Решение № 129293353, 31.07.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2025 року Справа№640/12868/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провизнання протиправною бездіяльність, зобов`язати вчинити дії, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якій просив:

визнати протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати у 2022 році разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком;

зобов`язати нарахування та виплати недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

В обґрунтування вимог зазначено, що позивач є ветераном війни-інвалідом війни та має право на пільги, що встановлені законодавством України для учасників бойових дій. Відповідно до статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту позивачу має щорічно до 5 травня виплачуватись разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Однак, у 2022 році позивачу виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня у сумі, меншій ніж передбачено статтею 13 Закону України Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, відзиву на позов не надав.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2025справу прийнято до провадження, розгляд справи розпочато спочатку у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , є інвалідом війни ІІ групи та має право на пільги, встановлені для ветеранів війни інвалідів війни (посвідчення № НОМЕР_1 , що видане 15.11.2017).

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 04.07.2022 позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по інвалідності, виплата йому щорічної разової грошової допомоги, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України №540 від 07.05.2022 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (3906,00 грн), здійснена у червні 2022 року в визначеному постановою розмірі.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту № 3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон № 3551).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону № 3551 (в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам групи - десять мінімальних пенсій за віком; групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 (набрав чинності 01.01.2008) частину п`яту статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»викладено у такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007.

Законом України від 28.12.2014 № 79-VІІІ Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин (набрав чинності 01.01.2015) розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема, статей12,13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захистузастосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремі положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка визначає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що визнане неконституційним положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14,15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

За положеннями ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, з 27.02.2020 та станом на час виплати позивачу допомоги до 5 травня за 2022 рік застосовувались положення статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону 25.12.1998 № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008), згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачувалась разова грошова допомога у розмірах: інвалідам групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Правові висновки аналогічного змісту, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20.

Отже, Конституційний Суд України та Верховний Суд у правовідносинах, які виникли до запровадження в Україні воєнного стану, сформували чіткі та однозначні правові висновки, за якими виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня повинна була відбуватися у розмірі, визначеному Законом № 3551-XII; передання Кабінету Міністрів України повноважень встановлювати цей розмір через бюджетне законодавствобуло неконституційним. За позицією Верховного Суду, суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які є дефектними, тобто такими, що не відповідають Конституції та законам України.

Разом з цим, у справі, яка розглядається, ключовим є питання можливості Держави Україна в умовах воєнного стану у спосіб внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Урядом рішення, встановлювати (звужувати) обсяг соціального захисту у вигляді окремих соціальних пільг шляхом визначення (зменшення) розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни як особливій категорії осіб, які брали участь у захисті Батьківщини, тадеякі з яких продовжують боронити країну в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, яка наразі триває.

У постанові від 13.06.2023 у справі № 560/8064/22 Верховний Суд зауважив, що у період дії воєнного стану в Україні Конституційний Суд України (зокрема, рішеннявід 06.04.2022 № 1-р(II)/2022, від 12.10.2022№ 7-р(II)/2022) у правовідносинах щодо соціального захисту сформував та розвинув юридичну позицію, яку не може ігнорувати Верховний Суд, суть якої зводиться до того, що Держава Україна без рівноцінної заміни чи компенсації в односторонньому порядку безвідносно до її фінансових можливостей не може відмовитися від зобов`язання щодо додаткових гарантій соціального захисту осіб, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, а також осіб щодо осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

На виконання свого конституційного обов`язку, приписів частини п`ятої статті 17 Конституції України Верховна Рада України в Законі № 3551-ХІІ визначила правовийстатус ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян, обсяг їх соціального захисту та гарантій, зокрема передбачено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них (стаття 12), особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 13), учасникам війни (стаття 14), особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551-ХІІ (стаття 15), особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (стаття 16).

Так, відповідно до статті 4 Закону № 3551-ХІІ ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Згідно із частиною третьою статті 2 Закону № 3551-ХІІ нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Отже, для органів державної влади наявність спеціального закону, ухваленого з метою конкретизації приписів Конституції, має бути визначальною.

На час виникнення спірних відносин у справі, яка розглядається, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, що триває до тепер. Крім того, підпунктом 2 пункту 4 вказаного Указу Кабінет Міністрів України зобов`язано невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України, який продовжувався і триває на час виникнення спору та розгляду цієї справи в судах.

Абзацом третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України в редакції Закону України від 03.03.2022 № 2118-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" установлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Так, Кабінет Міністрів України у відповідності до частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України прийняв постанову від 07.05.2022 № 540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".

Постановою передбачалось, що виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.

