Решение № 129355819, 01.08.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/1083/25

Справа №758/12430/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2025 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Омельяненко С.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Житло - сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних,-

В С Т А Н О В И В :

06 листопада 2020 позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача за період з 01.01.2018 по 30.09.2018 заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 15192,66 грн., 3% річних у розмірі 1136,46 грн., інфляційних втрат у розмірі 1794,38 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ТОВ «Управлінська компанія «Житло - сервіс» здійснює з 09.12.2016 обслуговування та експлуатацію збудованого із залученням коштів фізичних та юридичних осіб житлового будинку з об`єктами соціально - культурного призначення по АДРЕСА_1 .

Зазначено, що відповідачу на праві приватної власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору дарування.

Вказує, що 09.12.2016 між ТОВ «Управлінська компанія «Житло - сервіс» та відповідачкою було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення.

Зазначає, що за період з 01.01.2018 по 30.09.2018 за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 15192,66 грн., 3% річних у розмірі 1136,46 грн., інфляційних втрат у розмірі 1794,38 грн.

На підставі вищевикладеного позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києві від 04.10.2021 справу передано на розгляд до Солом`янського районного суду м. Києва.

17.12.2021 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано до провадження головуючому судді Усатовій І.А.

Ухвалою суду від 06.05.2022 в справі відкрито спрощене позовне провадження. Відповідачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

На адресу суду повернувся конверт, який направлявся відповідачу, із копією ухвали про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви, з відміткою «відсутній одержував за вказаною адресою».

У встановлений строк відзив від відповідача не надійшов.

Відповідно до. ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Указане узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 12 грудня 2018 року в справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12 лютого 2019 року в справі № 906/142/18 (провадження №12-233гс18), а також у постановах Верховного Суду: від 27 лютого 2020 року в справі № 814/1469/17 (провадження № К/9901/28703/19), від 01 квітня 2021 року в справі № 826/20408/14 (провадження №К/9901/16143/20), від 10 листопада 2021 року в справі № 756/2137/20 (провадження №61-3782св21) та інших.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості, за період з 01.01.2018 по 30.09.2018 за житлово-комунальні послуги у розмірі 15192,66 грн., 3% річних у розмірі 1136,46 грн., інфляційних втрат у розмірі 1794,38 грн.

Судом встановлено, що відповідач був власником квартири АДРЕСА_3 на підставі договору дарування від 27.01.2017 по 03.06.2019, що підтверджується відповіддю з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 1601145 від 24.07.2025, згідно якої спірна квартира була відчужена шляхом дарування 03.06.2019.

ТОВ «Управлінська компанія «Житло - сервіс» є управителем у майновому комплексі будинку по АДРЕСА_4 .

27.01.2017 між позивачем та відповідачем укладено договір «Про послуги з централізованого опалення », договір « Про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкої території».

Положеннями ст.ст. 151, 162 ЖК УРСР встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Оплата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно зі ст. 179 ЖК УРСР, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватизованого житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, з наступними змінами, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Крім того, згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також, у відповідності до положень п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.01.2018 по 30.09.2018 за житлово-комунальні послуги становить 15192,66 грн. з яких: заборгованість за утримання будинку становить 3 321,81грн, за використану на побутові цілі електроенергію до укладання прямого договору користування з ПАТ «Київенерго» в сумі 7 111,44грн. та 9,73грн. - частка відповідача за чотири місяці дворового освітлення; за опалення становить 4 749,68 грн., крім того 3% річних у розмірі 1136,46 грн., інфляційних втрат у розмірі 1794,38 грн.

Відповідно до ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до правової позиції, викладеною у постанові Верховного Суду України від 20.06.2012 року в справі 6-68цс12, правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням наведеного та вимог закону, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача заборгованість в сумі 18123,50 гривні.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 151, 162, 179 ЖК УРСР, ст.ст. 322, 526, 610-612, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 258, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Житло - сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Житло - сервіс» заборгованість за період з 01.01.2018 по 30.09.2018 за житлово-комунальні послуги у сумі 15192,66 грн., 3% річних у сумі 1136,46 грн., інфляційних втрат у сумі 1794,38 грн., а також судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Житло - сервіс» (Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Доківська, 10, корп. 4, припм. 175, ЄДРПОУ 40091896).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І.А. Усатова