Постановление суда № 129358216, 05.08.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/25975/25

УХВАЛА

05 серпня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Малиновської окружної прокуратури міста Одеси про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії посадових осіб Малиновської окружної прокуратури міста Одеси, які проводили перевірку в ДУ «Одеська виправна колонія (№ 14)» за зверненням позивача від 12.06.2023; зобов`язати посадових осіб Малиновської окружної прокуратури міста Одеси провести повторну перевірку в ДУ «Одеська виправна колонія (№ 14)» та усунути порушення чинного законодавства в частині здійснення підйому ув`язнених та засуджених у неділю та святкові дні; зобов`язати посадових осіб Малиновської окружної прокуратури міста Одеси надати позивачу змістовну відповідь щодо погроз фізичною розправою та проведення за цим фактом прокурорської перевірки.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До адміністративного позову додано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що позивач є засудженим, який відбуває покарання за вироком, і на його рахунку в ДУ «Одеська виправна колонія (№ 14)» 862,92 грн.

Оцінюючи доводи та пояснення позивача, наведені у клопотанні, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, процесуальна норма частини 2 статті 132 КАС України є бланкетною та в частині визначення розміру судового збору, порядку його сплати, повернення і звільнення від сплати відсилає до Закону України "Про судовий збір".

Закон України "Про судовий збір" є спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати, а отже, саме правові приписи, закріплені в наведеному Законі, підлягають застосуванню під час вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене Законом України "Про судовий збір" (стаття 2 цього Закону).

Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" врегульовує питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Також положеннями частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення судових витрат, яких зазнає сторона.

Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас за змістом пункту 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" документи про майновий стан мають містить інформацію, на підставі якої суд може встановити відсоткове співвідношення розміру судового збору до річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).

При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію ("Шишков проти Росії", № 26746/05, п. 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Kreuz v. Poland, № 28249/95, п. 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи ("FC Mretebi v. Georgia", № 38736/04, п. 47).

З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов`язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Суд наголошує, що Законом України «Про судовий збір» чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору позивач повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Підтвердження скрутного матеріального становища є необхідним доказовим елементом для позитивного вирішення питання про звільнення чи відстрочення сплати судового збору. Для ефективного обґрунтування заяви про відстрочення сплати судового збору потрібно не лише вказати на малий дохід, а й довести, що в поточний момент немає реальної можливості сплатити збір. Надання підтверджуючих доказів дозволить суду об`єктивно оцінити обставини та прийняти обґрунтоване рішення про відстрочення.

Суд, дослідивши клопотання позивача та надані ним докази щодо його майнового стану, зокрема довідку ДУ «Одеська виправна колонія (№ 14)», яка підтверджує, що на рахунку позивача обліковується сума 862,92 грн, приходить до висновку про наявність підстав для часткового звільнення від сплати судового збору. З урахуванням обставин справи та в контексті положень частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», які передбачають можливість зменшення розміру судового збору у зв`язку з фінансовими труднощами, суд вважає обґрунтованим і доцільним задовольнити клопотання частково.

Оцінивши співвідношення між майновим станом позивача та встановленим розміром судового збору (1211,20 грн), суд доходить висновку, що стягнення повної суми збору ускладнить реалізацію права на доступ до правосуддя. Враховуючи принципи справедливості, розумності та необхідність забезпечення ефективного доступу до правосуддя відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд ухвалює зменшити суму судового збору до розміру, який є наявним на рахунку позивача, - 850 грн, що забезпечить баланс між інтересами держави та правами особи.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях:

Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526

Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувачаUA468999980313171206084015756

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Отже позовну заяву слід залишити без руху із наданням позивачу строку для сплати судового збору у визначеному судом розмірі.

На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. ст. 133, 169 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 звільнення від сплати судового збору задовольнити частково.

Зменшити ОСОБА_2 розмір судового збору за даним позовом до 850 грн.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Малиновської окружної прокуратури міста Одеси про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху, надавши п`ятиденний строк для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк