Постановление суда № 129643229, 18.08.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/33934/25

Провадження № 1-кс/761/22097/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2024 року за №42024000000000176, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2025 р. Старший детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2024 року за №42024000000000176.

Клопотання мотивовано тим, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за оперативним супроводженням Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 42024000000000176 від 31.01.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування кримінального провадження досліджуються, обставини зловживання службовим становищем службовими особами Головного сервісного центру МВС всупереч інтересам служби, яке полягало в організації та проведенні конкурсних торгів, а у подальшому за їх результатами придбанні за завищеними цінами в ТОВ «ЕНДЖІ СЕРВ» (код ЄДР 38674860) електронного обладнання, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

В органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_6 , будучи заступником начальника ГСЦ МВС з питань впровадження цифрових інновацій, відповідальною особою за забезпечення здійснення покладених на ГСЦ МВС повноважень та здійснення безпосереднього контролю і координації роботи самостійних структурних підрозділів ГСЦ МВС, діючи умисно та протиправно, у порушення вимог, передбачених п. 10 ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 2 Розділу ІІІ Положення ГСЦ МВС щодо забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів, п. 3 Посадової інструкції державного службовця заступника начальника Головного сервісного центру МВС з питань впровадження цифрових інновацій (затверджена начальником ГСЦ МВС від 11.04.2023), у частині, що стосується забезпечення здійснення покладених на ГСЦ МВС повноважень та здійснення безпосереднього контролю та координації роботи самостійних структурних підрозділів ГСЦ МВС, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із службовими особами ГСЦ МВС та іншими невстановленими особами, за результатами проведення фінансово-господарських операцій за договором про закупівлю № 293/143вс від 22.09.2023 з ТОВ «ЕНДЖІ СЕРВ» щодо придбання товарно-матеріальних цінностей (захищений планшет на базі ОС Android) за завищеною ринковою вартістю, організував вчинення службовими особами Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчинене за попередньою змовою групою осіб, на загальну суму 1 283 544 грн, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є тяжкими наслідками, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «ЕНДЖІ СЕРВ».

Дії ОСОБА_6 , кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме організація вчинення службовою особою зловживання службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

13.08.2025 заступнику начальника Головного сервісного центру МВС з питань впровадження цифрових інновацій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру в організації вчинення службовою особою зловживання службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Враховуючи характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тяжкі наслідки на суму 1 283 544 грн, завданих інтересам держави в результаті вчинення кримінального правопорушення, а також необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, орган досудового розслідування просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 242 240 грн, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки, передбачені п. п. 1-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатись із населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Вказане стало підставою для звернення до суду з клопотанням.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисники заперечили щодо задоволення клопотання, підозру необґрунтованою, докази, які на думку органу досудового розслідування підтверджують підозру, недопустимі, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведені. Крім цього, вважають розмір застави необґрунтовано завищений.

Заслухавши думки учасників судового процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Перевіряючи матеріали клопотання слідчим суддею встановлено, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за оперативним супроводженням Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 42024000000000176 від 31.01.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

13.08.2025 заступнику начальника Головного сервісного центру МВС з питань впровадження цифрових інновацій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру в організації вчинення службовою особою зловживання службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно ст. 181 ч.1 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного слідчий суддя вважає, що обставини, викладені у ч.1 ст. 194 КПК України, на даний час є частково доведені, існують достатні підстави вважати, що існує вказаний у клопотанні ризик передбачений ст.177 КПК України, щодо можливості ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування, а доказів зворотного в судовому засіданні сторонами не надано. Інші зазначені у клопотанні ризики матеріалами справи не доводяться.

Судом враховано, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

У той же час, не залишається поза увагою слідчого судді, що Указом Президента України №64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також, згідно з роз`ясненнями, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

При вирішенні питання обґрунтованості підозри суд приймає до уваги практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», за яким обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Крім того, у відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, належності та допустимості зібраних доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Достатніх підстав вважати, що підозра ОСОБА_6 є необгрунтованою, суд не вбачає і стороною захисту такої необґрунтованості не доведено.

Однак, за змістом п. 3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Більш м`яким запобіжним заходом, у порівнянні з заставою, є особисте зобов`язання.

Згідно ст. 194 ч.4 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вивчивши клопотання та додані до нього документи, з огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя прийшов до висновку, що на даний час прокурором не доведена наявність підстав вважати, що запобіжний захід у вигляді застави є необхідним та достатнім для застосування відносно ОСОБА_6 з врахуванням його ролі у вчинених правопорушеннях, та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Враховуючи особу підозрюваного, його дохід, стан здоров`я та майновий стан, характеристику останнього, внесення ним застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є непомірною сумою та спричинить надмірний тягар останньому. Також органом досудового розслідування не доведено, що без застосування запобіжного заходу у вигляді застави неможливо забезпечити швидке, повне та неупереджене досудове розслідування.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», згідно до якого наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено того, що застосування запобіжного заходу у вигляді застави є необхідним для належного забезпечення кримінального провадження, дотримання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України та загальних засад кримінального провадження, передбачених ст.7 КПК України.

Статтею 179 КПК України визначено особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу(ч.1).

За ч.1 ст.177 цього Кодексу метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_6 , тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється останній, ймовірність настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 , слід застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Зобов`язати ОСОБА_6 виконувати передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватись від позапроцесуального спілкування із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 щодо обставин, що є предметом досудового розслідування; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.

За встановлених в судовому засіданні обставин слідчий суддя вважає за необхідне клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_6 , потрібно залишити без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 132, 154-156, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Зобов`язати ОСОБА_6 виконувати передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-утримуватись від позапроцесуального спілкування із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 щодо обставин, що є предметом досудового розслідування;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.

Обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, на підозрюваного ОСОБА_6 покладаються на строк по 10 жовтня 2025 року включно.

Підозрюваному ОСОБА_6 письмово під розпис повідомити покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_15 .

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1