Решение № 129495219, 13.08.2025, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 473/1426/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13.08.2025смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі

головуючого - судді Кривенко О.В.

з участю секретаря судового засідання Маташнюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі. Доманівка у спрощеному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №7056421 від 07.03.2024 в розмірі 27878,20 гривень, та за договором позики №2496643 від 12.03.2024 в розмірі 5511,80 гривень та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 07.03.2024 р. між ТОВ «Маніфою» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір позики №7056421, який було укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 7000 грн.

11.01.2024 р. між ТОВ «Маніфою» та ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №11-01/2024, згідно якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за Договором позики №7056421 від 07.03.2024 р., який було укладено між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 . Відповідно до реєстру боржників №6 від 21.08.2024 р. до Договору Факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024 р. ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 27 878,20 грн., з яких: 7000, 00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 11620,00 грн. - заборгованість за процентами за користування позикою; 9258, 20 грн.-сума за боргованості за процентами на прострочену позику. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором позики у розмірі 27 878,20 грн.

Крім цього, 12.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики №2496643.

Згідно п. 1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, він ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 ЗУ Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (п.п.5.1.п.5 договору позики).

А також погодився, що до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку ClickCredit, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі (п.п.5.3.п.5 Договору позики).

14.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю

«Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/2021 у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якаю настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до Реєстру боржників №38 від 26.11.2024 до Договору факторингу №14/06/2021 від 14.06.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 5511,80 гривень, з яких: 3444,86 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 2066,94 гривень сума заборгованості за відсотками.

У зв`язку з вище викладеним, позивач просить стягнути в відповідача заборгованості за договорами позики у загальному розмірі 33390, 00 гривень та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 17.04.2025 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутністю представника позивача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Оскільки відповідач з поясненнями чи запереченнями (відзивом на позов) щодо позовних вимог до суду не звертався, тому суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 12 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, коли наявні підстави для звільнення від доказування.

Частинами 1, 3ст. 13 ЦПК Українивизначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно дост. 81 ЦПК України кожнасторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цьогоКодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив, що 07.03.2024 р. між ТОВ «Маніфою» та відповідачем укладено Договір позики №7056421, який було укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 7000 грн. (п.2.3.3 договору), строк позики: загальний строк -до 26 травня 2024 року (80 днів). Строк позики складається з розрахункових періодів, визначених розрахунком (п.2.3.4 договору). Дата надання позики: 07.03.2024 р. (п.2.3.5 договору). Дата повернення позики: 26.04.2024 р. (п. 2.3.6 договору). Загальні витрати за позикою: 896,00 грн. (п.2.3.7 договору).

Пунктом 2.4 договору передбачені процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики. Акційна процентна ставка 0,01000% на день; базова процентна ставка: 2,50000% на день; основна процентна става: 2,50000% на день; денна процентна ставка за цим договором становить 0,16000% в день (п.п. 2.4.1 2.4.4).

Відповідно до п.2.5 договору позика надається позиичальнику в день підписання сторонаами договору, шляхом безготівкового перерахування на рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті.

08 березня 2024 року до договору позики № 7056421 було підписано додоткову угоду №1, що є додатком №2 до вказаного договору. Додаткова угода підписана позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором t26902.

ТОВ Маніфою виконало свої зобов`язання згідно договору та перерахувало кошти відповідачу на вказану банківську карту у сумі вказану в договорі. На підтвердження перерахування коштів до матеріалів справи долучено довідку ТОВ Універсальні платіжні рішення, яке діє згідно договору на переказ коштівФК-П-20/05/05 від 08.77.2020, за вих.№ 2782_250122110130 від 22.01.2025 року.

11.01.2024 р. між ТОВ «Маніфою» та ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №11-01/2024, згідно якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за Договором позики №7056421 від 07.03.2024 р., який було укладено між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 . Відповідно до реєстру боржників №6 від 21.08.2024 р. до Договору Факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024 р. ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 27 878,20 грн., з яких: 7000, 00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 11620,00 грн. - заборгованість за процентами; 9258, 20 грн.-сума заборгованості за процентами на прострочену позику. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором позики у розмірі 27 878,20 грн.

У зв`язку з порушенням майнових прав позивача внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту, заборгованості по відсоткам з відповідача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за договором позики №7056421 від 07.03.2024 у розмірі 27878,20 грн.

Також, 12.03.2024 року між ТОВ 1 безпечне агенство необхідних кредитів та ОСОБА_1 укладено договір позики №24966643, зазначений договір укладений у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленням, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідноЗакону України «Про електронну комерцію». Договір підписаний відповідачем електронним підписом, одноразовим ідентифікатором (126S2z). Відповідно до умов договору сума позики становить 5200, 00 грн. (п.2.1 договору), строк позики 30 днів (п.2.2 договору), базова процентна ставка 2,50 % (п.2.3 договору). Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики (п. 4 Договору). Також в п.29 договору (адреси та реквізити сторін) зазначено номер електронного платіжного засобу: № НОМЕР_2 . Додатком № 1 до договору позики №2496643 є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та позивачем 14.06.2021 укладено договір факторингу №14/06/21 у відповідності до п. 1.1. якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимог, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осібборжників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до реєстру боржників № 38 від 26.11.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 сума заборгованості відповідача становить 5511, 80 грн, з яких: 3444, 86 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 2066, 94 грн. сума заборгованості за відсотками. Також до матеріалів справи було долучено договір факторингу (не всі аркуші), додаткову угоду №2 та додаткову угоду№44 до договору факторингу та акт прийому-передачі реєстру боржників №38.

Згідно наданого позивачем розрахунку, сума боргу відповідача станом на 31.01.2025 становить 5511, 80 гривень.

За приписами пункту 1 частини першоїстатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин першастатті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першоюстатті 1077 ЦКвизначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першоїстатті 1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4ст. 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Вказані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги:

1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні;

2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо);

3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним;

4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання;

5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

У постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно достатті 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першоїстатті 203 ЦК Українипрямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу.

Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора,

можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі № 910/11177/20).

В постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі № 5026/886/2012 тощо).

В спірному випадку договір факторингу за умовами якого до позивача перейшло право вимоги за вказаним договором позики укладено 14.06.2021, а договір позики №2496643 від 12.03.2024. Правовідносини за вказаним договором позики виникли значно пізніше, ніж було укладено договір факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином. Отже, є всі підстави вважати, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» невизначені вимоги, оскільки жодної вимоги щодо відповідача на момент укладення вказаного договору факторингу не існувало. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості в розмірі 5511, 80 грн за договором позики №2496643, оскільки позивач не набув права вимоги за таким договором позики.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази щодо перерахування коштів відповідачу за договором позики № 2496643 від 12.03.2024 року у розмірі 5200, 00 гривень.

Позивачем до матеріалів справи не долучено докази на підтвердження оплати за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року про відступлення прав вимоги, що сплачується Фактором клієнту після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників на умовах даного договору.

За приписами ч.ч. 1, 2ст. 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2ст. 207ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1ст. 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1ст. 634 ЦК Українислідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначеност. 639ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію"пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1ст. 1054 ЦК Українизакредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1ст. 1048 цього ж Кодексупозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК Українивизначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За приписамистатті 204 ЦК України правочинє правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, щостаття 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитних договорів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за договором позики №7056421 від 07.03.2024 р.; обґрунтованні і підлягають задоволенню, проте позовні вимоги за договором позики № 2496643 від 12.03.2024 р. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені судом частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2528 (дві тисячі п`ятсот двадцять вісім ) грн.

Керуючись ст.ст.2,10-13,258,259,265,268,278-279 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договороми задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симони Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_4 у АТ ТАСкомбанк), заборгованість за договором позики № 7056421 від 07.03.2024 р. в розмірі 27 878 (двадцять сім тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 20 коп, з яких: 7000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11620, 00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою; 9258,20 - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.

В задоволенні позовних вимог за договором позики №2496643 від 12.03.2024 року про стягнення заборгованості в розмірі 5511,80 грн, з яких 3444,86 - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2066, 94 грн - сума заборгованості за відсотками відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симони Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_4 у АТ ТАСкомбанк), витрати по сплаті судового збору, в сумі 2 528 (дві тисячі п`ятсот двадцять вісім ) грн. 00 коп.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядкустатті 355 ЦПК Українибезпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області О. В. Кривенко