Решение № 129484455, 07.08.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/2650/25

Провадження №: 2/336/2104/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2025 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Зарютіна П.В., за участю секретаря судового засідання Якущенко Е.Р.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлан» про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди, зобов`язання повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Тивоненко Д.Р. через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з ТОВ «Укрлан» на користь позивача заборгованість по орендній платі в сумі 21672 грн, втрати від інфляції 2 362,24 гривень, 3% річних - 650,16 гривень, пені - 2 133,76 гривень, розірвати договорі оренди землі №87 від 02.05.2018 року, зобов`язати повернути у користування позивача земельну ділянку, розташовану на території Микільської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, площею 7,336 га, кадастровий номер: 2323983500:02:003:0007.

На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 02.05.2018 року він уклав з ТОВ «Укрлан» договір оренди земельної ділянки № 87, за яким передав відповідачу земельну ділянку розміром 7,3336 га, кадастровий номер: 2323983500:02:003:0007, яка знаходиться на території Микільської сільської ради Оріховського району Запорізької області строком на десять років, тобто, до 31.12.2028. Договір був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.05.2018, номер запису №26012277.

Нормативна грошова оцінка оренди вказаної земельної ділянки складає 240800,45 грн. Орендна плата відповідно до умов договору встановлена в розмірі 3% від грошової оцінки і становить 7 224,01 гривень на рік.

ТОВ «Укрлан» використовує орендовану земельну ділянку, але не виконує умови договору в частині оплати починаючи з 2022 року, у зв`язку з чим його заборгованість перед позивачем за 2022, 2023, 2024 роки становить 21 672,00 гривень. Також, згідно з розрахунком, сума втрат від інфляції за весь період заборгованості за договором становить 2 362,24 грн, сума 3% річних за весь період заборгованості за договором становить 650,16 грн, сума пені за останній рік складає 2133,76 грн.

В позові ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі, втрати від інфляції, 3% річних, пеню, судові витрати та витрати на правничу допомогу; розірвати договір оренди землі; зобов`язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку.

Ухвалою судді від 28.03.2025 року відкрито провадження в справі в порядку загального позовного провадження.

10.04.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено про неможливість використання орендованої земельної ділянки унаслідок обставин, що не залежать від волі відповідача, а саме: збройної агресії російської федерації; віднесення орендованої земельної ділянки до території ведення активних бойових дій; небезпеки її використання через можливе забруднення вибухонебезпечними предметами; призупиненням господарської діяльності відповідача та трудових договорів з його працівниками; втрата сільськогосподарської техніки та значної частини інших товарно-матеріальних цінностей; пошкодженням майна; наявності форс-мажорних обставин.

Посилаючись на положення статі 762 ЦК України, представник відповідача вказує, що за наявності обставин, які об`єктивно унеможливлювали використання земельної ділянки, відповідач звільняється від обов`язку сплати орендної плати за періоди, у які таке використання було фактично неможливим.

Відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

18.04.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому він посилається на податкові декларації, відповідно до яких за ТОВ «Укрлан» рахується спірна земельна ділянка, та той факт, що вона не знаходиться на території, яка є тимчасово окупованою, при цьому відповідач продовжує здійснювати господарську діяльність та має 54 найманих працівників, а сертифікати торгово-промислової палати видані з інших підстав, не пов`язаних з предметом спору, у зв`язку із чим вважає доводи представника відповідача недоведеними та задоволенню не підлягають.

22.04.2025 року представник відповідача надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких ще раз наголосив на обставинах, які ним були викладені у відзиві на позов.

Ухвалою суду від 29.05.2025 року закрито підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Всебічно з`ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 7,3336 гектара, що розташована за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, Микільська сільська рада, кадастровий номер: 2323983500:02:003:0007, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Цільове призначення земельної ділнки ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

02.05.2018 року між ТОВ «Укрлан» та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі. За умовами цього договору земельна ділянка, яка знаходиться на території Микільської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, загальною площею 7,3336 гектарів з кадастровим номером 2323983500:02:003:0007 передається відповідачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 5 договору оренди землі, нормативна оцінка земельної ділянки становить 240 800,45 гривень. Сторони домовились, що орендна плата вноситься орендарем за кожен рік у строк з 01 серпня по 31 грудня поточного року у грошовій формі і становить не менше 3% від вартості грошової оцінки земельної ділянки. Строк дії договору до 31.12.2028 року.

Отже, розмір орендної плати за рік відповідно до умов договору становить 240800,45 грн. х 3% = 7224,01 гривень.

Пунктом 14 договору оренди землі сторони визначили стягнення пені у розмірі ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення сплати орендної плати у строки, визначені Договором.

Земельна ділянка передана в оренду ТОВ «Укрлан» в стані, придатному для цільового використання 02.05.2018 року, що підтверджується актом приймання-передачі до договору оренди землі.

03.05.2018 року договір оренди землі № 87 від 02.05.2018 року був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, номер запису №26012277, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Відповідно до умов договору оренди землі ТОВ «Укрлан» зобов`язано було сплатити ОСОБА_1 орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки у розмірі 21672 гривень (7224,01 грн (оплата за рік) х 3 роки).

Відповідно до наданого представником позивача розрахунку, сума втрат від інфляції за період 2022-2024 рр. становить 2 362,24 гривень, сума 3 відсотків річних 650,16 гривень, сума пені у відповідності до вимог ст. 258 ЦК України за один рік становить 2133,76 грн.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону.

Земельним кодексом України, а саме статтею 96, передбачено обов`язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату. Вказана норма кореспондується зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», яка надає орендодавцю право вимагати своєчасного внесення орендної плати.

В п. 28 договору оренди землі вказано, що Орендар зобов`язується своєчасно сплачувати орендну плату, визначену у договорі.

На підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі», договір оренди може бути достроково розірваний у разі невиконання орендарем своїх зобов`язань, визначених статтями 24, 25 цього закону та умовами договору. Аналогічна умова зазначена у договорі оренди земельної ділянки.

Крім того, пунктом 37 договору оренди передбачено розірвання договору оренди в односторонньому порядку з ініціативи Орендодавця, тобто позивача.

Відповідно до статті 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення його умов однією зі сторін. Істотним вважається таке порушення, яке призводить до того, що інша сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.

Систематичне порушення строків сплати орендної плати відповідно до пункту «д» статті 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

У зв`язку з цим, прострочення виплати орендної плати за користування земельною ділянкою в 2022, 2023 та 2024 роках, є невиконанням обов`язків відповідача, передбачених договором оренди землі, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання Договору оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» до інших законодавчих актів, що регулюють відносини щодо оренди земельної ділянки відносяться положення Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. ст.610, 611 ЦК України, порушення зобов`язань, а саме: його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є підставою для розірвання договору.

При укладенні договору оренди землі та погоджені з відповідачем строку сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, який відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є істотною умовою договору оренди землі, позивач розраховував на своєчасне отримання орендної плати за землю у відповідному розмірі, натомість невиконання умов договору з боку відповідача призвело до погіршення матеріального стану позивача шляхом позбавлення останнього на отримання доходу від орендної плати за належну йому на праві власності земельну ділянку.

Відповідно до положень статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється в грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Зважаючи на вищевказані обставини, згідно з договором оренди землі, відповідач зобов`язаний був нарахувати та сплатити орендодавцю орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки в період з 01 серпня до 31 грудня кожного поточного року, однак цього не виконав.

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.

Під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 зазначено, що поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.

Тож підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати.

У заявленому позові позивач посилається як на підставу для розірвання договору оренди земельної ділянки в односторонньому порядку саме на систематичну несплату орендарем орендної плати.

Матеріали справи не містять жодних доказів сплати орендної плати відповідачем, зокрема платіжних документів, квитанцій або іншої інформації, що свідчила б про виконання ним грошового зобов`язання за договором, що не заперечується і самим представником відповідача у відзиві.

У статті 617 ЦК України містяться підстави звільнення (випадок, непереборна сила) саме від відповідальності за порушення зобов`язання, а не за виконання договірного зобов`язання. Тому стаття 617 ЦК України не може бути застосована як підстава, що виключає виконання договірного зобов`язання (постанова Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року в справі № 757/58385/16-ц).

Принципи виконання зобов`язань є належне виконання зобов`язання, реальне виконання зобов`язання, а також справедливість, добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц).

У постанові від 13 березня 2024 року у справі № 686/16312/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зауважив, що на рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору.

Очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема: застосування конструкції форс-мажору в своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на зміну чи розірвання договору); чим підтверджується форс-мажор; чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов`язання, яке виникло на підставі такого договору; як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов`язання, яке виникло на підставі договору.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 внаслідок військової агресії російської федерації проти України введено воєнний стан в Україні строком на 30 діб з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану (пункт 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022).

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 червня 2022 року в справі № 922/2394/21 зазначено, що: «статтею 617ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18 та у постанові від 09 листопада 2021 у справі № 913/20/21».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1статті 81 ЦПК України).

До відзиву відповідачем були додані:

- лист №01-05-20/107 від 01.05.2022 року, яким Преображенська сільська рада Пологівського району Запорізької області повідомляє, що частина території Преображенської громади перебуває на лінії бойових зіткнень, що викликає певні ризики як для жителів громади так і для суб`єктів господарювання; вказує на персональну відповідальність за проведення польових робіт у значній близькості від проведення бойових дій, а також на земельних ділянках, де розміщені сили ЗСУ;

- внутрішній наказ ТОВ «Укрлан» №17 від 04.03.2022, яким призупинено господарську діяльність підприємства на ділянках в районі с. Микільське Преображенської сільської територіальної громади Пологівського району до виключення можливості бойових дій. Згідно з наказами №39-к від 31.03.2022, №62-к від 16.05.2022, №85-к від 01.07.2022, 96-к від 31.08.2022, №101-к від 15.10.2022, №103-к від 30.10.2022, №11-к від 29.02.2024 призупинено дію трудових договорів з деякими працівниками ТОВ «Укрлан»;

- рішення ГУ ДПС У Запорізькій області від 18.11.2022 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку №30220/6/08-01-04-05-03, яким прийнято в частині дотримання термінів сплати податків та зборів (окрім єдиного податку четвертої групи, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, орендної плати з юридичних осіб), надання звітності та реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків корегування. Данні Єдиного реєстру податкових накладних свідчать про здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства;

- лист ГУ ДСНС України у Запорізькій області на №01-12/66 від 14.08.2023 про обстеження земель сільськогосподарського призначення, яким ГУ ДСНС повідомляє, що наданий перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають в користуванні ТОВ «Укрлан» знаходиться у 20-кілометровій зоні від лінії зіткнення, куди потрапляє велика кількість ділянок які потребують обстеження, що є досить тривалим процесом та займає багато часу, у зв`язку із чим не є можливим виконання робіт з очищення (розмінування) земельних ділянок, які знаходяться в користуванні підприємства;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023082320000575 від 14 квітня 2023 року, яким встановлено факт реєстрації крадіжки сільськогосподарської техніки, яка належить ТОВ «Укрлан», кваліфікований за ч. 4 ст. 185 КК України.

- талону-повідомлення єдиного обліку №11705 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, яким встановлено, що 03.08.2023 року в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» Пологівським районним відділом поліції ГУНП в Запорізькій області за №11705 зареєстровано заяву про те, що 08.07.2023 року військовими збройними силами рф здійснено ракетний обстріл с. Новопавлівка Пологівського району Запорізької області, через попадання ракети поряд з адміністративною будівлею ТОВ «Укрлан» за адресою: с. Новопавлівка, вул. Суворова, 7 та зерносховищем за адресою: с. Новопавлівка, пров. Галустяна, 4 майно зазнало значних ушкоджень, а деякі приміщення повністю зруйновано. Зазначене також узгоджується із протоколом ТОВ «Укрлан» по результатам позапланової інвентаризації станом на 11.07.2023 року;

- лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, яким офіційно засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України, яка стала підставою для введення воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, визнається форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);

- сертифікат №2300-24-0126 від 24.01.2024 про форс-мажорні обставини, яким Запорізька торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (активні бойові дії на території с. Новопавлівка Пологівського району Запорізької області, що призвели до знищення зерна внаслідок ракетних обстрілів, які унеможливили виконання обов`язку (зобов`язання), а саме: нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в зазначений термін (до 31.05.2023 року). Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 04.03.2022 по 21.01.2024 року.

- сертифікат №2300-24-0149 від 26.01.2024 про форс-мажорні обставини, яким Запорізька торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (активні бойові дії на території с.Микільське Пологівського району Запорізької області, що призвели до знищення зерна внаслідок ракетних обстрілів, які унеможливили виконання обов`язку (зобов`язання), а саме: нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в зазначений термін (до 31.05.2023 року). Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 04.03.2022 року по 31.12.2022 року.

- сертифікат №2300-24-0161 від 29.01.2024 року про форс-мажорні обставини, яким Запорізька торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (активні бойові дії на території с. Микільське Пологівського району Запорізької області, що призвели до знищення зерна внаслідок ракетних обстрілів, які унеможливили виконання обов`язку (зобов`язання), а саме: нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в зазначений термін (до 30.09.2022 року). Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 04.03.2022 року по 31.12.2022 року;

- сертифікат №2300-24-0197 від 01.02.2024 про форс-мажорні обставини, яким Запорізька торгово-промислова палата засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (тимчасова окупація с. Нове Пологівського району Запорізької області, внаслідок чого були викрадені або знищені товарно-матеріальні цінності), які унеможливили виконання обов`язку (зобов`язання), а саме: нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість в зазначений термін (до 31.07.2022 року). Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили з 26.02.2022 року по 01.02.2024 року.

Суд докладно дослідив пояснення та докази, які були надані сторонами у справі, і дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність законних підстав для звільнення відповідача від виконання зобов`язань щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно з наведеними положеннями закону та висновками Верховного Суду у разі, якщо боржник (у даному випадку орендар ТОВ «Укрлан») посилається на причину невиконання зобов`язання на наявність обставин, які він вважає форс-мажорними, він має надати докази того, що саме ці обставини перешкодили йому у виконання зобов`язань.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Укрлан» обмежилось посиланням на військові дії на території України та території, де розташована спірна земельна ділянка, але не надало доказів на підтвердження того, які саме обставини вплинули на господарську діяльність підприємства. Надані представником відповідача сертифікати Торгово-промислової палати стосуються неможливості виконання ним обов`язку своєчасно сплачувати податки у зв`язку із викраденням техніки та втратами від ракетного влучання. Натомість, позивачем не надано сертифікат Торгово-промислової палати в Україні із засвідченням обставин неможливості виконання своїх зобов`язань за спірним договором оренди землі. Факт перебування спірної земельної ділянки на території ведення активних бойових дій, сам по собі також не може свідчити про очевидну неможливість використання її відповідачем у своїй господарській діяльності. Адже самі по собі лише посилання на вказаний факт без надання належних доказів на підтвердження неможливості виконання відповідних зобов`язань за договором оренди землі не можуть бути підставою для звільнення від вказаних зобов`язань.

Суд вважає, що той факт, що ТОВ «Укрлан» призупинило свою господарську діяльність на території с. Микільське Пологівського району Запорізької області та не здійснювало обробіток земельної ділянки, яку орендує за спірним договором оренди землі у 2022, 2023 та 2024 році також не підтверджено належними та допустимими доказами, не може свідчити про те, що таке рішення уповноважених представників підприємства було обумовлене саме обставинами непереборної сили та його наслідком має бути фактично одностороння відмова від виконання своїх обов`язків за договором оренди.

Слід також зазначити, що накази про призупинення дії трудових договорів не містять інформації на якій саме території були задіяні працівники, зазначені в наказах, які саме земельні ділянки обробляли та обслуговували.

Щодо посилання відповідача на кримінальне правопорушення, вчинене відносно нього за фактом крадіжки майна, а також на влучення ворожої ракети, внаслідок чого адміністративна будівля та зерносховище зазнали ушкоджень, суд не приймає їх до уваги, оскільки ці події стались на території відмінній від с. Микільське, де розташована спірна ділянка. Разом із тим, вказане кримінальне провадження не стосується придатності або непридатності до використання конкретної орендованої земельної ділянки. Жодних доказів того, що за результатами досудового розслідування або у межах проведених слідчих дій спірна земельна ділянка була визнана такою, що не може використовуватись за цільовим призначенням, матеріали справи не містять. Відтак, сам факт наявності відкритого досудового розслідування не може вважатися належним доказом, який би звільняв відповідача від виконання зобов`язань зі сплати орендної плати або слугував підставою для невиконання договору.

Як встановлено із інших доказів, наданих представником відповідача вони стали підставою для отримання сертифікатів Торгово-промислової палати про неможливість своєчасно виконати податкові зобов`язання, дія останнього сертифіката скінчилась 01.02.2024 року, вказані обставини встановлюють лише неможливість своєчасного виконання ТОВ «Укрлан» свого податкового обов`язку в частині дотримання термінів сплати податкових зобов`язань.

Лист сільського голови Преображенської сільської ради Пологівського району Запорізької області носить лише рекомендаційний характер, вказує на персональну відповідальність за проведення польових робіт у близькості від проведення бойових дій, але не містить жодної імперативної норми щодо неможливості чи заборони у користуванні земельними ділянками саме у с. Микільске Пологівського району Запорізької області.

Лист ГУ ДСНС України у Запорізькій області б/н (на №01-12/66 від 14.08.2023) про обстеження земель сільськогосподарського призначення ГУ ДСНС не встановлює непридатність орендованої земельної ділянки для використання у зв`язку з потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами, у зв`язку з чим підприємство об`єктивно не мало ані доступу, ані можливості використовувати її у господарській діяльності, а лише носить інформаційний характер щодо неможливості обстеження земельних ділянок за переліком (який суду не наданий), у зв`язку із тим, що процес обстеження є досить тривалим та займає багато часу.

Зазначені вище документи не звільняють відповідача від цивільно-правової відповідальності та не скасовують зобов`язань, які покладені на нього договором оренди землі. В матеріалах справи відсутні докази того, що зазначена земельна ділянка оголошена небезпечною для сільськогосподарського використання або на неї накладено санітарні, техногенні чи екологічні обмеження.

Відповідач не надав доказів на підтвердження його спроб вирішити спірну ситуацію з позивачем, суду не надано підтверджень того, що ТОВ «Укрлан» направляв орендодавцю повідомлення про неможливість використання вказаної земельної ділянки, відомості щодо виникнення обставин непереборної сили до відома позивача доведені не були.

Таким чином, доводи відповідача про існування обставин непереборної сили залишаються на рівні припущень та посилань на загальні факти воєнного стану, без належного підтвердження впливу таких обставин, а саме на можливість або неможливість виконання зобов`язань за конкретним договором оренди. Тому такі твердження не можуть бути визнані достатніми для звільнення відповідача від відповідальності або від виконання умов договору, факт існування форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік перед судом не доведено.

Такої саме позиції у аналогічних правовідносинах дотримується і колегія суддів Херсонського апеляційного суду у постанові від 11 березня 2025 року № 650/4366/24, постанові від 08 квітня 2025 року № 650/1547/24, постанові від 09 квітня 2025 року № 650/1548/24, а також колегія суддів Верховного Суду у постанові від 23 квітня 2025 року № 916/5400/23.

Отже, зважаючи на систематичне невиконання відповідачем обов`язку щодо сплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, за договором оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який укладений між сторонами та діяв впродовж вказаного періоду часу, наявні підстави для розірвання договору оренди та стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі, втрати від інфляції, 3% річних та пені, у зв`язку з чим позов в цій частині слід задовольнити.

У зв`язку із задоволенням основної вимоги, з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2906,88 грн.

Щодо вимог стягнення витрат на правничу, то відповідно ч. ч. 3, 4, 5 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі №922/445/19)

Одночасно із позовною заявою, представник позивача надав договір про надання професійної правничої допомоги, перелік та вартість послуг за договором, акт надання послуг на загальну суму 10000 грн.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що розцінки, вказані в Акті надання послуг є завищеними за описану роботу та не мають нічого спільного з реальними оцінками виконання такої роботи, просить у задоволенні відмовити.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд має враховувати приписи частини 3 статті 141ЦПК України, а саме:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

У постанові ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19 суд виснував, що у розумінні положень частини п`ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу (Постанови ВС від 24.01.2019 року у справі №910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі №917/1071/18).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, непов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.06.2018 у справі №904/8478/16).

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19). Постанови ВС від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 01.06.2018 року у справі №904/8478/16.

Суд, дослідивши докази, надані представником позивача та доводи, надані представником відповідача, дійшов до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 гривень та стягнути їх з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12 ,13, 141, 209, 259, 263, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлан» про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди, зобов`язання повернення земельної ділянки задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЛАН» (Ідентифікаційний код - 30796611) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП- НОМЕР_1 ) заборгованість по орендній платі в сумі 21672 грн, втрати від інфляції 2 362,24 гривень, 3% річних - 650,16 гривень, пені - 2 133,76 гривень.

Розірвати договір оренди землі №87, укладений 02.05.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрлан» (код ЄДРПОУ 30796611) та ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрований 03.05.2018 року в державному реєстрі речових прав та їх обмежень, номер запису №26012277.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРЛАН» (ЄДРПОУ 30796611) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) земельну ділянку площею 7,3336 га, кадастровий номер №2323983500:02:003:0007.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлан» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 906 (дві тисячі дев`ятсот шість) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлан» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз`яснити, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, що зазначена у вступній частині судового рішення.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрлан», код ЄДРПОУ: 30796611, адреса місцезнаходження: вул. Суворова, буд. 7, с. Новопавлівка, Пологівський район, Запорізька область.

Суддя П.В. Зарютін