Решение № 129547565, 14.08.2025, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/162/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2025 року

Корецький районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Загородько Н.А.

секретар судового засідання Миколайчук М.О.

за участю:

представника позивача Чудака І.А.

представника відповідача адвоката Столярчук Т.П.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корець цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Великомежиріцької сільської ради Рівненської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,-

встанвив:

У поданій до суду заяві позивач просить позбавити батьківських прав відповідача відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_2 2014 року народження.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Великомежиріцької сільської ради 22.01.2025 року, яка виконує дорадчі функції Великомежиріцької сільської ради, як органу опіки та піклування, розглянуто питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 відносно її сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до характеристики ОСОБА_1 за час проживання на території сільської ради зарекомендувала себе негативно. Зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя. На зауваження служби у справах дітей не реагує, вихованням дитини не займається. Дитина ОСОБА_2 є учнем 5 класу Щекичинської гімназії, за період навчання зарекомендував себе як скромний, доброзичливий, товариський учень. Під час обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, дитина деякий час не проживає з мамою так як в будинку не прибрано, речі розкидані по всьому будинку, на кухні запах цвілі та гнилі від відходів продуктів харчування, санітарно- гігієнічні умови незадовільні. А тому орган опіки звернувся з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та просив задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 суду пояснила, що позовні вимоги вона не визнає, оскільки не бажає, щоб її позбавили батьківських прав. Підтверджує, той факт що вживала алкогольні напої, однак у березні 2025 року пройшла лікування та веде здоровий спосіб життя, веде домашнє господарство (кури, свині, кінь). Має земельні ділянки, які обробляє за допомогою коня, який є у її господарстві. Після лікування покращила санітарно-гігієнічні умови проживання в будинку. Сина вона любить і хоче його виховувати та піклуватися.

Представник відповідача ОСОБА_4 вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він є старостою Щекичинського старостинського округу. Відповідач проживає в с.Щекичин, зловживала спиртними напоями, не доглядала сина, не виконувала своїх батьківських обов`язків. На даний час ситуація змінилась, неповнолітній проживає з матір`ю, вона пролікувалась, алкоголь не вживає, завела господарство та на даний час до неї претензій немає.

Допитаний неповнолітній ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що дійсно в мами були проблеми, він проживав у її сестри, але вже повернувся додому. Разом з відповідачем вони ведуть господарство, мають коня курей, обробляють земельну ділянку. Вірить, що мати змінилася і хоче жити з нею.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, свідків та вивчивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Як встановлено судом ОСОБА_1 є матір"ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 04.09.2014 року).

Позивач в позовній заяві посилається на те, що відповідач ухиляється від своїх обов`язків по вихованню дитини, не займається її вихованням, не цікавиться її здоров`ям, не готує до самостійного життя .

Однак, згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач бажає спілкуватися з дитиною та займатися її вихованням та не бажає щоб її було позбавлено батьківських прав.

Посилання позивача про неналежне виконання відповідачем батьківських обов`язків по вихованню дитини не є свідченням того, що ОСОБА_1 свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками.

У відповідності до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 року №3 зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконання ним батьківських обов`язків.

За таких обставин і з урахуванням того, що хоча і відповідач нехтувала батьківськими обов`язками по вихованню сина, але таке нехтування не можна назвати свідомим , і з урахуванням що відповідач змінила спосіб життя, піклується про дитину, веде господарство, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини .

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 150, 155, 164, 166, 165, 180, 192 СК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Виконавчого комітету Великомежиріцької сільської ради Рівненської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Попередити ОСОБА_1 про необхідність змінити ставлення до виховання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і покласти на орган опіки та піклування Великомежиріцької сільської ради Рівненської області контроль за виконанням нею батьківських обов`язків.

Апеляційна скарга може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.А. Загородь