Решение № 129279853, 04.08.2025, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 205/4702/25

(2/199/4155/25)

РІШЕННЯ

Іменем України

04.08.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі головуючого судді Авраменка А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2025 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська звернуся позивач через свого представника із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що на підставі договору №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги від 25 липня 2024 року позивач набув прав вимоги до відповідача, як боржника, за кредитним договором №106664965 від 28 травня 2013 року, розмір заборгованості якого станом на 25 липня 2024 року становить в загальному розмірі 39736,42 гривень, з яких: 13425,75 гривень заборгованість за тілом кредиту, 13118,82 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом, 13191,85 гривень заборгованість за комісіями. Оскільки відповідач наявну в нього заборгованість за вказаним кредитним договором не погасив, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за вищевказаним кредитним договором в повному обсязі, а також покласти на відповідача судові витрати по справі.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2025 року цивільну справу вирішено направити для розгляду за пісдуністю до Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 11 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано, відзив від відповідача до суду не надходив, в зв`язку із чим суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 28 травня 2013 року між ПАТ «Банк Руский Стандарт», як кредитодавцем, правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», та відповідачем, як позичальником, укладено кредитний договір №106664965, за умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді кредитного в розмірі 6000 гривень (максимально можливий кредитний ліміт 20000 гривень), зобов`язавшись повернути кредит у порядку та строки, встановлені договором, сплативши за користування кредитом 4,58% щомісячно. Викладені обставини підтверджуються копіями заяв, що містять погоджені сторонами умови договору, копією анкети, копією заяви про відкриття поточного рахунку, копією розписки про отримання картки, копією виписки по особовим рахункам.

Із матеріалів справи також встановлено, що позичальник, на відміну кредитодавця, не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов`язання, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед кредитодавцем, розмір якої станом на 25 липня 2024 року нараховано в загальному розмірі 39736,42 гривень, з яких: 13425,75 гривень заборгованість за тілом кредиту, 13118,82 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом, 13191,85 гривень заборгованість за комісіями. Викладені обставини підтверджується розрахунком заборгованості, витягом з реєстру боржників, копією виписки з рахунку.

25 липня 2024 року між АТ «Банк Форвард», як первісним кредитором, та позивачем, як новим кредитором, укладено договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, за умовами якого позивач набув належних первісному кредиторові прав вимоги до відповідача за кредитним договором №106664965 від 28 травня 2013 року, а саме права на стягнення кредитної заборгованості. Викладені обставини підтверджуються копією договору відступлення прав вимоги з додатками.

Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вказаного вище договорів, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування».

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.ст.1054, 1055 ЦК України, ст.13 Закону України «Про споживче кредитування»).

За змістом ст.ст.202, 205, 207, 626, 639 ЦК України договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Аналогічні положення містить норма ст.1 Закону України «Про споживче кредитування».

Зі змісту норм ст.ст.8, 9 Закону України «Про споживче кредитування» слідує, що кредитодавець має право включати до умов кредитного договору обов`язок позичальника сплачувати на користь кредитодавця комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Згідно ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

За змістом ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зокрема у визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому за змістом ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом положень ст.ст.512-514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за кредитним договором №106664965 від 28 травня 2013 року з урахуванням на договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги від 25 липня 2024 року, приймаючи до уваги, що в ході розгляду справи знайшли підтвердження факти укладення таких договорів із дотриманням вимог законодавства щодо порядку їх укладення, змісту та форми, а також підтверджено факт набуття позивачем, як новим кредитором, прав вимоги первісного кредитора до відповідача за вказаним кредитним договором, та встановлено невиконання відповідачем своїх зобов`язань за цим кредитним договором по відношенню до кредитодавця, що зумовило виникнення у відповідача кредитної заборгованості та права у позивача вимагати її стягнення на свою користь в судовому порядку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги за вказаним кредитним договором є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню, однак частковому шляхом виключення із заявленої заборгованості боргу за комісією на суму 13191,85 гривень. Частковість задоволення позовних вимог зумовлена тим, що кредитний договір не містить умов, які б визначали підстави, порядок, строки та розмірі нарахування комісії. Більш того, в тексті заяви №106664965 від 28 травня 2013 року в розділі інформаційний блок заяви, яка утворює зміст укладеного між сторонами кредитного договору та містить основні його умови, прямо зазначено, що розмір комісії за РО щомісячно становить 0%. Відтак, зазначене нарахування комісії є безпідставним та неправомірним, а тому стягненню така складова нарахованого боргу не підлягає.

В той же час, суд не приймає до уваги як документ, що містить погоджені сторонами умови кредитного договору, довідку про умови кредитування ПАТ «Банк Руский Стандарт» та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту від 28 травня 2013 року, оскільки за своїм змістом така довідка є нічим іншим як паспортом споживчого кредиту. В свою чергу, паспорт споживчого кредиту не може бути прийнятий судом в якості належного доказу умов укладеного між сторонами кредитного договору, оскільки у відповідності до норм Закону України «Про споживче кредитування» (ст.9), Закону України «Про захист прав споживачів» (ст.ст.11, 15) вказаний документ є лише підтвердженням виконання позивачем встановленого законом для кредитодавця обов`язку з надання позичальнику, як споживачу, інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Наведена оцінка суду паспорту споживчого кредиту узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 травня 2022 року по справі №393/126/20, в якій суд касаційної інстанції дійшов наступного правового висновку. Під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину. Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Даний правовий висновок Верховного Суду знайшов своє подальше закріплення і застосування у судовій практиці суду касаційної інстанції, зокрема у постановах Верховного Суду від 15 червня 2022 року по справі №333/5483/20, від 15 червня 2022 року по справі №383/418/20.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог понесені позивачем при зверненні до суду судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 1618,2 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 13 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст.11, 15, 16, 202, 205, 207, 512-514, 516, 525, 526, 530, 601-612, 625, 626, 629, 639, 1054, 1055, 1077-1079, 1082 ЦК України, ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236; адреса місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28) заборгованість за кредитним договором №106664965 від 28 травня 2013 року станом на 25 липня 2024 року в загальному розмірі 26544,57 гривень, з яких: 13425,75 гривень заборгованість за тілом кредиту, 13118,82 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

У рахунок відшкодування судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236; адреса місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28) судовий збір в розмірі 1618,2 гривень.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.М. Авраменко