Постановление суда № 129662017, 21.08.2025, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/1459/25

Провадження № 2/386/558/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 серпня 2025 року селище Голованівськ

Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області

Гут Ю. О.

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнання автомобіля спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась досуду зпозовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнання автомобіля спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якому просить:

-визнати автомобіль марки Hyundai SANTA FE 2012 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 66,6 % автомобіля Hyundai SANTA FE 2012 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_4 ;

-витребувати з Чорнобаївської Державної нотаріальної контори інформацію, хто прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтею 175, 177 ЦПК України.

Вважаю, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.175,177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав:

Згідно ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до положень ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно дост.4Закону України«Про судовийзбір» заподання досуду позовноїзаяви майновогохарактеру,яка поданафізичною особоюсудовий збірскладає 1відсоток цінипозову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно доч.3ст.6Закону України«Про судовийзбір» заподання позовноїзаяви,що маєодночасно майновийі немайновийхарактер,судовий збірсплачується заставками,встановленими дляпозовних заявмайнового танемайнового характеру.

Ч.7ст.6Закону України«Про судовийзбір» передбачено,що уразі якщопозов подаєтьсяодночасно кількомапозивачами доодного абокількох відповідачів,судовий збіробчислюється зурахуванням загальноїсуми позовуі сплачуєтьсякожним позивачемпропорційно доліподаних кожнимз нихвимог окремимплатіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.08.2021 у справі №160/5879/20.

Вивчаючи додані до позовної заяви додатки суд встановив, що позивачем ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2864,50 грн, що підтверджується квитанцією та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, суд перевірив надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи, встановив, що позивачем надано квитанцію про сплату судового збору лише за позовну вимогу майнового характеру, однак нею не надано до суду підтвердження про сплату судового бору за позовну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, суддя зазначає, що позивач має сплатити судовий збір виходячи із заявлених позовної вимоги немайнового характеру в розмірі 1211,20 грн та вимогу майнового характеру 2864,50 грн грн, ним сплачено судовий збір в розмірі 2864,50 грн, тобто позивачу необхідно надати суду підтвердження про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн. (реквізити сплати судового збору: рахунок UA028999980313121206000011519, отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг с-щеГолов/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код за ЄДРПОУ 37918230, код класифікації доходів 22030101, призначення платежу: за позовом ОСОБА_1 .

Частиною 1 ст.84ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Крім того, в позові позивач просить витребувати у відповідача докази, однак клопотання не відповідає нормам ст. 84 ЦПК України, тому представнику позивача необхідно надати суду клопотання про витребування такого доказу з дотриманням вимог, встановлених ст. 84 ЦПК України(який доказ витребовується;2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу). Також вказати правильне найменування та адресу знаходження особи, в якої витребовується доказ.

Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнання автомобіля спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання останнім копії ухвали суду.

Роз`яснити представнику позивача, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута останньому, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду.

Копію ухвали суду надіслати представнику позивача.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Гут Ю. О.