Постановление суда № 129666159, 20.08.2025, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

№ справи687/648/25

№2-з/687/6/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2025 року Чемеровецький районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Борсука В.О.,

з участю секретаря - Пагор Б.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чемерівці, без виклику сторін заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Чемеровецького районного суду Хмельницької області із заявою (клопотанням) про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна (про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною).

19.08.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов`язанні з прийняттям наказу про його призов на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлення на військову службу під час мобілізації на особливий період до місць проходження військової служби до набрання законної сили судовим рішенням у даній цивільній справі.

Як зазначається у вищезгаданій заяві, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» заявнику було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації як опікуну особи, визнаної судом недієздатною, термін якої закінчився 31.07.2025 року. Враховуючи, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти певні дії може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також спричинить для заявника негативні наслідки, оскільки надання відстрочки особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим, а тому просить його заяву задовольнити.

Так, відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву та доводи заявника, що викладені в ній, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до роз`яснень, викладених вПостанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Разом з тим згідно з положеннями глави 2 розділу 4 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, а також клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.

Тобто, дана справа розглядається за заявою ОСОБА_1 не у позовному, а в окремому провадженні.

У заяві (клопотанні) порушуються питання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною. Тобто, вказану заяву (клопотання) до суду подано з метою захисту прав та інтересів фізичної особи, яка не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки. Наразі рішення суду не прийнято.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявником не надано належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, як заявника так і особи, за захистом прав та інтересів якої заявник звернувся до суду.

Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть бути застосовані винятково в межах позовного провадження, а тому дана заява про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню через її невідповідності положенням процесуального закону, у зв`язку із чим суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, а також продовження строку дії такого рішення не може бути підставою для заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 виконувати Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. 149-153, 247ЦПК України,-

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Борсук В.О.