Постановление суда № 129628645, 19.08.2025, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12757/25

Провадження № 2-з/357/56/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.08.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши заяву адвоката Бійц Марини Едуардівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2025 року адвокат Бійц Марина Едуардівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із цивільним позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про визнання правовідносин за кредитним договором припиненими, в якому просила: визнати припиненими правовідносини за кредитним договором № 014/79729/74/86458 між ОСОБА_1 ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є ОСОБА_2 ) як наслідку визнання договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки недійсним та застосування наслідків нікчемного правочину (нікчемність встановлена ст. 24 Закону України «Про іпотеку») який не потребує визнання судом його недійсним договору про відступлення права вимоги № 26-02/20 від 26 лютого 2020 року.

Одночасно з позовом адвокат Бійц Марина Едуардівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала заяву про забезпечення позову, в якій просила: накласти арешт на на квартиру по АДРЕСА_1 , загальною площею 107,0 кв.м. та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ; заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав та нерухоме майно вчиняти будь які реєстраційні дії щодо квартири по АДРЕСА_1 , загальною площею 107, 0 кв.м. та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Заява мотивована тим, що позивач разом із поданням позовної заяви подає заяву про забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Предметом позову, що подається ОСОБА_1 до ОСОБА_2 є припинення правовідносин за кредитним договором № 014/79729/74/86458 від 30 листопада 2007 року, укладеним між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , як наслідку визнання договору про передачу права вимоги за договором іпотеки, що є єдиним житлом позичальника, а тому невжиття заходів забезпечення позову за цим позовом може призвести до втрати предмета іпотеки, враховуючи той факт, що з 2020 року пава вимоги за кредитним та іпотечним договором відступались 3 рази від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до АТ «ОКСІ Банк», від АТ «ОКСІ Банк» до ТОВ ФК «Укрфінансгруп», від ТОВ «Укрфінансгруп» до ОСОБА_2 . Тому просять суд вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій щодо предмету іпотеки квартири, що належить ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , оскільки у разі їх невжиття та задовлення даного позову, рішення суду неможливо буде виконати. Також вказує, що відповідач може скористатись ситуацією із запровадженням воєнного стану, в умовах якої утруднюється процес захисту прав позивача, процес збору доказів, доведення правової позиції, та позбавити його права власності на єдине наявне у позивача нерухоме майно, та виселити позивача разом із неповнолітньою дитиною на вулицю в період загрози воєнної агресії. А тому з метою недопущення подальшої процедури реалізації предмета іпотеки, позивач звертається до суду з заявою про забезпечення позову.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, до подання позовної заяви, або у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

При прийнятті рішення про вжиття заходів забезпечення позову суди мають надати правильну правову оцінку підставам застосування цих заходів.

Забезпечення позову є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі ст. 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Законодавець таким чином дає особам, які беруть участь у справі, можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.

На переконання суду у поданій заяві про забезпечення позову не наведено достатніх підстав вважати, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені. Окрім того, заявником не обґрунтовано, яким чином вжиття судом заходів забезпечення позову, а саме накладення арешту на вказане майно, забезпечить реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмету позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову, суд враховує предмет спору, співмірність вимог позивача з заявленими ним заходами забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Таким чином, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно може зникнути, зменшитись, погіршитись або може бути відчуженим.

Зі змісту позовної заяви та заяви про забезпечення позову вбачається, що спір стосується щодо визнання припиненими правовідносини за кредитним договором №014/79729/74/86458 від 30.11.2007 р. укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість вчинення дій, що створить перешкоди до виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (Висновок Верховного Суду у постанові від 07 червня 2022 року у справі №127/25378/21).

Отже, з`ясувавши обсяг позовних вимог, відповідність заходу забезпечення позову, який просить застосувати позивач, заявленим позовним вимогам, а також оцінивши співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом якого позивач звернувся до суду, суд вважає, що заходи забезпечення позову, обрані позивачем, є неспівмірним з вимогами позовної заяви та позивачем заявлено недостатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення даного позову.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви адвоката Бійц Марини Едуардівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову, - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційної інстанції безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Особи, які не були присутніми в судовому засіданні при оголошенні ухвали мають право на її оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя Б. І. Кошель