Решение № 129637600, 07.07.2025, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/10080/21

2/214/692/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 липня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Попова В.В.,

при секретарі Собченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачазвернулась досуду іззазначеним позовом,який в подальшому уточнила та в якомупросить стягнутиз ОСОБА_2 на користь позивача суму заборгованості за спожиту послугу з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2013 року по 06 червня 2020 року у розмірі 20366 грн. 05 коп., інфляційні втрати у сумі 8353 грн. 09 коп. та 3% річних у розмірі 2385 грн. 56 коп. та стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості за спожиту послугу з централізованого опалення за період з 07 червня 2020 року по 30 вересня 2021 року у розмірі 5515 грн. 65 коп., інфляційні втрати у сумі 180 грн. 32 коп. та 3% річних у розмірі 96 грн. 02 коп.

В обґрунтуванняпозовних вимогвказано,що АТ«Криворізька теплоцентраль»за специфікоюсвоєї виробничоїдіяльності здійснюєпостачання тепловоїенергії дляпотреби опаленняі гарячоговодопостачання населенню,у томучислі доквартири АДРЕСА_1 .Так,у зв`язку з неналежним виконанням відповідачами як споживачами послуг з централізованого опалення своїх зобов`язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за надані послуги, у них за період з 01 жовтня 2013року по30 вересня 2021 рокувиникла заборгованістьу розмірі25 881 грн. 70 коп., яку відповідачі у добровільному порядку не погашають. Тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів існуючої заборгованості та окрім того просить стягнути нараховані інфляційні втрати та 3% річних. Разом з тим, представник позивача просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 22.05.2024 року скасовано заочне рішення по справі №214/10080/21 за позовною заявою Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, але надала письмову заяву, в якій уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила розглянути справу за її відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , будучи повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги заперечили у повному обсязі, просили застосувати строки позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, відповідач ОСОБА_2 з 12 січня 2004 року зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 . Разом з тим, у зазначеній квартирі з 12 січня 2004 року зареєстрована інший відповідач у справі - ОСОБА_1 .

Згідно детального розрахунку заборгованості, за адресою: АДРЕСА_2 , позивачем надавались послуги опалення, але їх вартість своєчасно та в повному обсязі не сплачувалась, у зв`язку з чим за період з 01 жовтня 2013 року по 06 червня 2020 року утворилась заборгованість у розмірі 20366 грн. 05 коп. та за період з 07 червня 2020 року по 30 вересня 2021 року 5515 грн. 65 коп.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правовідносини з приводу постачання теплової енергії, що виникли між сторонами, регулюються Законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630.

В даному випадку застосовується до 01.05.2019 року Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року №1875-IV, а з 01.05.2019 року Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII.

Раніше редакціяЗакону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року, а саме ч. 1 визначала, що споживач - це, зокрема, фізична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ч. 3ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 рокуспоживач зобов`язаний, зокрема, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, оскільки укладення договору є обов`язком споживача (п. 1 ч. 3ст. 20 вказаного Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року).

Відповідно до ст.2Закону України«Про житлово-комунальніпослуги»,предметом регулюванняцьогоЗаконує відносини,що виникаютьу процесінадання споживачампослуг зуправління багатоквартирнимбудинком,постачання тепловоїенергії,постачання гарячоїводи,централізованого водопостачання,централізованого водовідведеннята поводженняз побутовимивідходами,а такожвідносини,що виникаютьу процесінадання послугз постачаннята розподілуелектричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.7Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснюєоплату заспожиті житлово-комунальніпослуги щомісяця,якщо іншийпорядок тастроки невизначені відповіднимдоговором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 6 ст.19Закону України«Про теплопостачання» споживач повинен щомісячноздійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КабінетуМіністрів Українивід 21.07.2005року №630 (зі змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.

Відповідно до ст.ст. 67,68ЖК Україниплатаза комунальніпослуги беретьсякрім квартирноїплати зазатвердженими вустановленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

У відповідності дост.526ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства. У відповідності дост.525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Таким чином, внаслідок невиконання відповідачами обов`язку щодо оплати наданих послуг з централізованого опалення було порушено право позивача на своєчасне отримання платні за надані послуги.

Отже,судом,із розрахункузаборгованості,наданого позивачем,встановлено,що заперіод часуз 01 жовтня 2013 року по 06 червня 2020 року та за період з 07 червня 2020 року по 30 вересня 2021 року заборгованістьза адресою: АДРЕСА_2 ,за наданіпослуги зцентралізованого опаленнясклала на загальну суму 25 881 грн. 70 коп. та яка підлягає стягненню в примусовому порядку.

Між тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Так, відповідачі у поданій заяві просили суд застосувати строки позовної давності до спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Ч.ч. 1, 5ст. 261 ЦК Українивизначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність, відповідно до ч. 1ст.260ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями253-255цьогоКодексу.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Так, із аналізу зазначених норм випливає, що за кожним щомісячним платежем перебіг позовної давності починається після невиконання чи неналежного виконання відповідачем обов`язку із внесення щомісячної плати і обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Таким чином, позивач звернувся до суду з даним позовом у листопаді 2021 року, тобто після спливу позовної давності щодо щомісячних платежів із жовтня 2013 року по жовтень 2018 року включно.

Разом з тим, судом вважає за необхідне зазначити також наступне та врахувати, щопостановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався та діяв й на час звернення позивача з даним позовом до суду.

Законом України №530-ІХ від 17.03.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

02 квітня 2020 року набув чинностіЗакон України від 30.03.2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якогорозділ «Прикінцеві положення» ЦК Українидоповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто, строк позовної давності, в силу пункту 12Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, продовжено на строк дії карантину.

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом.

За таких обставин, законом передбачено продовження позовної давності щодо вимог за якими перебіг позовної давності не закінчився станом на 02 квітня 2020 року.

Оскільки, в даному випадку перебіг трирічної позовної давності щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за на надані послуги з постачання теплової енергії за квітень 2017 року закінчився під час дії карантину, а тому ці строки продовжуються, що свідчить про дотримання позивачем позовної давності при зверненні до суду з даним позовом щодо стягнення заборгованості за період з 02 квітня 2017 року.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що з відповідачів на користь позивача слід стягнути заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 02 квітня 2017 року по 30 вересня 2021 року у розмірі 17024? грн. 13 коп.

Таким чином, з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за спожиту послугу з централізованого опалення за період з 02 квітня 2017 року по 06 червня 2020 року у розмірі 11508 грн. 48 коп. та солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за період з 07 червня 2020 року по 30 вересня 2021 року 5515 грн. 65 коп.

Щодо стягнення з відповідачів на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

У відповідності дост.526ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства. У відповідності дост.525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, формулюванняст.625ЦК України,коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

Разом з тим, за змістом ч.2ст.625ЦК Українинарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови ВСУ від 06.06.2012 року у справі №6-49цс12, від 24.10.2011 року у справі №6-38цс11). Отже, проценти, передбаченіст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями (постанова ВСУ від 17.10.2011 року у справі №6-42цс1 1).

Отже, зважаючи на вищевикладене, правовідносини, які склались між позивачем та відповідачами є грошовим зобов`язанням, позаяк відповідач має зобов`язання перед позивачем оплатити надані послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення), а позивач має право вимагати від відповідачів відповідної оплати за надані послуги, однак, у зв`язку із несплатою належним чином відповідачами за отримані послуги, позивачу було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена у грошовому еквіваленті, а тому на дані правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України та з ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню за період з 02 квітня 2017 року по 06 червня 2020 року інфляційні збитки у розмірі 2281 грн. 86? коп. та 3% річних у розмірі 968 грн. 38 коп. Крім того, підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за період з 07 червня 2020 року по 30 вересня 2021 року інфляційні збитки у розмірі 180 грн. 32? коп. та 3% річних у розмірі 96 грн. 02 коп.

Відтак, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати в розмірі 2 270 грн. 00 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: з відповідача ОСОБА_2 у розмірі 911 грн. 86 коп. та з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 по 178 грн. 88 коп. з кожного окремо.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 625, 714, 901, 903 ЦК України,ст.ст.2,7,9Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.19 Закону України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630,ст.ст.12,13,19,23,77,78,141,263-265,268,273,280-284,354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1) суму заборгованості за спожиту послугу з централізованого опалення за період з 02 квітня 2017 року по 06 червня 2020 року у розмірі 11 508 грн. 48 коп., інфляційні втрати у сумі 2 281 грн. 86 коп. та 3% річних у розмірі 968 грн. 38 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1) суму заборгованості за спожиту послугу з централізованого опалення за період з 07 червня 2020 року по 30 вересня 2021 року у розмірі 5515 грн. 65 коп., інфляційні втрати у сумі 180 грн. 32 коп. та 3% річних у розмірі 96 грн. 02 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1) судовий збір у розмірі 911 грн. 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1) судовий збір, по 178 грн. 88 коп. з кожного окремо.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.