Решение № 129530864, 14.08.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4100/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області від 04.03.2025 № 024950011192 про відмову у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 1 з дня звернення за пенсією.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 25.02.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з питанням пенсійного забезпечення. Вказана заява була розглянута за принципом екстериторіальності.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі відповідач) №024950011192 від 04.03.2025 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

Вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області протиправно не зараховано до пільгового стажу період роботи з 14.07.2003 по 04.09.2018 на посаді медсестри рентгенцистоскопічного кабінету, у тому числі згідно довідки від 13.02.2025 №01.01-25/939, оскільки зазначена посада та посилання на Списки не відповідають чинним Спискам №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників та Переліку атестованих посад і кодів професій.

Звертає увагу, що згідно записів у трудовій книжці з 14.07.2003 по 04.09.2018 безперервно працювала за однією і тією ж професією, що віднесена до Списку №1, при цьому умови і характер праці не змінювались.

Вважає, що досягла відповідного віку, пенсійному органу надала всі необхідні документи, які підтверджують пільговий стаж роботи за Списком №1 з 14.07.2003 по 04.09.2018, а тому відмова відповідача є протиправною.

З цих з цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначає, що позивач 25.02.2025 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV. Її заяву було розглянуто Головним управлінням за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №024950011192 від 04.03.2025 про відмову у призначенні пенсії через відсутність достатнього пільгового стажу.

У зв`язку з надходженням листа Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 21.04.2025 №0200-0303-9/46269 здійснено повторну перевірку наданих позивачем документів та всебічного аналізу прийнятого рішення, за результатами чого 08.05.2025 за вих. №9227/03-16 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 04.03.2025 №024950011192, яким скасовано рішення від 04.03.2025 №024950011192 (зареєстроване 05.03.2025 за вих. № 4425/03-16).

Вказує, що до страхового стажу позивача не зараховані періоди роботи з 14.07.2003 по 06.05.2009 згідно довідки від 13.02.2025 № 01.01-25/939, оскільки зазначена посада (медсестра рентгенцистоскопічного кабінету в урологічному відділенні) та посилання на Списки не відповідають чинним Списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників та Переліку атестованих посад і кодів професій. Оскільки у позивача відсутній достатній пільговий стаж, підстави для призначення пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV відсутні.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надало суду пояснення щодо позову, у яких зазначило, що заяву позивача від 25.02.2025 про призначення пенсії розглянуто за принципом екстериторіального Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, рішенням якого №024950011192 від 04.03.2025 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відмовлено. Тому, у разі задоволення позовних вимог, дії зобов`язального характеру має вчиняти цей же територіальний орган Пенсійного фонду України.

01.07.2025 позивач подав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Будь-яких інших заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.

23.06.2025 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви

09.07.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, витребувано у відповідача докази по справі.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

25.02.2025 позивач звернувся до структурного підрозділу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 (а.с. 118).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності, було розглянуто вказану заяву позивача з доданими до неї документами.

Рішенням №024950011192 від 04.03.2025 (вих. №4425/03-16 від 05.03.2025) відповідач відмовив у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю пільгового стажу. Підтверджено страховий стаж 28 років 1 місяць 28 днів, пільговий стаж за Списком №1 - 5 років. До пільгового стажу за Списком №1 не зараховано періоди роботи з 14.07.2003 по 05.05.2004 згідно довідки від 13.02.2025 № 01.01-25/939, оскільки згідно наказу від 14.10.1998 №82-1 „Про затвердження атестації робочих місць за умовами праці посада медсестри ренгенцистоскопічного кабінету в урологічному відділенні не атестована (а.с. 136).

21.04.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області направлено до відповідача лист №0200-0303-9/46269 про доопрацювання електронної пенсійної справи позивача (а.с. 137).

За результатами розгляду зазначеного листа Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснено повторну перевірку наданих позивачем документів та всебічного аналізу прийнятого рішення, за результатами чого 08.05.2025 за вих. №9227/03-16 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 04.03.2025 №024950011192 у зв`язку з відсутністю пільгового стажу за Списком №1, яким скасовано рішення від 04.03.2025 №024950011192 (зареєстроване 05.03.2025 за вих. № 4425/03-16). До пільгового стажу не зараховано період роботи з 14.07.2003 по 06.05.2009 згідно довідки від 13.02.2025 № 01.01-25/939, оскільки зазначена посада (медсестра рентгенцистоскопічного кабінету в урологічному відділенні) та посилання на Списки не відповідають чинним Списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників та Переліку атестованих посад і кодів професій. Вказаним рішенням також скасовано рішення про відмову в призначенні пенсії від 04.03.2025 № 024950011192, зареєстроване 05.03.2025 №4425/03-16 (а.с. 137зв.-138).

Відповідно до трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 01.06.2005, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 124зв.-125):

- 14.07.2003 позивач наказом №198 від 17.07.2003 переведена на посаду медсестри рентгенцистоскопічного кабінету урологічного відділення Вінницької обласної клінічної лікарні імені М.І. Пирогова (запис №4);

- 04.09.2018 переведена на посаду старшої сестри медичної урологічного відділення (наказ №248 від 05.09.2018, запис №5).

Згідно рішення 39-ї сесії Вінницької обласної ради 7-го скликання від 26.09.2019 №849 Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова перетворена на Комунальне некомерційне підприємство «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» (а.с. 76).

Відповідно до довідки про підтвердження наявного стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» №01.01-25/939 від 13.02.2025 ОСОБА_1 працювала повний робочий день в KHП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова ВОР» у період з 14.07.2003 по 06.05.2009 (5 років 9 місяців 23 дні) медсестрою рентгенцистоскопічного кабінету урологічного відділення, що передбачена Списком №1 розділу ХІХ підрозділу 19 «Охорона здоров`я», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 (а.с. 49).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з частиною другою статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Разом з тим, до внесення відповідних змін в Закон №1058-IV питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 визначалося Законом №1788-XII, який залишається чинним на день виникнення спірних правовідносин.

Водночас, згідно з пунктом а частини першої статті 13 Закону №1788-XII в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 №213-VIII (далі - Закон №213-VIII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Таким чином, зазначена норма передбачає зміст ідентичний частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

Тобто на час виникнення спірних правовідносин питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 регулює положення двох нормативно-правових актів, а саме: стаття 114 Закону №1058-IV в редакції Закону №2148-VIII та стаття 13 Закону №1788-XII в редакції Закону №213-VIII.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення статті 13 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення визначено, що стаття 13 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII, які визнані неконституційними, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визначено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;»

Відповідно до статті 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Статтею 152 Конституції України визначено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Отже, вказаним Рішенням Конституційного Суду України відновлено дію, зокрема, пункту "а" частини першої статті 13 Закону №1788-XII, які з 23.01.2020 є чинними у редакції до внесення змін Законом №213-VIII.

При цьому, Закон №2148-VIII, яким внесено зміни до Закону №1058-IV, зокрема, статті 114, на предмет конституційності не перевірявся.

За таких обставин, на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, для жінок після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах, в той час, як положення Закону №1058-IV визначають таке право для жінок після досягнення ними 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відтак, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-XII (з урахуванням Рішення №1-р/2020) та Закону №1058-IV в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах та стажу роботи.

Оскільки норми вказаних законів регулюють одне і те ж коло відносин, то вони явно суперечать один одному.

Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі Щокін проти України).

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (№ 11-1207апп19) сформовано правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи (п. 56).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за такого правового регулювання застосуванню у цій справі підлягають саме норми Закону №1788-XII, а не Закону №1058-IV, оскільки положення пункту "а" частини першої статті 13 Закону №1788-XII визначає більш сприятливі умови для жінок при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 (№11-209заі21), які є обов`язковими для врахування судом відповідно до вимог частини 5 статті 242 КАС України.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії 25.02.2025, вона досягла віку 49 років, тому набула право на пільгову пенсію при наявності необхідного стажу.

Щодо наявного у позивача пільгового стажу, то суд зазначає наступне.

Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах статті 13 Закону №1788-XII є досягнення особою відповідного віку, зайняття повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21.08.1992.

Відповідно до пунктів 1-2 та 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 (далі - Порядок №442, у первинній редакції) атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць передбачає:

установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;

санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;

комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;

установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;

обгрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;

визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах;

складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;

аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці (п. 6 Порядку №442).

Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Велика Палата Верховного Суду у справі №520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно з якою особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

З огляду на викладене, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Згідно із пунктом 1 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів уній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, із аналізу наведених положень законодавства слідує, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду та період і характер виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

За змістом оспорюваного рішення позивач має наявний загальний страховий стаж 28 років 1 місяць 28 днів. Пільговий стаж особи не підтверджено.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (далі постанова №36), якою затверджено список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до списку №1 належать посади: лікарі-рентгенологи, а також лікарі, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок); молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок); рентгенолаборанти, у тому числі у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) і флюорографічних кабінетах.

Вказана постанова була чинна у період з 16.01.2003 по 02.08.2016.

Із 03.08.2016 набрала чинність постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, якою затверджений Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Список №1).

До розділу XIX "Охорона здоров`я" Списку №1 включені наступні посади:

- лікарі-рентгенологи, а також лікарі, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок);

- молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок);

- рентгенолаборанти, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).

Згідно відомостей з трудової книжки НОМЕР_1 від 01.06.2005 позивач у період з 14.07.2003 по 03.09.2018 працювала медсестрою рентгенцистоскопічного кабінету урологічного відділення Вінницької обласної клінічної лікарні імені М.І. Пирогова.

Водночас рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області вказаний вище період не зараховано до пільгового стажу роботи, оскільки зазначена посада (медсестра рентгенцистоскопічного кабінету в урологічному відділенні) та посилання на Списки не відповідають чинним Списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників та Переліку атестованих посад і кодів професій.

Для встановлення того факту, чи відповідала займана позивачем посада чинним на момент періоду роботи Спискам слід застосувати Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що затверджені постановою №36, а з 03.08.2016 - Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що затверджені постановою №461.

Так, відповідно до підрозділу 19 розділу ХІХ «Охорона здоров`я» Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою №36 включені посади молодших спеціалістів з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодших спеціалістів з медичною освітою, зайнятих у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).

Судом встановлено, що наказом №47 від 06.05.2004 по Вінницькій обласній клінічній лікарні ім. М.І.Пирогова підтверджено право на пільгову пенсію по списку №1, зокрема по професії медсестра рентгенопераційного цистоскопічного кабінету (а.с. 64).

При цьому варто враховувати й той факт, що довідкою Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» про підтвердження наявного стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №01.01-25/939 від 13.02.2025 підтверджено, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в KHП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова ВОР» у період з 14.07.2003 по 06.05.2009 (5 років 9 місяців 23 дні) медсестрою рентгенцистоскопічного кабінету урологічного відділення, що передбачена Списком №1 розділу ХІХ підрозділу 19 «Охорона здоров`я», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003.

Згідно приміток до додатку Б "Абетковий покажчик професійних назв робіт" до Класифікатору професій ДК 003:2005, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 року №375 похідні слова до професій (професійних назв робіт) можуть застосовуватися за умови збереження галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог, виключення дублювання, збереження коду новоутвореної професії. Наприклад, від назви професії "Соціолог" код КП 2442.2 можна утворювати похідні назви "Провідний соціолог" та "Старший соціолог" з кодами КП 2442.2, тоді як похідне слово "Головний" не може застосовуватися, враховуючи, що в КП є чинна професійна назва роботи "Головний соціолог" з кодом КП 1221.1.

Назви професій можуть бути розширені за потребою користувача для внутрішнього використання термінами та словами, які уточнюють місце роботи, виконувані роботи, сферу діяльності за умови дотримання лаконічності викладення.

Крім того, за відсутності доказів на спростування зазначених у довідці №01.01-25/939 від 13.02.2025 відомостей, підстави не враховувати при обчисленні пільгового стажу позивача таких відомостей відсутні.

Відтак, на переконання суду, посада, яку обіймала ОСОБА_1 в період з 14.07.2003 по 06.05.2009 - медсестра рентгенцистоскопічного кабінету урологічного відділення, відповідає чинному на момент роботи позивача Списку №1, період роботи підтверджений записами у трудовій книжці та уточнюючою довідкою №01.01-25/939 від 13.02.2025, а тому такий період роботи належить зарахувати до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

Що стосується періоду роботи із 07.05.2009 по 04.09.2018 суд зазначає наступне.

Приписами підпункту 4.6. пункту 4 Порядку №383 встановлено, що у разі непідтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами чергової атестації, проведеної протягом 5 років з дати проведення попередньої атестації, до пільгового стажу зараховується період роботи на даному підприємстві, в установі чи організації до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення чергової атестації, якою відповідне право не підтверджене.

Відповідно до пункту 5 Порядку №383 у разі підтвердження за результатами атестації та висновку Державної експертизи умов праці права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списками №1 чи №2 (36-2003-п) працівникам окремих видів виробництв, робіт, професій чи посад, які мають виражену специфіку, до пільгового стажу зараховується період їх роботи на даному підприємстві, за який умови праці на відповідних робочих місцях не змінювалися і який визначений наказом по підприємству чи організації про затвердження результатів проведення цієї атестації.

Як уже зазначалося судом основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Також якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої, або ж необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

У трудовій книжці позивача НОМЕР_1 від 01.06.2005 відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах не зазначені.

Згідно матеріалів справи наказом Головного лікаря Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова №42 від 26.03.2009 "Про результати атестації робочих місць за умовами праці" затверджено перелік професій робітників, яким підтверджено право на пільгове забезпечення (додаток №5), у якому посада «медсестра рентгенцистоскопічного кабінету» відсутня (а.с. 67).

Відтак атестацію робочих місць Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова, у тому числі і позивача, було проведено у 2009 році вчасно, однак право позивача на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами чергової атестації не підтверджено.

З огляду на наведені вище норми правового регулювання та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що період роботи позивача із 07.05.2009 по 04.09.2018 не підтверджено як пільговий стаж, а тому підстави для його врахування за Списком №1 відсутні.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, то суд зазначає таке.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб?єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб?єктів владних повноважень.

У межах спірних правовідносин заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням в Кіровоградській області та за результатом її розгляду прийнято рішення від 04.03.2025 № 024950011192 (зареєстроване 08.05.2025 за вих. №9227/03-16) про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.

Відтак, належним відповідачем у частині позовних вимог зобов`язального характеру є саме Головне управління в Кіровоградській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Враховуючи те, що у спірних відносинах відповідач наразі не реалізував своє повноваження щодо зарахування періодів роботи позивача 14.07.2003 по 06.05.2009 до пільгового стажу роботи за Списком №1, ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 04.03.2025 № 024950011192 (вих. №9227/03-16 від 08.05.2025) про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Також, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву від 25.02.2025 та вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до а частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788XII з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У зв`язку з цим не підлягає задоволенню позовна вимога позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 1 з дня звернення за пенсією.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач приймаючи рішення від 04.03.2025 № 024950011192 (вих. №9227/03-16 від 08.05.2025), діяв не на підставі Конституції та законів України.

Відповідачем не доведено правомірність свого рішення, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Оскільки позов задоволено частково, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 04.03.2025 №024950011192 (вих. №9227/03-16 від 08.05.2025).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву від 25.02.2025 та вирішити питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до а частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788XII з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, вулиця Соборна, 7а, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25009) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 серпня 2025 року.

Повне найменування учасників:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 20632802, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009).

Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, вулиця Зодчих, 22, місто Вінниця, Вінницька область, 21005).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК