Решение № 129643684, 20.08.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2025 року м. Житомир

справа № 240/9299/24

категорія 112040201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноуліміт" про стягнення санкцій та пені,-

встановив:

Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноуліміт" на його користь суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 89117,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач не вжив заходів щодо створення робочих місць та працевлаштування осіб з інвалідністю, а отже обов`язок по виконанню нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем не виконано, що є порушенням статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", у зв`язку з чим до відповідача застосовані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також накладено пеню за простроченням сплати адміністративно-господарських санкцій.

Враховуючи вищевикладене, просить стягнути зі відповідача на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі 89117,95 грн.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

04.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ноуліміт" через систему "Електронний суд" надіслало до суду відзив на позовну заяву (за вх.№31869/24), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ноуліміт" (далі - ТОВ "Ноуліміт") після отримання та ознайомлення з розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій у розмірі 88130,95 грн, здійснило самостійну перевірку достовірності цих відомостей та встановило розбіжність між даними, вказаними в звітності за І квартал 2023 року, та фактичними даними товариства, яка виникла внаслідок описки при складанні звітності.

Вказує, що середньооблікова чисельність працівників в І кварталі 2023 року становила 6 осіб, а не 8, як це зазначено в звітності, тому після встановлення розбіжностей у розрахунках, відповідач подав свої заперечення, у яких товариство просило внести зміни до розрахунку, однак позивач залишив їх без розгляду та відповіді.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "Ноуліміт" зареєстроване як юридична особа.

Згідно з інформацією, зазначеною в розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, середньооблікова чисельність штатних працівників за 2023 рік у ТОВ "Ноуліміт" складає 8 осіб. При цьому, встановлений Законом норматив підприємство не виконало у кількості 1 (одне) робоче місце для осіб з інвалідністю.

У зв`язку із виявленим порушенням законодавчих вимог, Фонд самостійно розрахував суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що підлягали сплаті ТОВ "Ноуліміт" у розмірі 88130,95 грн.

Відповідачем не було сплачено адміністративно-господарських санкцій до 15 квітня 2024 року, а тому, починаючи із 16 квітня 2024 року по 13 травня 2024 року нарахована пеня у розмірі 987,00 грн за 28 днів прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій.

Загальна сума заборгованості ТОВ "Ноуліміт" складає 89 117,95 грн.

У зв`язку з тим, що відповідачем сума адміністративно-господарської санкції та пені у добровільному порядку не сплачена, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року №875-XII з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №875-XII) визначені засади соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантовано їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до статті 17 цього Закону з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Нормами статті 18 Закону України №875-XII встановлюється обов`язок для підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1, 2, 4 статті 19 Закону України №875-XII передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною 1 цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10 березня 2023 року №14-1 та наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10 березня 2023 року №17, розрахунок надсилається у формі електронного документа Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за формою, наведеною у додатку. Створені Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю оригінали розрахунків передаються Пенсійному фонду України з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги", "Про публічні електронні реєстри», "Про захист персональних даних", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", інших нормативно-правових актів. Пенсійний фонд України надсилає розрахунки через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України протягом п`яти календарних днів з дня їх одержання від Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Матеріали справи свідчать, що у 2023 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача становила 8 осіб, з огляду на що середньооблікова чисельність працевлаштованих осіб з інвалідністю у 2023 році повинна складати 1 особу (а.с. 6).

Однак, відповідач не погоджується з вказаним та у своєму відзиві надає пояснення, де зазначає, що при поданні 05.05.2023 звітності за І квартал 2023 року реєстраційний №9102201608, товариством здійснено описку при її складанні. Вказує, що середньооблікова чисельність працівників в І кварталі 2023 року становила 6 осіб, а не 8, як це зазначено в звітності.

На підтвердження своїх доводів, надає суду докази того, що в період з 01.01.2023 по 31.03.2023 включно, у ТОВ "Ноуліміт" працювало 8 осіб, двоє з яких є зовнішніми сумісниками, які не включаються до середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, а саме: директор Шахрай Тарас Сергійович та фінансовий директор Балюра Євгеній Володимирович.

Крім цього, відповідач до відзиву надає копію додатку №1 податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2023 року (Д1) у період за січень, лютий та березень 2023 року.

Вказує, що відповідно до вищезазначеного додатку, працівники Балюра Є.В. та ОСОБА_1 визначені у розрахунку як 0, саме тому, середньооблікова чисельність працівників в 1 кварталі 2023 року становила 6 осіб (а. с. 27 зворот, 28 зворот, 29 зворот).

Також, відповідач зазначає, що не виявив розбіжностей між відомостями, вказаними в звітності та фактичними даними ТОВ "Ноуліміт" за ІІ квартал 2023 року, ІІІ квартал 2023 року та ІV квартал 2023 року, а тому з врахуванням поданого нового звітного Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2023 року, середньооблікова чисельність працівників ТОВ «Ноуліміт» в 2023 році становить 7 (сім) осіб.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Порядок визначення середньооблікової кількості працівників визначається Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286 (далі - Інструкція № 286).

Згідно з п. 1.8 Інструкції №286 показник середньої кількості усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості характеризує умовну кількість працівників (робочих місць), що відпрацювали повний робочий день, яка необхідна для виконання встановленого (визначеного) підприємством обсягу робіт (послуг). Методика його визначення базується на перерахунку оплаченого робочого часу усього персоналу (штатні працівники, сумісники, працюючі за договорами), що залучався до роботи у звітному періоді й отримував відповідну заробітну плату, в умовну кількість працівників, яких було б достатньо підприємству для виконання фактичного обсягу роботи за умови роботи всіх працівників упродовж повного робочого дня, виходячи зі встановленої його тривалості.

Відповідно до пп. 2.1.1 п.2.1 Інструкції №286 фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків). До його складу належать: винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво.

Згідно з пп. 2.6.1 п. 2.6 Інструкції №286 не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії: прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств.

Працівник, який отримує на одному підприємстві дві, півтори ставки, тобто оформлений за сумісництвом на тому самому підприємстві, де й основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), або менше однієї ставки, в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізична особа.

Згідно з п. 3.1 Інструкції №286 середня кількість працівників підприємства за період (місяць, квартал, з початку року, рік) визначається як сума таких показників: середньооблікової кількості штатних працівників; середньої кількості зовнішніх сумісників; середньої кількості працюючих за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п. 1.5. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України 13.01.2004 №5, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713 (далі - Інструкція №5) програми державних статистичних спостережень передбачають облік фонду оплати праці, нарахованого всім працівникам, а також виділення фонду штатних працівників, які перебувають в обліковому складі підприємства, та поділ його на складові.

Фонд оплати праці інших категорій працівників (сумісників або тих осіб, які зайняті за договорами цивільно-правового характеру) розподіляється на складові на загальних підставах згідно з Інструкцією. При цьому суми оплати праці вищезгаданих категорій у формах державних статистичних спостережень відображаються у фонді оплати працівників позаоблікового складу та не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати штатних працівників облікового складу підприємства.

Згідно з пп. 2.1.1 п.2.1 Інструкції №5 фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків). До його складу належать: винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво.

Отже, Інструкція №286 містить вичерпний перелік осіб, які не враховуються до середньооблікової та облікової кількості штатних одиниць.

Таким чином, для визначення середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу на рік враховуються всі категорії працівників облікового складу за виключенням працівників, які прийняті на роботу за сумісництвом.

Враховуючи вищевикладене, особи, які працювали за сумісництвом у відповідача у 2023 році не повинні були включатися до розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Як зазначає відповідач, в період з 01.01.2023 по 31.03.2023 включно, із загальної кількості працівників 8 осіб у ТОВ "Ноуліміт" працювало 2 зовнішніх сумісника, які не включаються до середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, а саме:

- директор Шахрай Тарас Сергійович, посада - юрисконсульт в ТОВ «Магнум Ентерпрайз» з 05.12.2017 по 30.04.2023, що підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_1 (а. с. 35 зворот - 37);

- ОСОБА_2 , прийнятий відповідно до наказу №8-К/тр від 23.05.2022 про прийняття на роботу на посаду фінансового директора з умовами роботи "за сумісництвом" починаючи з 24.05.2022 (а. с. 35).

Згідно із наданими відповідачем доказами, зокрема, додаток 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску зовнішні сумісники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позначений у графі 21 «Ознака наявності трудової книжки» з ознакою «0» - без трудової книжки (а. с. 27 зворот, 28 зворот, 29 зворот).

Позивач не надав до суду доказів, які б спростовували інформацію, надану Товариством з обмеженою відповідальністю "Ноуліміт".

Оскільки середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноуліміт" за 2023 рік складала 7 осіб, то суд погоджується з позицією відповідача, що він протягом вказаного періоду до категорії суб`єктів, яким відповідно до статті 19 Закону встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, не відносився.

Відтак, суд дійшов висновку, що в діях відповідача відсутній склад правопорушення, за вчинення якого Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" передбачено застосування адміністративно-господарських санкцій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70, затверджений Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування.

Цей Порядок визначає механізм проведення Держпраці, її територіальними органами планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - суб`єкти господарювання), щодо виконання ними нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначеного статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Відповідно до п. 2 Порядку №70 предметом проведення перевірки є виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування.

Згідно з п. 9 Порядку №70 вбачається, що позапланова перевірка може бути проведена незалежно від кількості раніше проведених перевірок, зокрема , за інформацією, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, наданою територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, що отримана ним від Пенсійного фонду України в установленому порядку та за визначеною формою.

Абзацами 1-3 п. 15 Порядку №70 встановлено, що за результатами проведення планової або позапланової перевірки посадові особи Держпраці чи її територіального органу, які проводили перевірку, складають акт за формою, затвердженою Мінекономіки.

Посадові особи Держпраці чи її територіального органу, які проводили перевірку, зазначають в акті перевірки інформацію про стан дотримання суб`єктом господарювання законодавства, а у разі його недотримання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідний нормативно-правовий акт.

Крім того, в акті перевірки зазначається розрахунок виконання/невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю за період, за який проводиться перевірка.

Матеріали справи не містять відомостей щодо проведення такої перевірки, за якою було б встановлено порушення законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Разом з тим, позивач у клопотанні від 19.06.2024 (за вх. №34741/24) просить долучити до матеріалів справи лист-роз`яснення Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 31 травня 2024 року за №ЦЗ/3.175145-24.

Позивач, посилаючись на згаданий лист, наголошує, що Державна служба України з питань праці та її територіальні органи не мають підстав для здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю в частині дотримання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13 березня 2022 року №303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Тим часом, пунктом 2 названої закріплено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Відповідно до статті 15 Європейської соціальної хартії (переглянутої), Страсбург, 3 травня 1996 року, яку із заявами ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» від 14 вересня 2006 року№137-V (European Social Charter), з метою забезпечення особам з інвалідністю, незалежно від їхнього віку та характеру і походження їхньої інвалідності, ефективного здійснення права на самостійність, соціальну інтеграцію та участь у житті суспільства Сторони зобов`язуються, зокрема:

1. вжити необхідних заходів для забезпечення особам з інвалідністю орієнтування, освіти та професійної підготовки, коли це можливо, у межах загальних програм або, коли це видається неможливим, у державних або приватних спеціалізованих закладах;

2. сприяти їхньому доступові до роботи усіма засобами, які можуть заохочувати роботодавців приймати на роботу осіб з інвалідністю і утримувати їх у звичайному виробничому середовищі та пристосовувати умови праці до потреб осіб з інвалідністю, або, коли це видається неможливим у зв`язку з інвалідністю, шляхом облаштування або створення спеціальних робочих місць з урахуванням ступеня інвалідності. У деяких випадках такі заходи можуть вимагати використання спеціалізованих служб працевлаштування та надання допомоги;

3. сприяти їхній всебічній соціальній інтеграції та участі у житті суспільства, зокрема, шляхом вжиття заходів, включаючи технічну допомогу, що спрямовані на усунення перешкод для спілкування і пересування і що надають доступ до транспорту, житла, культурної діяльності і відпочинку.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю законодавством України, є виконання останньою зобов`язань, взятих такою за результатами ратифікації Європейської соціальної хартії (переглянутої).

Отже заборона на проведення перевірок, визначено положеннями постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13 березня 2022 року №303 не поширюється на зазначені правовідносини.

Частиною 3 статті 217 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що до суб`єктів господарювання за порушення ними здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 статті 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем були виконані вимоги Закону №875-ХІІ щодо вжиття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому застосування до нього адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є безпідставним.

За ч. 3 ст. 217 Господарського кодексу України до суб`єктів господарювання за порушення ними здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст. 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, з інформації наданої відповідачем, суд встановив, що середньооблікова кількість працівників відповідача за 2023 рік становила менше 8 осіб, а отже підстави для стягнення з ТОВ "Ноуліміт" адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» - відсутні.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що у ТОВ "Ноуліміт" у 2023 році був відсутній обов`язок створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та відповідно відповідальність за невиконання нормативу, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників за 2023 рік склала 6 осіб, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

У задоволенні позову Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Домбровського, 38, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003, код ЄДРПОУ 20401066) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ноуліміт" (вул. Домбровського, 45, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10029, код ЄДРПОУ 43291849) про стягнення санкцій та пені, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 20 серпня 2025 року.

Суддя А.В. Горовенко