Постановление суда № 129266885, 31.07.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 липня 2025 року справа № 320/12879/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України, в якому позивач просить суд:

- поновити пропущений позивачем строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України, у зв`язку з поважністю його пропущення;

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у розмірі 30-місячного грошового забезпечення, визначеного Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. №499.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати суду докази звернення до ІНФОРМАЦІЯ_1 у грудні 2021 року та отримання копії витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.06.2021 №96 для вирішення клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом.

23.10.2023 на адресу суду від позивача на виконання вимог ухвали суду від 10.05.2023 надійшла заява про поновлення строку для звернення до суду з даним позовом, відправлена поштою 26.05.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії. Відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено, що справа буде розглядатися суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у справі від відповідача. Запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів.

25.01.2024 канцелярією суду зареєстровано відзив на позовну заяву, в якому Міністерство оборони України, серед іншого, заявило клопотання щодо необхідності розгляду справи у загальному позовному провадженні, оскільки спірні питання потребують детального аналізу доказів, виклику свідків та можливого проведення експертизи.

05.02.2024 канцелярією суду зареєстровано відповідь відзив.

Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Як зазначено в частині 6 статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до частини 7 статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Зважаючи на те, що представником відповідача переконливо не обґрунтована необхідність проведення відкритого судового засідання із повідомленням (викликом) сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення його клопотання та можливість розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання, оскільки справа є незначної складності і характер спірних правовідносин та предмет доказування в ній не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Крім того, суд зазначає, що 20.01.2024 канцелярією суду було зареєстровано заяву про продовження процесуального строку на подачу відзиву на позовну заяву від 03.01.2024.

Відповідач в обґрунтування поданої заяви вказує, що відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження у справі від 25.12.2023 на електронну адресу відповідача 29.12.2023. Водночас будь-які інші документу окрім ухвали суду до відповідача не надходили. Просить продовжити Міністерству оброни України строк для подання відзиву на позовну заяву, а також виконання вимог ухвали суду у справі на 15 днів з дня ознайомлення з матеріалами справи.

Розглянувши подане клопотання суд зазначає таке.

Копію ухвали Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 про відкриття провадження у справі було доставлено в Електронний кабінет відповідача 28.12.2023 о 21:53 год., про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа.

Даною ухвалою запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Згідно з ч.2 ст.127 КАС України якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Отже, копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 про відкриття провадження у справі, доставлена в Електронний кабінет відповідача 28.12.2023 о 21:53 год., вважається врученою відповідачу 29.12.2023.

Згідно з ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, початком обліку строку на подання до суду відзиву на позовну заяву є 30.12.2023, а останнім днем для подання відзиву на позовну заяву є 15.01.2024.

Суд зазначає, що згідно наявної в матеріалах справи розписки про отримання примірнику позовної заяви відповідач отримав копію позовної заяви в суді 10.01.2024.

20.01.2024 представником відповідача подано до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 03.01.2024 та заяву про продовження процесуального строку на подачу відзиву на позовну заяву від 03.01.2024.

Відповідно до приписів статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Причина пропуску строку, за загальним правилом, може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 16.09.2021 у справі № 560/5412/20, від 01.06.2022 у справі № 460/100/21, від 29.03.2023 у справі № 380/10073/20, від 04.07.2023 у справі №620/4707/22, від 20.07.2023 у справі №420/8355/22.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Проаналізувавши матеріали справи, приймаючи до уваги отримання відповідачем копії позовної заяви в суді 10.01.2024 та факт надходження до суду відзиву на позовну заяву 25.01.2024, а також той факт, що відзив направлений позивачу 18.01.2024, про що свідчать надані до відзиву докази, суд вважає пропуск строку незначним та вважає за можливе його поновити задля об`єктивного та повного розгляду та оцінки усіх доводів сторін та принципу рівності учасників сторін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 121, 241 243, 248, 262 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

1. Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

2. Поновити відповідачу строк подання до суду відзиву на позовну заяву.

3. Копію ухвали суду направити сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяКушнова А.О.