Постановление суда № 129425028, 08.08.2025, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Cправа №505/2579/25

Провадження №1-кс/505/1170/2025

УХВАЛА

Іменем України

08.08.2025 м. Подільськ

Слідчий суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

та сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділення №-2 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаїв, громадянина України, з неповною вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у кримінальному провадженні №-12025161180000570 від 06.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчий мотивує тим, що слідчим відділом Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №-12025161180000570 від 06.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 приблизно на початку серпня 2025 року вирішили виїхати за межі території держави Україна у особистих справах.

Розуміючи, що на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, який у подальшому був неодноразово продовжений, а також на підставі Указу Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» виїзд їм заборонено, вище вказані громадяни в різний час та перебуваючи в різних місцях, за допомогою мобільного додатку «Телеграм», через різноманітні групи, почали цікавитися у користувачів вказаного застосунку, яким чином можливо перетнути державний кордон України. В ході пошуку в різний час, але не пізніше 05.08.2025, в додатку месенджера «Телеграм» невстановлена в ході досудового розслідування особа, (далі Особа 1), кожному із вищевказаних осіб запропонувала за грошову винагороду, організувати їхнє переправлення через державний кордон України з Республікою Молдова поза пунктами пропуску, для чого їм необхідно прибути до м.Умань Черкаської області, де чекати подальших вказівок, на що останні погодилися.

В свою чергу, у невстановлений слідством день та час, але не пізніше 05.08.2025 Особа 1, для реалізації свого злочинного умислу направленого на організацію незаконного переправлення вищевказаних осіб через державний кордон України, запропонувала ОСОБА_6 посприяти в організації незаконного переправлення вищезазначених осіб через державний кордон України за грошову винагороду в сумі 900 доларів США.

В цей час, у ОСОБА_6 , який будучи обізнаний про порядок перетину державного кордону України громадянами України та іноземними громадянами, в порушення законів України: «Про державний кордон України», «Про прикордонний контроль», а також Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами та Указу Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію», виник злочинний умисел на організацію незаконного переправлення вказаних осіб через державний кордон України та ОСОБА_6 погодився на пропозицію Особи 1.

В подальшому ОСОБА_6 , виконуючи свою роль, спрямовану на реалізацію єдиного злочинного умислу з Особою 1, щодо незаконного переправлення осіб через лінію державного кордону України, діючи умисно, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, слідуючи вказівкам Особи 1, приступив до виконання плану, відповідно до якого, він повинен був перевезти трьох осіб призовного віку до лінії державного кордону України в Подільському районі Одеської області.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_6 , 05.08.2025 близько 08.00, на автомобілі марки «CITROEN» моделі C-ELYSEE з номером державної реєстрації НОМЕР_1 , діючи за вказівками Особи 1, попрямував до м.Одеса, де зустрів ОСОБА_10 , після чого направився до м.Умань, де за вказівкою Особи 1 залишив ОСОБА_10 та продовжуючи діяти за вказівками Особи 1, направився до м.Київ звідки вже у свою чергу забрав ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , та повернувшись за ОСОБА_10 до міста Умань, який також пересів до вказаного автомобілю, після чого ОСОБА_6 направився до Подільського району Одеської області, при цьому упродовж усього руху Особа 1 в додатку месенджера «Телеграм» ОСОБА_6 зазначала геолокації, по яким необхідно було слідувати останньому, звідки у подальшому ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 повинні були в пішому порядку дійти до лінії державного кордону України та діючи за вказівками Особи 1 перетнути його.

У подальшому, 05.08.2025 близько 21 години 20 хвилин за межами с.Олександрівка Подільського району Одеської області, працівниками ДПСУ виявлено та зупинено автомобіль марки «Citroen C-ELYSEE» з номером державної реєстрації НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , в якому окрім нього перебували ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, щодо кількох осіб, з корисливих мотивів.

Так, 06.08.2025 ОСОБА_6 затримано о 02 годині 04 хвилин в порядку ст.208 КПК України.

В подальшому, 06.08.2025 о 21 годині 10 хвилин ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбачуваного ч.3 ст.332 КК України підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, а саме:

- протоколом затримання ОСОБА_6 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;

- протоколом обшуку від 06.08.2025;

- повідомленням про підозру ОСОБА_6 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;

- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_6 ;

- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 ;

- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_10 ;

- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_9 ;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками ОСОБА_11 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_12 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_9 ;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 ;

- та іншими доказами.

При вирішенні питання про наявність підстав для обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених:

- п.1 ч.1 ст.177КПК України ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду. Так, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оскільки усвідомлює, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів за вчинення якого підозрюваному у разі визнання його винним може бути призначено покарання на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, тому наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування;

- п.2 ч.1 ст.177 КПК України ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зазначений ризик обґрунтовується тим, що досудове розслідування ще триває та не всі заплановані слідчі (розшукові) дії на час розгляду зазначеного клопотання виконанні;

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України ризик можливого незаконно впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що підозрюваний, будучи повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, під загрозою можливого покарання, може почати впливати на свідків, які допитані та яких ще виникне необхідність допитати під час проведення досудового розслідування та судового розгляду, з метою примусу останніх змінити покази на свою користь, шляхом вмовлянь, погроз або підкупу.

- п.4 ч.1 ст.177 КПК України ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, який полягає в тому, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні, не з`являтись для проведення слідчих та процесуальних дій, що негативно вплине на хід досудового розслідування або судового розгляду.

У зв`язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв`язку, запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та судового розгляду та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при обрані запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України, а саме:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 тяжкого кримінального правопорушення;

- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у скоєнні вказаного кримінального правопорушення;

Так, неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 у виді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оскільки усвідомлює, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів за вчинення якого підозрюваному у разі визнання його винним може бути призначено покарання на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 у виді особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування не надходило відповідних звернень із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у виді домашнього арешту пов`язана з тим, що він може ухилитися від перебування за місцем проживання та переховуватись від органу досудового розслідування або суду з метою уникнення покарання, що може призвести до невиправданого затягування досудового розслідування та судового розгляду зокрема у зв`язку з неможливістю своєчасної явки підозрюваного до органу досудового розслідування або суду. Також, не виключається можливість того, що підозрюваний може впливати на свідків або в разі обрання запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі знищити, сховати, спотворити докази, які на час розгляду клопотання органом досудового розслідування встановлюються.

Відомостей, які б вказували про неможливість перебування підозрюваного в місцях затримання, зокрема, за станом здоров`я не здобуто, а тому вважаємо, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 підтримали клопотання з підстав зазначених у ньому та просили його задовольнити і обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів із визначенням застави - 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов`язків на підставі ч.5 ст.194 КПК України. Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_6 є наявність уникнення ризиків передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України а саме: може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник ОСОБА_5 просив зменшити розмір застави, вважаючи визначений слідчим розмір застави необґрунтовано великим, посилаючись на важкий майновий стан підозрюваного, оскільки батько підозрюваного помер, мати є інвалідом 2 групи, підозрюваний є студентом.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав захисника.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №-12025161180000570 від 06.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

06.08.2025 о 02 годині 04 хвилин ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України.

06.08.2025 о 21 годині 10 хвилин ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_6 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать зазначені вище і долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до вимог ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.

Основні доводи клопотання внесеного стороною кримінального провадження зводяться до наявності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , а наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне провадження.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

«Законність» тримання під вартою з погляду національного закону не завжди є вирішальним чинником. Європейський суд з прав людини зазначає, що тримання під вартою протягом зазначеного періоду має відповідати меті пункту 1 статті 5 Конвенції, яка забороняє безпідставне позбавлення свободи. [«Гаважук проти України», п. 63654]; [«Мурукін проти України», п. 34]; [«Буряга проти України», п. 54655]; [«Фельдман проти України», п. 68656].

Тримання під вартою у відповідності до пункту 1(с) статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути конче необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення : «Ladent v. Poland», n. 55660; «Ambruszkiewicz v. Poland», n.n. 29-33661; «Хайредінов проти України», n. 28).

Затримання особи є настільки серйозним запобіжним заходом, що воно є виправданим, лише якщо інші, менш суворі, заходи були розглянуті та визнанні недостатніми для забезпечення захисту індивідуальних або суспільних інтересів, які можуть вимагати затримання відповідної особи. (Рішення : «X. v. Finland», n. 151).

ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Виходячи із правової позиції ЄСПЛ при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи її переконливість. При цьому прокурор повинен довести, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам передбачених ст.177 КПК України.

Між тим, долучені до матеріалів клопотання документи вказують на можливу подію складу інкримінованого злочину, проте вони в собі не містять даних на підтвердження ризиків задекларованих в клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому, прокурором не наведено обставин та не надано доказів того, що підозрюваний має намір переховуватись від органу досудового розслідування та суду або вчиняє будь-які дії для цього, може впливати на хід кримінального провадження незаконними діями.

В ході розгляду клопотання слідчим суддею було встановлено, що виключних обставин для взяття ОСОБА_6 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів у судовому засіданні не доведено. Заявлені ризики в сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваного, не можуть слугувати підставами для тримання підозрюваного під вартою.

Враховуючи те, що прокурор не довів суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід, у виді домашнього арешту в нічний час доби.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосувати більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, проживає з матір`ю, яка є інвалідом 2 групи, батько підозрюваного помер, сам він навчається та є студентом, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зав`язків, що у своїй сукупності свідчить про відсутність ризику того, що підозрюваний вчинить спроби ухилитися від суду, або будь-яким іншим чином буде намагатися перешкоджати у кримінальному провадженню.

Під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя також враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, необхідно також зважати на те, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст.177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У справі «Яблонський проти Польщі» №33492/96, пункт 83, від 21.12.2000, суд зауважує, що відповідно до пункту 3 статті 5 органи влади, приймаючи рішення про те, чи слід звільняти чи затримувати особу, зобов`язані розглянути альтернативні заходи забезпечення його появи на суді. Дійсно, ця стаття передбачає не лише право на «судовий розгляд упродовж розумного строку або звільнення до розгляду», але також передбачає, що «звільнення може бути обумовлено гарантіями його явки до суду».

На підставі вищевикладеного, а також враховуючи вагомість наявних доказів про обґрунтованість вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, передбаченого за вчинення вказаного кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, є студентом, проживає з матір`ю-інвалідом, вважаю, що у задоволенні клопотання про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби із застосування до нього обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, вважаючи, що саме такий вид запобіжного заходу забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 та може запобігти ризикам, пов`язаним із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження у будь-яких формах і буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст.176-178, 186, 193, 196, 197, 309, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого відділення №-2 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, а саме, домашній арешт в нічний час доби, що полягає у забороні підозрюваному ОСОБА_6 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 години по 06 годину наступного дня, строком на 60 (шістдесят) днів.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожним викликом надісланим поштою, або в телефонному режимі;

- утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 години по 06 годину наступного дня, без дозволу слідчого, прокурора, або суду.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти в порядку передбаченому ст.202 КПК України.

Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби, в період часу з 22 години по 06 годину наступного дня, терміном 60 (шістдесят) днів, тобто до 04 жовтня 2025 року.

По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Нагляд за дотриманням обов`язків підозрюваним ОСОБА_6 , покласти на слідчого в даному кримінальному провадженні, а якщо справа перебуває у провадженні суду прокурора.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби, передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного для вчинення дій, передбачених ч.4 ст.181 КПК України.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1