Постановление суда № 129322997, 05.08.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі

05 серпня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/9894/25Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо неправильного нарахування ОСОБА_1 за період з 25.02.2022 по 16.05.2023 належного грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу, окладу за званням, надбавок, компенсацій та одноразових виплат відповідно до законодавства;

зобов`язати Міністерство оборони України здійснити:

- перерахунок грошового забезпечення за період служби з 25.02.2022 по 16.05.2023 відповідно до фактичного прожиткового мінімуму, встановленого законом на відповідні дати;

- виплату недоплаченої суми з урахуванням раніше виплаченого;

- перерахунок та виплату компенсації за невикористану відпустку, одноразової допомоги при звільненні, надбавок та премій відповідно до актуального прожиткового мінімуму з урахуванням раніше виплаченого;

- виплату компенсації за втрату доходів (інфляційні втрати, 3% річних);

зобов`язати Міністерство оборони України виплатити компенсацію за втрату доходів, що виникла у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по день фактичної виплати.

Підставою для звернення до суду вважає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин.

Суд враховує, що до позовної заяви долучена Квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС Міністерства оборони України.

Ухвалою суду від 23 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

30 липня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої останній просив поновити строк звернення до суду.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Верховний Суд у постанові від 25.04.2023 у справі №380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Отож для визначення строку звернення до суду з цим позовом слід врахувати приписи статті 233 КЗпП України.

Такий підхід відповідає висновку Верховного Суду, наведеному у постановах від 03.08.2023 у справі №280/6779/22, від 08.05.2024 у справі №600/4133/22-а, від 20.06.2024 у справі №420/29265/23.

Частиною другою статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 18.07.2022) було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:

"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).".

Тобто до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №460/17052/21, від 06.04.2023 у справі №260/3564/22, від 25.04.2023 у справі №380/15245/22, від 07.09.2023 у справі №620/1201/23, від 20.06.2024 у справі №420/29265/23.

При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (рішення від 09.02.1999 №1-рп/99, від 13.05.1997 №1-зп, від 05.04.2001 №3-рп/2001), Верховний Суд у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі №260/3564/22 (адміністративне провадження №Пз/990/4/22) дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-IX) тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

На необхідність врахування цих висновків звернув увагу Верховний Суд у постановах від 20.11.2023 у справі №160/5468/23, від 08.05.2024 у справі №600/4133/22-а, від 20.06.2024 у справі №420/29265/23, від 03.10.2024 у справі №460/25662/23 та ін.

Так, відповідно до заяви про поновлення строку звернення до суду наголошено, що одразу після звільнення стан здоров`я значно погіршився, і 23.06.2023 потрапив до лікарні, що підтверджується випискою з історії хвороби №57776010 від 04.07.2023.

У подальшому його лікування та оформлення документів для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) також вимагали значного часу та уваги. Так, витяг з протоколу засідання 12 регіональної ВЛК №2298 від 20.07.2023 підтверджує встановлення причинного зв`язку його захворювання зі службою. Далі його лікування тривало у вигляді повторних госпіталізацій: 23.06.2023 04.07.2023, 28.08.2023 01.09.2023, 15.01.2024 26.01.2024, 02.04.2024 11.04.2024, 24.06.2024 03.07.2024, 18.09.2024 30.09.2024, 05.02.2025 14.02.2025. Тривале лікування, регулярні госпіталізації та погіршення здоров`я об`єктивно позбавили позивача можливості своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав.

Крім того, про факт заниженого нарахування грошового забезпечення та використання фіксованої базової величини 1762 грн він дізнався лише після отримання офіційних листів від військових частин: військова частина НОМЕР_1 від 21.05.2025; військова частина НОМЕР_2 від 23.05.2025.

Верховний Суд у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24 сформував такі висновки щодо застосування положень статей 122, 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов`язаний з призовом до Збройних Сил України для виконання конституційного обов`язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна: проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов`язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:

1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду;

2) виконання обов`язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори;

3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду;

4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов`язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку;

5) обов`язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об`єктивною причиною пропуску процесуального строку.

Водночас, у своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі Беллет проти Франції (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).

ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи Скордіно проти Італії, Ятрідіс проти Греції).

Вивчивши доводи позивача суд дійшов висновку, що наведені ним причини пропуску строку звернення з даним позовом однозначно негативно вплинули на можливість реалізації позивачем своїх процесуальних прав та обов`язків.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження на даній стадії відсутні, з урахуванням чого суд вважає за можливе прийняти дану позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Також, 30 липня 20255 року до суду надійшла уточнена позовна заява, прохальна частина якої викладена у наступній редакції:

визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України у частині неналежного нарахування та неповної виплати грошового забезпечення за період з 26 лютого 2022 року по 16 травня 2023 року, а саме: l грошового забезпечення; l грошової допомоги для оздоровлення; l одноразової допомоги при звільненні; l 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби;4% місячного грошового забезпечення за кожен повний рік служби; l компенсації за невикористану відпустку; l інших передбачених законодавством виплат, з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023;

зобов`язати Міністерство оборони України здійснити перерахунок і виплату належних сум із урахуванням індексації доходів згідно зі статтею 95 Конституції України та Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»;

зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати і виплатити компенсацію втрат доходів через несвоєчасну виплату згідно з Порядком № 44 і п. 168.5 ПК України.

Крім того, у такій заяві в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, зазначені військова частина НОМЕР_1 та військова частина НОМЕР_2 .

Згідно з частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Враховуючи приписи вказаної норми та зважаючи на те, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки таких суб`єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 .

Згідно з ч. 11 ст. 171 КАС України якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

В силу положень пункту 1 частини шостої статті 12, частин першої, другої статті 257 КАС України дана справа відноситься до справ незначної складності, а тому суд вважає за можливе здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частиною першою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно із частиною 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Відтак, суд вважає за можливе витребувати у відповідача докази по справи для повного та всебічного з`ясування обставин справи.

Відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану не можуть бути обмежені, зокрема, гарантовані статтею 55 Конституції України право на судовий захист, яке включає право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частинами першою та другою статті 26 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Тож, здійснення судами правосуддя у період дії воєнного стану не зупиняється.

За змістом статті 1 Закону України "Про Збройні Сили України" Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

У силу статті 3 названого Закону, військові частини входять до структури Збройних Сил України.

За змістом статті 10 згаданого Закону, Міністерство оборони України, з-поміж іншого: здійснює військово-політичне та адміністративне управління Збройними Силами України; взаємодіє з органами державної влади та громадськими організаціями, контролює дотримання законодавства у Збройних Силах України.

Також суд з метою повного та всебічного розгляду цієї справи визнає за доцільне витребувати від Міністерства оборони України інформацію про наявні відомості про юридичні особи (ідентифікаційний код та зареєстроване місцезнаходження) та засоби зв`язку (адреса електронної пошти, номер телефону тощо) військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 чинні станом на час розгляду справи з метою своєчасної та ефективної доставки процесуальних документів.

Керуючись статтями 12, 77, 80, 121, 171, 257, 260, 262, пунктом 5 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі 440/9894/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 .

Позивачу не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку розгляду справи по суті.

Витребувати від Міністерства оборони України інформацію про наявні відомості про юридичні особи (ідентифікаційний код та зареєстроване місцезнаходження) та засоби зв`язку (адреса електронної пошти, номер телефону тощо) військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 чинні станом на час розгляду справи з метою своєчасної та ефективної доставки процесуальних документів.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Роз`яснити відповідачу, що:

відповідно до частини третьої статті 79 КАС України відповідач має подати суду усі наявні в нього докази разом із поданням відзиву;

відповідно до статті 162, частини першої статті 261 КАС України відповідач має право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи;

у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 КАС України.

Витребувати у відповідача та третіх осіб:

докази на підтвердження включення та виключення позивача з особового складу військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ;

докази набуття позивачем достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні);

відомостей на підтвердження дати видачі позивачу його грошового атестату чи іншого письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні;

відомості про нарахування та виплату всіх спірних платежів за спірні періоди позивачу, детальні пояснення по суті;

належним чином засвідчені копії звернень позивача стосовно нарахування та виплати за спірні періоди позивачу: грошового забезпечення; грошової допомоги для оздоровлення; одноразової допомоги при звільненні; 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби; 4% місячного грошового забезпечення за кожен повний рік служби; компенсації за невикористану відпустку; інших передбачених законодавством виплат, з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023;

інших матеріалів, що стосуються цього позову.

Витребувані докази надати до суду у строк для подання відзиву.

Встановити позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву відповідача для подання відповіді на відзив у відповідності до вимог статті 163 КАС України.

Встановити відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь у відповідності до вимог статті 164 КАС України.

Роз`яснити учасникам справи, що розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів після відкриття провадження у справі, справу буде розглянуто без виклику учасників справи в судове засідання (у порядку письмового провадження) протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Повідомити учасників справи, що:

процесуальні права та обов`язки визначені статтями 44, 47 КАС України;

письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України;

копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними;

у разі невиконання процесуальних обов`язків суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу;

інформація у справі розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки суду: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.

Надати учасникам справи дозвіл на подання до суду заяв по суті справи, клопотань та письмових доказів у паперовій формі.

Справа розглядатиметься суддею одноособово.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.

СуддяІ.Г. Ясиновський