Решение № 129307732, 04.08.2025, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 367/3076/25

Провадження № 2/524/4253/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2025 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку в сумі 95912,72 грн, франшизи в сумі 3200 грн, ухвалив таке рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги позивач мотивував тим, що внаслідок ДТП, яка відбулась 20 жовтня 2024 року, було пошкоджено його транспортний засіб. Згідно ізВисновком експерта№031/25від 13.02.2025вартість відновлювальногоремонту автомобілямарки Kia,модель Rio,д.н.з. НОМЕР_1 в результатійого пошкодженнявнаслідок ДТП,яка сталась20.10.2024,станом надату проведеннядослідження становить196712,72грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована АТ "СГ "ТАС"(приватне). Розмір франшизи за договором становив 3200 грн. На підставі отриманих документів АТ «СГ «ТАС» (приватне) 29.11.2024 сплатило позивачу 100 800 гривень 00 копійок страхового відшкодування. Вважає, що йому має бути відшкодовано 104 112,72 грн збиткі, що становить різницю між вартістю відновлювального ремонту та сумою страхового відшкодування з урахуванням франшизи.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив не подав.

ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

АТ "СГ "ТАС"(приватне) пояснень не надіслало.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 є власником автомобіля Kia Rio, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Постановою судді Яготинського районногосуду Київськоїобласті ШевченкоО.В. від 30 жовтня 2024 року по справі № 382/1915/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Суддею було встановлено: «20 жовтня 2024 року о 16 години 00 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Opel Astra д.н.з. НОМЕР_3 по дорозі М03 на 115 км, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Kia Rio з д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався попереду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків.»

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля OpelAstraд.н.з. НОМЕР_3 на момент ДТП була застрахована в АТ "СГ "ТАС"(приватне), що підтверджується копією полісу №ЕР-218343574.

За змістом договору страхування розмір франшизи становить 3200 грн.

Відповідно до висновку експерта №031/25 від 13.02.2025 вартість відновлювального ремонту автомобіля Kia Rio, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталась 20.10.2024, станом на дату проведення дослідження становить 196712,72 грн, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Kia Rio, реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталась 20.10.2024, станом на дату проведення дослідження становить 126411,85 грн.

29.11.2024 АТ "СГ "ТАС"(приватне) сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 100800 грн, що підтверджується інформацією з приват24(а.с.37).

НОРМИ ПРАВА

Згідно із частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

Частиною 2 ст.16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом, до яких належать й інші способи відшкодування шкоди.

В ч.1,2 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі(ст. 1192 ЦК України)

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Добровільне страхування-це страхування,яке здійснюєтьсяна основідоговору міжстрахувальником істраховиком.Загальні умовиі порядокздійснення добровільногострахування визначаютьсяправилами страхування,що встановлюютьсястраховиком самостійновідповідно довимог цьогоЗакону.Конкретні умовистрахування визначаютьсяпри укладеннідоговору страхуваннявідповідно дозаконодавства. (статті 1,6 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

В пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОЦІНКА СУДУ

Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 ЦК України доказуванню підлягає: 1) факт спричинення шкоди; 2) протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, 3) причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Суд враховує те, що факт ДТП, протиправність дій та вина водія ОСОБА_2 підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема постановою Яготинського районного суду Київської області.

У постанові у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19 (провадження № 61-10010св20) зроблено висновок, що «відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування майнової шкоди, суди не звернули уваги, що різниця між виплаченою ОСОБА_1 страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу. За таких обставин саме ОСОБА_2 , як особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити ОСОБА_1 таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 522/15636/16-ц (провадження № 61-1819св17) зазначено, що «якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків). Враховуючи те, що на відновлення автомобіля позивача окремі вузли підлягали заміні, апеляційний суд правильно визначив розмір коштів, який необхідний на відновлення пошкодженого автомобіля позивача та зробив обґрунтований висновок про те, що на користь позивача має бути стягнута різниця між фактичним розміром шкоди, страховою виплатою і витратами, які необхідні для повного відновлення транспортного засобу».

Суд відзначає, що відповідач не надав доказів на спростування своєї вини.

З огляду на те, що подані позивачем докази, підтверджують розмір витрат, які позивач має понести для відновлення попереднього стану транспортного засобу та приймаючи до уваги розмір франшизи, яка визначена в договорі, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Разом із тим, суд відзначає, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (частина вісімнадцятастатті 9 Закону України «Про страхування»). Отже, розмір суми страхового відшкодування, яка була виплачена страховиком, був визначений за вирахуванням розміру франшизи.

Відтак із відповідача на користь позивача суд стягує 95912,72 грн, що становить різницю між вартістю відновлювального ремонту автомобіля та сумою виплаченого страхового відшкодування з урахуванням франшизи.

Відтак, суд частково задовольняє позов.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача суд стягує судові витрати, які складаються із судового збору в 1172.07 грн, витрат, пов`язаних із залученням експерта в сумі 4838.50 грн та витрат на правничу допомогу в умі 11612.4 грн, а всього 17622,97 грн, пропорційно розміру задоволених вимог(96.77%)

Керуючись ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 простягнення матеріальногозбитку задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_5 шкоду в сумі 95912,72грн та судові витрати в сумі 17622,97 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцятиднів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Діна АНДРІЄЦЬ