Решение № 129641329, 14.08.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 14.08.2025Справа № 554/7079/24 Провадження № 2-а/554/31/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2025 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді - Материнко М.О.

за участю секретаря судових засідань - Станкевич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дорошенко Ольги Володимирівни, Державної службиУкраїни збезпеки натранспорті про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі

В С Т А Н О В И В:

До Октябрського районного суду м. Полтави звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 , Державної службиУкраїни збезпеки натранспорті про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

В обгрунтування своїх позовних вимог вказував, що, є приватним підприємцем, надає транспортні послуги. Зокрема, здає наявний у власності автомобільний транспорт у оренду.

Так, у власності позивач має транспортний засіб DAF, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вказаний транспортний засіб він здав в оренду 1 грудня 2021 року ТОВ "СЕРВІСПЕТРОЛ", що підтверджується Договором №СОО-001 від 01.12.2021 року та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Позивачу стало відомо про те, що відносно нього винесено постанову серія АА №00017681 від 05.03.2024 року через перевищення норм вагового контролю на одній із вісей автомобіля. Це відбулось, не дивлячись на те, що автомобіль з 01.12.2021 року не перебуває у користуванні, а зданий в оренду, про що органом контроль видане відповідне Свідоцтво.

В судове засідання представник позивача адвокат Марченко Г.І. в судове засідання не з`явилася, направивши до суду заяву про розгляд без участі.

Представник співвідповідача Державної служби України з безпеки на транспорті в судове засідання не з`явився, направивши додаткові пояснення та відзив на позовну заяву.

Судом встановлено наступне.

До Октябрського районного суду м. Полтави звернувся Скрипник Олександр Олексійович із позовною заявою до ОСОБА_2 , Державної службиУкраїни збезпеки натранспорті про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

В обгрунтування своїх позовних вимог вказував, що, є приватним підприємцем, надає транспортні послуги. Зокрема, здає наявний у власності автомобільний транспорт у оренду.

Так, у власності позивач має транспортний засіб DAF, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вказаний транспортний засіб він здав в оренду 1 грудня 2021 року ТОВ "СЕРВІСПЕТРОЛ", що підтверджується Договором №СОО-001 від 01.12.2021 року та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Позивачу стало відомо про те, що відносно нього винесено постанову серія АА №00017681 від 05.03.2024 року через перевищення норм вагового контролю на одній із вісей автомобіля. Це відбулось, не дивлячись на те, що автомобіль з 01.12.2021 року не перебуває у користуванні, а зданий в оренду, про що органом контроль видане відповідне Свідоцтво.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 08.07.2024 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 20.03.2025 року залучено до участі в якості співвідповідача Державну службу України з безпеки на транспорті, адреса м. Київ, вул. Антоновича, 51.

Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM58, WAGA-WIM40, CRUA-01-VVE, сертифікат перевірки типу UA.TR.113-0749-21, чинний до 28.12.2031, свідоцтво про повірку №1619 від 20.11.2023, чинне до 20.11.2024 (підсистема ідентифікації), сертифікат перевірки типу UA.TR.113-0748-21, чинний до 28.12.2031, свідоцтво про повірку №04/4438 від 20.11.2023, чинне до 20.11.2024 (підсистема вагового контролю) та сертифікат перевірки типу UA.TR.113-0747-21, чинний до 28.12.2031, свідоцтво про повірку №1618 від 20.11.2023, чинне до 20.11.2024 (підсистема габаритного контролю).

За вказане правопорушення Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.

Абзацом 3 пункту 8 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 №512 (далі Інструкція №512) встановлено, що постанова та бланк квитанції про сплату адміністративного штрафу, що є невід`ємною частиною цієї постанови, оформлені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, друкуються на паперовому бланку разом із повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа з постановою) та вкладаються у паперовий конверт. Відповідно до положень пункту 8 Інструкції №512 постанова, яку винесла уповноважена посадова особа, друкується з використанням засобів системи та протягом трьох робочих днів з дня її винесення передається національному оператору поштового зв`язку для доставлення на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи) рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Постанова набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення (абзац 10 пункту 8 Інструкції №512).

Постанову серії АА №00017681 винесено 05.03.2024 та 06.03.2024 скеровано рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0600253466380 на поштову адресу Позивача: Донецька обл., м. Добропілля, м. Білозерське, вул. Олександра Первія (Леніна), 3, кв. 6, тобто на адресу, що міститься в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, вказану самим Позивачем при реєстрації транспортного засобу, та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, поштове відправлення №0600253466380 було 02.04.2024 повернуто на адресу Відповідача через невручення адресату за закінченням встановленого терміну зберігання. Інструкція №512 покладає на органи Укртрансбезпеки обов`язок саме щодо направлення постанови особі за адресою місця реєстрації (проживання), що відома на момент винесення постанови відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів, при цьому обов`язку контролюючого органу здійснювати перевірку правильності адреси, що міститься в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, вказаної перевізником при реєстрації такого транспортного засобу, норми вказаного нормативноправового акту не передбачають.

В цьому контексті, з приводу доводів Позивача в позовній заяві про зміну в 2023 році місця проживання через бойові дії в Донецькій області та неотримання оскаржуваної постанови за його актуальним місцем проживання (м. Полтава, вул. Кишинівська, 42), варто звернути увагу, що самим Позивачем при зміні місця реєстрації (юридичної адреси) не було внесено відповідні зміни до державних реєстрів (Єдиного державного реєстру транспортних засобів та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

При цьому, внесення відповідних змін щодо актуалізації даних залежить виключно від волевиявлення самої особи та не входить до повноважень інших осіб.

В свою чергу, посадові особи Укртрансбезпеки в своїй діяльності керуються відомостями саме з Єдиних державних реєстрів, адже такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, зважаючи на невжиття самим позивачем належних дій щодо актуалізації даних Єдиних державних реєстрів щодо свого місця реєстрації (юридичної адреси), відповідачем в повній мірі дотримано вимог встановленого порядку повідомлення позивача про винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності шляхом направлення її на адресу, відомості про яку містяться в державних реєстрах.

Відповідно до абзацу 10 пункту 8 Інструкції №512 постанова серії АА №00017681 від 05.03.2024 набрала законної сили 02.04.2024 та у зв`язку з несплатою в установлений строк застосованого штрафу була направлена для примусового виконання до органу державної виконавчої служби для стягнення штрафу в подвійному розмірі.

Щодо законодавчо встановлених вимог, яких зобов`язані дотримуватись суб`єкти господарювання під час здійснення перевезень вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. За приписами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У той же час, відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 , транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: в) навантаження на вісь: Кількість осей Максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, тонн місцевого значення, тонн На одинарну вісь 11,5 7 Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється. Разом з тим, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у статті 1321 передбачено відповідальність за порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Так, згідно частини 2 статті 1321 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. Звертаємо увагу, що у спірних правовідносинах мова йде про перевищення саме нормативних вагових параметрів транспортних засобів під час руху автомобільними дорогами, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, а не технічних характеристик транспортного засобу щодо маси, визначених свідоцтвом про реєстрацію такого транспортного засобу.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174 (далі Порядок №1174, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). В цьому контексті звертаємо увагу, що посилання Позивача в позовній заяві на положення Порядку №1567 та Порядку №879 не заслуговують на увагу, адже норми зазначених нормативно-правових актів регулюють порядок здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті, у тому числі, проведення габаритно-вагового контролю транспортних засобів шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та застосування до автомобільних перевізників-суб`єктів господарювання адміністративно-господарських штрафів за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, у той час як предметом спірних правовідносин по даній справі є встановлення обставин притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі, в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, пунктом 1 Порядку №879 прямо передбачено, що дія цього Порядку не застосовується під час габаритно-вагового контролю на автоматичних пунктах. В свою чергу, відповідно до пункту 8 Порядку №1174 засоби вимірювальної техніки, які є складовими технічних засобів автоматичних пунктів, повинні відповідати вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, на підтвердження чого додаються копії відповідних сертифікатів перевірки типу та свідоцтв про повірку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі система) взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Положеннями пункту 12 Порядку №1174 врегульовано, що автоматичний пункт може забезпечувати: - вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; - вимірювання загальної маси транспортного засобу; - визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; - вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; - визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу (за можливості); - вимірювання габаритів транспортного засобу (за можливості); - фіксацію та розпізнавання номерного знака транспортного засобу; - фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; - фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); - первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-комунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; - автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-комунікаційної системи. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (пункт 14 Порядку №1174). Метадані за визначенням пункту 2 Порядку №1174 являють собою структуровані дані, які містять відомості про подію, зафіксовану за допомогою автоматичного пункту, характеристики зафіксованого транспортного засобу, необхідні для його ідентифікації, параметри функціонування технічних засобів автоматичного пункту, а також інші дані, необхідні для обліку, пошуку, оцінки та управління такими відомостями. Згідно пункту 15 Порядку №1174 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, найменування власника засобу вимірювальної техніки, інформацію про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); - місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); - найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; - дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, номерний знак транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, зовнішні габарити транспортного засобу (за можливості), розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі (за наявності); - фотографії транспортного засобу: фронтальну, фотографію номерного знака транспортного засобу, оглядову фотографію із зображенням розпізнаного номерного знака; - відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності). Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних (пункт 10 Порядку №1174).

Тобто фактично метадані являють собою структурований набір програмних файлів з відповідним кодуванням, що передаються в інформаційну систему від автоматичних пунктів та за результатами автоматичного опрацювання засобами системи набувають придатного для сприйняття вигляду та відображаються в інформаційній картці габаритно-вагового контролю та відомостях програми автоматизованого робочого місця інспектора.

В свою чергу, наявні в матеріалах справи матеріали автоматичної фіксації містять всі необхідні відомості та інформацію, що передбачені в якості обов`язкових для метаданих відповідно до пункту 15 Порядку №1174. Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Згідно статті 268 КУпАП, особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791 2798 цього Кодексу.

Стаття 283 КУпАП встановлює, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Окрім того, відповідно до пункту 17 Порядку №1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Звертаємо увагу, що оскаржувана постанова містить всі передбачені законодавством відомості щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, що підтверджується, зокрема: 1) фотографіями транспортного засобу, здійсненими в момент проїзду через автоматичний пункт; 2) інформаційною карткою автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформованою автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого Позивачем; 3) витягом з програми АРМ-аудиту щодо виявленого правопорушення. Фотографії руху транспортного засобу через автоматичний пункт також містяться на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за посиланнями, які є у кожній постанові, та можуть бути перевірені на предмет їх належності, об`єктивності та достовірності (роздруківка додається). Інформаційна картка безпосередньо формується автоматичним пунктом та надсилається уповноваженій посадовій особі, яка здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, у вигляді метаданих та використовується нею при встановленні події та складу адміністративного правопорушення, відображає, як саме відбувається розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, зміст постанови серії АА №00017681 від 05.03.2024 відображає усі істотні ознаки складу правопорушення, усі відомості, які містяться в оскаржуваній постанові, відповідають вимогам чинного законодавства.

Зокрема, постанова містить інформацію про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді зазначення конкретних вагових параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, - загальної маси та навантаження на осі.

Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом Позивача підтверджується загальними результатами зважування, які, у випадку, якщо вони не перевищують нормативні габаритно-вагові параметри, не підлягають зазначенню у постанові. З матеріалів, долучених до відзиву, вбачається, що порушення стосуються саме нормативних вагових параметрів навантаження на осі транспортного засобу в аспекті перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Вказані відомості містяться у інформаційній картці автоматичного пункту габаритновагового контролю (загальна маса «axleload-2» 14400 кг), сформованій автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого Позивачем, яка використовувалась Відповідачем при розгляді справи про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, та відображені в роздруківці відомостей системи автоматизованого робочого місця інспектора (витяг з програми АРМ-аудиту) У подальшому така інформація від автоматичних пунктів була передана до системи у вигляді метаданих, які містять відомості про подію, зафіксовану за допомогою автоматичного пункту, характеристики зафіксованого транспортного засобу, необхідні для його ідентифікації, параметри функціонування технічних засобів автоматичного пункту, а також інші дані, необхідні для обліку, пошуку, оцінки та управління такими відомостями.

Згідно пункту 3 Інструкції №512, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції. Так, відповідно до додатку 1 до Інструкції №512 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та на даний час) в постанові має міститися виключно інформація про дату, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) особи, зазначеної у статті 143 КУпАП, дата народження, місце проживання (перебування), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті, опис обставин, установлених під час розгляду справи. Зазначення в тексті постанови інших відомостей, положеннями даного нормативно-правового акту не передбачено.

При цьому, допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги зазначаються в постанові шляхом посилання на пункт 22.5 Правил дорожнього руху, що не передбачає жодної диференціації в залежності від тієї чи іншої ділянки дороги, по якій здійснюється рух, що унеможливлює помилкове тлумачення у вказаному аспекті, та безпосередньо зазначені в описовій частині постанови.

Водночас, Інструкцією №512 затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення.

Винесена Відповідачем постанова в повній мірі відповідає формі, затвердженій додатком 1 до Інструкції №512. Таким чином, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/ перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку №1174, а отже зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 1321 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами).

Щодо суб`єкта відповідальності та порушення встановлених законодавством габаритно-вагових норм: Так, особа суб`єкта відповідальності за частиною 2 статті 1321 КУпАП визначається відповідно до статті 143 КУпАП. Відповідно до статті 143 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною 2 статті 1222, частинами 2 і 3 статті 1321 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Так, ряд відомостей, які враховуються під час розгляду справи про адміністративне правопорушення надаються з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, ведення якого здійснюється уповноваженими посадовими особами Головного сервісного центру МВС.

Так, відповідно до положень пункту 2 розділу ІІ Інструкції №512 уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - cистема), необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова).

У разі якщо адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 1222, частинами 2, 3 статті 1321 КУпАП, зафіксоване в автоматичному режимі, уповноважені посадові особи встановлюють особу, зазначену у частині 1 статті 143 КУпАП за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За запитом уповноваженої посадової особи (за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України надають відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, Документ сформований в системі «Електронний суд» 04.04.2025 14 керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних». Так, під час опрацювання наданих системою матеріалів інформаційного файлу щодо виявленої події порушення в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення посадовою особою Укртрансбезпеки від ЄДРТЗ було отримано інформацію про особу суб`єкта відповідальності відповідно до статті 143 КУпАП, а саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб DAF XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_4 , ОСОБА_1 , позивача по справі.

Водночас, Позивач зазначає про те, що він не є суб`єктом відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, оскільки відповідно до умов укладеного договору оренди транспортного засобу №СОО-001 від 01.12.2021 передав у користування зазначений транспортний засіб іншій особі ТОВ «СЕРВІСПЕТРОЛ», з огляду на що відсутні підстави щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Однак, згідно отриманої в порядку інформаційної взаємодії інформації з інформаційно-телекомунікаційної системи відомості щодо належного користувача даного транспортного засобу (ТОВ «СЕРВІСПЕТРОЛ», як зазначає Позивач в позовній заяві) до ЄДРТЗ внесені не були. Водночас, в обґрунтування своєї позиції Позивач в позовній заяві зазначає про те, що факт передачі належного йому транспортного засобу марки DAF XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_4 , підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Так, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 останнє містить відмітку про його видачу для участі у міжнародному русі для ТОВ «СЕРВІСПЕТРОЛ», власність не є власником, дійсне до 17.06.2027. В свою чергу, тимчасове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видається лише для можливості перетину державного кордону наймачами транспортних засобів, як це передбачено пунктом 51 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (далі Порядок №1388).

Так, відповідно до пункту 51 Порядку №1388 на підставі заяви власника транспортного засобу особі, яка здійснює поїздку за кордон, видається за її бажанням свідоцтво про реєстрацію на її ім`я. Свідоцтво про реєстрацію, видане на ім`я власника транспортного засобу, у тому числі поданій у порядку, визначеному пунктом 8-2 цього Порядку, зберігається у відповідному сервісному центрі МВС. Видане на період поїздки за кордон свідоцтво про реєстрацію підлягає поверненню відповідному сервісному центру МВС не пізніше ніж протягом 10 днів після повернення з-за кордону.

З огляду на зазначене, тимчасове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу для виїзду за кордон є лише документом, що підтверджує право користування транспортним засобом для здійснення міжнародної поїздки, а не свідчить про зміну особи, за якою даний транспортний засіб зареєстровано. Окрім того, на відповідний запит Укртрансбезпеки в рамках розгляду іншої судової справи Головний сервісний цент МВС листом від 12.04.2023 №31/6930-7533-2023 (копія додається) повідомив, що процедура отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу для поїздки за кордон не є завершеною процедурою внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Відтак, видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу для участі у міжнародному русі (для виїзду за кордон) та внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача транспортного засобу є різними за своєю суттю та призначенням правовими інститутами, що не змінюють та не доповнюють одне одного.

Так, положення статті 143 КУпАП чітко визначають коло можливих суб`єктів відповідальності за частиною 2 статті 1321 КУпАП, якими можуть бути: 1) фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб; 2) керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, або особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи; 3) належний користувач транспортного засобу в разі, якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу.

В свою чергу, відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдиний державний реєстр транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2020 №779, Єдиний державний реєстр транспортних засобів (далі - ЄДРТЗ) - це інформаційна система, яка є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ (далі - ЄІС МВС), що забезпечує накопичення, використання, узагальнення, зберігання, передачу, захист інформації про зареєстровані транспортні засоби, їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби.

Адміністратором ЄДРТЗ є Головний сервісний центр МВС, який забезпечує, серед іншого, обробку (унесення, накопичення, використання, узагальнення, зберігання, передачу, захист) інформації в ЄДРТЗ про зареєстровані транспортні засоби, їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби (пункт 6 розділу І).

Пунктом 1 розділу ІІІ зазначеного Положення передбачено, що основними інформаційними об`єктами ЄДРТЗ є набір відомостей про: зареєстровані на території України транспортні засоби та їх власників (співвласників), належних користувачів;

При цьому, пунктом 1 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №1145 (далі Порядок №1145), визначено, що цей Порядок визначає процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - Реєстр) відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі - належний користувач) для автоматизованого обліку. Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку №1145, належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи (особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно до статті 143 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Відповідно, внесенню до ЄДРТЗ підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність, згідно правил встановлених статтею 14- 3, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ. Саме зазначені відомості надаються уповноваженій посадовій особі Відповідача на її запит при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення.

В свою чергу, оформлення тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб/тимчасового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу для виїзду за кордон не є самостійною підставою для внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача транспортного засобу за відсутності на те відповідної заяви уповноваженого суб`єкта.

За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі Відповідача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу, за якою зареєстрований транспортний засіб. Внесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу є виключно правом особи, уповноваженої на подання відповідної заяви в порядку, передбаченому Порядком №1145. При цьому, невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований (Позивача). До того ж, відповідно до пункту 3, 5 Порядку №1145 підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками (власником транспортного засобу та належним користувачем), якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування.

Відомості про належного користувача до Реєстру вносяться через: 1) територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС); 2) веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС; 3) Портал Дія, у тому числі з використанням його мобільного додатка. Звертаємо увагу суду, що зазначена позиція Відповідача підтверджується численними висновками судів, викладеними у рішеннях першої інстанції та постановах апеляції, якими за результатами розгляду аналогічних за фактичними обставинами спорів неодноразового наголошувалося на правомірності дій Укртрансбезпеки під час виявлення події порушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, з аналізу зазначених вище положень законодавства вбачається, що особою, за якою зареєстровано транспортний засіб, вважається власник даного транспортного засобу та саме на таку особу відповідно до статті 143 КУпАП покладається адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною 2 статті 1321 цього Кодексу, за умови відсутності в ЄДРТЗ відомостей про належного користувача даного транспортного засобу. З огляду на зазначені обставини та відсутність у ЄДРТЗ відомостей щодо належного користувача транспортного засобу на момент виявлення події адміністративного правопорушення та винесення оскаржуваної постанови, відповідно до норм статті 143 КУпАП та Порядку №1174, Інструкції №512 до адміністративної відповідальності притягнуто власника транспортного засобу ОСОБА_1 , позивача по справі.

В свою чергу, відповідно до частини 2 статті 531 Закону України «Про дорожній рух» відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, у разі притягнення її до відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), має право зворотної вимоги до особи, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення. Відтак, у разі, якщо Позивач вважає, що правопорушення вчинене іншою особо, має право звернутися до такої особи з вимогою про відшкодування завданих збитків. V. Щодо розрахунку відсоткового значення перевищення габаритних норм транспортного засобу з урахуванням допустимої похибки вагового комплексу Так, фіксація адміністративних правопорушень була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту WIM58, WAGA-WIM40, CRUA-01-VVE. Документ сформований в системі «Електронний суд» 04.04.2025 18 Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM58, WAGA-WIM40, CRUA-01-VVE відповідає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, на підтвердження чого додаються копії сертифікатів перевірки типу та свідоцтв про повірку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.

При цьому, здійснення габаритно-вагового контролю відбулося з використанням технічно справного зважувального обладнання, щодо якого проведено періодичну повірку (метрологічну атестацію). Таким чином, факт перевищення Позивачем нормативних вагових параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, зафіксований за допомогою даних WIM-комплексу, доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу, з огляду на що відсутні сумніви в достовірності результатів вимірювань технічних засобів автоматичного пункту. Натомість, постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АА №00017681 від 05.03.2024 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 1321 КУпАП, а саме перевищення навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 5.183% (0.596 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5 тон,, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн. При цьому, фактично зафіксоване навантаження на одиночну вісь 2 транспортного засобу становило 14400 кг (14,400 т); навантаження з урахуванням похибки вагового комплексу 12096 кг (12,096 т). Вказані відомості зазначені безпосередньо в тексті оскаржуваної постанови в розділі «Результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення». Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134- 1:2006, IDT) Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Відсоткове та натуральне значення перевищення вагових параметрів транспортних засобів отримується з урахуванням допустимої похибки вимірювання автоматичного комплексу, яка складає 10% щодо загальної маси та 16% щодо навантаження на осі. Так, формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритновагових норм під часу руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами наступна: *% перевищення = ((Xфакт ? Xнорм ? похибка пристрою)/Xнорм)*100, де Xфакт фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Xнорм нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР. Похибка пристрою регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134- 1:2010, помножена на Xфакт при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр). Згідно формули зроблено розрахунки та встановлено перевищення нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 ПДР України, відповідно до постанови АА №00017681 від 05.03.2024: - перевищення навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 5.183% (0.596 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5 тон: Розрахунок *% перевищення = ((X факт X норм ? похибка пристрою)/X норм)*100 *% перевищення = ((14400 - 11500 кг - 16%*14400)/11500)*100=5,183% Перевищення нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням похибки вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги, про що прямо вказано в постанові із зазначенням застосованої формули (примітки до постанови). Усе викладене вище досліджено та підтверджено уповноваженою посадовою особою Укртрансбезпеки при розгляді справи про правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, використовуючи інформаційні файли, шляхом накладення особистого кваліфікованого електронного підпису із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За загальним правилом, рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень не можна визнати неправомірними, якщо вони ґрунтуються на законі, чинному на момент прийняття відповідного рішення таким суб`єктом (Постанова Верховного суду України №825/1496/17 від 15.05.2019). Таким чином, дії Укртрансбезпеки щодо встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, винесення оскаржуваної постанови та Документ сформований в системі «Електронний суд» 04.04.2025 20 притягнення Позивача до відповідальності у виді штрафу в розмірі 8 500,00 грн. є цілком правомірними. Дії відповідача під час її формування є законними та такими, що відповідають вимогам статті 19 Конституції України.

В свою чергу, позовні вимоги Позивача по справі №554/7079/24 є безпідставними та не підлягають задоволенню. При цьому, правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, передбачає, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. Позивачем у порядку частини першої статті 77 КАС України не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, так само як і не надано доказів на підтвердження відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною першою статті 245 КАС України визначено, що при вирішенні справи по суті суд може відмовити в його задоволенні повністю.

Відповідно, з огляду на відсутність підстав для задоволення позовних вимог відсутні і підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування судових витрат. Однак, окремо щодо позовних вимог про відшкодування витрат на правову допомогу вважаємо за доцільне звернути увагу на наступне. Так, за змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited" проти України№, заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27.10.2020 по справі №902/909/19. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі… Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний спір виник у справі незначної складності та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо. А відтак, вимоги про відшкодування судових витрат на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн., є явно неспівмірними з обсягом виконаних адвокатом робіт та категорією складності справи.

Позивачем за змістом позовної заяви та поданих до суду документів не надано жодних, у тому числі належних та допустимих, доказів на підтвердження реальності факту понесення витрат на правову допомогу та обґрунтованого розрахунку їх розміру.

Частиною 6 статті 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини 5 статті 134 КАС України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Якщо у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючисть ст.ст. 251, 288, 289 КпАП України, ст.ст. 5, 20, 72, 160, 286 КАС України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Дорошенко Ольги Володимирівни, Державної службиУкраїни збезпеки натранспорті про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 19.08.2025 року.

Суддя Материнко М.О.