Постановление суда № 129658972, 20.08.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/1594/25

ун. № 759/14357/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025100080002153 від 18.06.2025 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, офіційно не працює, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 , раніше судимий

-10.04.2025 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

сторони та інші учасники провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025100080002153 від 18.06.2025 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України.

Від прокурора надійшло клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення останнього у вчиненні тяжкого злочину, наявність ризиків його переховування від суду, вчинення нового кримінального правопорушення.

Обвинувачений заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, просив врахувати наявність у нього постійного місця поживання у м. Києві, запевняв, що не має наміру переховуватись від суду, відтак просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового провадження, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу, серед іншого, є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з матеріалами даного кримінального провадження ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то слід зазначити, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його вини, може переховуватись від суду. Водночас, суворість можливого покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте у сукупності з іншими обставинами суттєво збільшує ризик ухилення обвинуваченого від суду.

Крім того, існує ризик щодо можливого вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки останній до затримання суспільно-корисною працею не займався, міцних соціальних зав`язків не має, джерела його доходів суду не відомі, що свідчить про відсутність офіційно підтверджених засобів для проживання та наявність ризику отримання їх злочинним шляхом.

Також, на думку суду, на даній стадії провадження продовжують існувати ризики, передбачені п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість незаконно впливати на свідків та перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.

Суд, відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу обвинуваченого, зокрема відсутність міцних соціальних зв`язків, офіційного та постійного місця роботи. ОСОБА_3 раніше судимий, неодружений, дітей на утриманні не має, раніше судимий, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в період іспитового строку.

Наразі відсутні медичні застереження щодо неможливості перебування ОСОБА_3 в умовах ДУ «Київського слідчого ізолятору».

Отже, суд приходить до висновку, що з часу винесення попередньої ухвали суду про тримання обвинуваченого під вартою, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, відтак інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, у тому числі і домашній арешт, не можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України. Отже, відносно обвинуваченого необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Також в судовому засіданні не встановлено правових підстав для зміни розміру застави, визначеного слідчим суддею під час досудового розслідування кримінального провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 314-316, 615 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19 жовтня 2025 року (включно). Утримувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в

ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 00 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 19 жовтня 2025 року (включно), такі обов`язки:

- з`являтися на виклик до суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це суд;

- не відлучатися із населеного пункту за місцем фактичного проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи,

- здати на зберігання закордонний паспорт, або інший документ, який надає можливість виїзду за кордон України.

Роз`яснити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання, покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави.

Ухвала суду діє до 19.10.2025 включно та підлягає негайному виконанню.

У разі внесення застави ухвала суду діє протягом двох місяців з дня внесення застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 21.08.2025 о 09 год. 45 хв.

Суддя ОСОБА_5