Постановление суда № 129365972, 07.08.2025, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/603/25

Провадження № 2/581/361/25

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

07 серпня 2025 року с-ще Липова Долина

Суддя Липоводолинського районного суду Сумської області Бутенко Д.В., розглянувши матеріали цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недостовірною поширеної інформації, зобов`язання спростувати публікації, дописи, коментарі, стягнення моральної шкоди

в с т а н о в и в:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 подав до місцевого суду позов, в якому заявив три самостійні вимоги про визнання недостовірною інформації, яка поширена необмеженому колу осіб ОСОБА_2 у мережі Інтернет в мессенджері Телеграм у телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » шість різних публікацій, дописів та коментарів, про зобов`язання відповідача спростувати поширену недостовірну інформацію у спосіб, в який така інформація була поширена, а також про стягнення з відповідача 50000 грн у рахунок відшкодування завданої поширенням недостовірної інформації моральної шкоди.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.4, 5 ст.177 ЦПК до заяви (позову) додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - заявник може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 175, ч.1 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позову постановляє ухвалу про залишення його без руху.

До позову додану квитанцію про сплату судового збору в розмірі та згідно з визначеними позивачем трьома позовними вимогами з дотриманням норми пп. 5 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Вивчивши подані позовні матеріали, вважаю, що позов слід залишити без руху, виходячи з нижченаведеного:

1) У тексті позову не наведено доводів та аргументів з посиланням на докази у технічно-правовому аспекті в обґрунтування того що саме відповідачка у меседжері «Телеграм» у телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у певні дати та час поширила певні публікації, дописів та коментарів; не зазначено як поширена інформація пов`язується саме із діями відповідача, відсутні відомості про організатора (засновника) зазначеного телеграм каналу та ідентифікації у ньому за відповідними електронними відомостями (ідентифікаторами, персональними даними) саме відповідача ОСОБА_2 , також не висловлені доводи щодо доцільності чи недоцільності залучення у певній процесуальній якості власника чи іншого засновника електронного ресурсу, на якому поширена вищевказана інформація.

Також позивачем не наведено аргументів про те як певні вислови відповідача про його сина порушують чи обмежують його право на повагу до його честі, гідності та ділової репутації в якості Липоводолинського селищного голови, позивачу слід також визначитися із тим чи порушуються таким поширенням певні його права чи одночасно права його сина і відповідно остаточно вирішити питання щодо формування суб`єктного складу сторони позивача (не виконані вимоги п.2,4 ч.3 ст.175 ЦПК України);

2) Зі змісту поданого позову не вбачається проведення позивачем розмежування оціночних суджень відповідача та твердження останнього про певні факти, що є істотно важливим для даної категорії спору. Зокрема, позивачем по кожному із шести публікацій, дописів та коментарів не наведено аргументів про віднесення ним зазначеної інформації до категорії або оціночний суджень відповідача або його тверджень про певні факти із урахуванням того, що позивач обіймає керівну публічну посаду в органі місцевого самоврядування і через це може піддаватися значущій різноплановій критиці з боку певних фізичних осіб тощо, а також того, що існування певних фактів можна довести, а довести правдивість критичного висловлювання (оціночних суджень) не представляється можливим. Також позивачем не проведено аналіз інформації із урахуванням вищевказаного розмежування по кожній із шести публікацій, дописів, коментарів та визначення того чи є наявними ознаки наклепу, образ на нього чи членів його сім`ї у зазначених дописах без розгляду можливості попереднього позасудового залучення експертів чи спеціалістів у сфері лінгвістики. Тому позивачу пропонується остаточно визначитися із предметом доказування у даній справі та змістом прохальної частини позову по першій та другій вимогам щодо віднесення вищевказаної інформації до вищевказаних різновидів таких відомостей (не виконані вимоги норм п.4-5 ч.3 ст.175 ЦПК України);

3) Позивачем по третій вимозі не наведено аргументів у підтвердження того в чому саме полягає завдана йому поширенням інформації моральна шкода, її зміст та час її завдання, не сформовані обґрунтування грошового еквіваленту зазначеної шкоди, що також є невиконанням вимог норм п.4-5 ч.3 ст.175 ЦПК України.

На думку судді, залишення вищезазначеного позову без руху з метою уточнення істотних обставин справи, додаткових доводів та певних процесуальних аспектів не є порушенням вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі-Конвенція) в аспекті гарантування права на доступ до суду, оскільки національне законодавство може обмежувати окремі судові процедури, а держава в особі національних судів також може реалізувати певну свободу розсуду в різних аспектах без порушення самої сутності зазначеного права, зокрема, включаючи різні питання до відкриття проваджень у справах тощо із визначенням критеріїв прийнятності заяв і позовів (правові позиції із даного питання викладені Європейським судом з прав людини у п. 230 рішення від 17 січня 2012 року у справі «Станєв проти Болгарії» та у п. 85 рішення від 17 жовтня 2003 року у справі «Луордо проти Італії»).

За таких обставин, вважаю необхідним надати ОСОБА_1 строк для усунення вказаних недоліків, який відповідно до ч.2 ст.175 ЦПК України, не може перевищувати десяти днів із дня вручення ухвали про залишення позову без руху, роз`яснивши, що вказані недоліки позову, слід усунути у встановлений строк.

У разі неусунення недоліків позову у вищевказаній частині у визначений судом строк, позов буде вважатися неподаним та повернуто позивачу.

Керуючись ст. 175, 185, 260 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Залишити без руху цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недостовірною поширеної інформації, зобов`язання спростувати публікації, дописи, коментарі, стягнення моральної шкоди.

Установити 10-денний строк для усунення виявлених судом недоліків позову, перебіг якого починається з дня вручення позивачу даної ухвали суду.

Роз`яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позов буде вважатися неподаним та йому повернутий.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Д. В. Бутенко