Решение № 129408709, 04.08.2025, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 761/46908/24

пр.№ 2/464/1503/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.08.2025 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючої-судді Бойко О.М.

секретар судового засідання Білінська К.-М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

позивачТовариства зобмеженою відповідальністю«Споживчий центр»звернулось до судуіз позовом,в якомупросить стягнути з ОСОБА_1 . на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість зв кредитним договором №03.10.2023-100000604 від 03.10.2023 року в розмірі 10 408,40 грн. грн., а також судовий збір в розмірі 2 422,4 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 03.10.2023 року між ТзОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір (оферти) №03.10.2023-100000604, який був підписаний електронним підписом позичальника, згідно з яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 9000 грн., строком на 42 днів, процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду;денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Позивач виконав свої зобов`язання у повному обсязі надавши кошти відповідачу, натомість, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав і кредит у визначений строк не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 13.11.2023 року у розмірі 10408 грн. 40 коп., яка складається із заборгованості по кредиту у розмірі 7797,84 грн., по процентам в розмірі 2610,16 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явивився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, відзиву на позов не подали, а тому відповідно до ст.280 Цивільного процесуальногокодексу України, суд вважає за можливе розглядати справу заочно у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.10.2023 року між ТзОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (оферти) №03.10.2023-100000604, який був підписаний електронним підписом позичальника, згідно з яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 9000 грн. строком на 42 днів, процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду;денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Підписавши заявку, яка є частиною кредитного договору, одноразовим ідентифікатором, позичальник підтвердив, що йому надано та він отримав інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (ознайомився з нею за посиланням https://sgroshi.com.uia/laq/), паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», графік платежів з переліком складових загальної вартості кредиту відповідно до Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, примірник цього договору.

ТзОВ «Споживчий центр» виконало свої зобов`язання перед ОСОБА_1 перерахувавши йому 9000 грн. кредитних коштів на банківську картку, яку останній вказав у заявці. Факт отримання відповідачем кредитних коштів також підтверджується квитанцією № 2373647474 від 03.10.2023 року.

Проте, відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків у строк, передбачений кредитним договором.

Як вбачається з довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором за кредитним договором №03.10.2023-100000604 від 03.10.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 по вказаному договору станом на 13.11.2023 року становить 10408 грн. 40 коп., яка складається із заборгованості по кредиту у розмірі 7797,84 грн. та по процентам в розмірі 2610,16 грн.

Зазначений розрахунок заборгованості відповідачем ОСОБА_1 не спростовано. Будь-яких доказів на підтвердження належного виконання умов договору та повернення кредитних коштів відповідачем суду не надано.

Відповідно до пункту 1 частини другоїстатті 11 Цивільного кодексу Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною першоюстатті 627 Цивільного кодексу Українивідповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей626,628 Цивільного кодексу Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно достатті 629 Цивільного кодексу Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першоюстатті 638 Цивільного кодексу Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини перша, другастатті 639 ЦК України).

Частиною першоюстатті 1054 Цивільного кодексу Українивстановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1статті 1048 Цивільного кодексу Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом статті 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 1056-1 Цивільного кодексу Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно з частиною першоюстатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Відповідно достатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.

Таким чином, відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію», вказаний вище договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на таких умовах.

Згідно із частиною першоюстатті 509 Цивільного кодексу Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно достатті 525 Цивільного кодексу Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ізстаттею 526 Цивільного кодексу Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першоїстатті 530 Цивільного кодексу Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зістаттею 610 Цивільного кодексу Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першоїстатті 611 Цивільного кодексу Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частинами першою, другоюстатті 612 Цивільного кодексу Українивизначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із частиною другоюстатті 615 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Враховуючи наведеневище,оскільки відповідачем не виконано зобов`язання щодо повернення кредитних коштів за наведеним вище кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитнимдоговором 03.10.2023-100000604 від 03.10.2023 року в розмірі 10 408,40 грн. грн.

Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 265, 279 ЦПК України, -

у хв ал ив:

позов задоволити. Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356822, м.Київ, вул.Саксаганського,133-А) заборгованість за кредитним договором 03.10.2023-100000604 від 03.10.2023 року в розмірі 10408 грн. 40 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуюча