№ 129346894, 06.08.2025, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4237/25

провадження №: 3/398/1289/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

"06" серпня 2025 р. Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Молонова Ю.В., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2025 до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшов протокол серії ЕПР1 № 375590 від 28.06.2025, згідно з яким 28.06.2025 о 22:30 годині в м. Олександрія по вул. Радянська, 3, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота на відстані, порушена координація рухів). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Крім цього, надійшов протокол серії ЕПР1 № 375600 від 28.06.2025, згідно з яким 28.06.2025 о 22:30 годині в м. Олександрія по вул. Радянська, 3, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи позбавлений права керування транспортним засобом постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.02.2025, за що притягався протягом року до адміністративної відповідальності постанова серії ЕНА № 4582450. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи без його участі, вину визнав. Також просив розстрочити сплату штрафу на 10 місяців у зв`язку з непомірно великим для нього розміром штрафу.

Дослідивши та вивчивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали приходжу до наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 3 цієї статті передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.п. 1.3, 2.5 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою четвертою цієї статті.

Відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується: даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕРП1 № 375590 від 28.06.2025 та серії ЕПР1 № 375600 від 28.06.2025, в яких викладені обставини скоєних останнім правопорушення; направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 28.06.2025, де зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, де зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду; копією постанови Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 25.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік; копією постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік; копією постанови серії ЕНА № 4582450 від 25.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП; довідкою Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення серії НОМЕР_3 від 26.12.2023; диском з відеозаписом скоєних правопорушень.

З огляду на викладене, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами.

Крім цього, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене особою, яка двічі піддавалась адміністративному стягненню.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер та ступінь вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу порушника, який раніше притягався до адміністративної відповідальності, ступень його вини.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, які не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.1а та 2.5 ПДР України «поза розумним» сумнівом доведена в судовому засіданні, оскільки останній керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортними засобами та відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, що підтверджується наданими до протоколу доказами, які останнім не спростовані.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

За таких обставин, адміністративне стягнення належить накласти за правилами ч. 2 ст. 36 КУпАП, за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 3 ст. 130 КУпАП, без конфіскації транспортного засобу.

При призначенні стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суд керується правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, де зазначено, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

На підставі викладеного, враховуючи дані про особу правопорушника, суддя прийшов до висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення штрафу, у зв`язку з чим заява про розстрочку виконання рішення підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 гривень.

Керуючись ст.ст. 33-35, 36, 38, 40-1, 126, 130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,винним увчиненні правопорушення,передбаченого ч.3ст.130Кодексу Українипро адміністративніправопорушення інакласти нанього адміністративнестягнення увиді штрафув розмірітрьох тисячнеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що складає51000(п`ятдесятодна тисяча)грн.з позбавленнямправа керуваннятранспортними засобамина строк10(десять)років безконфіскації транспортногозасобу тавизнати винниму вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.5ст.126КУпАП інакласти нанього адміністративнестягнення увиді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без вилучення транспортного засобу.

На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень (Рахунок: UA658999980313000149000011001; ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл./21081300, код за ЄДРПОУ: 37918230; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 21081300; Призначення платежу: *; 121; код платника; ПІБ адмінштраф) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання постанови, в частині накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень строком на 10 (десять) місяців, зобов`язавши ОСОБА_1 сплачувати рівними частинами, а саме по 5100 грн. щомісячно до 30 числа кожного місяця, починаючи з серпня 2025 року.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред`явлення відповідного документу (квитанції).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок (Рахунок: UA908999980313111256000026001; отримувач коштів:ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ:37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету:22030106).

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу у встановлений ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення строк, постанова буде направлена для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 Кодексу України про адміністративне правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.

Після закінченнястроку встановленоїрозстрочки строкпред`явлення допримусового виконанняпостанови вчастині накладанняадміністративного стягненняв видіштрафу протягом трьох місяців.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Юлія Володимирівна Молонова