Решение № 129321048, 05.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2025 року Справа № 160/12465/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук-Борисенко Н. В. за участі секретаря судового засіданняПархоменко К.В. за участі: представника відповідача Грановський М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

УСТАНОВИВ:

30.04.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 08.04.2025 року №690к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» в частині у відношенні майора поліції ОСОБА_1 (0115002) начальника сектору превенції Відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 16.04.2025 року №496 о/с «По особовому складу» в частині звільнення з 16.04.2025 року зі служби майора поліції ОСОБА_1 (0115002), начальника сектору превенції відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення);

- поновити майора поліції ОСОБА_1 (0115002) на посаді начальника сектору превенції Відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 з 17.04.2025 року;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (Код ЄДРПОУ 40108866) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту незаконного звільнення і до дня винесення судом рішення.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні накази є протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на таке. Висновок відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку побудований на матеріалах кримінального провадження, при тому, що відсутній вирок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. При цьому, відповідач не зазначає, які саме дії ОСОБА_1 кваліфіковано як такі, що несумісні з вимогами, які пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, та принижують авторитет Національної поліції. На думку позивача, застосований до нього вид дисциплінарного стягнення (звільнення зі служби) обрано відповідачем необгрунтовано та непропорційно. Відповідачем не забезпечено повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, заподіяної шкоди таким проступком, відсутнє посилання на будь-які негативні наслідки, які б спричинили виявлені недоліки в роботі.

Щодо твердження відповідача про те, що позивач вчинив порушення службової дисципліни, то останній зазначив, що відповідачем жодним чином не доведено того, що позивачем не вживались зазначені заходи. У свою чергу, під час опитування ОСОБА_1 вказав, що він не знімає з себе відповідальність за виявлені недоліки та буде вживати усі можливі заходи щодо недопущення у подальшому цих негативних явищ.

Тож, відсутні належні та достовірні докази, які підтверджували б допущення позивачем дисциплінарного проступку та не доведено, що застосований вид дисциплінарного стягнення (звільнення зі служби в поліції) є необхідним заходом притягнення його до відповідальності. Також відповідачем не доведено неможливості застосування інших заходів дисциплінарного впливу та необхідності застосування крайнього заходу дисциплінарного впливу. Натомість матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про вчинення позивачем дисциплінарного проступку та правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.

Ухвалою від 05.05.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

20.05.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовної заяви. Під час службового розслідування комісія дійшла висновку, що недоліки в організації роботи дільничних офіцерів поліції стали можливими внаслідок неналежної організації роботи підлеглих начальником сектору превенції ВП №3 Дніпровського РУП №1 ГУ НП майором поліції ОСОБА_1 . Відповідач не погоджується з доводами позовної заяви, що матеріали службового розслідування грунтуються на матеріалах кримінального провадження, так як рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача грунтується на самостійних правових підставах. У ході службового розслідування комісія не вирішувала питання про обгрунтованість вчиненого адміністративного проступку ОСОБА_1 , яке здійснюється в межах кримінального провадження, а лише перевірялось дотримання позивачем вимог, що пред`являються до поліцейських та наявності у діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку. Наявність або відсутність у діях позивача складу кримінального правопорушення не спростовує факту порушення службової дисципліни позивачем.

Також, відповідач зауважив на безпідставності доводів позивача щодо нез`ясування всіх обставин вчинених позивачем дисциплінарних проступків, невстановлення причин та умов його вчинення, вини та ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, заподіяння шкоди таким проступком. Комісія у своїй діяльності аналізує виключно ті матеріали, які є доказом вчинення дисциплінарного проступку а доводи позивача зводяться лише до посилання на непідтверджені належними доказами обставини. На думку відповідача, такі твердження є необгрунтованими та безпідставними.

Стосовно виду дисциплінарного стягнення, що застосовано до позивача, то відповідач вказав, що повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного ст. 29 Дисциплінарного статуту, зокрема з дотримання порядку зростання.

Не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, так як вони є необгрунтованими та похідними від позовних вимог.

29.05.2025 року від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до справи.

