Постановление суда № 129410367, 05.08.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7599/20

Провадження №1-кс/522/4477/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2025 року місто Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Благодійної організації «Благодійний фонд «СУПЕРЛЮДИ» про скасування арешту майна,

УСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах Благодійної організації «Благодійний фонд «СУПЕРЛЮДИ» звернувся до слідчого судді із клопотанням в порядку ст.174 КПК України про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.08.2020 року по справі № 522/7599/20 у кримінальному провадженні № 42020160000000081 від 20.12.2019 року на нерухоме майно за адресою: м. Одеса, пров. Каркашадзе (Цегляний), 2 та земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137500:41:006:0019, власником котрих є Держава, балансоутримувачем - Державний заклад «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Хаджибей» Міністерства охорони здоров`я України, а законним володільцем - Благодійна організація «Благодійний фонд «СУПЕРЛЮДИ».

В обґрунтування клопотання заявник зазначає наступне.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.08.2020 року по справі №522/7599/20 задоволено клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури № 3 у кримінальному провадженні №42020160000000081 від 20.12.2019 року щодо накладення арешту на нерухоме майно за адресою: м. Одеса, пров. Каркашадзе (Цегляний), 2 та земельну ділянку кадастровий номер: 5110137500:41:006:0019, власником котрих є Держава, а балансоутримувачем - Державний заклад «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Хаджибей» Міністерства охорони здоров`я України (ЄДРПОУ 01982028).

Між БО «БФ «СУПЕРЛЮДИ» та балансоутримувачем арештованого майна Державною установою «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Хаджибей» Міністерства охорони здоров`я України - було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 209840912424, за яким в оренду передано нерухоме майно за адресою: м. Одеса, пров. Каркашадзе (Цегляний), 2. Цей договір посвідчено 30.04.2025 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (зареєстровано в реєстрі за № 151). Строк дії цього договору становить 20 років з моменту його укладення.

На теперішній час право володіння БО «БФ «СУПЕРЛЮДИ» на вказане нерухоме майно не припинено, що відповідає положенням статті 399 ЦК України.

Отже, у розумінні норм Цивільного кодексу України, БО «БФ «СУПЕРЛЮДИ» є законним володільцем нерухомого майна за адресою: м. Одеса, пров. Каркашадзе (Цегляний), 2, на підставі титулу Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №209840912424, строк дії якого складає 20 років з 30.04.2025 року.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.08.2020 року у кримінальному провадженні № 42020160000000081 від 20.12.2019 року було накладено арешт на: нерухоме майно, удівлю за адресою: м. Одеса, пров. Каркашадзе (Цегляний), 2, та земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137500:41:006:0019, власником яких є держава, а балансоутримувачем Державний заклад «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Хаджибей» Міністерства охорони здоров`я України.

Кримінальне провадження № 42020160000000081 від 20.12.2019 року перебуває у провадженні Відділу поліції 2 Одеського районного управління поліції 1 ГУНП в Одеській області (раніше СВ Приморського ВП в м. Одесі в Одеській області) тривалий час, всі можливі терміни його розгляду порушені, підозра будь-якій особі станом на дань подання цієї заяви не пред`являлася, будь-які процесуальні або слідчі дії відносно зазначеного майна не проводяться.

Більше того, у справі № 916/2482/18, на яку посилався слідчий для обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, рішенням Господарського суду Одеської області від 04.09.2019, що набрало законної сили 08.09.2020 році, Приватному підприємству «Інжинірингова інвестиційна група «Розвиток» було повністю відмовлено в задоволенні позовних вимог до Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій «Хаджибей» Міністерства охорони здоров`я України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство охорони здоров`я України про тлумачення змісту правочину.

Як зазначає заявник, наразі відсутні підстави, передбачені статтею 170 Кримінального процесуального кодексу України, для подальшого перебування майна під арештом, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.08.2020 року по справі № 522/7599/20 у межах кримінального провадження № 42020160000000081 від 20.12.2019.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити.

На неодноразові виклику суду прокурор та слідчий в судове засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили.

Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.

Відповідно до ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено наступне.

В провадженні ВП № 2 Одеського районного управління поліції 1 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 42020160000000081 від 20.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.08.2020 року було накладено арешт в частині заборони відчуження на нерухоме майно, а саме на: нерухоме майно за адресою м. Одеса, пров. Цегляний (Каркашадзе, 2); земельну ділянку кадастровий номер: 5110137500:41:006:0019.

Так, відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Статтею 174 КПК України передбачено право підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, іншого власника або володільця майна, які не були присутні при розгляді клопотання про арешт майна, заявити клопотання про скасування арешту повністю або частково.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як вбачається з матеріалів клопотання, досудове розслідування за кримінальним провадженням №42020160000000081 від 20.12.2019 року, триває з 2019 року, проте до теперішнього часу жодній особі про підозру повідомлено не було.

Власник арештованого майна не має статусу підозрюваного, обвинуваченого чи особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність

Створені умови тягнуть за собою порушення прав і законних інтересів власника та володільця майна, що суперечить положенням ст.41 Конституції України.

Так, ч.5 ст.9 КПК України, передбачено що, Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. При цьому, виходячи з положень Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Відповідно до ст.13 Конституції України «держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності (ст.41 Конституції України).

Відповідно до ст.1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-11). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Відповідно до ч.5 ст.12 ЦК України та відповідно до п.10 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.

Пункт 25 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» визначає, що набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знать про відсутність у продавця прав на відчуження майна, наприклад, вжив усіх розумний заходів, виявив обережність та обачність для з`ясування правомочностей продавця на відчуження майна.

Аналогічне роз`яснення міститься в Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 №24-150/0/4-13 «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав».

З огляду на приписи п.18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

Враховуючи викладене, вважаю, що потреба у застосуванні заходу забезпечення, у вигляді арешту в частині заборони відчуження на нерухоме майно, а саме на: нерухоме майно за адресою м. Одеса, пров. Цегляний (Каркашадзе, 2); земельну ділянку кадастровий номер: 5110137500:41:006:0019, відпала, та арешт накладений 18.08.2020 року ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси, підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Благодійної організації «Благодійний фонд «СУПЕРЛЮДИ» про скасування арешту майна, підлягає задоволенню з наведених підстав.

Керуючись ст.ст.167-174 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Благодійної організації «Благодійний фонд «СУПЕРЛЮДИ» про скасування арешту майна - задовольнити.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.08.2020 року, в частині заборони відчуження на нерухоме майно, а саме на: нерухоме майно за адресою м. Одеса, пров. Цегляний (Каркашадзе, 2); земельну ділянку кадастровий номер: 5110137500:41:006:0019 скасувати повністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: