відповідачем в цій частині позовних вимог є ГУ ПФУ в Донецькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву від 24 лютого 2025 року та прийняв рішення про перерахунок пенсії (переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком).

Отже, саме на ГУ ПФУ в Донецькій області суд покладає обов`язок здійснити перерахунок пенсії позивачки.

Щодо дати, з якої належить здійснити перерахунок, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла 60 річного віку, тобто пенсійного віку відповідно до ст. 26 Закону № 1058, 18 лютого 2025 року.

З заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просила перевести з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058, позивач звернулася 24 лютого 2025 року, тобто в межах тримісячного строку з дня досягнення пенсійного віку.

Виходячи з того, що до 24 лютого 2025 року пенсія в солідарній системі позивачці не призначалася, суд розцінює її заяву від 24 лютого 2025 року як звернення за призначенням пенсії за віком, що відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення нею пенсійного віку, і приходить до висновку, що позивач має право на пенсію за віком з 19 лютого 2025 року, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а не з 24 лютого 2025 року (з дня звернення за призначенням пенсії), як помилково вважав пенсійний орган.

Застосований судом спосіб захисту порушеного права позивача не становить втручання в дискреційні повноваження пенсійного органу.

За визначенням, наведеним у п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону № 2073, дискреційне повноваження повноваження, надане адміністративному органу законом, обрати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.

Як визначено у Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року, дискреційні повноваження означають свободу адміністрації оцінювати ситуації й приймати у них рішення, надають адміністрації простір у здійсненні вибору між вільними рішеннями.

Проявом адміністративного розсуду може бути:

а) коли норма, встановлюючи певні варіанти рішень, зобов`язує орган зробити вибір одного з варіантів;

б) коли норма уповноважує орган або посадову особу діяти на власний розсуд і при цьому настання правових наслідків не пов`язується конкретними умовами тощо.

Разом з цим у випадку звернення особи, яка досягла пенсійного віку та набула необхідний страховий стаж і яка не отримувала пенсію в солідарній системі, за призначенням пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 у пенсійного органу є лише один варіант правомірної поведінки прийняти рішення про призначення пенсії, визначивши її розмір із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто йдеться про повноваження, які не є дискреційними.

Разом з цим не підлягають задоволенню, як такі, що заявлені передчасно, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві провести виплату перерахованої пенсії з дати виникнення права на призначення пенсії за віком, а саме з 19 лютого 2025 року.

Суд відзначає, що одним із наслідків запровадження принципу екстериторіальності стало розмежування функцій пенсійних органів з розгляду заяв про призначення (перерахунок) пенсії та проведення виплати пенсії.

Сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який розглядатиме по суті заяву про призначення (перерахунок) пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території.

Після прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення (перерахунок) пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, за місцем проживання особи для здійснення виплати пенсії. Виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, за місцем проживання особи.

Суд зауважує, що в контексті спірних правовідносин ГУ ПФУ в Донецькій області не є органом, що призначає пенсію, до обов`язків (повноважень) якого належить виплата пенсії ОСОБА_1 . Таким органом є ГУ ПФУ у м. Києві.

Аналіз положень п. п. 4.2, 4.10 Порядку № 22-1 зумовлює висновок, що в контексті спірних правовідносин до повноважень ГУ ПФУ в Донецькій області належить прийняття рішення про перерахунок пенсії та направлення цього рішення до ГУ ПФУ в м. Києві.

Обов`язок виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 19 лютого 2025 року з урахуванням фактично виплачених сум пенсії виникне у ГУ ПФУ в м. Києві після отримання рішення ГУ ПФУ в Донецькій області, прийнятого на виконання рішення суду у цій справі.

Оскільки ГУ ПФУ в Донецькій області ще не приймало рішення про перерахунок пенсії позивачки на виконання рішення суду у цій справі та не направляло його до ГУ ПФУ в м. Києві, в контексті спірних правовідносин відсутні підстави для визнання протиправними будь-яких дій (бездіяльності) відповідача 2 та покладання на нього обов`язку вчинити певні дії.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн (квитанція від 23 червня 2025 року).

Докази здійснення інших судових витрат позивачем не надані.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області, бездіяльність якого визнана протиправною, підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягала у незастосуванні середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки, для визначення розміру заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти рішення про перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком з 19 лютого 2025 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 роки, для визначення заробітної плати (доходу), яка враховується для обчислення розміру пенсії.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Повне судове рішення складено 19 серпня 2025 року.

Суддя Т.О. Кравченко