Решение № 129462347, 04.08.2025, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/767/25

Господарський суд Житомирської області

Суддя Нестерчук С. С.

за участю секретаря судового засідання: Андрощук О. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Буд

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Прінт

про стягнення 164 959,80 грн

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Гуртовенко Р. М.

від відповідача: не з`явився

І. СУТЬ СПОРУ

1. Стислий виклад позиції позивача

12.06.2025 ТОВ Техно Буд (далі позивач) звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ Сервіс Прінт (далі відповідач) про стягнення 164 959,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з повної оплати вартості товару, внаслідок чого утворилась заборгованість.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх.№8153 від 25.06.2025) заперечує щодо задоволення позову, посилаючись на невиконання позивачем обов`язку доказування і подання доказів, а також вважає завищеними витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн та просить визнати розмір розумних витрат на рівні 500 грн.

ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання

Ухвалою від 17.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Вказану ухвалу сторонам направлено в електронній формі до електронних кабінетів сторін, що підтверджується довідками про доставку 18.06.2025 о 11:55 електронного листа.

25.06.2025 через підсистему Електронний суд відповідач подав відзив на позовну заяву (вх.№8153/25 від 25.06.2025), який судом прийнято до розгляду.

Ухвалою від 26.06.2025 суд призначив розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін на 04.08.2025.

У судове засідання 04.08.2025 представник від відповідача не з`явився. Відповідач був повідомлений належним чином про це засідання шляхом надсилання ухвали до його електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку 26.06.2025 о 20:13 електронного листа.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка сторін або їхніх представників, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні 04.08.2025 судом заслухано пояснення представника позивача, досліджено письмові докази, наявні в матеріалах справи, оглянуто оригінали доказів, надані представником позивача, та проголошено скорочене рішення.

Враховуючи строки розгляду справи та достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, а також принципи змагальності та диспозитивності господарського судочинства, закріплені у статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд дійшов висновку, що сторони мали належну можливість реалізувати свої процесуальні права, зокрема щодо висловлення правової позиції та подання доказів.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань з оплати за поставлений позивачем товар.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 76 ГПК України).

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:

- факт передачі та прийняття товару, його вартість;

- розмір і наявність заборгованості відповідача за поставлений товар.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підтвердження своїх вимог позивач надав суду належні та допустимі докази, на підставі яких суд установив такі обставини.

Позивач поставив відповідачу товар (стреч плівка, деревні палети) на загальну суму 214 955,80 грн, що підтверджується видатковими накладними №78 від 26.02.2021 на суму 49 959,80 грн (з ПДВ), №1 від 04.01.2022 на суму 44 996,00 грн (з ПДВ) та №377 від 13.10.2022 на суму 120 000,00 грн (з ПДВ), а також зареєстрованими податковими накладними.

Видаткові накладні, оригінали яких суд оглянув, підписані з боку постачальника та покупця, а також скріплені печатками сторін, що підтверджує факт передачі та прийняття товару.

Відповідач за поставлений товар на розрахунковий рахунок позивача перерахував кошти: 04.01.2022 в сумі 44 996,00 грн та 22.03.2024 - 5000,00 грн, що підтверджується виписками по рахунку.

29.05.2025 позивач засобами поштового зв`язку, а саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення (номер трекінгу Укрпошти - 1002503997297) направив на адресу відповідача претензію - вимогу №29/05 про негайну сплату заборгованості в сумі 164 959,80 грн за отриманий товар згідно видаткових накладних №78 від 26.02.2021, №1 від 04.01.2022 та №377 від 13.10.2022.

За твердженнями позивача відповіді на дану претензію відповідач не надав, оплату заборгованості не здійснив.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, а також жодних доказів на підтвердження своїх заперечень.

ІV. МОТИВИ СУДУ

1. Норми права, які застосував суд

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 184 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Суд установив, що між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на підставі укладеного у спрощений спосіб господарського договору, який за правовою природою є договором поставки.

Приписами статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

2. Оцінка суду

Суд оцінює надані сторонами докази відповідно до статей 76-79, 86 ГПК України на підставі свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позову, господарський суд виходить з таких міркувань.

Суд установив, що сторони досягли згоди щодо укладення договору поставки у спрощений спосіб шляхом фактичної передачі позивачем товару та його прийняття відповідачем.

Строк виконання обов`язку по оплаті товару сторонами не визначений.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №905/102/17, в силу положень частини 1 статті 692 ЦК України, обов`язок покупця з оплати товару виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний розрахуватися з продавцем (постачальником) за придбаний (поставлений) товар з моменту його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар.

Зі змісту статті 692 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов`язку, що не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

Отже, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції, і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач прийняв від позивача відповідно до видаткових накладних товар на загальну суму 214 955,80 грн, проте частково сплатив кошти за товар в сумі 49 996,00 грн.

Відтак факт наявності боргу у відповідача перед позивачем на суму 164 959,80 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

V. Висновки Суду

Розглянувши спір із застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, на підставі повного та всебічного з`ясування обставин справи і досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

VІ. Судові витрати

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів, та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням зазначених положень, оскільки позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору за подання цього позову підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 2422,40 грн.

Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, тобто судовий збір внесений у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи наведене, суд роз`яснює позивачу, що він не позбавлений можливості звернутись до суду із клопотанням у порядку ст.7 Закону України "Про судовий збір" про повернення судового збору у зв`язку із сплатою судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У матеріалах справи відсутні докази понесення сторонами інших судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 129, 233, 236, 237, 238, 241 ГПК України, Суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Буд задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Прінт на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Буд:

-164 959,80 грн (сто шістдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень 80 копійок) - заборгованість;

- 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) - судові витрати зі сплати судового збору.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Техно Буд (код ЄДРПОУ 41266538; вул. Корольова буд. 132, м. Житомир, Житомирська обл., 10025).

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю Сервіс Прінт(код ЄДРПОУ 39187033, вул.Корольова, буд. 150-А, м. Житомир, Житомирська обл., 10025).

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку це рішення протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Після набрання рішення законної сили наказ може бути виданий за заявою стягувача, в якій має бути зазначена бажана форма його видачі (паперова або електронна).

Повне рішення складено 11.08.2025

Суддя С. НЕСТЕРЧУК