Також цією постановою було затверджено Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, відповідно до Додатку якого разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачувалась, зокрема, особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин в таких розмірах: - I групи - 4421 гривня; - II групи - 3906 гривень; - III групи - 3391 гривня.

Тобто, Держава в особі Верховної Ради України бюджетним законодавством в умовах воєнного стану надала можливість Кабінету Міністрів України змінити (звузити) обсяги та розміри щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, зокрема, учасникам бойових дій як пільги для особливої категорії осіб, які брали участь у захисті Батьківщини, деякі з яких продовжують боронити країну.

При цьому, на час виникнення спірних відносин у справі, яка розглядається також діяла стаття 13 Закону № 3551-ХІІ(пільги особам з інвалідністю внаслідок війни) у редакції Закону № 367-XIV, за правилами якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Разом з цим, спеціальним нормативним актом, який визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, є Закон України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII.

Окремі особливості тимчасового обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина у зв`язку з введенням воєнного стану визначені статтею 6 Закону № 389-VIII, пунктом 5 частини першої якої визначено, щов указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Як вже зазначалося, воєнний стан в Україні було введено Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом від 24.02.2022 № 2102-IX, пунктом3 якого визначено, щоу зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнногостану, які передбачені частиною першою статті8 Закону № 389-VIII.

Тобто, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" не передбачено обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, визначених статтею 46 Конституції України, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом та яка застосовується у поєднанні із статтею 17 Конституції України, якою визначаються гарантії соціального захисту для особливої категорії осіб, які захищали та захищають Батьківщину.

Указами Президента України, якими продовжувався строк дії воєнного стану в Україні (що діє до тепер), перелік конституційних прав і свободи людини і громадянина, які можуть бути обмежені в умовах воєнного стану, не змінювався, що виключає можливість розширеного тлумачення переліку таких обмежень будь-яким органом державної влади. Тобто, Президент України не надав іншим органам державної влади можливості тимчасово обмежувати гарантії соціального захисту осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-ХІІ.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша). Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України (частина друга). У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (частина третя).

Враховуючи те, що на момент виникнення спірних правовідносин одночасно чинні норми Порядку № 540 та положення статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-XIV, які по різному визначають розміри щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році, з огляду на положення частини третьої статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.

Верховний Суд при цьому неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19, від 14.06.2023 у справі № 560/8064/22).

З урахуванням наведеного, до спірних відносин у справі, яка розглядається при визначенні розмірущорічної допомоги до 5 травня у 2022 році не можуть бути застосовані також норм Бюджетного кодексу України, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені Законом № 3551-ХІІ, оскільки вони є такими, що суперечать статті 17 Основного Закону та спеціальному законодавству, яке регулює забезпечення державою соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства, які є пріоритетними й мають безумовний характер, а мають бути застосовані саме положення Закону № 3551-XII, як спеціального законодавства, яке регулює спірні відносини та ухвалене з метою конкретизації приписів Конституції.

Аналогічних висновків дійшов також Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 13.06.2023 справа № 560/8064/22.

Під час розгляду справи №560/8064/22 судова палата відступила від висновків, викладених в постановіВерховного Суду від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22 щодо правомірності нарахування та виплатити щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному Порядком № 540, як таких, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні та дійшла висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах в такий спосіб:

1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;

2) Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону № 3551-ХІІ;

3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону № 389-VIII, може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону № 3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірівсоціальних гарантій;

4) Уряд в додатку до Порядку № 540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, зокрема, інвалідам війни здійснюється у розмірах: I групи - 4421 гривня, II групи -3906 гривень, III групи - 3391 гривня, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році;

5) виплата грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV."

Отже, розмір допомоги до 5 травня у 2022 році позивачу має визначитися виходячи із розміру, встановленомуч. 5 ст. 13 Закону № 3551.

При обчисленні суми належної до виплати позивачу допомоги до 5 травня у 2022 році відповідно до ч. 5 статті 13 Закону № 3551-XII суд виходить з такого.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено у 2022 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2022 року - 1934 грн.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у 2022 році становить 15472 грн (1934 грн х 8).

Як було встановлено судом, позивачу виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2022 року у розмірі 3906,00 грн, відтак сума недоплаченої допомоги становить 11566,00 грн.

Оскільки разову грошову допомогу відповідачем виплачено позивачу у розмірі, меншому ніж передбаченочастиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд дійшов висновку про порушення права позивача на отримання такої допомоги у передбаченому цією нормою розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати у 2022 році разової грошової допомоги до 5 травня позивачу в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком і зобов`язання нарахування та виплатинедоплачену позивачу грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від їх оплати.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провизнання протиправною бездіяльність, зобов`язати вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у 2022 році разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, ЄДРПОУ 42098368, адреса: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16.

Суддя А.С. Михайлик