№ 129428151, 11.08.2025, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/2583/25

Провадження № 3/715/1196/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.08.2025 с. Глибока

Суддя Глибоцького районного суду Чернівецької області Цуркан В.В., за участю секретаря судового засідання Майщук С.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.204-1 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2025 року о 09 год. 30 хв. у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Порубне», що знаходиться на території Тереблеченської об`єднаної територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », громадянин України ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану здійснив спробу незаконного перетину Державного кордону, з України в Румунію без відповідного документу, який дає право на перетин ДКУ, а саме на паспортний контроль пред`явив закордонний паспорт громадянина Республіки Німеччини серії № НОМЕР_1 , виданий 15.02.2022 року, тим самим порушив вимоги ст.4 Конституції України та вимоги п.1 ст. 2 ЗУ «Про громадянство», ст. 2,3 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», постанови КМУ № 57 від 27.01.1995 року «Про затвердження правил перетинання Державного кордону України громадянами України» та ст. 12 ЗУ «Про державний кордон України», тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи.

Суд не наділений повноваженнями щодо розшуку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і вжив усіх можливих заходів для завчасного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. Крім того, ОСОБА_1 навіть не поцікавився долею складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, зайнявши пасивну позицію затягування строків судового розгляду.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності, так як відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

За таких обставин, керуючись ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріалисправи, приходжудо висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.

З матеріалів справи, зокрема з інформації про особу, вбачається, що ОСОБА_1 є громадянином України, будь яких документів на спростування цього факту суду не було подано.

Згідно ст.12Закону України«Про державнийкордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну згідно ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадянами України» є: 1)паспортгромадянинаУкраїни длявиїздузакордон; 2)дипломатичнийпаспорт; 3)службовийпаспорт; 4)посвідченняособиморяка; 5) посвідчення члена екіпажу; 6) посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в`їзд в Україну). Аналогічні норми закріплені у Постанові Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 року «Про порядок перетину Державного кордону України громадянами України».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про громадянство» в Україні діє принцип єдиного громадянства, відповідно до якого, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Виходячи з вищевказаних норм, з огляду на принцип єдиного громадянства (п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про громадянство»), ОСОБА_1 будучи громадянином України та вступивши у вказані правові відносини, при виїзді з території України у пункті пропуску на паспортний контроль зобов`язаний був пред`явити один з документів, що передбачений ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадянами України», який відповідно дає право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Проте, при спробі перетину кордону ОСОБА_1 , як громадянин України, не пред`явиввідповідний документ, який надає право наперетин Державногокордону Українигромадянам України.При цьомувін привиїзді з території України у пункті пропуску для автомобільного сполучення «Порубне» пред`явив власний закордонний паспорт громадянина Республіки Німеччини серії № НОМЕР_1 , виданий 15.02.2022 року, який в даному випадку, йому, як громадянину України, не дає право на перетин Державного кордону України.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання Державного кордону України будь-яким способом, поза пунктами пропуску через Державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України, без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, а суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

З огляду на викладені обставини, достовірно встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 здійснив спробу перетину Державного кордону України без відповідних документів, які надають право на перетин кордону громадянами України, які передбачені ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадянами України».

Слід заначити, що суд враховує Європейську Конвенцію «Про громадянство» від 06.11.1997 року, яка ратифікована Україною згідно Закону від 20.09.2006 року, відповідно до якої Україна зобов`язалась гарантувати права громадян із множинним громадянством.

Зокрема, згідно ст.17 Конвенції, громадяни держави-учасниці, які мають інше громадянство, мають на території держави-учасниці, в якій вони проживають, ті самі права та обов`язки, як і інші громадяни держави-учасниці.

Проте слід заначити, що одночасне перебування у громадянстві України та іншої держави не є підставою для припинення громадянства України як правового зв`язку між фізичною особою і Україною, що виявляється у взаємних правах та обов`язках. При цьому відсутність можливості вибору особою, яка має і громадянство України, і громадянство (підданство) іншої держави, стосовно того, громадянином якої держави репрезентувати себе у правових відносинах з Україною, відповідає національним інтересам України з огляду на обставини, обумовлені воєнним станом, та обмеження права виїзду за межі держави, покладені на окремих громадян України.

Також необхідно відмітити, що за діючим законодавством України немає відповідальності за подвійне громадянство, проте і протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 складено не за наявність у нього громадянства іншої країни, а саме за незаконний перетин кордону по документу, який не дає право на перетин кордону.

З огляду на це, оскільки, ОСОБА_1 є також громадянином України та має відповідні права а також обов`язки як громадянин України, зокрема діяти в межах законодавства України, тому маючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон, вважаю, що останній при перетині кордону мав діяти згідно Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадянами України».

Таким чином, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204-1 КУпАП.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує всі обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь вини, характер вчиненого адміністративного правопорушення, а тому вважаю можливим призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно ст.40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно ЗУ «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI у редакції від 24.02.2018 року, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з порушника підлягає стягненню 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 605,60 грн. (З розрахунку 0,2*3028 = 605,60).

На підставі ч.1 ст.204-1 КУпАП та керуючись ст.ст.22, 252, 283-285, 287 КУпАП суд та ст.4 Закону України «Про судовий збір»,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнативиннимувчиненні правопорушення,передбаченогоч.1ст.204-1КУпАПінакласти наньогоадміністративнестягнення увидіштрафув розмірі3 400(тритисячі чотириста)гривень 00копійок. Стягувач ІНФОРМАЦІЯ_4 , р/р UA728999980313040106000024305, одержувач: Чернівецьке ГУК/ Чернівецька область/21081100, код одержувача (ЄДРПОУ)37836095, банк одержувачаГУДКСУ у Чернівецькій області, код банку одержувача (МФО) - 899998.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст.307КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст.307 КУпАП, оригінал платіжного документу необхідно подати до Глибоцького районного суду Чернівецької області.

З урахуванням ч.2ст.308КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1ст.307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути у примусовому виконанні подвійний розмір штрафу, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605(шістсотп`ять)гривень60копійоквдохід держави. Стягувач: Державна судова адміністрація України, код ЄДРПОУ Глибоцького райсуду 02885623 УДК у Глибоцькому районі, код отримувача: 37836095, Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, рахунок отримувача: UA838999980313131206000024305, кодкласифікації доходів бюджету: 22030101, МФО899998.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд протягом 10-ти діб з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя