Решение № 129601019, 13.08.2025, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/390/20 Провадження № 2-др/358/14/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2025 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Тітова М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Федоренка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, клопотання представника відповідача Піотровича В.М. про відшкодування витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «ім. Т.Г. Шевченка» про стягнення матеріальної шкоди, збитків у вигляді упущеної вигоди та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

25 червня 2025 року до суду надійшла заява від представника відповідача Піотровича В.М. про відшкодування витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «ім. Т.Г. Шевченка» про стягнення матеріальної шкоди, збитків у вигляді упущеної вигоди та моральної шкоди.

У даному клопотанні порушено питання про стягнення з позивача на користь відповідача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, що становлять 35140 гривень.

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав: копію детального опису наданих послуг професійної правничої допомоги; копію Акту прийому-передачі наданих послуг; копію Договору № 1 від 22.11.2020 року; копію Додаткової угоди № 1 від 22.10.2024 року до Договору № 1 від 22.11.2020 року про надання правничої допомоги.

Представником позивача адвокатом Семенюком К.В. до суду подано заперечення стосовно необгрунтованості витрат на правову допомогу відповідача, в якому представник позивача вказує на те, що першою заявою по суті справи відповідача був відзив на позовну заяву, в якому жодного слова про відшкодування витрат на правову допомогу не було, як відповідно і попередніх (орієнтовних) розрахунків вказаних витрат.

В подальшому, більше ніж через чотири з половиною років представником відповідача була подана заява про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, зокрема витрат на правову допомогу. Однак, такий (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат щодо втрат на професійну правничу допомогу подано представником відповідача не з першою заявою по суті, а отже з пропуском строку. Жодних підстав для поновлення пропущеного строку немає. Те, що попередній суддя (Кіхтенко С.О.) звільнився (майже через 5 (п`ять) років від початку розгляду вказаної цивільної справи не є та не може бути підставою для поновлення строку на подання заяви про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.

Таким чином, з огляду на пропуск строку на подання до суду (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат відповідач не може претендувати на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу або розподіл їх між сторонами. У випадку відмови у задоволенні позову відповідач не матиме право на відшкодування судових витрат.

До того ж, сторона позивача вважає, що розмір витрат на правову допомогу заявлений відповідачем є надмірним, несправедливим, значно завищеним та не відповідає виконаним представником відповідача діям, щодо надання правової допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідач не звертався до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення суду, а лише написав клопотання (заяву) про стягнення судових витрат, а тому суд не має права навіть розглядати вказане клопотання та приймати з даного приводу додаткове рішення.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Федоренко А.М. підтримав своє клопотання про стягнення із позивача витрат на правничу допомогу.

Представник позивача адвокат Семенюк К.В. підтримав своє заперечення проти відшкодування витрат на правничу допомогу та просив відмовити стороні відповідача у стягненні витрат на правничу допомогу.

Суд, заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Таким чином, не вирішення питання про розподіл судових витрат під час винесення остаточного рішення по справі є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що у провадженні Богуславського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 293/390/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «ім. Т.Г. Шевченка» про стягнення матеріальної шкоди, збитків у вигляді упущеної вигоди та моральної шкоди.

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 19 червня 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «ім. Т.Г. Шевченка» про стягнення на його користь матеріальної шкоди в розмірі 8 500 гривень 00 копійок, збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 157 714 гривень 55 копійок, моральної шкоди в розмірі 28 338 гривень.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 35140 гривень представником відповідача адвокатом Федоренком А.М. до заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу надано: копію детального опису наданих послуг професійної правничої допомоги; копію Акту прийому-передачі наданих послуг; копію Договору № 1 від 22.11.2020 року; копію Додаткової угоди № 1 від 22.10.2024 року до Договору № 1 від 22.11.2020 року про надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При вирішенні даного клопотання представника відповідача, суд вважає, що розмір гонорару в сумі 3028,00 гривень та 12112,00 гривень, визначений відповідачем та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору згідно акту від 09 червня 2025 року, а саме в частині щодо: участі у робочій зустрічі з директором Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка Піотровичем В.М., надання консультації, узгодження правової позиції (2 год.) - 3028,00 грн.; аналіз законодавчої та нормативної бази, аналіз та підбір документів, які мають відношення до справи, підготовка від імені Клієнта процесуальних документів, пояснень, адвокатських запитів, актів опитування, виклику свідків до Богуславського районного суду (8 год.) - 12112,00 гривень. На переконання суду такий розмір є завищеним і має становити 3028 гривень.

Щодо представництва інтересів в суді першої інстанції, а саме участь у судових засіданнях суду першої інстанції представника відповідача 27.11.2020 року; 28.12.2020 року; 31.10.2024 року; 12.12.2024 року; 27.01.2025 року; 13.03.2025 року; 23.04.2025 року; 09.06.2025 року визначено розмір гонорару 20000,00 гривень, з яким суд погоджується, оскільки представник відповідача директор ПОСП ім. Т.Г. Шевченка Піотрович В.М. погодив із адвокатом Федоренком А.М. розмір оплати за одне перебування адвоката у суді до 3-х годин, у т. ч. очікування судового засідання 2500 гривень.

Враховуючи вищевикладене та встановлений ст. 12, 13 ЦПК України принцип змагальності сторін та диспозитивність, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, яким вирішити питання про судові витрати та стягнути з позивача на користь відповідача 23028 гривень витрат на правничу допомогу.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Клопотання представника відповідача Федоренка А.М. про відшкодування витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «ім. Т.Г. Шевченка» про стягнення матеріальної шкоди, збитків у вигляді упущеної вигоди та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ПОСП ім. Т.Г. Шевченка 23028 (двадцять три тисячі двадцять вісім) гривень витрат на правничу допомогу.

Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційну скаргу може бути подано до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов