Решение № 129501643, 31.07.2025, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1617/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

при секретарі судового засідання Катюха К.В.,

за участю:

представника позивача - адвоката Остапенка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Позовна заява мотивована тим, що 29 січня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрували шлюб. Від шлюбу у них народився син - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейні стосунки між позивачем та відповідачем не склалися і рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 23 травня 2017 року, шлюб між ними розірвано (справа №560/856/16-ц). Починаючи із липня 2016 року позивач та відповідач проживають окремо, а їх спільний син ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю. Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 29 червня 2019 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову, а саме з 15 лютого 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Оскільки батько дитини, ОСОБА_2 , у липні 2016 року виїхав за межі України, виконавчий лист до державної виконавчої служби для виконання не направлявся. З січня 2020 року позивач разом з сином ОСОБА_2 переїхали проживати до с. Маща, Костопільського (теперішній Рівненський) району Рівненської області. 22 серпня 2020 року ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , зареєстрували шлюб. У спільному шлюбі, у них народилися діти: дочка ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рівність батьківських прав і обов`язків гарантується статтею 51 Конституції України, згідно якої кожен з подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідачем вищезазначені норми закону ігноруються. Після народження сина ОСОБА_2 , відповідач не цікавиться життям дитини, її здоров`ям та вихованням. Після народження спільного з відповідачем сина ОСОБА_2 , батько дитини - ОСОБА_2 , жодного разу не бачив дитину, не бере участі у його вихованні та ухиляється від виконання батьківських обов`язків, матеріальну допомогу на утримання сина не надавав і не надає по даний час. У період з 2021 року по серпень 2023 роки дитина відвідувала Берестовецький дошкільний навчальний заклад "Ялинка" Головинської сільської ради Рівненського району Рівненської області. ОСОБА_2 жодного разу не приїхав і не цікавився у вихователів дитячого садочка стосовно розвитку, стану здоров`я свого сина ОСОБА_2 . Так само не цікавився і не цікавиться по даний час навчанням сина ОСОБА_2 , який з вересня 2023 року навчається у Мащанському ліцеї Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області і наразі перейшов до другого класу. Судячи по поведінці відповідача, по його байдужому ставленню до сина ОСОБА_2 , він не має бажання брати участь у вихованні їхнього спільного з позивачем сина, його розвитку та оздоровленні, що свідчить про нехтування воїми обов`язками по вихованню та утриманню дитини. Своєю бездіяльністю та поведінкою по відношенню до сина ОСОБА_2 , відповідач підтверджує своє небажання виконувати батьківські обов`язки, піклуватись про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Остапенко В.С. позов підтримав та просив суд позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. Відзиву на позов не подав.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, подали заяву про розгляд справи без їх участі, заперечень проти позову не мають та просять суд позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлено такі обставини.

Згідно копії свідоцтва про народження вбачається, що батьком неповнолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є відповідач ОСОБА_2 (а.с.5).

Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 23 травня 2017 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано (а.с.8).

Крім того, рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 29 червня 2019 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову, а саме з 15 лютого 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Як зазначено у позовній заяві, оскільки батько дитини, ОСОБА_2 у липні 2016 року виїхав за межі України, виконавчий лист до державної виконавчої служби для виконання не скеровувався.

Встановлено, що 22 серпня 2020 року, позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб із ОСОБА_11 , що підтверджєуться копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.9), від якого у них народилися діти: дочка ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.10-11).

Згідно акта обстеження матеріально-побутових умов від 30 травня 2024 року вбачається, що ОСОБА_11 разом зі своєю дружиною ОСОБА_1 та дітьми: ОСОБА_2 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 проживають в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та ведуть спільне господарство (а.с.12).

Згідно листа Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області за №2860/11-12 від 04 жовтня 2024 року вбачається, що на запит адвоката Останенка В.С. орган опіки і піклування - Малолюбашанська сільська рада Рівненського району Рівненської області інформує, що у період з січня 2020 року і по даний час від громадянина ОСОБА_2 письмових звернень щодо перешкоджання йому у побаченні з сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та інших питань стосовно малолітнього ОСОБА_2 , не надходило (а.с.51).

Як вбачається із довідки №1350, виданої виконавчим комітетом Дубровицької міської ради, ОСОБА_2 дійсно проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_2 . Термін проживання із 19 січня 2016 року по 06 квітня 2017 року (а.с.53).

Згідно листа за №269 від 07 жовтня 2024 року, виданого Мащанським ліцеєм Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області вбачається, що на запит адвоката Останенка В.С., Мащанський ліцей інформує, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в Мащанському ліцеї Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області з 01 вересня 2023 року. З батьком - ОСОБА_2 , класний керівник,не знайомий. Батько малолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ніколи не приводив дитину до ліцею, не забирав з ліцею, не відвідував батьківські збори. Із письмовим зверненням до ліцею ОСОБА_2 стосовно навчання (або інших питань) свого сина - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 не звертався (а.с.62).

Згідно висновку органу опіки та піклування Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо його сина ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_2 фактично не проживає разом зі своїм сином та не бере участі у його вихованні та матеріальному утриманні. Тому, враховуючи викладені обставини, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_2 , оскільки це відповідатиме інтересам дитини (а.с.108-111).

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_7 дійсно ствердили суду, що починаючи із 2020 року, ОСОБА_2 жодним чином не цікавився життям на навчанням свого сина ОСОБА_2 . Крім того, ОСОБА_2 не утримує матеріального свого сина та жодного разу не телефонував до свого сина та жодним чином не спілкується із сином.

В судовому засіданні також висловив свою думку неповнолітній ОСОБА_2 , який не заперечував проти позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно його, оскільки починаючи із народження та по даний час, батько не цікавився його життям, навчанням та не допомагав матеріально. Також неповнолітній ОСОБА_2 суду додатково повідомив, що він ніколи не бачив свого батька та не знає його.

Частина 1 статті 141 Сімейного кодексу України передбачає, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

З письмових доказів, досліджених судом, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , який є батьком неповнолітнього ОСОБА_2 , тривалий час не приділяє жодної уваги вихованню дитини, не цікавиться її життям, навчанням та розвитком.

Одночасно з матеріалів справи вбачається, що неналежна поведінка відповідача щодо участі в вихованні, утриманні, забезпеченні належних та безпечних умов життя дитини мала місце протягом довгого періоду часу.

Частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Статтею 150 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно частини 2 статті 157 Сімейного кодексу України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, оскільки не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї дитини, не спілкується з нею, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, внаслідок чого не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, чим позбавляє її можливості нормально самоусвідомлюватись.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання дитини. При цьому суд враховує, що зазначений стан речей триває довгий проміжок часу.

Відповідно до роз`яснень пунктів 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" №3 від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, що не виконують батьківських обов`язків і ухилення їх від виконання можна розцінювати лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 тривалий час ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, в тому числі від її матеріального утримання, що є складовою виховання, а тому його слід позбавити батьківських прав щодо дитини ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 150, 157, 164-166 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" №3 від 30 березня 2007 року, статтями 12, 81, 141, 264, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , понесені судові витрати із оплати судового збору з розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) та витрати на правову допомогу у розмірі 4900 грн. (чотири тисячі дев`ятсот гривень), а всього 6111,20 грн. (шість тисяч сто одинадцять гривень 20 коп.)

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Малолюбашанської сільської ради Рівненського району Рівненської області (с. Мала Любаша, вул. Соборна, 10, Рівненський район Рівненська область, код ЄДРПОУ 04386226).

Третя особа: Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Дубровицької міської ради (м. Дубровиця, вул. Воробинська, 16, Сарненський район Рівненська область, код ЄДРПОУ 05390997).

Повний текст рішення скдадено 11 серпня 2025 року.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор