Постановление суда № 129639128, 19.08.2025, Носівський районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер № 741/504/25

Номер провадження 2/741/373/25

УХВАЛА

іменем України

19 серпня 2025 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Кузьменка І.С.,

прокурора Прядка С.В.,

представника позивача Чернігівської обласної ради Кравченка Д.В.,

представника відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка Агролідер» адвоката Сисова В.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду у цивільній справі за позовом виконувача обов`язків заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Носівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Носівкарайагролісництво» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка Агролідер» про витребування земельної ділянки,

УСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язків заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради (код згідно ЄДРПОУ 0291011423, м. Чернігів, просп. Миру, буд. 43) звернувся до суду із цим позовом до відповідачів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка Агролідер» (код ЄДРПОУ 44261768, адреса місцезнаходження: м. Носівка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Іржавецький шлях, буд. 1), яким просив витребувати з незаконного володіння відповідачів на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельну ділянку з кадастровим номером 7423882000:02:001:5185 площею 2,00 га, яка знаходиться на території Носівської міської територіальної громади.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 18 березня 2025 року відкрито позовне провадження в цій цивільній справі. Одночасно постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено дату підготовчого засідання у відкритому судовому засіданні в залі Носівського районного суду Чернігівської області.

02 червня 2025 року через підсистему «Електронний суд» відповідач ОСОБА_1 подав клопотання про залишення позову без розгляду.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначав, що 09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України №4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року, яким внесено зміни до ст. 261, 388, 390, 391 ЦК України. За вказаним законом держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з умовами на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту в розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову. Тому, на думку відповідача, відсутні підстави для подальшого розгляду справи без урахування вимог ч. 5 ст. 390 ЦПК України, оскільки, у випадку задоволення позовних вимог, таке рішення призведе до порушення його прав як Відповідача, через незабезпечення судом та прокуратурою зобов`язання щодо внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна. На підтвердження вимог клопотання, відповідач додав три фото світлини від 19 травня 2025 року з місця розташування земельної ділянки, на яких видно паростки соняшникових. (а.с.32-33 т.2).

Оскільки позов поданий без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк, посилаючись на ч. 8 ст. 257 ЦПК України просив суд залишити позов по справі № 741/504/25 без розгляду.

Прокурор у підготовчому судовому заперечив щодо задоволення заявленого клопотання через його безпідставність, посилаючись на те, що про обов`язок позивача додати до позову документи, які підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, застосовується виключно щодо позовних вимог про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, і не підлягає застосуванню до вимог щодо витребування майна із чужого незаконного володіння.

Представник відповідача Чернігівської обласної ради, ураховуючи предмет позовних вимог, заперечив щодо можливості задоволення клопотання, посилаючись на його безпідставність

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Носівка Агролідер» адвокат Сисов В.С. клопотання ОСОБА_1 підтримав повністю, посилаючись на те, що зміни, внесені до законодавства у зв`язку з набранням чинності Законом України № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року, стосуються безпосередньо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7423882000:02:001:5185 площею 2,00 га. Уважав, що невнесення позивачем коштів на депозит суду, у разі задоволення позову, може призвести до порушення прав відповідача як добросовісного користувача.

У підготовче судове засідання 19 серпня 2025 року відповідач ОСОБА_1 , представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Носівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Носівкарайагролісництво» не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, не повідомили суд про причини неявки та не надали доказів на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання.

Статтею 43 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони.

Суд, з`ясувавши думку представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд щодо заявленого клопотання представника відповідача дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Згідно з приписами до ч. 4 ст. 177 ЦПК України (в редакції чинній на час звернення прокурора до суду) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025 року, згідно з яким ст. 390 ЦК України доповнено ч. 5 наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Статтю 265 ЦПК України доповнено частиною 14 такого змісту: «У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Як вбачається з тексту позовної заяви, яка була судом прийнята до провадження, правовою підставою позовних вимог позивач зазначив, зокрема ст. ст. 387, 388 ЦК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до положень ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо: 1) воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень; 2) воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Суд звертає увагу на ту обставину, що вимога ч. 4 ст. 177 ЦПК України про обов`язок позивача додати до позову документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, застосовується виключно щодо позовних вимог про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача (ст. 388 ЦК України), і не підлягає застосуванню до вимог щодо витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України).

Окрім того, суд привертає увагу до наступного. У статті 5 ЦК України визначені дії актів цивільного законодавства у часі, згідно якої акти цивільного законодавства регулюють відносини,які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків,коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно статті 185 ЦПК України, в редакції чинній на день постановлення оскаржуваної ухвали суду, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина 1). В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2).

Згідно абзацу 3 частини 2 статті 185 ЦПК України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму.

Дана редакція набула чинності 09 квітня 2025 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року.

Згідно частини 3 статті 185 ЦПК України, в цій же редакції, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У Законі України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року відсутня вказівка про те, що положення статтей 177 та 185 ЦПК України мають зворотну дію в часі. Навпаки, в них зазначено саме про те, що експертно-грошова оцінка здійснюється в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Щодо суті клопотання про залишення позову без розгляду суд зазначає, що вичерпний перелік підстав для залишення позову без розгляду визначено у ст. 257 ЦПК України. У зв`язку із прийняттям Закону України № 4292-ІХ змін до статті 257 ЦПК України законодавцем не внесено та додаткових підстав для залишення позову без розгляду не установлено.

Суд звертає увагу, що ухвала про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строк їх усунення, або ж з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, не постановлялась.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Тому, враховуючи вищевикладені обставин та характер спору, наслідки розгляду клопотання про залишення позову без розгляду , суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду необхідно відмовити.

Керуючись ст. 10, ст. ст. 222, 257, ч. 6 ст. 259, ст. 260, 268 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали буде оголошений о 09 год 30 хв 20 серпня 2025 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА