Постановление суда № 129650840, 19.08.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/23057/25

Провадження № 1-кс/947/12536/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2025 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024162150001208 від 07.09.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 240, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024162150001208 від 07.09.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 1971, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 240, ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідування установлено, що ОСОБА_5 з 10.11.2020 до теперішнього часу обіймає посаду Вилківського міського голови Ізмаїльського району Одеської області (далі у тексті міський голова).

Так, ОСОБА_5 , як головна посадова особа міста та керівник виконавчого комітету міської ради, забезпечує контроль за додержанням природоохоронного законодавства на території Вилківської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області.

ОСОБА_5 27.10.2023 підписав рішення Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 2209 про надання ТОВ «Дунайська гавань» (код ЄДРПОУ 44447265) дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в дострокову оренду строком на 49 років за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, місто Вилкове Вилківська міська рада Ізмаїльського району Одеської області, орієнтовною площею 2,8 га, для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту

(для розміщення мультимодальних терміналів та виробничо перевантажувальних комплексів).

Єдиним учасником та бенефіціарним власником ТОВ «Дунайська гавань» є ОСОБА_6 , яка з 29.05.2023 до 24.09.2024 перебувала на посаді директора, а з 25.09.2024 директором товариства призначено ОСОБА_7 .

Фактично ОСОБА_7 керує товариством спільно із рідним братом ОСОБА_6 ОСОБА_8 .

Згодом, ОСОБА_5 30.10.2024 підписав рішення Вилківської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 2535 про надання ТОВ «Вікторі порт» (код ЄДРПОУ 45552440) дозволу на розробку детального плану території земельної ділянки за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, місто Вилкове, вул. Промислова, орієнтовною площею 2,8 га, для розміщення об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури річкового транспорту (для розміщення мультимодальних терміналів та виробничо перевантажувальних комплексів).

Бенефіціарними власниками ТОВ «Вікторі порт» є дружина ОСОБА_8 ОСОБА_9 та дружина ОСОБА_7 ОСОБА_10 .

Фактично діяльністю ТОВ «Вікторі порт» також керують ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_7 .

Після отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою, ОСОБА_8

та ОСОБА_7 , за відсутністю правоустановчих документів на землю

та затвердженої необхідної містобудівної документації, розпочали будівництво приватного мультимодального терміналу.

Для створення стійкої поверхні на земельній ділянці орієнтовною площею 2,8 га для подальшого будівництва мультимодального терміналу, не пізніше жовтня 2024 року у ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , у порушення вимог ст. ст. 16, 19, 28, 51 Кодексу України «Про надра», ст. 24 Гірничого Закону України, ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», якими встановлюються кваліфікаційні, організаційні і технічні вимоги для проведення діяльності із видобування корисних копалин,

не отримавши: спеціальний дозвіл на користування надрами, акт про надання гірничого відводу; без здійснення рентних платежів за користування надрами до відповідних бюджетів, виник умисел на незаконне видобування піску, який є корисною копалиною місцевого значення, з дна ріки ОСОБА_11 у межах затоки Бузунчук, розташованої на території Вилківської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області.

Для незаконного видобутку корисних копалин ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не пізніше жовтня 2024 року вступили у змову із невстановленими на цей час особами, яким безпосередньо доручили здійснювати незаконний видобуток піску з дна ріки ОСОБА_11 у межах затоки ОСОБА_12 .

Для ліквідації перешкод у незаконному видобуванні корисної копалини ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , будучи обізнаними щодо повноважень міського голови з контролю за використанням та охороною надр, обмеження діяльності підприємств, установ, організацій і громадян у випадках і в порядку, передбачених законом, не пізніше жовтня 2024 року залучили міського голову ОСОБА_5 як пособника у незаконному видобуванні піску з ріки Дунай для подальшого використання в якості будівельного матеріалу під час будівництва мультимодального терміналу, на що останній погодився.

ОСОБА_5 , як голова територіальної громади та керівник виконавчого комітету міської ради, мав усунути перешкоди, що заважали реалізувати

ОСОБА_8 та ОСОБА_7 незаконний видобутокпіску, шляхом невиконання покладених на нього повноважень та обов`язків зі здійснення контролю за використанням та охороною природних ресурсів місцевого значення.

Так, ОСОБА_8 за попередньою змовою із ОСОБА_7 у період з жовтня 2024 року до 23 січня 2025 року за пособництвом ОСОБА_5 , який усунув перешкоди та сприяв незаконному видобуванню корисних копалин місцевого значення, в порушення ст. ст. 16, 19, 28, 51 Кодексу України «Про надра», ст. 24 Гірничого Закону України, ст. 38 Закону України

«Про охорону навколишнього природного середовища», тобто без спеціального дозволу на користування надрами, акту про надання гірничого відводу, без здійснення рентних платежів за користування надрами до відповідних бюджетів, незаконно видобули корисну копалину місцевого значення пісок з дна ріки Дунай у межах затоки Бузунчук в обсязі 7765,99 м? на території Вилківської міської територіальної громади, який розмістили на земельній ділянці площею 2,8 га, що розташована в північно-західній околиці м. Вилкове по вул. Промислова на розвилці 22 км правого берегу ріки Дунай, біля затоки Бузунчук та 0 км Соломоніського гирла в межах географічних координат 45°25'09.3"N 29°33'09.0"E, 45°25'06.6"N 29°33'07.9"E, 45°25'06.3"N 29°33'03.0"E, 45°25'10.9"N 29°33'01.5"E.

Незаконний видобуток піску, його транспортування та розподілення по поверхні земельної ділянки здійснювалась залученою ОСОБА_8 та ОСОБА_7 спеціалізованою технікою.

При цьому, ОСОБА_5 у період з жовтня 2024 року до 23 січня 2025 року, в силу займаної посади та здійснюваної діяльності, зокрема щодо погодження землевпорядної та містобудівної документації документів ТОВ «Дунайськагавань» та ТОВ «Вікторі Порт», будучи обізнаним про проведення в інтересах вказаних суб`єктів господарської діяльності ОСОБА_8 та ОСОБА_7 незаконного видобування піску, у порушення норм ст. ст. 16, 19, 28, 51 Кодексу України «Про надра», ст. 24 Гірничого Закону України, ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», без спеціального дозволу на користування надрами для видобування корисних копалин, про необхідність отримання яких, їх правової підстави та порядок був обізнаний, на виконання домовленостей із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , реалізуючи умисел на пособництво у їх незаконній діяльності, направлений на видобуток корисної копалини місцевого значення, шляхом усунення перешкод, не виконував повноваження та обов`язки щодо контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме не видав розпорядження про заборону робіт із видобування корисних копалин, не ініціював утворення спеціальної комісії для проведення обстеження території для фіксації правопорушення, не ініціював зупинення будівництва мультимодального терміналу, яке проводиться з заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу, не нарахував збитки, заподіяні внаслідок самовільного видобування надр, не ініціював звільнення земельної ділянки під будівництвом при наявності факту спричинення збитків внаслідок незаконного видобування корисних копалин, не повідомив правоохоронні та контролюючі органи про виявлений факт незаконного видобутку піску.

Усього ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за пособництвом міського голови ОСОБА_5 незаконно видобуто корисну копалину місцевого значення пісок в обсязі 7765,99 м?, ринкова вартість якого станом на 23.01.2025 склала 17456925,5 грн, що відповідно до примітки до ст. 240 КК України є великим розміром.

Внаслідок незаконного видобування корисної копалини місцевого значення завдяки пособництву ОСОБА_5 , заподіяні збитки Державі в розмірі 171911 838 гривень.

Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) подану позовну заяву у порядку ст.128 КПК України, щодо стягнення шкоди завданої навколишньому середовищу в сумі 171911838 (сто сімдесят один мільйон дев`ятсот одинадцять тисяч вісімсот тридцять вісім гривень).

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 має у спільній сумісній власності наступне майно:

-Об`єкт нерухомого майна земельна ділянка із кадастровим номером 5122310300:02:005:0076 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482955551223) площею 0,1 га.;

-Об`єкт нерухомого майна житловий будинок, загальною площею: 132.1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1281095451223);

-Право власності ОСОБА_5 підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо суб`єкта.

-Крім того, відповідно до декларації ОСОБА_5 у нього відкритті рахунки у банківських установах АТ КБ «Приват Банк» та АТ «Державний ощадний банк Укрїни».

З метою доведення необхідності накладення арешту на майно котре зареєстроване на ОСОБА_5 та його дружину, вважаємо, що відповідно до положень ст.60 СК України, згідно з якими майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Разом з тим, як зазначив Верховний Суд у постанові №752/7440/18 від 04 жовтня 2022 року, спори щодо виділення частки майна із спільної сумісної власності вирішуються у інший спосіб, при цьому в межах кримінального провадження є неприпустимим вирішення спору про право власності на майно шляхом поділу його з виділенням часток.

Відповідно до ч. 12 ст. 100 КПК спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства. Підставою для виділення частки майна в праві спільної сумісної власності має бути вимога співвласника такого майна або державного чи приватного виконавця.

Отже, накладення арешту на майно, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя, не суперечить вимогам кримінального процесуального закону, адже у межах кримінального провадження відсутні законодавчі можливості виокремлення частки, яка належить чоловіку чи дружині. Такий виділ (поділ) здійснюється виключно у межах цивільного судочинства. І особа, якій це майно також належить на праві спільної сумісної власності, не позбавлена можливості реалізувати своє право на поділ майна.

Процесуальний керівникзвертається зклопотанням,обґрунтовуючи йоготим,що з метою попередження приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження нерухомого майна, яке перебуває у власності майна подружжя підозрюваного ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні, необхідним є накладення арешту на таке майно в порядку, передбаченому ст.170 КПК України із забороною на вчинення дій, пов`язаних зі здійсненням будь яких дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (в тому числі поділу, об`єднання, виділу частки).

Слідчий звертається з клопотанням про арешт майна з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також забезпечення забезпечення цивільного позову.

Слідчий в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутності. Надав копію уточненої позовної заяви.

Власник майна на підставі ч.2 ст.172 КПК України до судового засідання не викликався. Відповідно до вказаної правової норми клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчим суддею, враховуючи наявні реальні ризики незаконного приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, з метою забезпечення арешту майна, було прийнято рішення про розгляд клопотання про арешт майна без участі власника.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими слідчий обґрунтовує його задоволення, оцінивши всі обставини у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Під час розгляду клопотання встановлено, що підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві спільної сумісної власності належить наступне майно:

-Об`єкт нерухомого майна земельна ділянка із кадастровим номером 5122310300:02:005:0076 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482955551223) площею 0,1 га.;

-Об`єкт нерухомого майна житловий будинок, загальною площею: 132.1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1281095451223);

Крім того, відповідно до декларації ОСОБА_5 у нього відкритті рахунки у банківських установах АТ КБ «Приват Банк» та АТ «Державний ощадний банк Укрїни».

Відповідно ч.3 ст.368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України (далі СКУ) майно,набуте подружжямза часшлюбу,належить дружиніта чоловіковіна правіспільної сумісноївласності незалежновід того,що одинз нихне мавз поважноїпричини (навчання,ведення домашньогогосподарства,догляд задітьми,хвороба тощо)самостійного заробітку(доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст.70 СКУ у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Так, Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) подано уточнену позовну заяву у порядку ст.128 КПК України про стягнення з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 шкоди завданої навколишньому середовищу в сумі 171911838 (сто сімдесят один мільйон дев`ятсот одинадцять тисяч вісімсот тридцять вісім гривень).

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що в цілях запобігання можливості відчуження вищевказаного майна та забезпечення заявленого Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) цивільного позову про стягнення з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 шкоди завданої навколишньому середовищу в сумі 171911838 (сто сімдесят один мільйон дев`ятсот одинадцять тисяч вісімсот тридцять вісім гривень), а також беручи до уваги правове обґрунтування клопотання слідчого, клопотання про накладення арешту майна підлягає задоволенню.

На цьому етапі слідчий суддя оцінює лише обставини, що стосуються арешту майна та які мають значення для прийняття рішення стосовно накладення чи не накладення такого арешту. Подальша оцінка обставин щодо конфіскації може здійснюватися при винесенні вироку.

З урахуванням цих обставин, а також аргументів, зазначених вище, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку є достатнім для забезпечення можливої конфіскації, є пропорційним втручанням у права власника майна та інших осіб, та не матиме надмірних наслідків для них.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.93, 100, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 392-395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024162150001208 від 07.09.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 240, ч. 4 ст. 358 КК України задовольнити.

Накласти арешт на:

-земельну ділянкуз кадастровимномером 5122310300:02:005:0076 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1482955551223) площею 0,1 га.;

-житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 132.1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1281095451223).

Заборонити будь-яким юридичним та фізичним особам розпоряджатися, відчужувати та здійснювати будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (в тому числі поділу, об`єднання, виділу частки).

Накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках відкритих в банківській установі АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського 1Д) на ім`я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках відкритих в банківській установі АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна 12Г) на ім`я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Зобов`язати службових осіб АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Державний ощадний банк України» надати протягом п`яти робочих днів органу досудового розслідування довідки про залишок коштів на вказаних рахунках та виписок руху грошових коштів по вказаному рахунку на момент оголошення ухвали про накладення арешту.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Виконання ухвали покласти на процесуального керівника досудового розслідування кримінального провадження№12024162150001208 від 07.09.2024.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1