Решение № 129426558, 11.08.2025, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7085/25

2-о/212/198/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2025 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді - Борис О.Н., за участі секретаря судового засідання Годунової В.Г., за участі заявника ОСОБА_1 , представника заявника Волєвої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення проживання однією сім`єю із загиблим військовослужбовцем без реєстрації шлюбу

встановив:

У червні 2025 року до Покровського районного суду міста Кривого Рогу надійшли матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник адвокат Волєва О.В., заінтересовані особи ОСОБА_2 , Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення проживання однією сім`єю із загиблим військовослужбовцем без реєстрації шлюбу.

Заява обґрунтована тим, що з 01.05.2004 року по 03.06.2022 року заявник мешкала з ОСОБА_3 разом за адресою: АДРЕСА_1 однією родиною. Останній турбувався про заявника, як дружину, опікувався її донькою, вели спільний побут, разом працювали, зробили ремонт у будинку заявника. ОСОБА_3 утримував родину. Після окупації Херсонщини, у червні 2022 року ОСОБА_1 , разом з донькою, виїхала до м. Кривого Рогу, згодом у м. Кривий Ріг переїхав і ОСОБА_3 , мешкали у Тернівському районі м. Кривого Рогу, а згодом, з середини 2023 року у Покровському районі м. Кривого Рогу, як тимчасово переміщені особи. У вересні 2024 року ОСОБА_3 було мобілізовано. 18 листопада 2024 року прийшло сповіщення про його загибель. Єдиним родичем ОСОБА_3 є мати, що перебуває на ТОТ Херсонщини. За час спільного проживання, 20 років, ОСОБА_3 неодноразово пропонував заявнику взяти офіційний шлюб, однак зареєструвати шлюб так і не встигли.

На підставі викладеного, просила суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що заявник та ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з 01.05.2004 року по день смерті загиблого, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 24 червня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку окремого провадження.

На підставі ухвали суду від 18 липня 2025 року розгляд справи було відкладено за клопотанням представника заявника.

28 липня 2025 року через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника заінтересованої особи Міністерства оборони України надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що заявником не додано належних доказів на підтвердження вимог заяви. Просила суд врахувати вказане при прийнятті рішення у справі, судові засідання проводити без участі представника Міноборони.

Ухвалою суду від 28 липня 2025 року витребувано з Покровського відділу РАЦС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції інформацію у справі.

Заявник ОСОБА_1 у судовомузасіданні пояснила,що з 01.05.2004 року по 03.06.2022 року мешкала з ОСОБА_3 разом за адресою: АДРЕСА_1 ( до перейменування ОСОБА_4 ) однією родиною. Останній турбувався про заявника, як дружину, опікувався її донькою, вели спільний побут, разом працювали, зробили ремонт у будинку заявника. ОСОБА_3 утримував родину. Вони спільно опікувалися її та ОСОБА_3 батьками похилого віку, яких у подальшому поховали. ОСОБА_3 в інших шлюбах не перебував, дітей не мав. Після окупації Херсонщини, у червні 2022 року ОСОБА_1 , разом з донькою, виїхала до м. Кривого Рогу, згодом у м. Кривий Ріг переїхав і ОСОБА_3 , мешкали у Тернівському районі м. Кривого Рогу, а згодом, з середини 2023 року у Покровському районі м. Кривого Рогу, як тимчасово переміщені особи. У вересні 2024 року ОСОБА_3 було мобілізовано. 18 листопада 2024 року прийшло сповіщення про його загибель. Єдиним родичем ОСОБА_3 є мати, що перебуває на ТОТ Херсонщини. За час спільного проживання, 20 років, ОСОБА_3 неодноразово пропонував заявнику взяти офіційний шлюб, однак зареєструвати шлюб так і не встигли.

Представник ОСОБА_1 адвокат Артеменко О.В. у судовому засіданні вимоги заяви підтримала, просила заяву задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не прибула, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомила.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України у судове засідання не з`явилась, в наданих до суду додаткових поясненнях у справі просила суд розгляд справи проводити без участі представника Міноборони.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що знайома з родиною ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2013 року. Останні мешкали разом в АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 працював зварювальником, оплачував комунальні послуги за вказаною адресою. Через окупацію ОСОБА_1 виїхала з вказаного населеного пункту до м. Кривий Ріг. ОСОБА_3 деякий час залишався у Качкарівці з іншими односельчанами, мешкав за тією ж адресою, передавав покази лічильника, пізніше також виїхав до родини у м. Кривий Ріг. У 2024 році ОСОБА_3 був призваний для проходження військової служби, яку проходив спочатку у Житомирській області, згодом його направили у Курську область. Від спільних знайомих свідок дізналась, що у листопаді ОСОБА_3 не стало.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що була знайома з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Останні проживали разом однією сім`єю за однією адресою в с. Качкарівка, Бериславського району, Херсонської області приблизно років 13 тому назад. Разом вели господарство. ОСОБА_3 неодноразово проводжав на автобус доньку ОСОБА_1 , супроводжував до школи, разом з матір`ю ОСОБА_7 возили дитину до лікарні. Після початку війни ОСОБА_3 був призваний на військову службу. Згодом ОСОБА_3 загинув та був похований у м. Кривий Ріг.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що була сусідкою ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали за вказаною адресою разом однією сім`єю. Родина була дружня, ОСОБА_3 водив дитину ОСОБА_1 до школи. Після загибелі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 займалась похованням останнього.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_9 пояснила, що є донькою заявника. ЇЇ мати, ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 почали проживати однією сім`єю в с. Качкарівка, Бериславського району, Херсонської області без реєстрації шлюбу, коли їй було приблизно 3-4 роки. ОСОБА_3 турбувався про них, оплачував її навчання у коледжі, університеті. ОСОБА_3 називала своїм батьком, оскільки біологічного не пам`ятає і взагалі жодного разу його бачила. Матір та ОСОБА_3 кохали один одного. ОСОБА_3 пропонував матері зареєструвати шлюб, однак не встигли. В червні 2022 року вона з матір`ю виїхали разом з окупації в м. Кривий Ріг, потім до них приїхав ОСОБА_3 . У 2024 році ОСОБА_3 був призваний для проходження військової служби. Згодом ОСОБА_3 загинув. Його похованням займалась матір.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у сукупності, дійшов до такого висновку.

Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 26 листопада 2024 року, актовий запис за №1790. (а.с. 17)

Факт смерті ОСОБА_3 15.11.2024 року також підтверджується копією лікарського свідоцтва про смерть №1903 від 15.11.2024 року, копією довідки про причину смерті (до форми №106/о №1903) від 15.11.2024 року, копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання № 00048156824 від 26.11.2024 року, копією свідоцтва про поховання ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 26.11.2024 року та копією сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 за №789 від 18.11.2024 року. (а.с. 15-16, 18-19)

Так, згідно з вказаним сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_4 за №789 від 18.11.2024 року, солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був призваний на військову службу по мобілізації та загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Погребик, Суджанського р-ну, Курської області, РФ. (а.с. 15)

Згідно з копією Довідки Центру надання адміністративних послуг Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області за вих. №01-02/104 від 13.06.2025 року, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дійсно проживали за адресою АДРЕСА_1 з 01 травня 2004 року по 03 червня 2022 року, як чоловік і дружина, без реєстрації шлюбу, у відносинах що притаманні шлюбних, а саме: разом проживали та вели спільне господарство. (а.с. 14)

Факт проживання заявника за вищевказаною адресою, а саме: АДРЕСА_1 , а згодом за адресою: АДРЕСА_2 , як внутрішньо переміщена особа, підтверджується відповідною довідкою від 21 серпня 2023 року. (а.с. 12)

Також на підтвердження вимог заяви в матеріалах справи міститься копія Трудової книжки серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та копія Договору купівлі-продажу від 09.04.2002 року, згідно з яким, заявником 09.04.2002 року було придбано будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований в Реєстрі за №610. (а.с. 13, 20)

На ухвалу суду надані та досліджені у судовому засіданні повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №257 від 07 травня 1993 року, складеного Тернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області на ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу №163 від 07 травня 1993 року , складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бериславського районного управління юстиції у Херсонській області на ОСОБА_10 та ОСОБА_1 ; повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №5 від 17 лютого 1979 року , складеного виконавчим комітетом Качакарівської сільської ради Бериславського району Херсонської області на ОСОБА_3 ( батьком дитини зазначено ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ).

Суд встановив, що відповідно до відомостей, які містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян записи про шлюб, розірвання шлюбу, про народження дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №761/16799/15-ц (провадження № 14-139цс18) та постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі №536/1039/17(провадження № 14-610цс18).

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту - проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Варто зауважити, що ОСОБА_1 просить суд встановити факт, що має юридичне значення, від якого залежить виникнення у неї, зокрема права на отримання грошової допомоги та оформлення належних їй законом пільг у зв`язку із загибеллю військовослужбовця під час виконання останнім обов`язків військової служби.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №560/17953/21.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя (ст. 36 СК України).

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №644/6274/16-ц).

Правовідносини з приводу встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, визнання майна спільним майном та його розподіл регулюються Сімейним Кодексом України.

Суд зауважує, що ознаками фактичної сім`ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є: спільне проживання чоловіка і жінки; спільний побут; взаємні права і обов`язки.

Таким чином, предметом доказування у спорі про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу є такі обставини, що мають матеріально-правове значення: чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі, між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, а саме спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов`язків.

У рішенні по справі «Джонстон та інші проти Ірландії» від 18.12.1996 року №6/1985/92/139 Європейський суд з прав людини зазначив, що особи, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом, що забезпечуватиме дотримання ст. 8 Конвенції, яка передбачає право на повагу до сімейного життя.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц зазначеного, що встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними, у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин.

У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі №712/7830/16-ц зазначено, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю.

Суд бере до уваги, що справи про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу із загиблим військовослужбовцем підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду (зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця) і наявності в заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень.

Згідно з п. 7 Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

З відомостейПокровського відділуРАЦС умісті КривомуРозі Криворізькогорайону Дніпропетровськоїобласті Південногоміжрегіонального управлінняюстиції,наданих судуна виконанняухвали судувід 28липня 2025року,вбачається,що записи прошлюб,розірвання шлюбу,про народженнядітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,відсутні.

При розгляді справи судом не виявлено обставин, які можуть свідчити про існування спору про право.

Також судом були допитані свідки сторони заявника, котрі надали пояснення в процесі судового розгляду, які повністю узгоджуються з письмовими доказами, та підтверджують доводи заявника, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , котрий загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , були подружжям, проживали за адресою с. Качкарівка, Бериславського району, Херсонської області, мали почуття один до одного, вели спільний побут, приймали рішення та планували майбутнє.

Окремо варто зазначити, що донька заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_9 надала пояснення в судовому засіданні, згідно з якими вказала, що ОСОБА_3 проживав із заявником за адресою с. Качкарівка, Бериславського району, Херсонської області, будував сім`ю, піклувався про неї як доньку, однак подружжя не мало на меті офіційну реєстрацію шлюбу, оскільки мали довірливі та гармонійні стосунки.

Згідно ч.ч.1, 5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вказані пояснення свідків цілком узгоджуються з інформацією, що міститься в наданих позивачем доказах, а тому ставити їх під сумнів суд не вбачає підстав.

Відповідно ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України), що передбачено і ст. 12 ЦПКУкраїни.

На суд покладається обов`язок розгляду цивільної справи в межах заявлених сторонами вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів на спростування викладених обставин та докази є неналежними та допустимими, а інших доказів суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що надані заявником ОСОБА_1 письмові докази, пояснення свідків, витребувані судом документи в своїй сукупності підтверджують доведеність факту проживання заявника ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з 01.05.2004 року по день смерті загиблого, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлення вказаного факту має значення для реалізації прав заявника та в іншій спосіб, ніж в судовому порядку, остання позбавлена можливості встановити юридичний факт, тому суд дійшов висновку, що вказана заява про встановлення факту, що має юридичне значення проживання однією сім`єю із загиблим військовослужбовцем без реєстрації шлюбу підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст. 3, 21, 36 СК України, ст.ст. 10, 13, 258, 259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення проживання однією сім`єю із загиблим військовослужбовцем без реєстрації шлюбу - задовольнити.

Встановити факт що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім?єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з 01.05.2004 року по день смерті загиблого, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Міністерство оборони України, ЄДРПОУ 00034022, юридична адреса: 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6.

Повний текст рішення суду складений та підписаний 11 серпня 2025 року.

Суддя: О. Н. Борис