Постановление суда № 129473780, 30.07.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31311/25-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

провівши підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №42024102060000089, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

На адресу Печерського районного суду м. Києва надійшов вказаний обвинувальний акт.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити провадження до судового розгляду, посилаючись на те, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, підстав для повернення обвинувального акта не вбачається, провадження підсудне Печерському районному суду м. Києва. Одночасно прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження тримання ОСОБА_5 під вартою, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ризик переховування від суду ґрунтується на тому, що ОСОБА_5 , розуміючи тяжкість інкримінованого йому злочину та невідворотність покарання, може переховуватись від суду, що призведе до уникнення кримінальної відповідальності. Наявний ризик того, що обвинувачений може вплинути на свідків, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 в ході виконання процесуальних дій отримає копії документів, котрі нададуть можливість фізично та психологічно вплинути на свідків та інших причетних осіб, оскільки останній володітиме інформацією про їх анкетні дані, що може призвести до зміни показів вже допитаних осіб та відмови давати покази встановлених в ході досудового слідства свідків. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення наявний, оскільки ОСОБА_5 може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення. Крім того, останній обрав для себе спосіб отримання прибутку шляхом вчинення кримінальних правопорушень. Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід, щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою. Наявний запобіжний захід при обґрунтуванні підозри відповідає характеру інкримінованого ОСОБА_5 діяння, не дає можливості перешкоджати встановленню істини, інтересам слідства та правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду; незаконного впливу на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; а також запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень. Інші більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 з наступних причин: особисте зобов`язання - у зв`язку з тим, що цей запобіжний захід вимагає наявності особливої довіри до обвинуваченого в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов`язків, враховуючи тяжкість злочину, вимагається постійний контроль за поведінкою обвинуваченого та наближеність його до місця здійснення судового слідства, що може бути досягнуто лише при застосуванні запобіжного заходу, пов`язаного з позбавленням її свободи. До того ж, останній, перебуваючи на свободі зможе ухилятися від суду; незаконного впливати, здійснювати тиск на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; а також в подальшому продовжувати злочинну діяльність; особиста порука - на теперішній час не надходили письмові звернення осіб, які б могли поручитися за ОСОБА_5 ; домашній арешт - неможливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків та надасть можливість засобами телефонного зв`язку впливати на свідків. Крім того, ОСОБА_5 має незаконний дохід за рахунок збуту психотропних речовин, а також усунення перешкод у незаконному виїзді через Державний кордон України не менше 20 чоловіків призовного віку, зокрема у сумах від 7 до 12 тисяч доларів США. З урахуванням наведеного прокурор просить продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів та визначити йому заставу у сумі 1900 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 753 200 грн, у разі внесення якої покласти на ОСОБА_5 такі обов?язки: прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це; не відлучатися за межі м. Києва без дозволу прокурора, суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Захисник ОСОБА_4 не заперечувала проти призначення обвинувального акта до судового розгляду. Проти клопотання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала.

Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував проти призначення провадження до судового розгляду, просив застосувати до нього запобіжний захід домашнього арешту. Зазначив, що не представляє небезпеки суспільству, у справі немає пособників, потерпілих, свідків. Він нікого не переслідував, не впливав, готовий з`являтися на всі виклики, проживає сам в квартирі знайомих уже 11 років ( АДРЕСА_1 ), здійснював фактичну діяльність як ФОП, сплачував податки. Вказав, що психотропну речовину підкинули під час обшуку.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково вивчивши в нарадчій кімнаті обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, матеріали, що надані в судовому засіданні, суд надходить наступних висновків.

Дане кримінальне провадження підсудне Печерському районному суду м. Києва відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України, підстав для направлення провадження для визначення підсудності судом не встановлено.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених ст. 284 КПК України, або зупинення провадження, немає.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, відтак підстав для його повернення прокурору - немає.

З вказаних мотивів суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акта.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Ризик переховуватися від суду вбачається з огляду на тяжкість можливого покарання у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Так, санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна. При цьому нижня межа вказаної санкції передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. Таким чином, у разі визнання ОСОБА_5 винуватим в обсязі пред`явленого обвинувачення, можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням в силу приписів ст. 75 КК України виключається. Така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Судом не встановлено таких характеризуючих даних щодо ОСОБА_5 , які б нівелювали ризик переховування від суду, а саме відсутні дані про міцні соціальні зв`язки за місцем проживання.

З огляду на стадію кримінального провадження також існує та не нівельовано ризик протиправного впливу на свідків. Суд в даному випадку виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Доводи сторони захисту таких висновків не спростовують.

Отже, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, відсутності даних про наявність у останнього міцних соціальних зв`язків, підтверджених даних про наявність у нього легальних джерел доходів (сам факт реєстрації особи як ФОП не підтверджує здійснення фактичної підприємницької діяльності та отримання доходу), що могло б нівелювати чи принаймні зменшити встановлені в провадженні ризики, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід, в тому числі у вигляді домашнього арешту, не зможе запобігти встановленим в провадженні ризикам та гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тому суд вбачає підстави для задоволення клопотання прокурора та застосування до ОСОБА_5 на час судового розгляду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням конкретних обставин справи, суспільної небезпечності інкримінованого обвинуваченому діяння, даних про сімейний, майновий стан останнього, високий ступінь ризиків, що встановлені в провадженні, визначення при попередньому продовженні ОСОБА_5 запобіжного заходу застави у розмірі 1900 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 5 753 200 грн, практики ЄСПЛ щодо «презумпції зменшення ризиків», вважаю із врахуванням принципів розумності і співмірності, необхідним визначити розмір застави у розмірі 950 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 2 876 600 грн, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

За умови внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 194 КПК України обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. ст. 177, 178, 182, 183, 314-316, 331 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні №42024102060000089 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва за участю прокурора, обвинуваченого, захисника на 01 серпня 2025 року о 12-00 год.

Судове провадження здійснювати одноособово.

На час судового розгляду застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 27 вересня 2025 року включно.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 950 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 2 876 600 (два мільйона вісімсот сімдесят шість тисяч шістсот) грн, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами:

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;

р/р UA128201720355259002001012089.

За умови внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 194 КПК України обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала суду в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1