17.06.2025 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено наступне. Допущення підлеглим позивача дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та неналежному виконанні службових обов`язків, не може бути самостійною і безумовною підставою для притягнення позивача до відповідальності без доведення належним чином складу дисциплінарного проступку безпосередньо позивачем як керівником, чого (доведення) в межах даної справи не вбачається. Наявність виключно факту підлеглості позивачу осіб, стосовно яких встановлено факти вчинення дисциплінарного правопорушення, не є достатнім для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Службовим розслідуванням не встановлено та під час розгляду справи відповідачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв`язку щодо вчинення дисциплінарного проступку підлеглими ОСОБА_1 внаслідок неправомірних рішень або дій позивача.

На переконання позивача, притягуючи його до дисциплінарної відповідальності, відповідач не навів обґрунтованих доводів та не встановив доказів вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення, а тільки з урахуванням лише одного факту підлеглості здійснив абстрактне посилання на вимоги пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. 3 ст. 1, п. 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, статті 22, 38 Закону України «Про запобігання корупції», як таких, що, на його думку, були порушені позивачем.

Позивач також вказав, що з наявних у матеріалах справи пояснень підлеглих позивача, відібраних під час службового розслідування, вбачається, що за період перебування на посаді позивач постійно проводив профілактичні бесіди із підлеглим особовим складом, наради, доводив до відома надзвичайні події та наголошував про необхідність дотримання службової дисципліни.

Відповідач не взяв до уваги відсутність у позивача об`єктивної можливості попередити протиправну поведінку винних осіб, перешкодити або відвернути негативні наслідки, оскільки останній був відсторонений від виконання посадових обов`язків, на підставі ухвали суду та перебування у відпустці.

Позивачем повторно зауважено на непропорційності та необгрунтованості обраного до нього відповідачем найсуворішого виду дисциплінарного стягнення звільнення.

У судових засіданнях представники сторін підтримали свої позиції, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Згідно з наказом №1157 о/с від 16.10.2024 року відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщено (у зв`язку з проведенням реорганізації) з 16.10.2024 року майора поліції ОСОБА_1 (0115002) на посаду начальника сектору превенції відділу поліції №3 Дніпровського РУП №1, звільнивши з посади заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції №6 Дніпровського РУП.

10.03.2025 року ГУНП в Дніпропетровській області прийняло наказ №559 «Про організацію службового розслідування», яким призначено службове розслідування за відомостями, викладеними в листі Дніпропетровського управління ДВБ НП України (вх. СЕД №3500-2025/1-15864 від 21.01.2025 року) та доповідній записці УГІ ГУНП «Про результати проведених заходів підтримки та контролю у відділі поліції №3 Дніпровського РУП №1 ГУНП» (СЕД №13269-2025 від 26.02.2025 року) щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ВП №3 Дніпровського РУП №1 ГУНП, а також начальником сектору превенції вказаного відділу поліції майором поліції ОСОБА_1 та неналежної організації роботи останнього окремими поліцейськими ГУНП, що призвело до вручення останньому письмового повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Згідно з наказом №78 о/с від 24.01.2025 року ОСОБА_1 призупинено виплату грошового забезпечення у відповідності до ч. 2 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 7 розділу ІІІ Порядку №260 від 06.04.2016 року.

Начальник УГІ ГУНП полковник поліції Олександр Таран звернувся з доповідною запискою «Про результати проведених заходів підтримки та контролю у відділенні поліції №3 Дніпровського РУП №1 ГУНП» (вх. №13269-2025 від 26.02.2025 року (45122)) до начальника ГУНП в Дніпропетровській області полковника поліції ОСОБА_2 , в якій запропоновано:

1. ???УГІ ГУНІ ( ОСОБА_3 ) за виявленими під час здійснення заходів підтримки та контролю у відділені поліції №3 Дніпровського РУП №1 порушеннями організувати проведення службового розслідування.

???2. Т.в.о. начальника відділення поліції №3 Дніпровського РУП №1 підполковнику поліції Д.Забігайлу ужити заходів щодо усунення виявлених недоліків та порушень, а також недопущення їх у подальшій службовій діяльності.

Про вжиті заходи в порядку контролю проінформувати УГІ ГУНП.

