Решение № 129635607, 20.08.2025, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/619/25

Провадження № 2/681/449/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2025 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області у складі головуючої - судді Горгулько Н.А.,

розглянувши в м. Полонному в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

20.05.2025 позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ТОВ «Споживчий центр» (далі Товариство) та відповідачем 08.01.2023 укладено кредитний договір №08.01.2023-100000128, за умовами якого позивач надає відповідачу кредит у розмірі 5000 грн, строком на 42 дня, а він зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі.

У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 10600 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5000 грн, заборгованості по процентах у сумі 5600 грн, через що позивач змушений звернутися до суду.

Ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 21.05.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження та постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу копія позовної заяви з доданими документами надіслана позивачем 19.05.2025 листом.

ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання судом направлено копію ухвали про відкриття провадження, однак згідно з відміткою відділення Укрпошти від 30.05.2025 адресат відсутній за вказаною адресою, у зв`язку з чим конверт із вкладенням повернуто суду, але згідно з положеннями п.4 ч.8ст.128 ЦПК України, вважається врученим. У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приймаючи до уваги думку позивача, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст.15, ч. 1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Законувизначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину (позиція Верховного Суду у постанові № 524/5556/19 від 12.01.2021, у постанові №127/33824/19 від 07.10.2020).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зістаттею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, передумовою для виникнення у позичальника обов`язку повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними має бути встановлений факт отримання кредитних коштів відповідачем.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що 08.01.2023 ОСОБА_1 на вебсайті ТОВ «Споживчий центр» підписав одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору «С796» пропозицію позивача укласти електронний кредитний договір (оферту) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та надав ТОВ «Споживчий центр» заявку, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 08.01.2023 за посиланням htpp://sgroshi/com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно із ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 12 зворот - 17).

Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним договором: 4149-60ХХ-ХХХХ-4464.

На підтвердження факту перерахування кредитних коштів за договором кредиту до матеріалів справи додано квитанцію про електронний переказ коштів від 08.01.2023, сформованою платіжним сервісом АТ «Приватбанк» LiqРау (а.с.10).

Для підтвердження факту належності відповідачу ОСОБА_1 картки №4149-60ХХ-ХХХХ-4464 судом за клопотанням представника позивача, згідно ухвали від 18.06.2025 в АТ КБ «ПриватБанк» було витребувано наступну інформацію: чи емітувалася банківська карта № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 ; інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 за 08.01.2023.

На виконання зазначено ухвали до суду надійшла відповідь від 08.07.2025 № 20.1.0.0.0/7-250620/85475, з якої слідує, що на ім`я ОСОБА_1 в банку не емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 .

Отже, позивачем не доведено факту отримання коштів позичальником з огляду на таке.

Згідно зіст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

З матеріалів справи не вбачається, чи був відкритий будь-який банківський рахунок на ім`я позичальника та чи видавались йому платіжні засоби, з яких можна було б зробити висновки про рух коштів, в тому числі їх зарахування та використання.

Таким чином, суд приходить до висновку, про відсутність належних і допустимих доказів отримання відповідачем кредитних коштів за кредитними договорами

За таких обставин суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позову.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 259, 263-265, 268, 273-275, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код в ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, поштовий індекс 01032.

Відповідач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А.Горгулько