Постановление суда № 129291898, 04.08.2025, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/421/25

УХВАЛА

04 серпня 2025 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Балан М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Урсул Г.К.,

розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1

про

перегляд заочного рішення в цивільній справі № 502/421/25 за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет»

до

ОСОБА_1

про

стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернулось до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 29.05.2025 року в цивільній справі № 502/421/25, позов задоволено, стягнуто зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 суму заборгованості за Договором позики №1375885 від 14.04.2021 року, в розмірі 39379,60 гривень, суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 гривень, а також понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 гривень, всього судових витрат в розмірі 5922,40 гривень.

В заяві про перегляд заочного рішення від 11.06.2025 р., відповідач ОСОБА_1 просить переглянути заочне рішення суду з підстав того, що при перегляді реєстру судових рішень України, 05.06.2025 року, відповідач дізнався, про вищевказане рішення. До вказаного часу про вказане рішення відповідачу не було відомо. Щодо поважності причин неявки у судове засідання, відповідач вказав, що не отримував повісток про виклик до суду, ніде не розписувався, взагалі не знав про те, що на розгляді в суді знаходиться справа, по якій він є відповідачем. Також заявник в встановленому порядку не отримував копію заочного рішення. Як вбачається з довідки за вих. № 1003 від 10.04.2025 року, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по контракту в військовій частині НОМЕР_2 з 20.02.2023 року. Таким чином, Відповідач по справі, не був належним чином повідомлений про місце та час судового розгляду справи, яка стосувалася його інтересів, а також не отримував копії заочного рішення. Відповідачу невідомо хто замість нього отримував відповідні повідомлення. Неналежне повідомлення ОСОБА_1 , як відповідача по даній справі - про дату, час та місце розгляду справи судом позбавило його можливості дати пояснення по суті позовних вимог та довести перед судом переконливість своїх доводів та відповідних заперечень.

Також відповідач зазначив, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з Відповідачем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-ХІІ про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору. Такі висновки суду повністю узгоджуються з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17-ц. Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14- 131цс19).

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив окрім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути також складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-1 Оце 18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі предъ`явления до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Враховуючи викладене, визначальним у застосуванні наведених вище норм є визначення моменту, з якого особа користується чужими грошовими коштами неправомірно, тобто настає прострочення виконання зобов`язання. До цього моменту можливо нарахування процентів як плати, згідно до частини першої статті 1048 ЦК України, після цього моменту нараховуються проценти річні у відповідності до частини другої статті 625 ЦК України. Таким чином, вимоги банку про стягнення процентів за користування кредитом, нарахованих після 30 днів (закінчення строку кредитування), не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Просив при винесенні рішення врахувати право відповідача, передбачене Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо звільнення військовослужбовців від сплати відсотків по своїх кредитних зобов`язаннях, а також передбачене Законом України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору учасника бойових дій.

Ухвалою судді від 07.07.2025 р. призначено розгляд заяви відповідача про перегляд заочного рішення Кілійського районного суду Одеської області від 29.05.2025 року в цивільній справі № 502/421/25.

08.07.2025 року від представника позивача надійшло заперечення на клопотання про перегляд заочного рішення в якому зазначено, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, поважність причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування рішення. Відповідачем в заяві про перегляд заочного рішення не вказано на докази, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково. Тобто, наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає. Щодо нарахування процентів за договором позики: Відповідно до п. 4.2. договору позики № 1375885, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок та умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування. (Правила про надання грошових коштів у позику від 11.02.21 (повернення позики в кінці строку) - містяться в матеріалах справи). Таким чином, у договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями. Таким чином, підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61- 18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статі 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин. Водночас, зобов`язання невиконане боржником перед кредитором у повному обсязі протягом строку дії договору, продовжує своє існування до його повного і належного виконання або ж припинення в регламентований договором спосіб. Закінчення строку дії договору не є підставою для відхилення від узгоджених в угоді умов, на яких має бути досягнута мета правовідношення. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №911/94/23 від 14.02.2024 року. (див. п.61). Посилання Відповідача на положення ст.625 ЦПК України вважає помилковими, оскільки Позивач звертаючись з позовом до суду обраховував заборгованості відповідача за базовою/фіксованою процентною ставкою, а не за Процентною ставкою «понадстрокове користування Позикою» в розмірі 2,7% (відповідальність штраф за порушення умов договору позики, згідно правил нараховується після 120 днів нарахування процентів за базовою процентною ставкою). На підставі вищевикладеного, представник позивача просив суд, відмовити у задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши заяву відповідача про перегляд заочного рішення суду та заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши відповідні положення законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Як зазначеновч.3ст.287ЦПКУкраїниурезультаті розглядузаявипроперегляд заочногорішеннясудможе своєюухвалою: 1)залишитизаявубез задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідно до доданої до заяви відповідача про перегляд заочного рішення суду довідки за вих. № 1003 від 10.04.2025 року, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по контракту в військовій частині НОМЕР_2 з 20.02.2023 року.

Вказані обставини не були відомі суду на момент ухвалення заочного рішення суду, про перегляд якого просив в заяві відповідач та вони з урахуванням положень законів України, на які посилається відповідач в своїй заяві, можуть істотно вплинути на висновки суду у справі.

Також суд враховує, що в ухвалі про відкриття провадження у справі було вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Отже, відповідач за такого порядку розгляду справи, не повинен був з`являтися в судове засідання та повідомляти суд про причини своєї неявки.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Керуючись п. 2 ч. 3 ст. 287, ст. 288 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Заочне рішення, ухвалене Кілійським районним судом Одеської області 29.05.2025 року в цивільній справі № 502/421/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати.

Справу призначитидо розглядуу судовомузасіданні безповідомлення (виклику)учасників справиза наявнимиу справіматеріалами на 28.08.2025 року о 11 годині 30 хвилин.

Направити учасникам справи копію даної ухвали, та запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня отримання копії даної ухвали подати відзив з запереченнями проти позову, до якого додати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Роз`яснити відповідачу положення ч. 2 ст. 191 ЦПК України, згідно якого у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Встановити представнику позивача строк у 10 днів з дня отримання відзиву для подачі відповіді на відзив та після його отримання відповідачем строк у 10 днів для подачі заперечень, у яких відповідач має право викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Визначити відповідачу строк у п`ять днів з дня вручення даної ухвали для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан