Решение № 129458672, 12.08.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12939/24

Провадження № 2/369/3022/25

РІШЕННЯ

Іменем України

12.08.2025 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Гуленко Я.Є.

за участі

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем укладено Договір № 485009-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 40 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності , а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,15957097 процентів за кожен день користування Кредитом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 40 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за договором про надання кредиту 485009-КС-003 належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 485009-КС-003 Позичальника, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Зважаючи на ті обставини, що відповідач, належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 22.07.2024 року утворилась заборгованість за говір № 485009-КС-003 про надання кредиту, в розмірі 108 004,26 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 40 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 68 004,26 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.

На підставі вище наведеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 485009-КС-003 про надання кредиту від 01.02.2024 року, що становить 108 004,26 грн. та складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 40 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 68 004,26 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.08.2024 року відкрито провадження у даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на позовну заяву. Не погоджуючись з позовними вимогами зазначає, що позивач нарахував йому борг на підставі занадто великих та необґрунтованих відсотків, в зв`язку з чим він не міг повернути повну суму кредиту, що призвело до виникнення заборгованості. Зазначає, що умови договору є несправедливими та таким, що поставили відповідача у вкрай невигідне становище. Також він має ігрову залежність та на нього поширюються положення Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача заначив, що відповідач чудово знав про порядок укладення кредитного договору та про всі інші типові умови кредитування у ТОВ «Бізнес Позика», а саме порядок перерахування кредитних коштів, порядок та розмір нарахування процентів за кредитним договором, встановлення комісії за надання кредиту тощо, оскільки він вже давно користується послугами ТОВ «Бізнес Позика» з надання кредитів. Договір № 485009-КС-003 від 01.02.2024 року є вже третім кредитним договором, якій укладено відповідачем з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Посилання відповідача на важкий майновий стан або введення воєнного стану в Україні не є підставою для зменшення суми процентів за користування кредитом, які відповідач зобов`язаний сплатити відповідно до умов кредитного договору.

У судове засідання представник позивача не з`явився. Направив суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав в частині сплати 19 000 грн. У решті - підтримав поданий відзив на позов.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 4ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1ст. 2 ЦПК України).

Відповідно дост. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та

Встановлено, що 01.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 485009-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 01.02.2024 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 485009-КС-003 про надання кредиту. 01.02.2024 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 485009-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0231, на номер телефону, якій зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 01.02.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та відповідачем було укладено Договір № 485009-КС-003 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 40 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності , а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,15957097 процентів за кожен день користування Кредитом.

Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 40 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором 485009-КС-003 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 485009-КС-003 Позичальника, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Відповідно до пункту 2 Договору протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Відповідно до п. 5.1. Правил, які у відповідності до пункту 10 Кредитного договору є його невід`ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту Позичальнику до закінчення терміну дії Договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.

Зважаючи на ті обставини, що відповідач, належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 22.07.2024 року утворилась заборгованість за Договором № 485009-КС-003 про надання кредиту, в розмірі 108 004,26 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 40 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 68 004,26 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.

Доказів наявності іншого розміру заборгованості матеріали справи не містять.

Щодо дійсності укладеного договору в електронній формі та підписання його позичальником.

Відповідач, через веб-сайт Кредитодавця https://bizpozyka.com/ шляхом введення Логіну Особистого кабінету та паролю Особистого кабінету, ввійшов до Особистого кабінету та з Особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подав Заявку на отримання кредиту, де відповідно вказує номер свого поточного (карткового) рахунку.

Відповідно до п. п. 3.1.1. Правил Після отримання Заявником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту в Особистому Кабінеті Заявника розміщається Оферта, яка є пропозицією в розумінні ч. 4ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Після отримання Оферти Заявнику надсилається Одноразовий ідентифікатор.

У випадку відмови від укладення Заявником Договору чи не підписання його шляхом використання Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Оферта вважається не акцептованою Заявником і втрачає силу (п. п. 3.1.2, 3.1.3 Правил).

Як описано вище, ТОВ «БІЗПОЗИКА» 01.02.2024 року направлено Відповідачу, пропозицію (оферту) укласти Договір № 485009-КС-003 про надання кредиту.

Відповідь Заявника/Позичальника, якому адресована пропозиція укласти Договір про надання кредиту, надається шляхом надсилання електронного повідомлення Кредитодавцю.

01.02.2024 року відповідач, прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 485009-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС Одноразового ідентифікатора UA-0231, (направленого Позичальнику на номер телефону, вказаного позичальником в Заявці) електронного повідомлення СМС-повідомлення.

Згідно з п.п. 4.4.4. Правил позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі.

Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Відповідно дост. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, визначено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Приписами ст. ст.610,611 Цивільного кодексу України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Як вбачається з розрахунку заборгованості утворилась заборгованість за Договором № 485009-КС-003 про надання кредиту, в розмірі 108 004,26 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 40 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 68 004,26 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

На підставі викладеного суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що договір про надання споживчого кредиту від 01.02.2024 року №485009-КС-003 підписаний ОСОБА_1 шляхом введення через телекомунікаційну систему одноразового ідентифікатору, що свідчить про укладання між сторонами правочину, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по тілу кредиту та комісії.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 вказала, зокрема, про те, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно достатті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання (пункт 8.38 постанови).

Тобто, зі змісту вказаної правової позиції можна дійти висновку про те, що суд має за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, а не розмір відсотків, визначений кредитним договором за користування кредитними коштами.

Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17 касаційний суд дійшов висновку, що проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються, як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. порядок їх виплати врегульований ч. 1ст. 1048 ЦК України.

Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування».

Велика Палата Верховного Суду дійшла до вказаного висновку з тих мотивів, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, тобто, виключається одночасне застосування ст.1048та ст.625 ЦК України.

Судом установлено, що сторонами погоджено у належній формі строк кредитування, та плату за користування кредитом, яка є фіксованою та становить 1,15957097 процентів за кожен день користування кредитом нарахування здійснено відповідно до погодженого строку.

Відповідно до пункту 2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

Відповідно до п. 5.1. Правил, які у відповідності до пункту 10 кредитного договору є його невід`ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення терміну дії договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.

Заявлені вимоги про стягнення нарахованих відсотків не носять штрафного характеру та не є пенею чи неустойкою, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту, тобто, процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Аналізуючи положення цивільного законодавства суд зауважує про те, що суд за власної ініціативи не наділений повноваженнями зменшувати визначений умовами договору розмір відсотків за користування кредитом, а отже висновок суду про зменшення розміру нарахованих відсотків за користування кредитом, які передбачені умовами договору, не відповідає вимогам закону.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 22.07.2024 року у відповідача наявна заборгованість у розмірі 108 004,26 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 40 000 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 68 004,26 грн.

Розрахунок загальної суми заборгованості відповідача по кредитному договору наданий суду і відповідає вимогам закону. Відповідач не спростував наданий позивачем розрахунок заборгованості, доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем за умовами договору не надала.

Оцінюючи доводи відповідача про неможливість виконання зобов`язань за договором, внаслідок військової агресії та запровадженням воєнного стану в Україні, суд приходить до наступного.

Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання

Аналогічний висновок викладений у Постанові КГС ВС від 13.12.2023 № 922/193/23.

На підтвердження доводів того, що саме у зв`язку з збройною агресією іншої держави проти України та введенням в Україні воєнного стану ОСОБА_1 не може виконати свої зобов`язання перед позивачем, суду не надано.

Щодо ігрової залежності.

Відповідно до ст.ст. 202-203 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення.

За змістом ст. 30 Цивільного кодексу України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Згідно ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи.

При цьому підставою для визнання правочину недійсним згідно з ч. 1 ст. 225 ЦК України має бути встановлена судом абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.11.2020 р. у справі № 326/81/15 (провадження № 61-837св19).

Також Верховний Суд у постанові від 11 листопада 2019 року (справа № 496/4851/14-ц, провадження № 61-7835сво19) відступив від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленого у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі у справі № 465/1217/16-ц (провадження № 61-1333св18), підкресливши, що для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій ч. 1 ст. 225 ЦК України, має бути встановлена лише абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

З вказаного вище вбачається, що хоча чинним законодавством України й передбачена можливість визнання судом недійсним договору, який уклала дієздатна особа, однак для цього має бути встановлена та належним чином доведена абсолютна неможливість з певного ряду причин такої особи розуміти в момент укладення договору значення своїх дій, чого в даному випадку встановлено не було.

Посилання на ігрову залежність та часткове нерозуміння значення своїх дій може бути підставою для обмеження цивільної дієздатності особи і при цьому така обмежено дієздатна має право вчиняти лише певний ряд правочинів, до яких спірний правочин не відноситься. За таких умов з точки зору відповідача такий правочин є недійсним з підстав його вчинення обмежено дієздатною особою.

Разом з тим, у відповідності до положень ст. 36 ЦК України суд дійсно може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, або якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім`ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов`язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

В той же час цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (ч. 4 ст. 36 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що до укладення спірного договору відповідач обмежено дієздатним жодним рішенням суду не визнавався, що не заперечує й сама сторона. За таких умов підстави для розповсюдження на спірний договір правового режиму, встановленого ст. 37 ЦК України, відсутні.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки відповідачем не виконано зобов`язання за Договором № 4850091-КС-003 від 01 лютого 2024 року, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 108004,26 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду.

Керуючись ст. ст.2,141,259,264,265,273,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором №485009-КС-003 від 01.02.2024 року в розмірі 108 004,26 грн. (сто вісім тисяч чотири гривні 26 коп.), що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 40 000 грн.(сорок тисяч гривень 00 коп.); суми прострочених платежів по процентах - 68 004,26 грн. (шістдесят вісім тисяч чотири гривні 26 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Інформація про позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411)

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 12 серпня 2025 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