Постановление суда № 129316239, 31.07.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10889/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2025 року м. Ужгород

Слідчий суддяУжгородськогоміськрайонногосуду Закарпатськоїобласті ОСОБА_1 ,при секретарісудовогозасідання ОСОБА_2 ,заучастюпрокурора ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 ,розглянувшиувідкритомусудовому засіданніклопотання заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких слочинів СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42023072160000014 від 23.03.2023 року, про застосування запобіжногозаходу увигляді тримання під вартою,відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Тячів, Тячівського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , не одруженого, тимчасово не працюючого, не судимого,

підозрюваного увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч. 5 ст. 27 ч.4 ст.190 (чинна до 11.08.2023), ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_6 за погодженнямз прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42023072160000014 від 23.03.2023 звернувся дослідчого суддіз клопотанням про застосування запобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подане клопотання мотивує тим, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023072160000014 від 23.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку лютого 2023 року невстановлена на даний час органом досудового розслідування особа, діючи умисно, з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з метою матеріального збагачення за рахунок відчуження земельних ділянок, належних територіальній громаді смт. Ясіня, Рахівського району, Закарпатської області, розробив протиправний план незаконного придбання права на об`єкти нерухомого майна на підставі підроблених документів. Для вказаних цілей, невстановлена особа залучив як виконавця ОСОБА_4 .

Переслідуючи кінцеву мету такої протиправної діяльності заволодіння грошовими коштами, а як спосіб її досягнення - придбання права власності на об`єкти нерухомості (земельні ділянки), шляхом обману, з наступним перепродажем їх та оберненням виручених грошей на свою та співучасників користь. Так, невстановлена особа, як організатор, для реалізації своїх намірів опрацював злочинний план для досягнення кінцевої мети та за участі ОСОБА_4 вчинили кримінальні правопорушення при наступних обставинах.

Так, невстановлена особа, у невстановлений органом досудового розслідування точний день, час та місце, перебуваючи на території Рахівського району, Закарпатської області, будучи обізнаним про місце розташування земельних ділянок, які на праві приватної власності ні за ким не зареєстровані, а саме на полонині Драгобрат, смт. Ясіня, Рахівський район, знаючи також їх реальну вартість, комерційну привабливість, оскільки вказана полонина являється популярною між громадянами України зоною відпочинку, розробив протиправний, умисний план спрямований на досягнення кінцевої злочинної мети, а саме реєстрації таких прав власності шляхом вчинення реєстраційних дій у державних реєстраторів, за місцем проживання ОСОБА_4 , на якого виготовлявся підроблений Державний акт на право приватної власності на землю ЗК 013522, виданий 15.09.2000, видавник Ясінянська селищна рада Рахівського району.

У невстановленийорганом досудовогорозслідування точнийдень,час тамісце,але непізніше 21.02.2023,невстановлена особа,усвідомлюючи протиправністьсвоїх дій,діючи умисно,з корисливиммотивом,за попередньоюзмовою групиосіб,під приводомвиготовлення документівдля набуттяправа власностіна земельніділянки,у невстановленомумісці отримав(виготовив)бланк державногоакту направо приватноївласності наземлю разоміз гербовоюпечаткою Ясінянськоїселищної ради,Рахівського району.В подальшомуневстановлена особамаючи усвоєму розпорядженнівідповідний підробленийбланк Державногоакту таанкетні дані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,з відомата згодиостаннього,при невстановленихобставинах забезпечиввнесення невстановленоюособою добланку Державногоакту направо приватноївласності наземлю неправдивівідомості проправо власностіна земельніділянки в населеному пункті смт. Ясіня, полонина Драгобрат, Рахівського району, Закарпатської області на ім`я ОСОБА_4 , зокрема до Державного акту на право приватної власності на землю серії 3K 013522 від 15.09.2000 року внесені неправдиві відомості про те, що гр. ОСОБА_4 було надано дві земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 1,93 га., які розташовані за межами смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область, полонина Драгобрат.

Таким чином, невстановленою на даний час особою та ОСОБА_4 у незаконний спосіб було набуто право власності на дві земельні ділянки площею 1,93 га., розташовані на полонині Драгобрат, за межами смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії 3K 013522 від 15.09.2000 року.

Після чого, невстановлена особа спільно з ОСОБА_4 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, діючи умисно, з прямим умислом спрямованим на незаконне збагачення, усвідомлюючи що для подальшої реалізації свого злочинного умислу та реалізації набутої у власність землі шляхом відчуження, їм необхідно присвоїти кадастрові номери земельним ділянкам та отримати витяги з Державного реєстру з речових прав на нерухоме майно для подальшого підтвердження права власності відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України вчинили наступні дії.

А саме, ОСОБА_4 діючи за попередньою домовленістю із невстановленою на даний час особою, продовжив дії спрямовані на досягнення обумовленої всіма учасниками злочинної мети, а саме 21.02.2023 року замовив у ФОП ОСОБА_7 на підставі підробленого державного акту на право приватної власності на землю 3K 013522 від 15.09.2000 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок площами 0,7789 га. та 1,0396 га в натурі (на місцевості) на своє ім`я, які розташовані на полонині Драгобрат, смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область та відносяться до земель запасу комунальної власності Ясінянської селищної ради, виконання якої було доручено сертифікованому інженеру-землевпоряднику ОСОБА_7 , яка здійснює свою господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 .

В ході розроблення та формування технічної документації із землеустрою ОСОБА_7 , не будучи обізнаною із протиправними намірами ОСОБА_4 та невстановленої на даний час особи, діючи на замовлення ОСОБА_4 , не усвідомлюючи те, що наданий останнім Державний акт являється підробленим, внесла відомості до технічних документацій та відправила такі документи до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (надалі - Держгеокадастр) для реєстрації земельних ділянок. На підставі яких відділом №3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області 28.02.2023 відкрито поземельну книгу на земельну ділянку та присвоєно їй кадастровий номер 2123656200:08:001:0808, де визначено власником ОСОБА_4 та відділом №3 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 24.02.2023 відкрито поземельну книгу на земельну ділянку та присвоєно їй кадастровий номер 2123656200:08:001:0807, де визначено власником ОСОБА_4 , що в подальшому мало надати можливість реалізувати злочинний план групи осіб та відчужити земельні ділянки (продаж, дарування тощо) з метою збагачення, без відома представників Ясінянської селищної ради, Рахівського району.

Надалі, невстановлена на даний час особа за попередньою домовленістю із ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, повторно, продовжуючи свої злочинні дії з метою досягнення злочинної мети згідно обумовленого плану підшукали державного реєстратора Буштинської селищної ради Тячівського району ОСОБА_8 , для реєстрації права власності в єдиному «Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна».

В подальшому 03.03.2023 приблизно о 16:40 год., ОСОБА_4 попередньо домовившись із невстановленою на даний час особою, продовжуючи свої дії спрямовані для досягнення злочинної мети, усвідомлюючи, що дані дії протиправні, кримінально карані та мають фіктивний характер, прибув до державного реєстратора Буштинської селищної ради Тячівського району ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_3 . Перебуваючи там ОСОБА_4 усвідомлюючи, що в його власності ніколи не перебувала та не могла перебувати земельна ділянка розташована на полонині Драгобрат, смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область, діючи умисно, не повідомляючи про свій злочинний план державного реєстратора, який відповідно до поданих ОСОБА_4 документів, а саме підробленого нотаріально завіреного Державного акту на право приватної власності на землю 3K 013522 від 15.09.2000, витяг із ДЗК та паспорт громадянина України, сформував заяву за допомогою засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який в автоматичному режимі має обмін даними з ДЗК, перевіривши достовірність витягу з ДЗК, зареєстрував заяву в реєстрі речових прав. Після чого 08.03.2023 року о 10:32 год. ОСОБА_8 не будучи обізнаним про злочинний план ОСОБА_4 та невстановленої на даний час особи, обробив вказану заяву ОСОБА_4 та зареєстрував в єдиному «Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна» об`єкт нерухомого майна, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0808 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2702143421236, згідно якого вказана земельна ділянка площею 1,0396 га. на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , чим останній заволодів нею, ринкова вартість якої згідно висновку судової експертизи становить 7170791,68 грн. (сім мільйонів сто сімдесят тисяч сімсот дев`яносто одна гривня шістдесят вісім копійок).

Окрім цього, невстановлена на даний час особа за попередньою домовленістю із ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, повторно, продовжуючи свої злочинні дії з метою досягнення злочинної мети згідно обумовленого плану підшукали державного реєстратора Тячівської міської ради Тячівського району ОСОБА_9 , для реєстрації права власності в єдиному «Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна».

Після чого 10.05.2023 точний час не встановлено, ОСОБА_4 попередньо домовившись із невстановленою на даний час особою, продовжуючи свої дії спрямовані для досягнення злочинної мети, усвідомлюючи, що дані дії протиправні, кримінально карані та мають фіктивний характер, прибув до державного реєстратора Тячівської міської ради Тячівського району ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_4 . Перебуваючи там ОСОБА_4 усвідомлюючи, що в його власності ніколи не перебувала та не могла перебувати земельна ділянка розташована на полонині Драгобрат, смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область, діючи умисно, не повідомляючи про свій злочинний план державного реєстратора, який відповідно до поданих ОСОБА_4 документів, а саме підробленого Державного акту на право приватної власності на землю 3K 013522 від 15.09.2000, витяг із ДЗК та паспорт громадянина України, сформувала заяву за допомогою засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який в автоматичному режимі має обмін даними з ДЗК, перевіривши достовірність витягу з ДЗК, зареєструвала заяву в реєстрі речових прав. Після чого 12.05.2023 року о 10:36 год. ОСОБА_9 не будучи обізнаною про злочинний план ОСОБА_4 та невстановленої на даний час особи, обробила вказану заяву ОСОБА_4 та зареєструвала в єдиному «Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна» об`єкт нерухомого майна, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0807 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2733321921236, згідно якого вказана земельна ділянка площею 0,7789 га. на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , чим останній заволодів нею, ринкова вартість якої згідно висновку судової експертизи становить 5378022,00 грн. (п`ять мільйонів триста сімдесят вісім тисяч двадцять два гривня).

Своїми умисними діями, ОСОБА_4 та невстановлена на даний час особа завдали матеріальних збитків Ясінянській селищній раді, Рахівського району, Закарпатської області на суму 12548813,68 грн. (дванадцять мільйонів п`ятсот сорок вісім тисяч вісімсот тринадцять гривень шістдесят вісім копійок).

Слідчий зазначає, що за таких обставин, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023) КК України, тобто в пособництві придбання права на майно шляхом обману (шахрайстві), за попередньою змовою групи осіб, у особливо великих розмірах.

Слідчий вказує,що порядз циму невстановленийорганом досудовогорозслідування точнийдень,час тамісце,але непізніше 21.02.2023,невстановлена особа,усвідомлюючи протиправністьсвоїх дій,діючи умисно,з корисливиммотивом,за попередньоюзмовою групиосіб,під приводомвиготовлення документівдля набуттяправа власностіна земельніділянки,у невстановленомумісці отримав(виготовив)бланк державногоакту направо приватноївласності наземлю разоміз гербовоюпечаткою Ясінянськоїселищної ради,Рахівського району.В подальшомуневстановлена особамаючи усвоєму розпорядженнівідповідний підробленийбланк Державногоакту таанкетні дані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,з відомата згодиостаннього,при невстановленихобставинах забезпечиввнесення невстановленоюособою добланку Державногоакту направо приватноївласності наземлю неправдивівідомості проправо власностіна земельніділянки в населеному пункті смт. Ясіня, полонина Драгобрат, Рахівського району, Закарпатської області на ім`я ОСОБА_4 , зокрема до Державного акту на право приватної власності на землю серії 3K 013522 від 15.09.2000 року внесені неправдиві відомості про те, що гр. ОСОБА_4 було надано дві земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 1,93 га., які розташовані за межами смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область, полонина Драгобрат.

За таких обставин, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст.27 - ч. 3 ст. 358 КК України, тобто в пособництві підроблення офіційного документа, за попередньою змовою групи осіб.

Окрім цього, ОСОБА_4 діючи за попередньою домовленістю із невстановленою на даний час особою, продовжив дії спрямовані на досягнення обумовленої всіма учасниками злочинної мети, а саме 21.02.2023 року точного часу не встановлено замовив у ФОП ОСОБА_7 за місцем її господарської діяльності на підставі підробленого державного акту на право приватної власності на землю 3K 013522 від 15.09.2000 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок площами 0,7789 га. та 1,0396 га в натурі (на місцевості) на своє ім`я, які розташовані на полонині Драгобрат, смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область та відносяться до земель запасу комунальної власності Ясінянської селищної ради, виконання якої було доручено сертифікованому інженеру-землевпоряднику ОСОБА_7 , яка здійснює свою господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 .

В ході розроблення та формування технічної документації із землеустрою ОСОБА_7 , не будучи обізнаною із протиправними намірами ОСОБА_4 та невстановленої на даний час особи, діючи на замовлення ОСОБА_4 , не усвідомлюючи те, що наданий останнім Державний акт являється підробленим, внесла відомості до технічних документацій та відправила такі документи до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (надалі - Держгеокадастр) для реєстрації земельних ділянок. На підставі яких відділом №3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області 28.02.2023 відкрито поземельну книгу на земельну ділянку та присвоєно їй кадастровий номер 2123656200:08:001:0808, де визначено власником ОСОБА_4 та відділом №3 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 24.02.2023 відкрито поземельну книгу на земельну ділянку та присвоєно їй кадастровий номер 2123656200:08:001:0807, де визначено власником ОСОБА_4 , що в подальшому мало надати можливість реалізувати злочинний план групи осіб та відчужити земельні ділянки (продаж, дарування тощо) з метою збагачення, без відома представників Ясінянської селищної ради, Рахівського району.

За таких обставин, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документа.

Окрім цього, ОСОБА_4 спільно із невстановленою на даний час особою за попередньою домовленістю, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, повторно, продовжуючи свої злочинні дії з метою досягнення злочинної мети згідно обумовленого плану підшукали державного реєстратора Буштинської селищної ради Тячівського району ОСОБА_8 , для реєстрації права власності в єдиному «Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна».

В подальшому 03.03.2023 приблизно о 16:40 год., ОСОБА_4 попередньо домовившись із невстановленою на даний час особою, продовжуючи свої дії спрямовані для досягнення злочинної мети, усвідомлюючи, що дані дії протиправні, кримінально карані та мають фіктивний характер, прибув до державного реєстратора Буштинської селищної ради Тячівського району ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_3 . Перебуваючи там ОСОБА_4 усвідомлюючи, що в його власності ніколи не перебувала та не могла перебувати земельна ділянка розташована на полонині Драгобрат, смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область, діючи умисно, не повідомляючи про свій злочинний план державного реєстратора, який відповідно до поданих ОСОБА_4 документів, а ааме підробленого нотаріально завіреного Державного акту на право приватної власності на землю 3K 013522 від 15.09.2000, витяг із ДЗК та паспорт громадянина України, сформував заяву за допомогою засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який в автоматичному режимі має обмін даними з ДЗК, перевіривши достовірність витягу з ДЗК, зареєстрував заяву в реєстрі речових прав. Після чого 08.03.2023 року о 10:32 год. ОСОБА_8 не будучи обізнаним про злочинний план ОСОБА_4 та невстановленої на даний час особи, обробив вказану заяву ОСОБА_4 та зареєстрував в єдиному «Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна» об`єкт нерухомого майна, а ааме земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0808 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2702143421236, згідно якого вказана земельна ділянка площею 1,0396 га. На праві приватної власності належить ОСОБА_4 , чим останній заволодів нею, ринкова вартість якої згідно висновку судової експертизи становить 7170791,68 грн. (сім мільйонів сто сімдесят тисяч сімсот дев`яносто одна гривня шістдесят вісім копійок).

Окрім цього, ОСОБА_4 спільно із невстановленою на даний час особою за попередньою домовленістю, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, повторно, продовжуючи свої злочинні дії з метою досягнення злочинної мети згідно обумовленого плану підшукали державного реєстратора Тячівської міської ради Тячівського району ОСОБА_9 , для реєстрації права власності в єдиному «Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна».

Після чого 10.05.2023 точний час не встановлено, ОСОБА_4 попередньо домовившись із невстановленою на даний час особою, продовжуючи свої дії спрямовані для досягнення злочинної мети, усвідомлюючи, що дані дії протиправні, кримінально карані та мають фіктивний характер, прибув до державного реєстратора Тячівської міської ради Тячівського району ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_4 . Перебуваючи там ОСОБА_4 усвідомлюючи, що в його власності ніколи не перебувала та не могла перебувати земельна ділянка розташована на полонині Драгобрат, смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область, діючи умисно, не повідомляючи про свій злочинний план державного реєстратора, який відповідно до поданих ОСОБА_4 документів, а ааме підробленого Державного акту на право приватної власності на землю 3K 013522 від 15.09.2000, витяг із ДЗК та паспорт громадянина України, сформувала заяву за допомогою засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який в автоматичному режимі має обмін даними з ДЗК, перевіривши достовірність витягу з ДЗК, зареєструвала заяву в реєстрі речових прав. Після чого 12.05.2023 року о 10:36 год. ОСОБА_9 не будучи обізнаною про злочинний план ОСОБА_4 та невстановленої на даний час особи, обробила вказану заяву ОСОБА_4 та зареєструвала в єдиному «Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна» об`єкт нерухомого майна, а ааме земельну ділянку з кадастровим номером 2123656200:08:001:0807 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2733321921236, згідно якого вказана земельна ділянка площею 0,7789 га. На праві приватної власності належить ОСОБА_4 , чим останній заволодів нею, ринкова вартість якої згідно висновку судової експертизи становить 5378022,00 грн. (п`ять мільйонів триста сімдесят вісім тисяч двадцять два гривня).

За таких обставин, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документа.

Слідчий зазначає, що за сукупністю ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Слідчий в клопотанні зазначає, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 підтверджується наступними матеріалами досудового розслідування, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення поданою головою Ясінянської селищної ради; копіями технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на гр. ОСОБА_4 ; відповіддю на запит із архівного відділу Рахівської РДА; відповіддю на запит із ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області; висновком комплексної судової земельно-технічної, оціночно-земельної та експертизи з питань землеустрою №4139-Е від 25.12.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; висновком комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи №4720-Е від 04.12.2023; висновком судово-почеркознавчої експертизи №4719-Е від 27.11.2023.

Слідчий вказує на те, що докази, які зібрані на даному етапі досудового розслідування в достатній мірі обґрунтовують підозру ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях та достатні для обрання останньому запобіжного заходу.

Слідчий зазначає, що необхідність обранняпідозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходуувиглядітримання підвартою,обумовленанеобхідністюзапобігти ризикам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків,експерта, спеціаліста, інших учасників у кримінальномупровадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від пяти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування .

Таким чином, підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та наявність вищевказаних ризиків.

На думку сторони обвинувачення, з урахуванням сукупності обставин, наведених вище, а саме обґрунтованості підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, тяжкості кримінального правопорушення, способу його вчинення, наслідків, які воно потягло, суворості можливого покарання, наявності кількох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та відсутності обставин, які перешкоджають триманню під вартою ОСОБА_4 , застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою буде недостатнім, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_4 не досягне мети застосування запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи наведенів клопотанніобставини, сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечать належну поведінку підозрюваного, виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене,беручи доуваги те,що ОСОБА_4 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України ( в редакції Закону чинній на час вчинення злочину) ,яке відноситьсядо категорії особливо тяжких злочинів, тяжкість покарання,яке йомузагрожує,та приймаючидо уваги,щожоден більшмякий запобіжний захід незможе запобігтивказаним ризикам,слідчий проситьзастосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Тячів, Тячівського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , не одруженого, тимчасово не працюючого, не адвоката, не депутата, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб. При обранні стосовно ОСОБА_4 аль тернативного запобіжногозаходу увигляді заставипросить визначити її розмір не менший 4 145 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позиція сторони обвинувачення в суді

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у клопотанні. Прокурор надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні. Просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також просив визначити розмір застави не менший за 4145 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позиція сторони захисту в суді

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 ОСОБА_5 ,протиобрання запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 заперечив,просив узадоволенні клопотання відмовити.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовомузасіданні протиобраннявідноснонього запобіжного заходу увигляді триманняпід вартою заперечив,зазначив,що наданий часвідсутні будь-якіризики зазначенів ч.1ст.177КПК України. Просив узадоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснення захисника, підозрюваного, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Клопотання слідчогомотивоване тим,щоперебуваючи наволі ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експерта, потерпілого, спеціаліста у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.

Статтею 177КПК Українипередбачено,що метоюзастосування запобіжногозаходу є забезпечення виконанняпідозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а також запобігання спробам:1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити, сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановлення обставин кримінальногоправопорушення;3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5)вчинити іншекримінальне правопорушеннячи продовжитикримінальне правопорушення,у якомупідозрюється, обвинувачується. Підставою застосуваннязапобіжного заходує наявність обґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення,а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Згідно ст.178КПКУкраїнипри вирішенніпитанняпрообрання запобіжногозаходу,крімнаявності ризиків,зазначенихустатті 177цьогоКодексу,слідчийсуддя,суднапідставі наданихсторонами кримінальногопровадженняматеріалівзобов`язанийоцінитивсукупності всіобставини,у томучислі:1)вагомістьнаявнихдоказів провчиненняпідозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення;2)тяжкістьпокарання,щозагрожуєвідповідній особіуразівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватимукримінальному правопорушенні,увчиненніякого вінпідозрюється,обвинувачується;3)віктастан здоров`япідозрюваного,обвинуваченого;4)міцністьсоціальних зв`язківпідозрюваного,обвинуваченоговмісці йогопостійногопроживання,утомучислі наявністьвньогородини йутриманців;5)наявністьупідозрюваного,обвинуваченогопостійногомісця роботиабонавчання;6)репутаціюпідозрюваного,обвинуваченого;7)майновийстанпідозрюваного,обвинуваченого;8)наявністьсудимостейу підозрюваного,обвинуваченого;9)дотриманняпідозрюваним,обвинуваченимумовзастосованих запобіжнихзаходів,якщовонизастосовувалися доньогораніше;10)наявністьповідомленняособі пропідозруувчиненні іншогокримінальногоправопорушення;11)розмірмайновоїшкоди,узавданніякої підозрюється,обвинувачуєтьсяособа,аборозмірдоходу,вотриманні якоговнаслідоквчинення кримінальногоправопорушенняпідозрюється,обвинувачується особа,атакожвагомість наявнихдоказів,якимиобґрунтовуютьсявідповідні обставини;12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно п. 3 абз.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" від 25.04.2003 року № 4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають з норм КПК України, і його належної поведінки.

Разом з тим, в п. 13.3 вищевказаної Постанови роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" розглядаючи подання, суддя з`ясовує, чи є підозра у вчиненні особою злочину або обвинувачення останньої обґрунтованими, тобто чи є в розпорядженні органу дізнання, слідчого встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину, вчиненого саме цією особою (ними можуть бути заяви й повідомлення про злочин, явка з повинною, документи, складені за результатами оперативно-розшукової діяльності, протоколи слідчих дій, висновки експертиз тощо).

У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003 тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а тільки враховується поряд з іншими обставинами, передбаченими відповідними статтями КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Аналізуючи доцільність обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту як запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Щодо обґрунтованості повідомленої підозри

Так,при розглядіклопотання прообрання запобіжногозаходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Також,слідчий суддявраховує тяжкістьпокарання,що загрожуєостанньму уразі визнанняйого винуватиму вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч. 5 ст. 27 ч.4 ст.190 (чинна до 11.08.2023), ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України(в редакції Закону чинній на час вчинення злочину, чинна до 11.08.2023), зокрема за кримінальне правопорушення передбачене за ч. 5 ст. 27 ч.4 ст.190 (чинна до 11.08.2023) КК України передбачено покаранняувигляді позбавлення волі на строк відп`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Не вирішуючипитанняпродоведеністьвинитаправильністькваліфікаціїдій ОСОБА_4 зач. 5 ст. 27 ч.4 ст.190 (чинна до 11.08.2023), ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 ККУкраїни, авиходячи лише зфактичних даних, що містятьсяв долучених до клопотанняматеріалах кримінального провадження,приходжу довисновку про обґрунтованість підозриостаннього увчиненні кримінальних правопорушень за викладених вклопотанні обставин.Зокрема, кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.190 (чинна до 11.08.2023) КК України відповіднодо ст.12КК Українивідноситься до категорії особливо тяжких злочинів,за вчиненняякого передбачено зокрема, покарання увигляді позбавлення волі настрок від відп`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Прокуроромта слідчимнаведенообставини,якісвідчатьпрообґрунтованість підозри увчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень.Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами, якіна даній стадіїпроцесу є достатнімидля висновкупро обґрунтованість підозри,інапідставіякихслідчий винісповідомлення ОСОБА_4 про підозру,копія якого31 липня 2025року, йомувручена. Суд звертає увагу сторони захисту , що дослідження доказів з метою визнання їхтакими, якіможуть бути покладені воснову винуватостіособиу вчиненні того чи іншого злочину відноситься достадії судового розглядупосуті, таневирішується настадії досудового розслідування.

Дослідивши матеріали судового провадження, приєднані прокурором до клопотання докази, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.4 ст.190 (чинна до 11.08.2023), ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

Слідчий суддя,виходячи з положень ч.5 ст.9КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає,що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбеллі Гартлі проти Сполученого Королівства`від 30серпня 1990 року, п.32, SeriesA,N182)

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Разом зтим,перевіряючинаявністьобґрунтованоїпідозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.4 ст.190 (чинна до 11.08.2023), ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,слідчий суддя виходить з того, що сукупністьматеріалівкримінального провадження наданій стадії розслідування, є достатньою длязастосуваннящодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обґрунтованістьпідозриценеактпритягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетноюдо вчинення конкретного злочину.

Прицьому,слід зауважити,щостандартдоведення обґрунтованостіпідозриє нижчим від стандартудоведеностівинуватостіпозарозумнимсумнівомтавимагає меншої ваги доказів, ніждля ухваленняобвинувальноговироку.

Окрімтого,уп.48 рішення«Чеботарь протиМолдови» ЄвропейськийСудзправ людини зазначив, щополіціянезобов`язана матидокази,достатнідляпред`явлення обвинувачення, або щобця особа булапідданасуду.Метоюпопередньоготримання під вартоюєподальше розслідування кримінальної справи,якеповиннопідтвердитиаборозвіяти підозру,якає підставою для затримання.

Слідчий суддя,звертає увагусторони захистуна те,що питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оцінюючи обґрунтованістьпідозриувчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч.4 ст.190 (чинна до 11.08.2023), ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК Україниза наведенихуповідомленніпро підозруобставин,судкерується стандартом доказування «обґрунтована підозра».Цейстандартє меншсуворимупорівнянні зістандартом доказування«поза розумним сумнівом»,якийзастосовуєтьсяпід часрозглядувисунутогоособі обвинуваченняпосуті,тане передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», під обґрунтованою підозрою слід розуміти існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Виходячи знаявних матеріалів,слідчий суддяприходить до висновку проможливу причетність ОСОБА_4 до вчиненнякримінальних правопорушеньта відповідновстановлення викладенихвище обставинза стандартом доказування «обґрунтована підозра».

Такий висновок також узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, де Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

На переконання слідчогосудді стороноюобвинувачення наведенідостатні відомостіпро обставини вчинення ОСОБА_4 кваліфікованих за ч. 5 ст. 27 ч.4 ст.190 (чинна до 11.08.2023), ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України злочинів,які всукупності здослідженими матеріаламиу судовомузасіданні танаданими сторонамипоясненнями даютьпідстави длявисновку,що малимісце події,про якізазначається уцьому клопотанні, ОСОБА_4 міг вчинитиінкриміновані йомукримінальні правопорушення,тобто проте,що підозра є обґрунтованою. На підтвердження цього сторона обвинувачення надала достатні матеріали.

Оцінка судом наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

УрішенніЄвропейськогосуду«ЛабітапротиІталії»від06.04.2000р.зазначено,щонебезпекаперешкоджаннявстановленнюістиниусправіта переховуванняособивід правосуддя може вимірюватися суворістюможливогопокараннявсукупностіз наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, їїзв`язками здержавою, уякій його переслідують, та міжнародними контактами.

Вирішуючипитанняпроіснування передбаченихкримінальнимпроцесуальним законом ризиків неправомірноїпроцесуальноїповедінкипідозрюваного, слідчий суддявідмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію,настання якої розглядаєтьсяяк цілком гарантоване.

Ризикомуконтексті кримінальногопровадженняєпевнаступінь ймовірності того, що особа,у цьому випадкупідозрюваний,можутьвдатисядо вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду абожстворятьзагрозусуспільству.

Такимчином, суд,оцінюючивірогідність такоїповедінкипідозрюваного,має дійти обґрунтованого висновкупровисокуступінь ймовірностіпозапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідьсвідчитьпрореальноіснуючий ризик неправомірної поведінки підозрюваного.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, прокурор послався на існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч. 1ст. 177 КПК України, а тому слідчому судді належить оцінити наявність кожного з них.

Щодо існуванняризикупереховуваннявід органів досудовогорозслідування та суду

Так, на переконання слідчого судді, ймовірна можливість переховування ОСОБА_4 від органівдосудовогорозслідування та суду підтверджуєтьсятим,що кримінальнеправопорушення,у вчиненніякого вінобвинувачується (в редакціїЗакону чиннійна часвчинення злочину),передбачає,зокрема,покарання увиді позбавленняволі настрок відп`ятидо дванадцятироків зконфіскацією майна,щовжесаме пособіможебути підставоютамотивомдля підозрюваногопереховуватисьвідорганів досудовогорозслідуваннята суду.

Існування цього ризику пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 . Так, зокрема, санкція ч.4 ст.190КК України ( в редакції Закону чинній на час вчинення злочину) передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк відп`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Означена обставинасамапособі можебутипричиноюдля переховуванняпідозрюваноговідорганів досудовогорозслідуваннята суду.Це твердження узгоджується ізпозицією Європейськогосуду зправ людиниу справі«Ілійков проти Болгарії»,в якомузазначено,що суворістьпередбаченого покаранняє суттєвимелементом приоцінюванні ризиків переховування.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудовогорозслідування та суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Співставленнянегативнихдляпідозрюваногонаслідків переховування у вигляді його покарання уневизначеномумайбутньому,ззасудженнямдопокаранняу разі доведення прокурором його винуватостіу найближчійперспективідоводять, щоцей ризик є достатньо високим.

Слідчий суддявважає,що небезпекапереховуванняпідозрюваного здається явно переконливою.

Про актуальністьцього ризикувказують іумови,в якихперебуває Україна.На думкуслідчого судді,з урахуваннямвведення воєнногостану,ресурси контролюза поведінкоюпідозрюваних уконтексті встановленнямісцезнаходження,перетину державногокордону єбільш обмеженими.Це вимагаєвжиття додатковихзаходів зметою забезпеченняналежної процесуальноїповедінки підозрюваних,в томучислі шляхомзастосування запобіжнихзаходів тапокладення обов`язкуздати назберігання довідповідних органівдержавної владипаспорт (паспорти)для виїздуза кордон,інші документи,що даютьправо навиїзд зУкраїни ів`їздв Україну,який обумовленийсаме існуваннямсаме ризикупереховування.Наданий часне всіділянки державногокордону Україниконтролюються українськоювладою,а тому,на переконанняслідчого судді,ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудовогорозслідування та суду наразі є високим.

Окрім того, переховуватись від органів досудовогорозслідування та суду можливо не лише за кордоном, а і в межах території України. Більше того, слідчий суддя зазначає, що існують способи виїзду за кордон чоловіків призовного віку, до прикладу, з волонтерською місією тощо. А тому стверджувати, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, за кордоном нівельовано повністю, неможливо.

Отже, обставини, встановлені під час розгляду клопотання, у сукупності дають підстави для висновку про те, що ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудовогорозслідування та суду є актуальним.

Даний факт у сукупності з обставинами, що характеризують особу підозрюваного, його соціальні зв`язки, вказує на наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , зокрема за ч.4 ст.190КК України ( в редакції Закону чинній на час вчинення злочину) належить до особливо тяжких злочинів, за який передбачено відповідальність у виді позбавлення волі строком відп`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Дана обставина, може спонукати підозрюваного до переховування від органів досудового розслідування та суду.

З огляду на зазначене, а також в сукупності з іншими встановленими слідчим суддею обставинами, передбаченимист. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність існування ризику переховування від органів досудовогорозслідування та суду, а належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 у статусі підозрюваного не може свідчити про відсутність даного ризику.

Щодо існування ризику незаконного впливу на свідків, експерта, спеціалістів

Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків, експерта, спеціалістів слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, експертами, спеціалістами у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, слідчий суддя може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки, потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Слідчий суддя вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілого та дослідження їх судом.

На переконання слідчого судді, ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, підозрюваний стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.

Відповідний незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

Слідчий суддя вважає ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні обгрунтованим, оскільки їх показання відповідно, є процессуальними джерелами доказів ( ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування.

Тож судне виключаєможливості незаконноговпливу насвідків збоку підозрюваного з використанням свого кола звязків з метою схилити їх до зміни показань під час допиту на стадії досудового розслідування або в суді, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При цьому слід врахувати, що оскільки наразі кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, стороною обвинувачення допитані не усі свідки. Таким чином, навіть незважаючи на проведення допитів осіб на стадії досудового розслідування, незастосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дасть йому можливість здійснювати вплив на вказаних вище осіб з метою спотворення їхніх показань під час розгляду кримінального провадження у суді.

З огляду не це, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків є актуальним.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

Слідчий суддя вважає реальним існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість домовлятись із іншими можливими співучасниками злочину, про спільну позицію та процесуальну поведінку, консультуватись з приводу можливих способів уникнення від передбаченої законом відповідальності.

Ураховуючи наявність ризиків, передбачених п. 1,3,4 ч. 1ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .

Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майновоїшкоди,узавданніякої підозрюється,обвинувачується особа,аборозмірдоходу,вотриманніякого внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення підозрюється,обвинувачуєтьсяособа,атакожвагомість наявнихдоказів,якимиобґрунтовуютьсявідповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Вказані обставиниразом знаявними ризикамисвідчить пронеобхідність обраннята застосуваннядо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою в межах строку досудового розслідування, що забезпечить запобігання встановленим слідчим суддею ризикам.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, беручи до уваги, що вчинене останнім кримінальне правопорушення призвело до завдання матеріальної шкоди , саме тримання під вартою є єдиним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного на час здійснення досудового розслідування та судового розгляду у кримінальному провадженні.

Встановлені в ході досудового розслідування та відображені в цьому клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь їх тяжкості, роль підозрюваного у їх вчиненні, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші, більш м`які, запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_4 . Отже, обрання запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою, не забезпечить запобігання встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ч. 1ст. 177 КПК України, не зменшить їх до прийнятного рівня.

Слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Необхідно враховувати той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й стандарти охорони загальносуспільних інтересів.

Дії підозрюваного ОСОБА_4 були спрямовані на пособництво придбання права на майно шляхом обману (шахрайстві) за попередньою змовою групою осіб, у особливо великих розмірах, пособництві підроблення офіційного документа, вчиненого за попередньою змовою групою осіб; використанні завідомо підробленого документа.

Обрання саме такого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 відповідає суспільному інтересу.

Водночас, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Надумкуслідчогосудді,застосуваннябільшм`якогозапобіжногозаходуне унеможливить прояв встановленихслідчимсуддеюризиків,танебудеефективнимта доцільним врамках даного кримінального провадженнятасвідчить проте,щоіншібільш м`які запобіжнізаходи можуть бути недостатніми длязапобіганняризикам, передбаченим ст.177КПКУкраїни.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, наявністьреальних ознаксправжнього суспільногоінтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості,переважає принцип повагидоособистості,а також враховує практику Європейського суду зправлюдини, відповідно доякоїсуд своїм рішенням повинен забезпечити нелишеправа підозрюваного, алейвисокі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагаєвідсуду більшої суворостів оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді тримання під вартою буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.

Водночас слідчийсуддявважає,щовікта станздоров`я ОСОБА_4 дозволяють танеперешкоджаютьобраннювідносноньогозапобіжногозаходу увиглядітриманняпідвартою, тяжкими захворюваннями,які бперешкоджали йогоутриманню підвартою,не страждає, стан його здоров`я не перешкоджає триманню його під вартою. Доказів про те, що стан здоров`я ОСОБА_4 перешкоджає на даний час обранню відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не надано.

Слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного слідчим суддею, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, тож слідчий суддя приходить до висновку про доцільність обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів.

Згідно ст.197КПК Українистрок діїухвали слідчогосудді,суду протримання підвартою абопродовження строкутримання підвартою неможе перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

В судовомузасіданні встановлено,що ОСОБА_4 затриманий не був, а відтак строк тримання його під вартою слід рахувати з моменту взяття під варту .

Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного

Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України передбачені випадки, коли слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні не встановлено передбачених вказаною нормою підстав для не визначення розміру застави у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ч.3ст.183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 4ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Цей розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас також слід враховувати, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2ст. 182 КПК.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст.177,178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3ст. 183 КПК України, визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом. У п.2 ч.5статті 182 КПК Українивизначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; У п.3 ч.5статті 182 КПК Українивизначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому він підозрюється, його майновий та сімейний стан, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 5 ст. 27 ч.4 ст.190 КК України ( в редакції Закону чинній на час вчинення злочину), тобто особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи обставини розслідуваного злочину, який інкримінується підозрюваному, спосіб вчинення вказаного злочину, слідчий суддя вважає, що розмір застави слід визначити у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605600,00 гривень. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та членів його родини, а також його індивідуальних обставин, зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним та буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Визначений розмір застави є співмірним, а також буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Відповідно до ч.7ст.182 КПК Українипідозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, на ОСОБА_4 відповідно до ч. 5ст. 194 КПК України, слід покласти відповідні обов`язки.

У разі внесення застави, з метою досягнення мети застосування запобіжного заходу, виконання завдань кримінального провадження, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком надва місяці такі обов`язки, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України:

-прибувати дослідчого,прокурора або суду на їх першу вимогу;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Також роз`яснити ОСОБА_4 що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя також акцентує увагу на тому, що у відповідності до вимог ч. 1ст. 177 КПК України, будь-який запобіжний захід (у тому числі і винятковий запобіжний захід - тримання під вартою) застосовується виключно з метоюзабезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам вчиняти дії перелічені у п. п. 1-5 ч. 1ст. 177 КПК України, не є покаранням за вчинене кримінальне правопорушення у розумінні норм кримінального закону і не може застосовуватися у якості такого.

Крім цього, слідчий суддя зауважує, що згідно зст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 186, 193-194, 196, 197,309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких слочинів СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42023072160000014 від 23.03.2023 року, про застосування запобіжного заходу увигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Тячів, Тячівського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , не одруженого, тимчасово не працюючого, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч. 5 ст. 27 ч.4 ст.190 (чинна до 11.08.2023), ч.5 ст.27 ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 24 вересня 2025 року.

Строк тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою обчислюватиз моменту взяття під варту.

Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покладених на нього обов`язків передбачених цим Кодексом в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн.), тобто 605 600, 00 грн.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов`язки:

-прибувати дослідчого,прокурора або суду на їх першу вимогу;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Після внесення застави у визначеному розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 04 серпня 2025 року о 08 год. 50 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1