Решение № 129498660, 12.08.2025, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/467/25

Провадження № 2/602/271/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" серпня 2025 р. м. Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Наумчука В.А., за участю секретаря судового засідання Майхрук Н.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовомТовариства зобмеженою відповідальністю«ДІДЖИ ФІНАНС»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задоговором

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» або Товариство або позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі позичальник або відповідачка) про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 09.04.2016 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» (далі Банк Михайлівський або кредитодавець) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір№ 200499709, відповідно до умов якого первісний кредитор надав позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 14038,58 гривень з встановленим строком користування з 09.04.2016 по 09.04.2017, а позичальник зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений у Кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. У подальшому, 20.07.2020 право вимоги за кредитним договором набув позивач. Банк Михайлівський, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той час як відповідачка порушила свої договірні зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом. Стверджує, що станом на 30.04.2025 загальний розмір заборгованості відповідачки перед позивачем за Кредитним договором становить 38901,11 грн, з яких: 12868,72 грн заборгованість за кредитом; 26032,39 грн заборгованість за відсотками.

Також на підставі ст. 625 ЦК України позивачем на суму боргу були нараховані 3 % річних та інфляційні втрати, які склали: сума 3% річних 3504,30 гривень, сума інфляційних втрат 8506,29 гривень. Разом сума заборгованості за розрахунками позивача складає 50911,70 гривень, яку він просить стягнути з відповідачки.

Просить поновити строк позовної давності для подання позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200499709 від 09.04.2016.

Також разом із заборгованістю по договору позивач просить стягнути з відповідачки судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідачка своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористалася.

Ухвалою суду від 27.05.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24 липня 2025 року.

Ухвалою суду від 24.07.2025 розгляд цивільної справи відкладено на 12 серпня 2025 року.

Представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просить провести судове засідання за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча про день, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, не повідомила суд про причини неявки в судове засідання та не подала відзиву на позов.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до статті 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою «Заочний розгляд справи» ЦПК України.

Ураховуючи те, що відповідачка, яка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, повторно не з`явилася у судове засідання, про причини своєї неявки суду не повідомила, відзиву не подала, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, то керуючись ст. 280, 281 ЦПК України суд постановив провести заочний розгляд цієї справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно зі частиною другою статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідив матеріали справи, оцінив докази, які у них містяться, встановив фактичні обставини, відповідні спірні правовідносини та дійшов наступних висновків.

09 квітня 2016 року ОСОБА_1 власноручно підписала Заяву № 200499709, у якій міститься пропозиція (оферта) Банку Михайлівський (банківська ліцензія НБУ № 268 від 14.06.2013) укласти з нею Кредитний договір на зазначених умовах (а.с. 10).

Тієї ж дати, 09.04.2016, ОСОБА_1 власноручно підписала Анкету № 2648386, у якій зазначена бажана сума кредиту 12000 грн, строк 12 місяців; Графік платежів до Кредитного договору № 200499709 від 09.04.2016, у якому зазначені дати платежів за період з 09.05.2016 по 09.04.2017, суми платежу за розрахунковий період тощо; Довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту; Договір добровільного страхування життя з Товариством з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРСЕНАЛ ЛАЙФ», що підтверджується доданими до позовної заяви належним чином засвідченими копіями зазначених документів (а.с. 11,13, 14).

Станом на 09.04.2016 Публічне акціонерне товариство «Банк Михайлівський» (код ЄДРПОУ 38619024) було зареєстроване як банківська установа, внесене до Державного реєстру банків 14.06.2013, та у нього була чинна банківська ліцензія № 268, яка була відкликана 12.07.2016 у зв`язку із прийняттям рішення про ліквідацію банку, що убачається з інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Національного банку України «Комплексна інформаційна система Національного банку України» за посиланням: https://kis.bank.gov.ua/ .

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Нормою частини 2 статті 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 13Закону України«Про споживчекредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Таким чином сторони уклали Кредитний договір № 200499709 від 09.04.2016 (далі у тексті Кредитний договір).

У пункті 2 Заяви до Кредитного договору № 200499709 вказані запропоновані умови договору, зокрема, сума кредиту: 14038,58 грн, строк кредиту: 365 днів з 09.04.2016 по 09.04.2017, розмір процентної ставки за кредитом: 0,0001% річних, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості: 0% до 0 місяця строку дії Кредитного договору включно; 3,99% з 1 місяця строку дії Кредитного договору та до закінчення строку його дії, разова комісія за видачу кредиту: 1,5%, сукупна вартість кредиту: 74,5 % річних.

На виконанняумов Кредитногодоговору Банк Михайлівський надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 14038,58 гривень шляхом їх перерахування на банківську картку відповідачки, що підтверджується випискою по особовому рахунку з 23.05.2046 по 27.07.2020 (а.с. 41).

Отже, між сторонами на підставі укладеного Кредитного договору виникли кредитні правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України, інших актів законодавства.

У подальшому, 20 липня 2020 року Банк Михайлівський та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (Новий кредитор) уклали договір № 7_БМ про відступлення прав вимоги, за змістом пункту 1 якого Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до, зокрема, позичальників, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за зокрема, кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього договору (а.с. 20-21).

Згідно із п. 2 договору про відступлення прав вимоги, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуває усі права кредитора до боржників в день настання відкладальної обставини відповідно до п. 16-1 цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання ПАТ «Банк Михайлівський» у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього договору.

Як вбачається із платіжної інструкції № 25 від 09 липня 2020 року, на виконання вимог п.4 договору про відступлення прав вимоги № 7_БМ від 20.07.2020 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» сплатило на користь ПАТ «Банк Михайлівський» ціну договору у розмірі 5307308,39 гривень (а.с. 22).

Факт набуття позивачем 20.07.2020 права вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020, підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за кредитним договором № 200499709 від 09.04.2016.

Відповідно до Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами (Додаток № 1) до договору факторингу № 7_БМ від 20.07.2020, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором № 200499709 від 09.04.2016 в сумі 38901,11 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 12868,72 грн, заборгованість по відсотках 26032,39 грн (а.с. 42-43).

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наведених вище правових норм убачається, що договір про відступлення прав вимоги є правочином, внаслідок якого відбувається заміна кредитора у зобов`язанні.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національного банку України «Комплексна інформаційна система Національного банку України», (код за ЄДРПОУ 42649746) станом на 20.07.2020 у ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» була чинна ліцензія на здійснення фінансової діяльності.

Отже, суд установив, що на момент укладення договору про відступлення прав вимоги його сторони володіли спеціальною правоздатністю для вчинення відповідного правочину.

Таким чином, право вимоги до відповідачки за Кредитним договором № 200499709 від 09.04.2016 перейшли від ПАТ «Банк Михайлівський» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» і він є новим кредитором у кредитному правовідношенні, яке виникло між первісним кредитором та відповідачем на підставі згаданого договору.

У статті 525 ЦК України закріплено недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд констатує, що у справі відсутні належні докази належного виконання відповідачкою своїх кредитних зобов`язань.

За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідачки, погашення боргу відповідачкою, суд вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідачки за Кредитним договором № 200499709 від 09.04.2016 у розмірі 38901,11 гривень, з яких: 12868,72 - заборгованість за тілом кредиту, 26032,39 грн - заборгованість за відсотками.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині сплати заборгованості тіла кредиту в розмірі 12868,72 гривень та нарахованих відсотків в розмірі 26032,39 гривень, що разом становить 38901,11 гривень, підлягає до задоволення.

Щодо нарахованих сум інфляційних витрат та трьох процентів річних.

Позивачем також нараховано суми інфляційних та трьох процентів річних на суму боргу за період з 23.02.2019 до 23.02.2022.

Згідно з розрахунком ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» сума інфляційних втрат складає 8506,29 грн, сума 3% річних - 3504,30 грн.

Відповідно дочастини другоюстатті 625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок інфляційних та трьох процентів річних, наданий позивачем, та дійшов висновку, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, у т.ч. пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки відповідні суми нараховані за період до 24 лютого 2022 року.

Ураховуючи те, що суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення розміру основної заборгованості за Кредитним договором в сумі 38901,11 гривень, то позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 8506,29 грн, та трьох процентів річних в сумі 3504,30 грн, нараховані позивачем за період з 23.02.2019 по 23.02.2022, теж підлягають до задоволення.

Отже, за встановлених обставин позов слід задовольнити повністю.

Щодо стягнення судового збору.

На підставі частини першої статті 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог повністю, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень, який був сплачений позивачем при зверненні до суду з цим позовом, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті від 30.04.2025 № 200499709 .

Щодо стягнення з відповідачки судових витрат, понесених позивачем на оплату витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно дочастин другоїта третьоїстатті137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2024 між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (Клієнт) та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ» (Адвокатське Бюро) укладено Договір № 26 про надання правової допомоги, згідно з пунктом 1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокатське Бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (а.с. 17-19).

Пунктом 4.1 зазначеного вище договору про надання правової допомоги передбачено, що загальна вартість послуг, що надається Адвокатським Бюро, складається з вартості наданих юридичних послуг (поточне супроводження), згідно тарифної сітки, вказаної у п.4.7 даного договору.

15лютого 2024року міжКлієнтомта Адвокатським Бюро укладено Додаткову угоду до Договору № 26 про надання правової допомоги від 15.02.2024, якою розширено зміст розділу «1.Предмет договору» та доповнено новим пунктом такого змісту: «1.2 Адвокатське Бюро зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів Клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 …» (а.с. 44).

Адвокат Міньковська А.В. склала Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС»щодо стягненнякредитної заборгованості,де вказаносклад,обсяг тавиди виконанихробіт (наданихпослуг)адвокатом назагальну суму7000,00гривень (а.с.16).

16 травня 2025 року, Клієнт та Адвокатське Бюро підписали Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), складений відповідно до Договору пронадання правової(правничої)допомоги№ 26 від 15.02.2024, Додаткових угод, на підставі Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським бюро (а.с. 9).

У пунктах1,4Акта пропідтвердження фактунадання правничої(правової)допомоги адвокатом(виконанняробіт,надання послуг)від 16.05.2025 вказано, що сторони підтверджують, що Адвокатське Бюро надало, а Клієнт прийняв правничу допомогу; оплата професійної правничої допомоги здійснюється Клієнтом у повному обсязі при підписанні відповідного акта.

Отже, наданими позивачем доказами підтверджується понесення ним витрат на правову допомогу, пов`язаних з цією справою, у сумі 7 000,00 гривень.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд в додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 9009/371/18 та постанові від 05.06.2019 у справі № 922/928/18).

У постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 734/2313/17 Верховний Суд наголосив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У Постанові Верховного Суду від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц міститься висновок про те, що суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

Зі змісту правових висновків, сформульованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 слідує, що суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними відповідними нормами процесуального законодавства, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись нормами процесуального закону, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд, оцінюючи розумність розміру понесених позивачем витрат на юридичну допомогу, враховує складність цієї справи, а також їх співвідношення з предметом спору.

Ця справа відноситься до категорії не складних справ, є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження і збирання б яких адвокат витратив значний час. У спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Таким чином, розподіляючи понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх заявлений розмір, на переконання суду, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

На підставі наведеного вище, статей 207, 512, 514, 525, 526, 629, 638, 1048, 1054, 1055, ЦК України, та статтями 12, 13, 89, 133, 137, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, 279, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 200499709 від 09.04.2016 в загальному розмірі 50911,70 грн (п`ятдесят тисяч дев`ятсот одинадцять гривень 70 копійок), яка складається з: суми заборгованості 38901,11 грн, суми інфляційних втрат 8506,29 грн, суми 3 % річних 3504,30 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп).

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 гривень (чотири тисячі гривень).

5. У стягненнівитрат направничу (правову)допомогу убільшому розмірі відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Лановецьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 42649746.

Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович, РНОКПП НОМЕР_2 , м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 .

ВІДПОВІДАЧКА: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Суддя: В. А. Наумчук