3. Начальнику Дніпровського РУП №1 полковнику поліції ОСОБА_4 забезпечити особистий контроль за усуненням виявлених порушень та недоліків, допущених поліцейськими відділення поліції №3.

Наказом №308 о/с від 10.03.2025 року ОСОБА_1 з 10.03.2025 року відсторонено від виконання службових обов`язків за посадою на час проведення службового розслідування.

24.03.2025 року продовжено строк проведення службового розслідування на 15 календарних днів (наказ №680).

У матеріалах справи наявний також Висновок службового розслідування від 08.04.2025 року за відомостями, викладеними у листі Дніпропетровського управління ДВБ НП України (СЕД №3500-2025/1-1-15864 від 21.01.2025 року) та доповідній записці УГІ ГУНП «Про результати проведених заходів підтримки та контролю у відділі поліції №3 Дніпровського РУП №1 ГУНП» (СЕД №13269-2025 від 26.02.2025 року) щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ВП №3 Дніпровського РУП №1 ГУНП, а також начальником сектору превенцї вказаного відділу поліції майором поліції ОСОБА_1 та неналежної організації роботи останнього окремими поліцейськими ГУНП, що призвело до вручення останньому письмового повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Даним висновком запропоновано, зокрема, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1, 2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. 3 ст. 1, п. 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, ст. 22, 38 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців 2, 3, 6 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, пунктів 2.3, 3, 4, 5, 8, 13, 14 розділу 2 функціональних обов`язків №436/162464 від 04.11.2024 року, підпункту 8 п. 2 розділу П, підпунктів 1, 2 п. 2 розділу V Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 року №650, ст. 7 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», пунктів 1, 2 розділу III Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу НП України, затвердженого наказом МВС України від 25.02.2019 року №124, п. 153 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року №55, доручення начальника Дніпровського РУП №1 ГУНП від 29.10.2024 року №43/27-110, що виразилося у не забезпеченні систематичного контролю за підлеглими, які здійснюють нагляд за поведінкою осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, не здійсненні контролю за роботою підлеглих щодо взяття на профілактичний облік кривдників, проведення з ними профілактичної роботи, не вжитті заходів щодо реєстрації запитів Чечелівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області №21/40/3968-24 від 29.11.2024 року, №21/40/3834-24 від 14.11.2024 року, №31/40/3816-24 від 14.11.2024 року, №21/40/4025-24 від 06.12.2024 року, №21/40/4056-24 від 11.12.2024 року, №21/40/4080-24 від 13.12.2024 року, №21/40/4081-24 від 13.12.2024 року та не наданні інформації по ним, не здійсненні контролю за веденням накопичувальної справи по організації роботи з дотримання законодавства при застосуванні адміністративно-правозастосовної діяльності, не здійсненні планування роботи сектору превенції з питань діяльності служби дільничних офіцерів поліції, не здійсненні підготовки аналітичних матеріалів за основними напрямками діяльності сектору, не внесенні пропозицій керівництву підрозділу поліції про заслуховування дільничних офіцерів поліції щодо результатів їхньої діяльності, не проведенні аналізу про стан матеріально-технічного забезпечення дільничних офіцерів поліції, потребу в наданні житла, службових приміщень, забезпечення їх меблями і засобами зв`язку, а також у вчиненні дій, несумісних з вимогами, які пред`являються до професійних і моральних якостей поліцейського, недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівника поліції основним обов`язкам, дискредитує звання поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини за яких він був вчинений, застосувати до начальника сектору превенції відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 (0115002) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

У відповідності до наказу ГУНП в Дніпропетровській області №690к від 08.04.2025 року за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 частини 3 статті 1, пункту 7 частини І статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, статті 22, 38 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців 2, 3, 6 пункту 1 розділу 11 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1 179, пунктів 2.3, 3, 4, 5, 8, 13, 14 розділу 2 функціональних обов`язків №436/162464 від 04.11.2024 року, підпункту 8 пункту 2 розділу ІІ, підпунктів 1, 2 пункту 2 розділу V Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 року №650, статті 7 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», пунктів 1, 2 розділу ІІІ Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу НП України, затвердженого наказом МВС України від 25.02.2019 року №124, пункту 153 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року №55, доручення начальника Дніпровського РУП №1 ГУНП від 29.10.2024 року №43/27-110, що виразилося у не забезпеченні систематичного контролю за підлеглими, які здійснюють нагляд за поведінкою осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, не здійсненні контролю за роботою підлеглих щодо взяття на профілактичний облік кривдників, проведення з ними профілактичної роботи, не вжитті заходів щодо реєстрації запитів Чечелівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області №21/40/3968-24 від 29.11.2024 року, №21/40/3834-24 від 14.11.2024 року, №31/40/3816-24 від 14.11.2024 року, №21/40/4025-24 від 06.12.2024 року, №21/40/4056-24 від 11.12.2024 року, №21/40/4080-24 від 13.12.2024 року, №21/40/4081-24 від 13.12.2024 року та не наданні інформації по ним, не здійсненні контролю за веденням накопичувальної справи по організації роботи з дотримання законодавства при застосуванні адміністративно-правозастосовної діяльності, не здійсненні планування роботи сектору превенції з питань діяльності служби дільничних офіцерів поліції, не здійсненні підготовки аналітичних матеріалів за основними напрямками діяльності сектору, не внесенні пропозицій керівництву підрозділу поліції про заслуховування дільничних офіцерів поліції щодо результатів їхньої діяльності, не проведенні аналізу про стан матеріально-технічного забезпечення дільничних офіцерів поліції, потребу в наданні житла, службових приміщень, забезпечення їх меблями і засобами зв`язку, а також у вчиненні дій, несумісних з вимогами, які пред`являються до професійних і моральних якостей поліцейського, недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівника поліції основним обов`язкам, дискредитує звання поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини за яких він був вчинений, застосувати до начальника сектору превенції відділу поліції №3 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції ОСОБА_1 (0115002) дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Згідно Відомості ОСОБА_1 ознайомлений 11.04.2025 року з наказом №690к від 08.04.2025 року.

Згідно з наказом №474 о/с від 11.04.2025 року майора поліції ОСОБА_1 (0115002), начальника сектору превенції відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 допущено до виконання службових обов`язків за займаною посадою з 08.04.2025 року.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області №496 о/с від 16.04.2025 року звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) майора поліції ОСОБА_1 (0115002), начальника сектору превенції відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1, з 16.04.2025 року.

Вважаючи протиправними накази від 08.04.2025 року №690к та від 16.04.2025 року №496 о/с, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII в редакції на час спірних правовідносин).

Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини першої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

За змістом частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону №580-VIII).

Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Згідно з преамбулою до Дисциплінарного статуту цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина друга статті 1 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

За змістом частини третьої, п`ятої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (частина друга статті 14 Дисциплінарного статуту).

За змістом положень частин 3-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За змістом ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право, зокрема, одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб (п. 1 ч. 9 ст. 15 Дисциплінарного статуту).

Частиною першою ст. 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту).

Пунктом 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за №1355/32807 (далі Порядок №893, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 1 розділу VІІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Із аналізу наведених вище норм законодавства вбачається, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника, а також встановлення факту негативних наслідків з визначення їх рівня тяжкості та причинно-наслідкового зв`язку між діянням та наслідками.

Так, підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із посади слугував висновок службового розслідування, затверджений 08.04.2025 року начальником ГУНП в Дніпропетровській області Олександром Ганжою.

У даному висновку зазначено про порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , що виразилося у не забезпеченні систематичного контролю за підлеглими, які здійснюють нагляд за поведінкою осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, не здійсненні контролю за роботою підлеглих щодо взяття на профілактичний облік кривдників, проведення з ними профілактичної роботи, не вжитті заходів щодо реєстрації запитів Чечелівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області №21/40/3968-24 від 29.11.2024 року, №21/40/3834-24 від 14.11.2024 року, №31/40/3816-24 від 14.11.2024 року, №21/40/4025-24 від 06.12.2024 року, №21/40/4056-24 від 11.12.2024 року, №21/40/4080-24 від 13.12.2024 року, №21/40/4081-24 від 13.12.2024 року та не наданні інформації по ним, не здійсненні контролю за веденням накопичувальної справи по організації роботи з дотримання законодавства при застосуванні адміністративно-правозастосовної діяльності, не здійсненні планування роботи сектору превенції з питань діяльності служби дільничних офіцерів поліції, не здійсненні підготовки аналітичних матеріалів за основними напрямками діяльності сектору, не внесенні пропозицій керівництву підрозділу поліції про заслуховування дільничних офіцерів поліції щодо результатів їхньої діяльності, не проведенні аналізу про стан матеріально-технічного забезпечення дільничних офіцерів поліції, потребу в наданні житла, службових приміщень, забезпечення їх меблями і засобами зв`язку, а також у вчиненні дій, несумісних з вимогами, які пред`являються до професійних і моральних якостей поліцейського, недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівника поліції основним обов`язкам, дискредитує звання поліцейського.

Враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, Комісією запропоновано застосувати до начальника сектору превенції відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 (0115002) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Суд звертає увагу сторін на те, що підставою для накладення дисциплінарного стягнення є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому таке рішення у відповідному наказі, у тому числі, в частині обрання виду дисциплінарного стягнення.

Отже, службовим розслідуванням має бути встановлено, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) воно було призначене.

Разом із тим, вирішуючи питання правомірності застосування до працівника поліції дисциплінарного стягнення на підставі висновку службового розслідування, адміністративний суд має з`ясувати, чи відповідають висновки службового розслідування меті та підставам його призначення, і чи дійсно в ході проведення службового розслідування підтвердилися відомості, які стали підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Судом досліджено Висновок службового розслідування від 08.04.2025 року та встановлено, що у ньому вказано про недоліки в роботі саме підлеглих позивача, а також про те, що позивач не організував роботу належним чином.

Так, підлеглими позивача було допущено такі порушення, зокрема: під час складання протоколу про адміністративне правопорушення особу правопорушника документально не встановлено, а також через власну неуважність не заповнено деякі графи; не забезпечено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право пояснити обставини вчиненого ним правопорушення; допущено суттєві виправлення щодо дати винесення постанови; встановлені окремі порушення вимог Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 року №70; не здійснювали безперервну відеозйомку під час виконання службових обов`язків.

Однак, судом встановлено, що у висновку службового розслідування не викладено відомостей, що мали бути встановленими під час проведення службового розслідування, а саме - обставини вчинення саме ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що у висновку службового розслідування відсутнє встановлення факту настання тяжких наслідків внаслідок вчинення підлеглими позивача встановлених порушень. Дисциплінарною комісією не вказано аналізу таких обставин на предмет обґрунтованості висновку щодо наявності або відсутності в діях або бездіяльності позивача дисциплінарного проступку.

Також, встановлення порушень підлеглими позивача не є підставою для беззаперечного висновку про те, що позивачем не вживались заходи щодо організації роботи на належному рівні.

Водночас, у матеріалах справи наявні також пояснення ОСОБА_1 від 08.04.2025 року, надані ним під час службового розслідування, в яких зазначено, що позивач не знімає з себе відповідальності за виявлені недоліки та буде вживати усі можливості щодо недопущення у подальшому усіх негативних явищ. Однак, означене не відміняє того факту, що відповідачем не встановлено та не доведено під час судового розгляду вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Також, комісією встановлено та зазначено у Висновку, що з 20.12.2024 року по 29.12.2024 року відповідно до наказу ГУНП від 09.12.2024 року ОСОБА_1 перебував у відпустці, а з 23.01.2025 року по 20.03.2025 року під цілодобовим домашнім арештом, у зв`язку з чим не міг здійснювати контроль за дотриманням службової дисципліни підлеглих.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сутність дисциплінарного проступку полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміють протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника, що мають бути доведені у визначеному порядку. Самого лише посилання на загальні вимоги Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції та Правил етичної поведінки поліцейських недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування такого найсуворішого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби. Необхідно конкретизувати кваліфікацію установленого порушення поліцейським вказаних вимог шляхом чіткого визначення у чому саме полягає таке порушення (пункти 74-76 постанови ВС від 13.09.2024 року по справі №160/6082/22).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність у діях повивача дисциплінарного проступку, з огляду на недоведеність цього відповідачем.

Щодо виду дисциплінарного стягнення, який застосовано відповідачем до позивача.

Частиною 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до частини 1 статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Звільнення з посади є доволі суровим видом дисциплінарного стягнення, який передує найсуворішому - звільненню із служби в поліції, який є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Згідно із частиною 3 статті 3 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин справи та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови від 01.04.2020 року по справі №806/647/15, від 21.01.2021 року по справі №826/4681/18, від 28.10.2021 року по справі №520/1578/2020, від 09.02.2022 року по справі №160/12290/20, від 23.11.2023 року по справі №420/14443/22).

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 26.11.2019 року по справі №804/2828/16 вказав, що застосовуючи найсуворіший вид дисциплінарного стягнення до позивача за порушення службової дисципліни, відповідач не врахував наступні обставини: тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Отже, до позивача за неналежний контроль за додержанням службової дисципліни підлеглими застосовано не співрозмірний вид дисциплінарного стягнення. Факту підлеглість недостатньо для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.

Підсумовуючи все зазначене вище, на думку суду, у ході розгляду даної справи не знайшли свого підтвердження зроблені дисциплінарною комісією висновки службового розслідування, а тому суд вважає, що заснований на таких висновках наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 08.04.2025 року №690к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності майора поліції ОСОБА_1 (0115002) начальника сектору превенції Відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 16.04.2025 року №496 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", із 16.04.2025 року.

Відтак, з метою надання ефективного захисту порушеному права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 16.04.2025 року №496 о/с «По особовому складу».

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06.09.2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18.07.2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10.02.2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Щодо позовних вимог про поновлення майора поліції ОСОБА_1 (0115002) на посаді начальника сектору превенції Відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 з 17.04.2025 року.

За приписами ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

У постанові Верховного Суду від 20.01.2021 року по справі №804/958/16 зазначено, що з аналізу ст. 235 КЗпП України вбачається, що у разі встановлення незаконного звільнення суд обмежений правами щодо поновлення такого працівника на посаді, а саме суд може поновити таку особу лише на роботі, з якої працівника було звільнено.

Відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110, днем звільнення вважається останній день роботи.

Відтак, з огляду на протиправність наказу про звільнення, наявні правові підстави для поновлення майора поліції ОСОБА_1 (0115002) на посаді начальника сектору превенції Відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 з 17.04.2025 року.

Щодо стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (Код ЄДРПОУ 40108866) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу з моменту незаконного звільнення і до дня винесення судом рішення, суд зазначає таке.

Оскільки за наслідками судового розгляду судом прийнято рішення про поновлення позивача на посаді, також на його користь підлягає стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (далі - Постанова №988).

Пунктом 2 Постанови №988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом МВС України від 06.04.2016 року №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Пунктом 9 розділу І цього ж Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Зі змісту Порядку №260, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин та діяв на час звільнення позивача, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

У свою чергу п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає присудженню на користь позивача з відповідача, правильним є обчислення календарних днів для обрахунку грошового забезпечення.

Згідно довідки Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області №140 від 12.05.2025 року середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 складає 396,00 грн.

Таким чином, суд, зважаючи на те, що даним рішенням зобов`язано ГУ НП в Дніпропетровській області поновити позивача на посаді, то належним та ефективним способом захисту прав та інтересів позивача буде зобов`язання Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.04.2025 року по день поновлення на посаді, виходячи з середньоденного грошового забезпечення у розмірі 396,00 грн, з урахуванням податків і зборів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення.

Розподіл судових витрат у вигляді судового збору не здійснюється, так як позивач звільнений від його сплати.

Керуючись ст. 132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 08.04.2025 року №690к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» в частині у відношенні майора поліції ОСОБА_1 (0115002) начальника сектору превенції Відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 16.04.2025 року №496 о/с «По особовому складу» в частині звільнення з 16.04.2025 року зі служби майора поліції ОСОБА_1 (0115002), начальника сектору превенції відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення).

Поновити майора поліції ОСОБА_1 (0115002) на посаді начальника сектору превенції Відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 з 17.04.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.04.2025 року по день поновлення на посаді, виходячи з середньоденного грошового забезпечення у розмірі 396,00 грн, з урахуванням податків і зборів.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 серпня 2025 року.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко