Решение № 129486995, 13.08.2025, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/1137/25

Провадження № 2/172/477/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13.08.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Філіппова Є.Є. за участі секретаря судового засідання Лук`яненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попаснянської міської військової адміністрації Луганської області про визнання права власності на будинок, -

В С Т А Н О В И В

До суду надійшла вищевказана позовна заява. В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що їй на підставі договору купівлі-продажу від 01 червня 1994 року, нотаріально посвідченим старшим державним нотаріусом Попаснянської державної нотаріальної контори Луганської області на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 .

З 20.04.2022 року позивачка проживає як внутрішньо переміщена особа в с. Телепине, Черкаської області, що підтверджується довідкою № 7113-5001366714 від 20.04.2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

З метою державної реєстрації права власності на будинок, що розташований АДРЕСА_1 позивачка звернулася до Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Кам`янської міської ради Черкаської області.

Рішенням вищезазначеного реєстратора від 09.12.2024 року за №76511534 їй було відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою про реєстрацію права власності. Відмова мотивована тим, що у разі коли документ, що посвідчує набуття права власності або інших речових прав, похідних від права власності, реєстрацію яких було проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, втрачено, пошкоджено чи зіпсовано, державна реєстрація такого права власності або іншого речового права, похідного від права власності, може бути проведена за бажанням заявника на підставі відомостей Державного земельного кадастру чи відповідно на підставі відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або у разі коли відповідна реєстрація проводилася виключно на паперових носіях інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, - на підставі відомостей таких носіїв інформації.

Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованого права власності або інших речових прав, похідних від права власності, на підставі відповідних документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а у разі коли відповідна реєстрація проводилася виключно на паперових носіях інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, - на таких носіях інформації, з обов`язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа. Крім того, у разі коли в документах, що подаються для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт чи об`єкт будівництва, відсутні відомості про його технічні характеристики, державна реєстрація права власності на такий об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічні характеристики, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Правило, передбачене абзацом першим цього пункту, щодо обов`язкової наявності відомостей про технічні характеристики закінченого будівництвом об`єкта чи об`єкта будівництва в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва застосовується також у разі проведення державної реєстрації права власності, реєстрацію якого було проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, незалежно від наявності в документах, що подаються для державної реєстрації прав, відомостей про його технічні характеристики, крім випадків державної реєстрації права власності на житло за заявами, поданими в електронній формі, або державної реєстрації права власності в умовах воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування.

Таким чином, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо нерухомого майна, належного позивачці, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на житловий будинок у БТІ з тимчасово окупованої території (м. Попасна, Луганської області) на даний час неможливо, позивачка не може розпоряджатися своїм майном, що порушує її право власності, у зв`язку з чим позивачка змушена звернутися до суду з вказаним позовом. Просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 21.05.2025 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи у її відсутність не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

У зв`язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З копії договору купівлі-продажу від 01.06.1994року, посвідченого старшим державним нотаріусом Попаснянської державної нотаріальної контори Луганської області, зареєстроване в реєстрі за № 1507 видно, що позивачці ОСОБА_1 належить на праві власності будинок який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

З копії 11 сторінки паспорта громадянина України позивача та довідки від 20.04.2022 року №7113-5001366714 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи видно, що остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка з метою реєстрації права власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно звернулася до державного реєстратора виконавчого комітету Кам`янської міської ради Черкаської області,проте своїм рішенням від 09.12.2024 року у здійсненні реєстрації її права власності було відмовлено з тих підстав, що БТІ, яке здійснювало реєстрацію права власності знаходиться на тимчасово окупованій території, що позбавляє реєстратора можливості отримати підтвердження інформації щодо реєстрації права власності на житловий будинок. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно за вказаною адресою була проведена Луганським бюро технічної інвентаризації, та у зв`язку з розташуванням паперових архівів БТІ на окупованій території, відсутня можливість отримання відомостей про зареєстровані права від суб`єкта, який провів державну реєстрацію прав, що виникли та були зареєстровані на паперових носіях до 2013 року.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У той же час, враховуючи відсутність провини відповідача у виниклих правовідносинах, суд приходить до висновку, що судові витрати належить покласти на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 316, 317, 319, 328, 334, 392 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 259, 263, 279 ЦПК України, -

У Х В А Л И В

1. Позов ОСОБА_1 до Попаснянської міської військової адміністрації Луганської області про визнання права власності на будинок - задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Є.Є.Філіппов