Решение № 129379820, 06.08.2025, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/6409/25

Провадження №2-а/463/56/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2025 року м.Львів

Личаківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді - Яворський С. Й.

секретаря судового засідання Станько Р.О.,

представника позивача Лисенко О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львів у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР (місцезнаходження: 79005, м.Львів, пл. Ринок, 1) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування, транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки серії ЛВ №00892214 від 17 липня 2025 року інспектора з паркування управління безпеки та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Суряка Степана Степановича, винесеної відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.122 КУпАП, а провадження у справі закрити.

Позов обґрунтовано тим, що оспорюваною постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ №00892214 від 17 липня 2025 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень за ч.3 ст.122 КУпАП, у зв`язку з тим, що 03 липня 2025 року о 11 годині 35 хвилин водієм транспортного засобу HYUNDAI, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено зупинку за адресою Львів перехрестя вул. Січових Стрільців,13, чим порушено вимоги підпункту ґ пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 Зупинка на перехрестях.

Вказану постанову позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню виходячи з того, що відповідач не наддав належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, також вказує, що автомобіль позивачем було припарковано на облаштованому паркувальному майданчику у м. Львові на вул. Січових Стрільців. Місце для паркування авто було обрано позивачем з урахуванням наявності вільних місць, відсутності забороняючих знаків, позначень місць для осіб з інвалідністю або місць, обладнаних пристроями для заряджання електричних автомобілів. Інспектор з паркування Суряк Степан Іванович дійшов хибного висновку про те, що транспортний засіб HYUNDAI i30cw, НОМЕР_1 був зупинений на перехресті, позаяк в даному місці відсутнє місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні. Натомість авто припарковано поруч з прилеглою територію, тобто з територією, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них (п. 1.10 Правил дорожнього руху). Це безумовно випливає з аналізу фотознімків, оскільки виїзд з прилеглої території відділено брамою, що неможливо на перехресті. Як видно з фотознімків, транспортний засіб припарковано на краю проїжджої частини, а площа для проїзду транспортного засобу з урахуванням встановлення в цій ділянці одностороннього руху є більш, ніж достатньою, а відтак можна дійти висновку про необґрунтованість кваліфікації паркування автомобіля як такого, що створює перешкоду дорожньому руху або загрожує безпеці, що є обов?язковою ознакою об?єктивної сторони правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Ухвалою судді Личаківського районного суду м.Львова від 15.07.2025 позовну заяву залишено без руху, позивача надано строк для усунення недоліків позовної заяви, після усунення недоліків ухвалою від 18.07.2025 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Справу призначено до розгляду на 06.08.2025 року о 09-30 год.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Лисенко О.Д. позовні вимои підтримала, дала пояснення аналогічні наведеним мотивам позов, просила такий задовольнити.

Представник відповідача-Департаменту міськоїмобільності тавуличної інфраструктуриУправління безпекиЛьвівської міськоїради всудове засіданняне з`явився, хоча був повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином. Про поважність причин неявки в судове засідання суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву не скерував. В силу вимог ч. 3ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У відповідності дост.205КАС Українисуд розглянув справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.

За приписами частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ №00892214 від 17 липня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень за ч.3 ст.122 КУпАП, у зв`язку з тим, що 03 липня 2025 року о 11 годині 35 хвилин водієм транспортного засобу HYUNDAI, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено зупинку за адресою Львів перехрестя вул. Січових Стрільців,13, чим порушено вимоги підпункту ґ пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 Зупинка на перехрестях

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтеюОсобливої частиницього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.

Як вбачається з підпункту ґ)п.15.9 правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001,на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

Окрім цього, відповідно до п.15.10 «а» стоянка забороняється в місцях, де заборонена зупинка.

Згідно з п.1.10 ПДР України, перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території. Частиною 3 ст. 122 КУпАП встановлено, що ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно доп. ґ) ч.3 ст. 265-4 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб: на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

Як вбачається з долучених до позовної заяви фотографій автомобіль HYUNDAIi30cw, НОМЕР_1 не стоїтьна перехресті,позаяк вданому місцівідсутнє місцеперехрещення,прилягання аборозгалуження дорігна одномурівні.Натомість автоприпарковано поруч з прилеглою територію, тобто з територією, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них (п. 1.10 Правил дорожнього руху).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також слід врахувати те, що відповідно до ч.4 ст.159 КАС України неподання суб`єктомвладних повноваженьвідзиву напозов безповажних причинможе бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У той же час у ч. 3 ст. 62 Конституції України наголошується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку інспектором) зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює положення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на встановлені судом обставини, оскільки відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами обізнаності позивача щодо винесеної відносно нього постанови про адміністративне правопорушення, своїми діями уповноважена особа значно погіршила становище особи та порушила основні принципи адміністративної відповідальності, такі як: законність, відкритість та прозорість, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, у зв`язку з чим вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову та закрити відповідну справу про адміністративне правопорушення , що з огляду на положення ч. 2 ст. 9 та ч. 3 ст. 286 КАС України буде належним та ефективним способом захисту прав позивача.

У відповідності до положень ст.139 КАС України суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача 968,96 грн. судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду та 2400 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 14, 16, 72-77, 79, 241-246, 286 КАС України, суд,

вирішив:

Позовну заяву задовольнити.

Скасувати постанову серії ЛВ №00892214 винесену 17 липня 2025 року інспектором з паркування управління безпеки та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Суряком Степаном Степановичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 680 гривень, а відповідну справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок) ті зі сплати витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2400 грн. (дві тисячі чотириста гривень).

Повний текст судового рішення складено та підписано 06.08.2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач:Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради - місце знаходження: 79008, м.Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ: 44448833.

Суддя: С.Й. Яворський